Рішення

від 02.06.2016 по справі 909/306/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 р. Справа № 909/306/16 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Заступника керівника Калуської місцевої прокуратури,

вул.Шкільна,22/1,смт.Рожнятів,Івано-Франківська область,77600;

в інтересах держави - Державного агентства лісових ресурсів України,

вул.Хрещатик,5, м.Київ, 01001;

Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського

господарства, вул.Грушевського, 31, м.Івано-Франківськ,76018;

в особі: Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство",

вул.Сагайдачного,142, смт.Перегінське, Рожнятівський район,

Івано-Франківська область, 77662;

до відповідача: ОСОБА_1 підприємства "Брати КІП",

с. Підбережжя, м.Болехів, Івано-Франківська область,77212;

про: стягнення 156 601,76грн., з яких: 151 385,10грн. - основний борг, 1 671,72грн. - 3% річних, 3 544,94грн. - інфляційні втрати,

за участю:

від прокуратури: ОСОБА_2 - прокурор відділу, (посвідчення №032580 від 20.03.2015р.);

від позивача: ОСОБА_3 - юрисконсульт, (довіреність №19 від 11.01.2016р.);

від відповідача: представники не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Калуської місцевої прокуратури, в інтересах держави - Державного агентства лісових ресурсів України, Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, в особі Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, про стягнення з ОСОБА_1 підприємства "Брати КІП" 158 874,62грн., з яких: 151 385,10грн. - основний борг, 3 162,68грн. - 3% річних, 4 326,84грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою від 19.05.16р., судом прийнято до розгляду заяву прокурора про зменшення розміру позовних вимог №03-376 вих.16 від 17.05.16р., а спір вирішується відповідно до зменшеної ціни позову - 156 601,76грн., з яких: 151 385,10грн. - основний борг, 1 671,72грн. - 3% річних, 3 544,94грн. - інфляційні втрати.

Прокурор та представник позивача, в судовому засіданні, підтримали позовні вимоги, вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договорів купівлі-продажу №74 від 25.06.15р., №74/1 від 30.06.15р., на виконання умов яких, позивач, по видаткових накладних №269, №РН-138, №РН-139 від 30.06.15р., №330 від 03.07.15р., товарно-транспортних накладних №001646 від 26.06.15р., №001652, №103276 від 30.06.15р., № 001661 від 02.07.15р., №001667 від 03.07.15р., залізничних накладних від 26.06.15р., від 30.06.15р., від 02.07.15р., від 03.07.15р., передав у власність відповідача, лісопродукцію на загальну суму 80 105,10грн. та надав послуги по залізнодорожній доставці продукції на загальну суму 71 280,00грн., що підтверджують видаткові накладні №РН-139 від 30.06.15р., №РН-148 від 03.07.15р., акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-8 від 30.06.16р., №ОУ-11 від 03.07.15р.;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань щодо здійснення розрахунків за поставлену позивачем лісопродукцію та надані послуги з її залізнодорожної доставки, в наслідок чого, неоплаченими залишились кошти в загальній сумі 151 385,10грн.;

- звернення до відповідача з вимогою №1064 від 29.12.15р., про оплату коштів в сумі 151 385,10грн., яка залишились без належного реагування з боку відповідача;

- положення п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно яких, у відповідача в наявності зобов"язання зі сплати позивачу 3 544,94грн. - інфляційних втрат, 1 671,72грн. - 3% річних;

- приписи ст.ст. 526, 530, 655, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача, в судове засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 20.04.16р., 20.05.16р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що відповідач відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Між Державним підприємством "Осмолодське лісове господарство" (Продавець/позивач) та ОСОБА_1 підприємством "Брати КІП" (Покупець/відповідач) укладено Договори купівлі-продажу №74 від 25.06.15р., №74/1 від 30.06.15р

Згідно п.1.1.Договорів, Продавець передає у власність на умовах франко-вагон Продавця продукцію (товар), а Покупець зобов"язується прийняти товар і оплатити його вартість в порядку і на умовах, які передбачені цим Договором.

Право власності на товар переходить до Покупця з дати складання та підписання залізнодорожної накладної. Датою передачі товару Продавцем та приймання його Покупцем, тобто датою поставки є дата залізнодорожної накладної (п.1.3., 6.2.Договорів).

Пунктами 5.1., 5.3. Договорів обумовлено, що поставка товару здійснюється на умовах франко-вагон із врахуванням вартості навантаження. Відвантаження товару здійснюється силами та технічними засобами Продавця.

