Рішення

від 17.05.2016 по справі 910/4919/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2016Справа №910/4919/16

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Обіо"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп"

про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.10.2012 року та витребування майна

Представники сторін:

від позивача: Гордієнко М.М. - представник за довіреністю № 6 від 12.02.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Обіо" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп" про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.10.2012 року та витребування майна.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.10.2012 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (з відкладувальною умовою), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. та зареєстровано в реєстрі за №2992.

Станом на момент звернення до суду відповідач свої зобов'язання щодо розрахунку з позивачем за приміщення не виконав.

У зв'язку з чим позивач звернувся в суд з вимогами про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна (з відкладувальною умовою), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. та зареєстровано в реєстрі за №2992 та витребування із незаконного володіння товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп" нежиле приміщення номер 1 (один) - офіс, що розташоване в місті Києві по вулиці Михайла Майорова 7 (сім) (літера А), загальною площею 125,30 кв.м.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.03.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.04.2016 року.

08.04.2016 р., 12.04.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зміну предмету позову в якій просив суд розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна (з відкладувальною умовою), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. та зареєстровано в реєстрі за №2992 та усунути перешкоди ТОВ «Обіо» в користуванні нежилим приміщенням номер 1 (один) - офіс, що розташоване в місті Києві по вулиці Михайла Майорова 7 (сім) (літера А), загальною площею 125,30 кв.м. шляхом примусового виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп"із займаного товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп" нежилого приміщення номер 1 (один) - офіс, що розташоване в місті Києві по вулиці Михайла Майорова 7 (сім) (літера А), загальною площею 125,30 кв.м., та документи по справі.

В судове засідання 12.04.2016 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 22.03.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0130 36588199, але 12.04.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про продовження строку розгляду справи та про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 12.04.2016 року розгляд справи відкладено на 17.05.2016 року.

В судове засідання 17.05.2016 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 22.03.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

05.10.2012 року між товариства з обмеженою відповідальністю "Обіо" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (з відкладувальною умовою), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. та зареєстровано в реєстрі за №2992.

Відповідно до ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.1 договору продавець продає, а покупець купує нежиле приміщення номер 1 (один) - офіс, що розташоване в місті Києві по вулиці Михайла Майорова 7 (сім) (літера А), загальною площею 125,30 кв. м (далі - приміщення), і сплачує за нього ціну визначену цим договором.

Нежиле приміщення, зареєстроване Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" за реєстраційним №37689169 від 24 вересня 2012 року, номер запису: 11101-П в книзі: д.40п-38, належить продавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності Серії САЕ № 539719 від 11 липня 2012 року, виданого на підставі наказу Головного житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська Державна адміністрація) (п.1.2 договору).

Згідно пункту 2.1 договору ціна продажу приміщень становить 1 500 000, 00 грн. (один мільйон п'ятсот тисяч гривень 00 коп.), в т. ч. ПДВ 20% - 250 000, 00 грн. Ціна продажу визначена відповідно до домовленостей сторін викладених в п.3 попереднього договору.

Сторони домовились, що протягом всього строку дії цього договору ціна продажу є еквівалентною 185 398,05 доларів США. Сторони також домовились, що ціна продажу в національній валюті України може збільшитись виходячи з перерахунку ціни продажу зазначену в даному пункті, як еквівалент доларів США в національну валюту України, але ні в якому разі не може бути меншою від ціни продажу в гривні, що зазначена сторонами в п.2.1 даного договору.

Пунктом 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до пункту 2.4 договору розрахунок між сторонами здійснюється з відстроченням платежу. Вартість нежилого приміщення, що вказана в пункті 2.1. цього договору повинна бути виплачена покупцем продавцю в повному обсязі в термін не пізніше 5 жовтня 2015 року . За домовленістю сторін сплата продавцю грошових коштів, визначених в пункті 2.1. цього договору, здійснюється покупцем частинами в такому порядку:

2.4.1 початковий платіж здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з моменту укладання даного договору, та має складати грошову суму у гривнях еквіваленту 24 717,30 доларів США (двадцять чотири тисячі доларів США тридцять центів), визначену за міжбанківським курсом продажу встановленому на дату укладання попереднього договору, та становить в гривні 200 000,03 грн. (двісті тисяч гривень 03 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 33 333,34 грн.;

