Рішення

від 23.05.2016 по справі 910/5474/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2016Справа №910/5474/16 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до приватного акціонерного товариства "F-студія-КС"

про стягнення 106 523,38 грн.

Представники сторін:

від позивача: Яковіщук Я.М. - представник за довіреністю № 03-Д від 04.01.2015 р.;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" до приватного акціонерного товариства "F-студія-КС" про стягнення 106 523,38 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної в м. Києві ради та ЗАТ "F-студія-КС" 14.08.2008 року укладений договір про оренду нежитлових приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва за № 1147/6, відповідно до якого відповідачеві було надане в оренду нежитлове приміщення загальною площею 89,1 кв. м, що розміщене за адресою вул. Олени Теліги, 3 в м. Києві.

Також відповідач є власником нежитлового приміщення площею 179,10 кв. м за адресою м. Київ, вул. Олени Теліги, 3 (літера «А») відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18.04.2006 року, посвідченого Шепелюк О.Г. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1315.

Позивачем в особі директора КП «ЖЕК Дегтярівська» Шевченківської районної у м. Києві ради було укладено з відповідачем договір про нарахування та збір платежів власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників за № 308, 310 від 02.04.2007 року.

У період з 24.09.2010 року по 30.06.2012 року відбувалось фактичне споживання послуг відповідачем, однак оплата за послуги не надходила, таким чином заборгованість відповідача за спожиті послуги становить 93 305,50 грн.

Також, у зв'язку з неоплатою послуг позивач нарахував відповідачеві індекс інфляції у сумі 8 011,87 грн та 3 % річних у сумі 5 205,69 грн.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.03.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.04.2016 року.

04.04.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 18.04.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 28.03.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача з'явився у судове засідання, виконав вимоги ухвали суду від 28.03.2016 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.04.2016 року розгляд справи відкладено на 23.05.2016 року.

Представник відповідача в судове засідання 23.05.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 28.03.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 3, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28.03.2016 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 №24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва" перейменоване з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001 та є виконавцем житлово-комунальних послуг у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до п. 2.1 статуту підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконання цих послуг.

Між управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної в м. Києві ради та ЗАТ "F-студія-КС" 14.08.2008 року укладений договір про оренду нежитлових приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва за № 1147/6, відповідно до якого відповідачеві було надане в оренду нежитлове приміщення загальною площею 89,1 кв. м, що розміщене за адресою вул. Олени Теліги, 3 в м. Києві.

Також відповідач є власником нежитлового приміщення площею 179,10 кв. м за адресою м. Київ, вул. Олени Теліги, 3 (літера «А») відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18.04.2006 року, посвідченого Шепелюк О.Г. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1315.

Господарські відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року № 1875-IV.

Згідно ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до житлово-комунальних послуги віднесені зокрема: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

У відповідності ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Як зазначає позивач, у період з квітня 2007 року по жовтень 2010 року облік, нарахування та збір платежів здійснювали КП «ЖЕКи». Однак, відповідно до окремого доручення від 13.09.2010 року № 905 КП УЖК (КП «ЦОС Шевченківського району»), було зобов'язано укласти прямі договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району. Відповідно до акту звірки по споживачу ТОВ «Краєвид» КП «ЖЕК Дегтярівська» було передано заборгованість по даному споживачеві станом на 01.10.2010 року на суму 23 597,77 грн.

Позивачем в особі директора КП «ЖЕК Дегтярівська» Шевченківської районної у м. Києві ради було укладено з відповідачем договір про нарахування та збір платежів власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників за № 308, 310 від 02.04.2007 року.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.1. договору № 308,310 сторона 1 здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті стороною 2 комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення) тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними в додатку 1 до договору.

Згідно п. 2.2. договору № 308,310 сторона 2 користується приміщенням(и) загальною площею 268,1 кв. за адресою м. Київ, вул. О. Теліги, 3.

П.1.3. договору № 308,310 передбачено, що найменування комунальних послуг: постачання холодної води (згідно табуляграм АК «Водоканал»/3,75 грн. за 1 м. куб та центральне опалення згідно табуляграм АК «Київенерго»/1 гкал/171,23 грн.

Відповідно до п. 3.1.1 договору № 308,310 сторона 2 зобов'язується у 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це сторону 1 у зазначений термін.

Відповідно до п. 5.1. договору № 308,310 цей договір діє з моменту укладення по 01.04.2008 року.

П. 5.4. договору передбачено, що у разі закінчення дії договору і відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строк чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором

У період з 24.09.2010 року по 30.06.2012 року відбувалось фактичне споживання послуг відповідачем, однак оплата за послуги надходила частково у сумі 20 633, 82 грн. (довідка від 04.04.2016 року за № 390/юр). Таким чином заборгованість відповідача за спожиті послуги становить 93 305,50 грн.

16.07.2015 року позивач направив відповідачеві претензію з зазначенням заборгованості, вимогою сплати, що підтверджується списком № 5021 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів. До претензії долучено рахунки на оплату послуг та акт звірки взаєморозрахунків, підписаний позивачем.

На підтвердження факту користування відповідачем комунальними послугами в матеріалах справи наявні облікові картки. Позивачем відповідачеві виставлялись рахунки, копії яких є в матеріалах справи, за вказаний період.

В силу частин 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Відповідно до ч. 3 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на:

1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду;

2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;

3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.

Згідно з п. 5 ч. 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами законодавства споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними .

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 (далі - Правила).

Згідно з п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим , якщо договором не встановлено інший строк.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у відповідача за надані комунальні послуги за період з 24.09.2010 року по 30.06.2012 року за фактичне споживання відповідачем комунальних послуг за адресою: м. Київ, вул. О. Теліги, 3 у сумі 93 305,50 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у загальній сумі 93 305,50 грн., визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані на суму заборгованості за фактично спожиті відповідачем комунальні послуги індекс інфляції у сумі 8 011,87 грн та 3 % річних у сумі 5 205,69 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявності заборгованості у відповідача перед позивачем, суд приходить до висновку про стягнення загалом індексу інфляції у сумі 8 011,87 грн та 3 % річних у сумі 5 205,69 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 378,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1 597,85 грн. виходячи з ціни позову 106 523,38 грн., проте сплатив 1 827,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 325 від 27.08.2014 року.

На підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд повертає, за ухвалою суду, суму судового збору в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "F-студія-КС" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 3, код ЄДРПОУ 19476283) на користь комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вулиця М.Кирпоноса, будинок 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) заборгованість розмірі 93 305,50 (дев'яносто три тисячі триста п'ять) грн. 50 коп., три проценти річних в розмірі 5 205 (поять тисяч двісті п'ять) грн. 69 коп., індекс інфляції в розмірі 8 011 (вісім тисяч одинадцять) грн. 87 коп., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 597 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім) грн. 85 коп.

3. Повернути комунальному підприємству "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вулиця М.Кирпоноса, будинок 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) з Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 15 коп. як такий, що внесений у більшому розмірі, ніж передбачено законом, перерахований за платіжним дорученням № № 325 від 27.08.2014 року , яке знаходиться в матеріалах справи № 910/5474/16.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 06.06.2016 року.

Суддя С.М. Мудрий