Відповідно до п.п.7.1., 7.3. Договорів, оплата партії товару здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця згідно виставленого рахунку протягом 15 днів з моменту відвантаження продукції. Оплата послуг по залізнодорожній доставці продукції на станцію Констянтинівка здійснюється Покупцем згідно виставлених рахунків Продавцем.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, позивач, по видаткових накладних №269, №РН-138, №РН-139 від 30.06.15р., №330 від 03.07.15р., товарно-транспортних накладних №001646 від 26.06.15р., №001652, №103276 від 30.06.15р., № 001661 від 02.07.15р., №001667 від 03.07.15р., залізничних накладних від 26.06.15р., від 30.06.15р., від 02.07.15р., від 03.07.15р., передав у власність відповідача, лісопродукцію на загальну суму 80 105,10грн. та надав послуги по залізнодорожній доставці продукції на загальну суму 71 280,00грн., що підтверджують видаткові накладні №РН-139 від 30.06.15р., №РН-148 від 03.07.15р., акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-8 від 30.06.16р., №ОУ-11 від 03.07.15р.

Проте, відповідач не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов"язання щодо здійснення розрахунків за поставлену лісопродукцію та надані послуги з її залізнодорожньої доставки внаслідок чого, неоплаченими залишились кошти в загальній сумі 151 385,10грн.

Позивачем доведено перед судом, факт наявності у відповідача боргу за поставлену лісопродукцію та надані послуги з її залізнодорожньої доставки, в сумі 151 385,10грн.

Станом на 02.06.16р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної суми коштів.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договори купівлі-продажу №74 від 25.06.15р., №74/1 від 30.06.15р, укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (ст.204 Цивільного кодексу України).

З огляду на приписи ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Слід зазначити, що в матеріалах справи наявні рахунки - фактури №46, №47/1, №48 від 30.06.15р., №52 від 03.07.15р., №53 від 03.07.15р. (а.с.37-41), на оплату коштів за поставлену лісопродукцію та надані послуги з її залізнодорожньої доставки в загальній сумі 151 385,10грн., однак, доказів в підтвердження їх отримання відповідачем, суду не подано. Разом з тим, в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" видаткові, товарно-транспортні, залізничні накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг) є первинними обліковими документами, які фіксують та підтверджують факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов’язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію та надані послуги з її доставки. Водночас, рахунок - фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку здійснити розрахунок за поставлену лісопродукцію та надані послуги з її залізнодорожньої доставки. Така ж правова позиція дотримана у постанові Верховного суду України від 29.09.09р. у справі №37/405, постановах Вищого господарського суду України від 03.11.15р. у справі №908/3165/15, від 12.01.16р. у справі №910/13860/15.

При цьому, позивач звертався до відповідача з вимогою №1064 від 29.12.15р.(а.с.42-43), про оплату коштів в розмірі 151 385,10грн. Проте, доказів належного реагування відповідача суду не пред"явлено.

Приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості поставленої лісопродукції та наданих послуг з її залізнодорожньої доставки в сумі 151 385,10грн., підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Враховуючи вище зазначену правову норму, позивачем правомірно нараховано відповідачу 1 671,72грн. - 3% річних, 3 544,94грн. - інфляційних втрат, за період вказаний у розрахунках (а.с.76-77), які перевірено судом та визнано арифметично вірними.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданими йому ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 156 601,76грн., з яких: 151 385,10грн. - основний борг, 1 671,72грн. - 3% річних, 3 544,94грн. - інфляційні втрати, правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 610, 612, 614, 625- 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Заступника керівника Калуської місцевої прокуратури, в інтересах держави -Державного агентства лісових ресурсів України, Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, в особі Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство" до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Брати КІП" про стягнення 156 601,76грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Брати КІП", с. Підбережжя, м.Болехів, Івано-Франківська область,77212 (ідентифікаційний код 35799355) на користь Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство", вул.Сагайдачного, 142, смт.Перегінське, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77662 (ідентифікаційний код 22191070) 151 385,10грн. (сто п"ятдесят одну тисячу триста вісімдесят п"ять грн. 10коп.) - боргу, 1 671,72грн. (одну тисячу шістсот сімдесят одну грн. 72коп.) - 3% річних, 3 544,94грн. (три тисячі п"ятсот сорок чотири грн. 94коп.) - інфляційні втрати.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Брати КІП", с. Підбережжя, м.Болехів, Івано-Франківська область,77212 (ідентифікаційний код 35799355) на користь Прокуратури Івано-Франківської області, вул.Грюнвальдська, 11, м.Івано-Франківськ, 76018 (р/р 35215084003924 отримувач ДКСУ м.Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код 03530483) 2 349,03грн. (дві тисячі триста сорок дев"ять грн. 03коп.) - судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.06.16р.

Суддя С.Кобецька