2.4.2 другий платіж здійснюєіься у термін до 20.11.2012 року, та має складати грошову суму в гривнях, що відповідає еквіваленту 12 358,65 доларів США (дванадцять тисяч триста п'ятдесят вісім доларів США 65 центів), з розрахунку встановленого міжбанківського курсу продажу на дату укладання попереднього договору;

2.4.3 третій та всі наступні поточні платежі здійснюклься покупцем не рідше одного разу в 3 (три) календарних місяці (починаючи з грудня 2012 року), але в будь-якому разі не пізніше ніж в двадцятих числах кожного третього місяця, сума сплаченого покупцем платежу за кожні з трьох місяців не має бути меншою від грошової суми в гривнях, що відповідає еквіваленту 12 713,32 доларів США (дванадцять тисяч сімсот тринадцять доларів США 32 центи), з розрахунку встановленого міжбанківського курсу продажу на дату здійснення платежу.

2.4.4 останній платіж здійснюється покупцем в період з 01.09.2015 року по 05.10.2015 року в гривнях, що відповідає еквіваленту 8 475,58 доларів США (дванадцять тисяч сімсот тринадцять доларів США 32 центи), з розрахунку встановленого міжбанківського курсу продажу на дату здійснення платежу.

Покупець має право сплачувати третій та кожен наступний платіж як однією сумою так і декількома платежами протягом відповідного кварталу на власний розсуд, з обов'язковим дотриманням умов п. дотримуючись умов пункту 2.5 даного договору.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 2.7 договору в разі, якщо після здійснення покупцем оплати ціни продажу в повному обсязі за даним договором ціна продажу визначена сторонами в п.2.1 даного договору збільшиться, сторони повинні у продовж 10 (десяти) календарних днів укласти додатковий договір до даного договору (далі додатковий договір ) в якому зазначити остаточну ціну продажу та сплати в рівних частинах обов'язкові платежі до бюджету. Після оплати ціни продажу в повному обсязі та укладання сторонами зазначеного додаткового договору (в разі потреби його укладання) продавець надає покупцю довідку про сплату 100 % вартості ціни продажу за даним договором.

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що покупець зобов'язаний здійснити оплату приміщення в строки та в порядку, встановлені цим договором.

Згідно зі ст. 4.1 договору право власності на приміщення переходить від продавця до покупця, в порядку ст. 334 Цивільного кодексу України, з моменту здійснення покупцем оплати ціни продажу в повному обсязі, а також державної реєстрації цього договору у відповідності до вимог чинного законодавства України. Право власності на приміщення повинно бути зареєстровано у відповідному уповноваженому органі відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України. Реєстрація права власності покупця на приміщення, набутого відповідно до договору, в організації, яка здійснює державну реєстрацію відповідно до норм діючого в Україні законодавства, здійснюється покупцем за власний рахунок.

Відповідно до п. 5.3 договору, передача приміщення продавцем покупцеві здійснюється після здійснення покупцем оплати ціни продажу в повному обсязі та посвідчується актом прийому-передачі приміщення, який є невід'ємною частиною цього договору. Акт прийому-передачі приміщення не підлягає нотаріальному посвідченню. Акт прийому-передачі приміщення укладається сторонами не більше ніж через 7 календарних днів з дати зарахування на поточний рахунок продавця ціни продажу в повному обсязі.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації відповідно до вимог ст. 657 Цивільного кодексу України (яка здійснюється покупцем після повної оплати ціни продажу за умовами даного договору).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу нерухомого майна (з відкладувальною умовою) від 05.10.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. та зареєстрованого в реєстрі за №2992, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу нерухомого майна з відкладальною обставиною, яким передбачено розстрочення платежу та збереження права власності за продавцем до моменту повної оплати.

Відповідно до ч.1 статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Згідно ч.1 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Як зазначено позивачем, станом на день подачі позовної заяви відповідач свої зобов'язання щодо розрахунку з позивачем за приміщення не виконав.

Відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що відповідачем сплачено на користь позивача по договору грошову суму у розмірі 276 500,03 грн.

В матеріалах справи наявний лист вих. №29/01-16 від 14.03.2016 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О., в якому зазначено, що оригінали свідоцтва на право власності серії САЕ №539719 від 11.07.2012 року знаходяться в архіві нотаріуса Падалка Р.О., зформованого у зв'язку з укладенням між ТОВ «Обіо» та ТОВ «Мегаполіс-Груп» договору купівлі-продажу (з відкладувальною умовою) від 05.10.2012 року. Жодних дій щодо перереєстрації права власності на ТОВ «Мегаполіс-Груп», як покупця за умовами договору, мною, нотаріусом, не проводилось, оскільки згідно умов договору та діючого законодавства у 2012 році право власності мало перейти до покупця після повної сплати ним обумовленої вартості приміщення, підписання сторонами договору акту приймання-передачі та відповідної державної реєстрації права власності у КП «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» на нерухоме майно.

Листом вих. №30 від 23.12.2015 року позивач просив відповідача звільнити приміщення у зв'язку з несплатою останнім ціни продажу по договору.

Згідно з ч.1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч.1 статті 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 695 Цивільного кодексу України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

За змістом ч. 2 ст. 697 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Таким чином, продавець відповідно до ч. 2 ст. 695 та ч. 2 ст. 697 Цивільного кодексу України має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу нерухомого майна (з відкладувальною умовою) від 05.10.2012. При цьому, вказані норми передбачають фактичне передання товару в момент укладення договору купівлі-продажу. Так, у випадку продажу товару у кредит (з розстроченням платежу), товар передається покупцю, до якого переходить право власності на товар, однак з моменту передання такого товару у продавця виникає право застави на такий товар (ч. 6 ст. 694 Цивільного кодексу України) та відповідно до ч. 2 ст. 695 Цивільного кодексу України у випадку неоплати вартості товару в строк, передбачений договором, продавець має право відмовитись від договору та вимагати повернення товару.

Так само, положеннями ст. 697 Цивільного кодексу України передбачено передачу товару в момент укладення договору за умови збереження права власності за продавцем до настання певної умови, зокрема, оплати.

Однак, з огляду на специфіку об'єктів нерухомості, що є предметом договору купівлі-продажу нерухомого майна (з відкладальною умовою) від 05.10.2012, зареєстрованого в реєстрі за №2992, умовами такого договору передбачено, що передача об'єктів покупцю та перехід права власності на них відбувається після повної оплати їх вартості.

Водночас, наявність спеціальних норм, які регулюють правовідносини між сторонами, зокрема що передбачають право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу за наявності певних підстав, не обмежує право продавця на звернення до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу на загальних підставах, передбачених ст. 651 Цивільного кодексу, зокрема, з підстав істотного порушення покупцем умов договору.

Як передбачено ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, оскільки позивач, як продавець за договором купівлі-продажу нерухомого майна (з відкладальною умовою) від 05.10.2012, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалко Р.О. та зареєстрованим в реєстрі за №2992, станом на 05.10.2015 очікував отримати від відповідача повну оплату вартості об'єкта такого договору у розмірі, еквівалентному 185 398,05 дол. США, але в будь-якому випадку не менше 1 500 000,00 грн., як це передбачено п.п. 2.1., 2.2., 2.4. спірного договору, однак станом на 05.10.2015 року та навіть на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи отримав від відповідача лише 276 500,03 грн., суд дійшов висновку, що позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме отримання в термін по 05.10.2015 в своє розпорядження значно більшої суми коштів за продаж нерухомого майна (суми повної оплати).

За таких обставин, з огляду на приписи ст. 651 Цивільного кодексу України, суд вважає, що вимоги про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна (з відкладальною умовою) від 05.10.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалко Р.О. та зареєстрованого в реєстрі за №2992, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Обіо" та товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп", є обґрунтованими, у зв'язку з чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Обіо" в цій частині підлягають задоволенню.

Як зазначено позивачем, станом на день подачі позовної заяви відповідач використовує приміщення у власній господарській діяльності та навіть зареєстрував юридичну адресу товариства за адресою приміщення.

