Рішення

від 16.05.2016 по справі 910/27307/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2016Справа №910/27307/15 Колегія суддів у складі головуючого судді Мудрий С.М. суддів Курдельчук І.Д., Мельник В.І. розглянувши справу:

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи"

про стягнення 5 524 708,37 дол. США, що еквівалентно 118 693 364,99 грн. та 39 272,31 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мельник І.М. - представник за довіреністю № 09-32/104 від 09.02.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИЛА:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" про стягнення 5 524 708,37 дол. США, що еквівалентно 118 693 364,99 грн. та 39 272,31 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.01.2011 року між публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та приватним акціонерним товариством "Інформаційні комп'ютерні системи" укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-0066/2-1, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 9 350 000,00 доларів США (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернутим кредит на сплатити проценти, встановлені даним договором з договорами про внесення змін до нього.

13.08.2015 року банком направлено на адресу позичальника вимогу про повернення кредиту та сплату процентів у сумі 5 524 708,37 доларів США та 39 272,31 грн. Зазначена вимога отримана Позичальником 18.08.2015 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №0100129653757.

В порушення умов договору та норм чинного законодавства, відповідач не виконує свої зобов'язання по сплаті процентів, в зв'язку з чим, станом 07.08.2015 року, в останнього виникла заборгованість у сумі 5 524 708,37 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 07.08.2015 року еквівалентно 118 693 364,99 грн. та 39 272,31 грн., що складається з заборгованості по кредиту у сумі 5 225 300,00 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 07.08.2015 року еквівалентно 112 260 846,83 грн., заборгованості по прострочених процентах за користування кредитними коштами в розмірі 63 517,86 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 07.08.2015 року еквівалентно 1 364 623,80 грн., заборгованості по строкових процентах за користування кредитними коштами в розмірі 299 408,37 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 07.08.2015 року еквівалентно 6 432 518,16 грн., пеня за прострочення сплати процентів у сумі 39 272,31 грн.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.10.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.11.2015 року.

05.11.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі, заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача в судове засідання 09.11.2015 року не з'явився, вимоги ухвали від 23.10.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 36132683, але 09.11.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судове засідання з'явився.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.11.2015 року розгляд справи відкладено на 24.11.2015 року.

Представники сторін у судове засідання 24.11.2015 року не з'явилися, вимоги ухвали від 23.10.2015 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 36133833 та протоколом судового засідання від 09.11.2015 року, але 24.11.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.11.2015 року розгляд справи відкладено на 08.12.2015 року.

08.12.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляд у справи, про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів та відзив на позовну заяву.

У судове засідання 08.12.2015 року з'явились представники сторін та підтримали клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкладення розгляду справи для вирішення спору мирним шляхом.

У судовому засіданні 08.12.2015 року оголошена перерва до 12.01.2016 року

У судове засідання 12.01.2016 року з'явились представники сторін.

Представник відповідача подав клопотання про призначення колегії.

Представник позивача не заперечував проти даного клопотання.

Відповідно до ст. 4-6 ГПК України судом приймається ухвала про призначення колегіального розгляду справи у складі трьох суддів.

За результатами автоматичного розподілу, розгляд справи № 910/27307/15 доручено здійснювати колегіально у складі: головуючий суддя Мудрий С.М., судді Курдельчук І.Д., Мельник В.І.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.01.2016 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Мудрий С.М., судді Курдельчук І.Д., Мельник В.І. призначено розгляд справи на 14.03.2016 року .

У судове засідання 14.03.2016 року з'явились представники сторін. Представники сторін подали клопотання про відкладення розгляду справи для вирішення спору мирним шляхом та клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Суд задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 14.03.2016 року оголошена перерва до 11.04.2016 року.

11.04.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, клопотання про призначення судової експертизи.

У судовому засідання 11.04.2016 року представник відповідача підтримав подане клопотання про призначення судової експертизи.

Представник позивача заперечував проти даного клопотання.

Суд відмовив у задоволені клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Суд зобов'язав представників сторін надати акт звірки взаєморозрахунків.

У судовому засіданні 11.04.2016 року оголошена перерва до 16.05.2016 року.

Представник відповідача в судове засідання 16.05.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 11.04.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, але 16.05.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи та пояснення по справі, клопотання про призначення судової експертизи.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав заяву про забезпечення позову, подану 05.11.2015 року.

Суд відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у зв'язку з її необґрунтованістю.

Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку із необґрунтованістю.

Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Виступ представника позивача, відповідно до якого позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

19.01.2011 року між публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та приватним акціонерним товариством "Інформаційні комп'ютерні системи" укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-0066/2-1, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 9 350 000,00 доларів США (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернутим кредит на сплатити проценти, встановлені даним договором з договорами про внесення змін до нього.

