Рішення

від 06.06.2016 по справі 906/455/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" червня 2016 р. Справа № 906/455/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №623/19 від 01.02.16.)

від відповідача: ОСОБА_2 (директор)

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"

до Комунального позашкільного навчального закладу "Андрушівська станція юних техніків" Андрушівської міської ради

про стягнення 20008,65 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 20008,65 грн. заборгованості за договором на постачання природного газу №ТП-Б-1-2015-38 від 27.01.15., з яких: 12319,84 грн. - борг, 3639,85 грн. - пеня, 423,57 грн. - 3% річних, 3625,45 грн. - інфляційні нарахування.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, підтвердив здійснення перерахувань відділом освіти Андрушівської райдержадміністрації за станцію юних техніків в розмірі 12313,09грн. згідно листа відділу освіти №421 від 24.05.16.

Представник відповідача в засіданні суду 23.05.16 підтримав викладене у відзиві на позовну заяву, зазначив про відсутність боргу перед ПАТ "Житомиргаз", оскільки кошти були сплачені відділом освіти.

В судове засідання 06.06.16 представник відповідача не з'явився, причини не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "ЖИТОМИРГАЗ" (постачальник/позивач) та Комунальним позашкільним навчальним закладом "Андрушівська станція юних техніків" Андрушівської міської ради (споживач/відповідач) укладено договір № ТП-Б-1-2015-38 на постачання природного газу за регульованим тарифом (а.с.9).

Відповідно до умов Договору, позивач здійснив постачання природного газу відповідачу на протязі січня, лютого, березня 2015 в кількості 2 304 м. куб. на загальну суму 18 383,52 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками Актами приймання-передачі природного газу.

Відповідно до п. 4.5, п. 4.6 Договору від 27.01.2015, розрахунковий період за Договором становить один місяць - з 8:00 години першого дня місяця до 08:00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата вартості послуг за постачання газу здійснюється споживачем авансованими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го (третього) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За даними позивача, станом на день подачі позову до суду (10.05.16), борг відповідача перед позивачем становив 12319,84 грн.

Відповідачем, в якості сплати боргу, надано суду платіжні доручення №104 від 09.06.15 на суму 8168,00грн. та №30 від 04.03.15 на суму 12106,07грн., за якими відділ освіти Андрушівської райдержадміністрації здійснив розрахунки за газопостачання газ (а.с.43,46).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що вказані кошти зараховані як оплата за газ від відділу освіти а не від відповідача.

Суд не вважає вказані платіжні доручення належним доказом оплати за спожитий відповідачем газ, оскільки оплата здійснена іншою юридичною особою, підстава платежу в платіжних дорученнях не вказує, що платежі здійснені на виконання договору №ТП-Б-!-2015-38 від 27.01.15.

Разом з тим, листом №421 від 24.05.16 відділ освіти Андрушівської райдержадміністрації повідомив позивача, що із суми 12106,07 грн, яка перерахована платіжним дорученням №30 від 03.04.15, 7517,72 грн. є коштами, які необхідно спрямувати як оплата за газ отриманий відповідачем. Також із суми 8168,00 грн., яка сплачена платіжним дорученням №104 від 09.06.15, 4795,37 грн. є коштами, які необхідно спрямувати як оплата за газ отриманий відповдіачем.(а.с.42).

Позивач не заперечив здійснених перерахувань відділом освіти Андрушівської райдержадміністрації по вказаним платіжним дорученням та повідомив про зарахування 12313,09 грн. в погашення боргу по договору №ТП-Б-1-2015-38 від 27.01.15, що підтверджується довідкою №5766/19 від 06.06.16 та поясненнями представника позивача у судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 12313,09грн. за відсутності предмету спору на підставі ст.80 ч.1 п.1-1 ГПК України, оскільки вказана сума переведена в якості оплати за отриманий відповідачем газ після подачі позову до суду.

В зв'язку з цим борг відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи становить 6,75грн. (12319,84-12313,09).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, позовна вимога про стягнення боргу за поставлений газ підлягає задоволенню в розмірі 6,75 грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.6.2.2 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 3639,85 грн.(а.с.4).

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.6.2.2. Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним. Дана вимога заявлена правомірно, у відповідності до норм чинного законодавства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне в порядку ст.83 ГПК України зменшити розмір пені до 10% від заявленої до стягнення суми, зважаючи на те, що позивач з 2015 року фактично користувався коштами, які сплачені відділом освіти вищевказаними платіжними дорученнями.

Згідно п.3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення пені в розмірі 363,99грн.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 3625,39 грн. інфляційних та 423,57 грн. 3% річних. Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовольняє позов у цій частині.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 4419,76грн., з яких: 6,75грн. боргу, 363,99грн. пені, 423,57грн. річних, 3625,45грн. інфляційних. Зменшити розмір пені до 10% від заявленого розміру. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 12313,09грн. боргу.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зменшити розмір пені до 363,99 грн.

3.Припинити провадження по справі в частині позовних вимог про стягнення 12313,09грн. боргу.

4.Стягнути з Комунального позашкільного навчального закладу "Андрушівська станція юних техніків" Андрушівської міської ради (13400,Житомирська область, м.Андрушівка, вул.Леніна, 19; код 22053215) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35; код 03344071) - 6,75грн. боргу, 363,99грн. пені, 423,57грн. річних, 3625,45грн. інфляційних, 1378,00грн. судового збору.

5. Відмовити в позові в частині стягнення 3275,86 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2 - відповідачу (рек)