Також, в матеріалах справи наявний акт ТОВ "Управ-Дом" від 05.02.2016 року комісійного обстеження нежилих приміщень другого поверху першої секції житлового будинку, розташованого за адресою м. Київ, вул. Майорова, буд.7, з якого вбачається що ТОВ «Мегаполіс-груп» є користувачем приміщення.

Також, 31.07.2012 року відповідачем з товариством з обмеженою відповідальністю "Управ-Дом" укладено договір про відшкодування власником витрат по утриманню та обслуговування нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Майорова, 7, приміщення №1056 площею 125,3 кв.м.

У зв'язку з небажання відповідача звільнити приміщення позивач просить суд усунути перешкоди ТОВ «Обіо» в користуванні нежилим приміщенням номер 1 (один) - офіс, що розташоване в місті Києві по вулиці Михайла Майорова 7 (сім) (літера А), загальною площею 125,30 кв.м. шляхом примусового виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп" із займаного товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп" нежилого приміщення номер 1 (один) - офіс, що розташоване в місті Києві по вулиці Михайла Майорова 7 (сім) (літера А), загальною площею 125,30 кв.м.

Судом встановлено, що власником нежилого приміщення номер 1 (один) (групи приміщень №1026) - офіс, що розташований в місті Києві по вулиці Михайла Майорова 7 (сім) (літера А), загальною площею 125,30 кв.м. є товариство з обмеженою відповідальністю «Обіо», що підтверджується свідоцтвом про право власності від 11.07.2012 року та інформаційною довідкою НЖ-2016 №663 від 09.03.2016 року Київської міської державної адміністрації Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомо майна.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ч. 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1, 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Положеннями ч. ч. 1, 2 статті 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд зазначає, що негаторний позов (ст. 391 Цивільного кодексу України) - це позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння.

За таких обставин, з огляду на те, що, будь-яких доказів формальної зміни титулу володільця об'єкту договору купівлі-продажу нерухомого майна (з відкладальною умовою) від 05.10.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалко Р.О. та зареєстрованого в реєстрі за №2992, як-от внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сторонами суду не надано, суд дійшов висновку, про можливість задоволення позову у спосіб захисту, передбачений ст. 391 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що незважаючи на наявність між сторонами зобов'язальних правовідносин за договором купівлі-продажу нерухомого майна (з відкладальною умовою) від 05.10.2012, застосування такого способу захисту як усунення перешкод у користуванні майном за обставин доведення факту незаконного утримання нерухомого майна відповідачем (за відсутності доказів передачі майна позивачем на виконання умов договору ) - є обґрунтованим.

А тому, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна (з відкладувальною умовою)від 05.10.2012 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Обіо» (10025, Житомирська обл.., м. Житомир, вул. Промислова, б. 6, код ЄДРПОУ 32828660) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-груп» (04201, м. Київ, вулиця Михайла Майорова, будинок 7, офіс 1, ідентифікаційний код 37195435), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалко Р.О. та зареєстровано в реєстрі за №29923.

3. Усунути перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю «Обіо» (10025, Житомирська обл.., м. Житомир, вул. Промислова, б. 6, код ЄДРПОУ 32828660) в користуванні нежилим приміщенням номер 1 (один) - офіс, що розташоване в місті Києві по вулиці Михайла Майорова 7 (сім) (літера А), загальною площею 125,30 кв.м. шляхом примусового виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп" (04201, м. Київ, вулиця Михайла Майорова, будинок 7, офіс 1, ідентифікаційний код 37195435) із займаного товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп" нежилого приміщення номер 1 (один) - офіс, що розташоване в місті Києві по вулиці Михайла Майорова 7 (сім) (літера А), загальною площею 125,30 кв.м.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп" (04201, м. Київ, вулиця Михайла Майорова, будинок 7, офіс 1, ідентифікаційний код 37195435) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Обіо» (10025, Житомирська обл.., м. Житомир, вул. Промислова, б. 6, код ЄДРПОУ 32828660) судовий збір в розмірі 23 878 (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 07.06.2016 року.

Суддя С.М. Мудрий