У подальшому банком та позичальником було внесено зміни до кредитного договору, а саме: Договір про внесення змін до кредитного договору №20-2067/2-1 від 25.07.2011р., Договір про внесення змін до кредитного договору №20-3788/2-1 від 29.12.2011р., Договір про внесення змін до кредитного договору №20 0229/2-1 від 02.02.2012р., Договір про внесення змін до кредитного договору №20-1545/2-1 від 27.04.2012р., Договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №20-1376/2-1 від 20.04.2012р., Договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №20-1894/2-1 від 06.06.2012р., Договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №20-2843/2-1 від 01.08.2012р., Договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №20-0175/2-1 від 30.01.2013р., Договір про внесення змін до кредитного договору №20-0066/2-1 від 18.02.2013р., Договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №20-1461/2-1 від 30.04.2013р., Договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №20-1151/2-1 від 15.04.2013р., Договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №20-1820/2-1 від 14.06.2013р., Договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №20-1981/2-1 від 27.06.2013р., Договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №20-2769/2-1 від 24.09.2013р., Договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №20-3707/2-1 від 22.11.2013р., Договір про внесення змін до кредитного договору №20-3849/2-1 від 02.12.2013р., Договір про внесення змін до кредитного договору №20-0327/2-1 від 03.02.2014р., Договір про внесення змін до кредитного договору №20-0675/2-1 від 27.02.2014р., Договір про внесення змін до кредитного договору №20-0811/2-1 від 12.03.2014р., Договір про внесення змін до кредитного договору №20-1116/2-1 від 08.04.2014р., Договір про внесення змін до кредитного договору №20-1776/2-1 від 10.07.2014р., Договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №20-0066/2-1-10082015 від 10.08.2015р., Договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №20-0671/2-1 від 21.05.2015р., Договір про внесення змін до кредитного договору №20-0618/2-1 від 29.04.2015р., Договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №20-0350/2-1 від 12.03.2015р., Договір про внесення змін до кредитного договору №20-0066/2-1-17092015 від 17.09.2015р.

Договір є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 71 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору (в редакції договору про внесення змін до кредитного договору від 24.09.2013 року) банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 7 361 650,00 дол. США, (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернутим кредит на сплатити проценти, встановлені цим договором.

В подальшому договорами про внесення змін до кредитного договору від 24.09.2013 року, 10.04.2014 року, 27.02.2014 року, 10.08.2015 року сторони додатково в п. 2.1. договору встановлювали графік погашення заборгованості за кредитом.

Згідно п. 2.2. договору (в редакції договору про внесення змін до кредитного договору від 24.09.2013 року) кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 17.01.2016 року.

П. 3.2. договору (в редакції договору про внесення змін до кредитного договору від 08.04.2014 року) передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються банком, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 12,0 % процентів річних, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку від дня підписання цього договору по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом до 30.04.2014 року. На період з 01.05.2014 року по 30.04.2015 року процента ставка встановлюється на рівні 12,0 % процентів річних.

При розрахунку процентів по заборгованості в національній валюті використовується метод факт/360, виходячи з розрахунку фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.

Максимальна процентна ставка 21,0 % процентів річних.

Нарахування банком процентів здійснюється у валюті кредиту кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня.

Нарахування процентів за користування кредитом за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день поточного місяця, а нарахування за вихідні та неробочі дні наступного місяця здійснюється в перший робочий день наступного місяця.

Проценти нараховані за поточний місяць, сплачуються позичальником у валюті, в якій позичальнику було надано кредит, щомісячно до 1 (першого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів.

При цьому сторони встановлюють, що зобов'язання позичальника по сплаті нарахованих процентів не вважаються простроченими до 5 (п'ятого) числа місяця наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів (кінцева дата сплати процентів).

У випадку, якщо кінцева дата сплати процентів припадає на вихідний (субота чи неділя) чим святковий день, позичальник зобов'язаний здійснити сплату процентів в останній робочий день напередодні.

Проценти за грудень місяць сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця. Якщо перша видача кредиту була здійснена у грудні місяці, то нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати першої видачі кредиту по останній календарний день грудня місяця в порядку, визначеному у цьому пункті договору.

В подальшому банк, договором про внесення змін до кредитного договору від 17.09.2015 року виклав п. 3.2. в редакції, якою зокрема передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. Виходячи з встановленої банком процентної ставки в розмірі 7% річних починаючи з 29.08.2015 року. Максимальна процента ставка - 21% річних.

Відповідно до п. 3.4. договору (в редакції договору про внесення змін до кредитного договору від 24.09.2013 року) у випадку порушення позичальником строку погашення одержаного кредиту, встановленого п.п. 2.1. та 2.2. цього договору, позичальник надалі сплачує з відповідної календарної дати, яка визначена у договорі як дата виконання зобов'язання, до дати виконання такого зобов'язання проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки, що на 3 процентних пункти перевищує діючу процентну ставку по строковій заборгованості, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2. договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4.2.2. договору (в редакції договору про внесення змін до кредитного договору від 06.06.2012 року) позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит та проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Згідно п. 4.3.4 договору банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або комісійної винагороди за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, у випадках коли, зокрема, позичальник порушив строки виконання зобов'язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів за надання кредиту, та/або сплаті комісійної винагороди за кредит, передбачені договором.

