Рішення

від 31.05.2016 по справі 910/5862/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31.05.2016Справа №910/5862/16 За позовом Приватного підприємства «ЕКОБЕСТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра-Т» про розірвання договору та стягнення 40  200,00 грн. Суддя Демидов В.О. Представники сторін: від позивача - не з'явився; від відповідача - не з'явився; ВСТАНОВИВ: 31.03.2016 Приватне підприємство «ЕКОБЕСТ» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра-Т» про розірвання договору купівлі-продажу насіння проса №18/04-05 від 18.04.2011 та стягнення 40  200,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної поставки товару відповідно до договору купівлі-продажу насіння проса №18/04-05 від 18.04.2011. Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2016 порушено провадження по справі №910/5862/16, розгляд справи призначено на 21.04.2016. Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.04.2016 у зв'язку із перебуванням судді Демидова В.О. 21.04.2016 у відрядженні, розгляд справи призначено на 05.05.2016. 19.04.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові докази по справі. Судове засідання 05.05.2016 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Демидова В.О. на лікарняному. Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.05.2016 у зв'язку із виходом судді Демидова В.О. з лікарняного, розгляд справи №910/5862/16 призначено на 31.05.2016. Представники сторін в судове засідання 31.05.2016 не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. В судовому засіданні 31.05.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи. 18.04.2011 між Приватним підприємством «ЕКОБЕСТ» (далі – позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Довіра-Т» (далі – відповідач, продавець) було укладено договір купівлі-продажу насіння проса №18/04-05, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Розділом 2 договору сторони погодили, що найменування насіння – проса «Константинівське» (еліта), загальна кількість товару – 6  000 кг. Відповідно до п. 3.1 договору продавець зобов'язаний передати товар покупцю у повному обсязі протягом 3-х днів з моменту оплати товару. Згідно з п. п. 4.2, 4.3, 4.4 договору загальна ціна товару, що продається за цим договором, становить 40  200,00 грн з ПДВ. Покупець здійснює оплату на умовах попередньої оплати в розмірі 100% від ціни договору, яка має бути перерахована продавцю протягом 2-х днів з моменту отримання рахунку. За умовами пп. 5.1.1, 5.2.1 договору продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений цим договором, а покупець прийняти товар, крім  випадків, коли він має право вимагати заміни товару або право відмови від договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Дострокове розірвання договору можливе лише за письмовою згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законодавством України (п. п. 7.1, 7.3 договору). Позивач на виконання умов договору та рахунку-фактури №25/1-4 від 18.04.2011 перерахував на поточний рахунок відповідача передоплату у розмірі 40  200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №151 від 18.04.2011. Таким чином, позивачем здійснено попередню оплату за товар в розмірі 40  200,00 грн. Матеріали справи містять претензію №57 від 10.02.2016 на суму 40  200,00 грн. та пропозицію щодо розірвання договору купівлі-продажу насіння проса №18/04-05 від 18.04.2011, направлену позивачем на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскальних чеків від 11.02.2016, проте була повернута на адресу позивача за закінченням терміну зберігання. Таким чином, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної поставки товару, позивач звернувся до суду з цим позовом, та просив стягнути суму попередньої оплати у розмірі 40  200,00 грн. та розірвати договір купівлі-продажу насіння проса №18/04-05 від 18.04.2011. Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що  позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав. На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Спір між сторонами виник у зв'язку із простроченням виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної поставки товару за договором купівлі-продажу насіння проса №18/04-05 від 18.04.2011. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Нормами частин 1 та 4 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,    проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Позивач на виконання умов договору купівлі-продажу насіння проса №18/04-05 від 18.04.2011 перерахував на поточний рахунок відповідача попередню оплату у сумі 40  200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №151 від 18.04.2011, яке знаходиться в матеріалах справи. Відповідно до п. 3.1 договору продавець зобов'язаний передати товар покупцю у повному обсязі протягом 3-х днів з моменту оплати товару, отже строк поставки оплаченої продукції станом на час вирішення спору настав. Докази поставки товару, у тому числі у визначені строки на всю суму отриманої відповідачем попередньої оплати по договору, у матеріалах справи відсутні. Отже, з наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, здійснив попередньою оплату товару згідно умов договору, а відповідач в порушення умов договору не поставив обумовлений сторонами товар. Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу насіння проса №18/04-05 від 18.04.2011 щодо поставки товару, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача попередньої оплати відповідно до вимог ст. 693 ЦК України у розмірі 40  200,00 грн. Крім того, відповідно до вимог ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Матеріали справи свідчать, що    відповідач не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару на суму 40  200,00 грн. В силу ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Положеннями статті 651 Цивільного кодексу України визначені підстави зміни або розірвання договору, зокрема, у частині 2 вказаної статті зазначено, що    Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено право зміни договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про втрати та збитки, які вказана сторона понесла внаслідок порушення іншою стороною договору. Під шкодою в контексті ч. 2 ст. 651 ЦК України слід розуміти комплекс негативних наслідків, які виникають у зв'язку з порушенням. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору має довести наявність істотного порушення та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною. Така шкода може бути виражена як у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди, так і моральної (немайнової) шкоди. З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що не виконання відповідачем зобов'язання    по поставці товару позивачу, що становить предмет укладеного між сторонами договору, є істотним порушенням договірного зобов'язання, що є підставою для розірвання договору. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі. У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд – ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Розірвати договір купівлі-продажу насіння проса №18/04-05, який був укладений 18 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Довіра-Т» (02068, м. Київ, вул. Вербицького, 1, код 32768717) та Приватним підприємством «ЕКОБЕСТ» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Короленка, 19А, код 35419316). 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра-Т» (02068, м. Київ, вул. Вербицького, 1, код 32768717) на користь Приватного підприємства «ЕКОБЕСТ» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Короленка, 19А, код 35419316) кошти  у розмірі 40 200 (сорок тисяч двісті) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складене та підписане – 06.06.2016. Суддя                                                                                                    В.О. Демидов