Рішення

від 31.05.2016 по справі 910/4340/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2016Справа №910/4340/16

За позовом Житлово-будівельного кооперативу «Будпластмаш»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотайм-Принт»

про виселення з нежитлового приміщення та стягнення 67 762,97 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача: Варфоломєєв В.М. (дов. від 29.03.2016);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив «Будпластмаш» звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотайм-Принт» про виселення відповідача з належного позивачеві нежитлового приміщення та стягнення 40668 грн. 41 коп. заборгованості з орендної плати та комунальних послуг, 6069 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 8481 грн. 20 коп. пені, 543 грн. 87 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2016 порушено провадження у справі №910/4340/16, розгляд справи призначено на 29.03.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2016 розгляд справи відкладено на 12.04.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2016 розгляд справи відкладено на 19.04.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2016 у зв'язку із перебуванням судді Демидова В.О. у відрядженні розгляд справи призначено на 25.04.2016.

Судове засідання 25.04.2016 не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи призначено на 31.05.2016.

13.04.2016 позивачем з посиланням на положення ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України подане письмове клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфотайм-Принт», що знаходяться на п/р № 26007052726578 у відділенні Печерської філії «КБ «Приватбанк», код банку 300711.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивач не зазначив обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Крім того, заява позивача не містить будь-якого документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду (у випадку задоволення позову).

З огляду на викладене заява Житлово-будівельного кооперативу «Будпластмаш» про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

13.04.2016 позивачем суду надано письмову заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 40668 грн. 41 коп. заборгованості з орендної плати та комунальних послуг, 6069 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 8481 грн. 20 коп. пені, 543 грн. 87 коп. 3% річних, 12000 грн. 00 коп. подвійної орендної плати за лютий та березень 2016 року на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Заява позивача про збільшення позовних вимог відповідає положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та приймається судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду.

Ухвала Господарського суду міста Києва про призначення справи до розгляду повернута на адресу суду поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, відповідач у справі належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно із п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідачем не надані, внаслідок чого справа на підставі положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини.

24.12.2013 між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем укладений договір оренди нежитлового приміщення № П31-в/01.2014 (далі за текстом - договір 1), відповідно до умов якого позивач надав відповідачеві у користування частину нежилого приміщення площею 80 кв. м у 5-поверховому будинку № 31-в за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, для використання в цілях, передбачених статутом відповідача, відповідно до акту приймання-передачі № 26/02.

Термін дії договору 1 - 1 рік, з 01.01.2014 до 31.12.2014.

Відповідно до пункту 2.7 договору 1 після закінчення терміну дії договору, якщо угоди про його продовження на новий термін не досягнуто, або у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у місячний термін звільнити приміщення і передати його у належному стані, передбаченому санітарними та протипожежними правилами.

Як встановлено умовами пунктів 3.1 - 3.2 договору 1, орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця за наступний місяць згідно рахунка-фактури Орендодавця; орендна плата на строк 01.01.2014-31.12.2014 становить 2500 грн. 00 коп. на місяць без ПДВ.

Крім того, умовами пункту 3.2.1 договору 1 передбачено обов'язок відповідача сплатити заборгованість за укладеним сторонами у справі раніше договором оренди від 25.09.2008 №12-ІІІ-08 у загальному розмірі 25508 грн. 83 коп.

За умовами пункту 3.3 договору 1 Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю експлуатаційні та комунальні послуги згідно з рахунок-фактурами (2 екз.), наданими Орендодавцем та узгодженими Орендарем, а саме: плату за спожиту електроенергію згідно лічильника та діючих тарифів; плату за холодну воду згідно лічильника та діючих тарифів; плату за обігрів приміщення згідно з орендованою площею; плату за вивіз сміття згідно діючих тарифів; всі види послуг телефонного зв'язку. Також за умовами вказаного пункту Орендар приймає дольову участь у сплаті земельного податку.

У випадку несвоєчасної сплати орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (пункт 3.5 договору 1).

30.12.2014 сторонами у справі укладено Додаткову угоду до договору 1, відповідно до якої термін дії договору 1 продовжено до 31.01.2015.

31.01.2015 між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем укладений договір оренди нежитлового приміщення № Політех31-в/02.2015 (далі за текстом - договір 2), відповідно до умов якого позивач надав відповідачеві у користування частину нежилого приміщення площею 80 кв. м у 5-поверховому будинку № 31-в за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, для використання в цілях, передбачених статутом відповідача, відповідно до акту приймання-передачі № 26/02.

Відповідно до пункту 2.7 договору 2 після закінчення терміну дії договору, якщо угоди про його продовження на новий термін не досягнуто, або у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у місячний термін звільнити приміщення і передати його у належному стані, передбаченому санітарними та протипожежними правилами по Акту приймання-передачі.

Як встановлено умовами пунктів 3.1 - 3.2 договору 2, орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця за наступний місяць згідно рахунка-фактури Орендодавця; орендна плата на строк 01.02.2015-30.04.2015 становить 2500 грн. 00 коп. на місяць без ПДВ, орендна плата на строк 01.05.2015 - 31.01.2016 становить 3000 грн. на місяць без ПДВ.

За умовами пункту 3.3 договору 2 Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю експлуатаційні та комунальні послуги згідно з рахунок-фактурами (2екз.), наданими Орендодавцем та узгодженими Орендарем, а саме: плату за спожиту електроенергію згідно лічильника та діючих тарифів; плату за холодну воду згідно лічильника та діючих тарифів; плату за обігрів приміщення згідно з орендованою площею; плату за вивіз сміття згідно діючих тарифів; всі види послуг телефонного зв'язку. Також за умовами вказаного пункту Орендар приймає дольову участь у сплаті земельного податку.