Про необхідність дострокового погашення зобов'язань, що випливають з цього договору з указаних вище підстав банк зобов'язаний письмово попередити позичальника не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.

Судом встановлено, що в порушення умов договору та норм чинного законодавства України, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором тому утворилась заборгованість, що складається з заборгованості по кредиту у сумі 5 225 300,00 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 07.08.2015 року еквівалентно 112 260 846,83 грн., заборгованості по прострочених процентах за користування кредитними коштами в розмірі 63 517,86 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 07.08.2015 року еквівалентно 1 364 623,80 грн., заборгованості по строкових процентах за користування кредитними коштами в розмірі 299 408,37 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 07.08.2015 року еквівалентно 6 432 518,16 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

13.08.2015 року банком направлено на адресу позичальника вимогу про повернення кредиту та сплату процентів у сумі 5 524 708,37 доларів США та 39 272,31 грн. та вимагали протягом 10 календарних днів сплатити вказану заборгованість. Зазначена вимога отримана Позичальником 18.08.2015 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №0100129653757.

Вимога залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом. Відповідач суду також не надав належні докази погашення заявленої до стягнення заборгованості.

Щодо доводів відповідача про неврахування банком оплати тіла кредиту в сумі 18 400,00 дол. США суд зазначає, що вказана сума була врахована банком відповідно до п. 3.7. договору, відповідно до якого сторони встановили черговість погашення позичальником заборгованості. Щодо доводів відповідача про зменшення суми заборгованості оскільки Господарським судом міста Києва винесено рішення 10.02.2016 року у справі № 910/28668/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Березова Роща", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Інформаційне комп'ютерні системи" в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Інформаційне комп'ютерні системи" перед банком звернуто стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки та належне ТОВ "Березова Роща" відповідно до договору іпотеки від 19.01.2011р. суд зазначає, що відповідачем не надано доказів реєстрації вказаного майна за банком.

Вказаним рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 року у справі № 910/28668/15 встановлено заборгованість ПАТ "Інформаційне комп'ютерні системи" перед банком за кредитним договором № 20-0066/2-1 від 19.01.2011, в розмірі 5 524 708, 37 (п'ять мільйонів п'ятсот двадцять чотири тисячі сімсот вісім) доларів США 37 центів, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 07.08.2015 становить 118 693 364,99 (сто вісімнадцять мільйонів шістсот дев'яносто три тисячі триста шістдесят чотири) гривні 99 коп. та пені 39 272, 31 (тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят дві) гривні 31 коп.

Також рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 року у справі № 910/28950/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Дочірнього підприємства «Інформаційні комп'ютерні системи» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Інформаційні комп'ютерні системи» про стягнення заборгованості шляхом визнання права власності встановлено, що заборгованість ПАТ "Інформаційне комп'ютерні системи" перед банком за кредитним договором №20-0066/2-1 від 19.01.2011р. становить 5 524 708,37 (п'ять мільйонів п'ятсот двадцять чотири тисячі сімсот вісім) доларів США 37 центів, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 07.08.2015р. становить 118 693 364, 99 (сто вісімнадцять мільйонів шістсот дев'яносто три тисячі триста шістдесят чотири) гривні 99 копійок та пені 39 272,31 (тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят дві) гривні 31 копійок.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 07.08.2015р. року заборгованість у сумі 5 524 708,37 доларів США, що складається з заборгованості по кредиту у сумі 5 225 300,00 доларів США, заборгованості по прострочених процентах за користування кредитними коштами в розмірі 63 517,86 доларів США, заборгованості по строкових процентах за користування кредитними коштами в розмірі 299 408,37 доларів США позичальника перед банком належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за кредитним договором №20-0066/2-1 від 19.01.2011р. позивач нарахував відповідачеві пеню за прострочення сплати процентів у сумі 39 272,31 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 5.3. договору передбачено, що за несвоєчасну сплатцу сум кредиту та/або процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, чяка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щодення.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Поняттям "штраф" та "пеня" дано визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України. Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком пені за прострочення сплати процентів у сумі 39 272,31 грн., наданим позивачем.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ч.2 ст. 35, ст. 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи» (03057, місто Київ, вулиця Смоленська, 31-33, код ЄДРПОУ 30518105) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (провулок Шевченка, 12, місто Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00039002) заборгованість по кредиту в розмірі 5 225 300 (п'ять мільйонів двісті двадцять п'ять тисяч триста) доларів США, заборгованість по прострочених процентах за користування кредитними коштами в розмірі 63 517 (шістдесят три тисячі п'ятсот сімнадцять) доларів США 86 центів, заборгованість по строкових процентах за користування кредитними коштами в розмірі 299 408 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч чотириста вісім) доларів США 37 центів, пеню за простроченими процентами у сумі 39 272, 31 (тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят дві) гривні 31 копійок та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 182 700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 27.05.2016 року.

Головуючий суддя С.М.Мудрий

Судді І.Д. Курдельчук

В.І. Мельник