Рішення

від 06.06.2016 по справі 910/8690/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016Справа №910/8690/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Академії муніципального управління

про стягнення 355 435,27 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Кирищук В.П., за довіреністю

від відповідача: Чебан М.Г., за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Академії муніципального управління (далі - відповідач) про стягнення 355 435,27 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2016 було порушено провадження у справі №910/8690/16, розгляд справи призначено на 06.06.2016.

03.06.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

03.06.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, заяву про розстрочку заборгованості, письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 06.06.2016 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав, проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання 06.06.2016 з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги визнав, просив розстрочити виконання рішення.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06.06.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.03.2015 між Академією муніципального управління (далі - відповідач, замовник) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі - позивач, учасник) було укладено Договір про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) № 210090 (далі - Договір), відповідно до умов якого учасник зобов'язується поставити замовнику товар, зазначений в п. 1.2 Договору, а замовник - прийняти і оплатити товар, в порядку і строки згідно з цим Договором.

Ціна цього Договору становить 558 760,22 грн. без ПДВ, крім того ПДВ сумою 117 752,05 грн., разом 670 512,27 грн. та складається із суми очікуваної вартості обсягів місячних поставок теплової енергії протягом вказаного у п. 10.1 строку дії Договору (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки проводяться щомісяця шляхом: оплати замовником вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред'явлення учасником рахунка на оплату товару або після підписання сторонами акта приймання-передавання товарної продукції за звітній період згідно з Додатком 4.

Згідно з п. 4.3 Договору до рахунка на оплату товарної продукції учасником додаються: облікові картки за звітний період, акти приймання-передавання товарної продукції за звітній період та акти звіряння розрахунків на звітну дату.

Пунктами 6.1.1 та 6.1.2 Договору визначено, що замовник зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром обсягів, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії, виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № до Договору.

Відповідно до п. 6.3.1 Договору учасник зобов'язаний постачати теплову енергію у гарячій воді/парі на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору в період його дії.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків до повного їх завершення (п. 10.1 Договору).

Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього Договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цього Договору з 01.01.2015 (п. 10.2 Договору).

Пунктом 2 Додатку № 4 до Договору визначено, що замовник щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у РТМ «Поділ» за адресою: вул. Щекавицька, 37/48

- облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період:

- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звіряння замовник повертає в РТМ «Поділ»;

- акт приймання-передавання товарної продукції;

- рахунок-фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. 4 Додатку № 4 до Договору сплату за вказаними в п. 2 цього Додатка документами, замовник виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, в свою чергу, відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині оплати за спожиту теплову енергію.

На підтвердження заборгованості відповідача в розмірі 269 918,35 грн. за період з 01.01.2015 по 01.04.2015 позивачем надані суду облікові картки (табуляграми), відповідно до яких відповідач мав оплатити фактично поставлену позивачем теплову енергію у гарячій воді.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази заборгованості відповідача, а саме облікові картки (табуляграми) за спірний період та встановлено, що у відповідача перед позивачем існує прострочена заборгованість по оплаті за поставлену теплову енергію відповідно до Договору в розмірі 269 918,35 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 269 918,35 грн. заборгованості за фактично спожиту теплову енергію за Договором за період з 01.01.2015 по 01.04.2015 нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач припустився прострочення платежів, позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, стягнути з відповідача на свою користь 77 351,81 грн. інфляційних втрат та 8 165,11 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено власний розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум 3 % річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем було вірно визначено зазначені показники, а відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 77 351,81 грн. та 3% річних в розмірі 8 165,11 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 355 435,27 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, 03.06.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано заяву про розстрочку виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року N 9 (далі - Постанова) розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з п. 7.2 Постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У своєму клопотанні про розстрочку виконання рішення відповідач (заявник) зазначає про скрутне матеріальне становище та у якості доказів надав суду річний план закупівель на 2016 рік, кошторис на 2016 рік, план використання бюджетних коштів на 2016 рік, помісячний план використання бюджетних коштів на 2016 рік.

Крім того, представник позивача у судовому засіданні 06.06.2016 не заперечував проти задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення.

Дослідивши додані до заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду документи, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, а також врахувавши те, що позивач не заперечує проти заяви про розстрочку виконання рішення суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення на 6 місяців.

Керуючись статтями 4, 49, 82, 121 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Академії муніципального управління (01042, м. Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок 33; ідентифікаційний код: 22927068) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код: 00131305) заборгованість в розмірі 269 918 (двісті шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн. 35 коп., 3 % річних в розмірі 8 165 (вісім тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 11 коп., інфляційні втрати в розмірі 77 351 (сімдесят сім тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 331 (п'ять тисяч триста тридцять одна) грн. 53 коп.

3. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі № 910/8690/16 на загальну суму 360 766,80 грн. на 6 місяців, згідно з наступним графіком:

МісяцьРікСума грн. Липень 2016 60 127,80 Серпень 2016 60 127,80 Вересень 2016 60 127,80 Жовтень 2016 60 127,80 Листопад 2016 60 127,80 Грудень 2016 60 127,80 4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.06.2016.

Суддя О.А. Грєхова