Крім того, умовами пункту 3.2.1 договору 2 передбачено обов'язок сплати відповідачем як Орендарем заборгованості за договором 1 у загальному розмірі 21881 грн. 50 коп., з яких 15000 грн. 00 коп. - заборгованість з орендної плати без урахування заборгованості за комунальні послуги.

У випадку несвоєчасного внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Пеня нараховується Орендодавцем як на поточну орендну плату, так і на заборгованість з орендної плати за договором оренди 1 (тобто сумарну заборгованість за договорами оренди) (пункт 3.4 договору 2).

Відповідно до пункту 5.4 договору 2 він може бути розірваний кожною стороною окремо письмовим повідомленням про це за місяць.

Пунктом 7.1 договору встановлено строк його дії - з 01.02.2015 до 31.01.2016.

За доводами позивача станом на дату його звернення до суду з даним позовом відповідач орендоване майно не повернув, незважаючи на закінчення строку дії договору 2, а також не сплатив заборгованість з орендної плати за обома договорами та витрати на комунальні послуги.

З урахуванням викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.

До матеріалів справи під час судового розгляду позивачем надано Акт приймання-передачі № 26/02 орендованого приміщення, складеного та підписаного 26.02.2015 повноважними представниками сторін у справі.

Разом з цим до справи позивачем надано письмову заяву ЖБК «Будпластмаш» від 02.02.2016 № 245/02.2016 про припинення з 01.02.2016 договору оренди № Політех31-в/02.2015 від 31.01.2015, адресований відповідачеві лист від 02.03.2016 № 250/03.2016 з вимогою про звільнення орендованого приміщення та повернення орендованого майна протягом 5 днів з дня отримання листа.

Доказів направлення або вручення заяви про припинення договору 2 та листа про повернення орендованого майна на адресу відповідача позивач суду не надав.

До матеріалів справи позивачем також надано складений в односторонньому порядку працівниками позивача Акт від 23.01.2016 про повідомлення керівника відповідача про необхідність повернення орендованого майна. Підпис уповноваженої особи відповідача на вказаному Акті відсутній.

У матеріалах справи наявні рахунки-фактури на сплату орендної плати за договорами 1 та 2, доказів надсилання яких на адресу відповідача позивач не надав.

Разом з цим на рахунках-фактурах № 47 щодо сплати орендної плати за лютий 2016 року у розмірі 3000 грн. 00 коп., № 48 від 25.01.2016 щодо сплати комунальних послуг за грудень 2015 року у розмірі 1834 грн. 79 коп., № 45 щодо сплати орендної плати за січень 2016 року у сумі 3000 грн. 00 коп., № 46 від 25.12.2015 щодо сплати комунальних послуг у сумі 2070 грн. 42 коп., № 43 від 25.11.2015 щодо сплати орендної плати у розмірі 3000 грн. 00 коп., № 44 від 25.11.2015 щодо сплати комунальних послуг у сумі 1046 грн. 96 коп. міститься підпис директора ТОВ «Інфотайм-принт» Хачай О.І., що відповідачем у справі не спростовано.

Таким чином, у справі наявні узгоджені з відповідачем та вручені останньому рахунки - фактури на сплату комунальних послуг у загальному розмірі 4952 грн. 17 коп. Вказана заборгованість у розмірі 4952 грн. 17 коп. за названими рахунками-фактурами відповідачем у справі не оплачена.

Разом з тим частина решти рахунків-фактур на сплату комунальних послуг, докази вручення яких відповідачеві позивачем не надані, були оплачені відповідачем у загальному розмірі 16689 грн. 86 коп. відповідно до наявних у справі витягів з банківського рахунку позивача.

З'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за договорами 1 та 2, комунальних послуг, наданих за період використання орендованого майна, а також внаслідок невиконання відповідачем обов'язку з повернення орендованого майна після припинення договору оренди.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За змістом ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Як встановлено судом, позивачем у справі належним чином виконані взяті на себе зобов'язання з передачі відповідачеві в оренду обумовленого договором майна, що відповідачем під час розгляду справи не спростовано.

Згідно ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Порушенням зобов'язання у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи та її фактичними обставинами позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором 1 та договором 2 у розмірі 28800 грн. 00 коп.

Наданий позивачем розрахунком суми загальної заборгованості з орендної плати (а.с. 21) ґрунтується на фактичних обставинах справи, враховує період оренди - з 01.01.2014 по 29.02.2016, загальний обсяг орендної плати, що підлягала сплаті за умовами договорів 1 та 2 - 67000 грн. 00 коп., а також обсяг фактично сплаченої за вказаний період оренди орендної плати - 38200 грн. 00 коп., що підтверджено наявними у справі витягами з банківського рахунку позивача (а.с. 51 - 74). Судом також враховано, що за період оренди з квітня 2015 року по серпень 2015 року включно позивачем здійснено зарахування у рахунок сплати орендної плати вартості робіт з облаштування території, здійснених відповідачем. Вказане зарахування позивач підтвердив наданим суду розрахунком (а.с. 21).

За таких обставин з відповідача на користь позивача у справі підлягає стягненню заборгованість з орендної плати за договором 1 та договором 2 у загальному розмірі 28800 грн. 00 коп .

Щодо позовних вимог про виселення відповідача з орендованого приміщення суд вважає за необхідне зазначити таке .

Відповідно до умов п. 5.4, 7.1 укладених сторонами у справі договорів 1 та 2 вони можуть бути розірвані кожною стороною окремо письмовим повідомленням про це за місяць.

Пунктом 7.1 договору 2 встановлено строк його дії - з 01.02.2015 до 31.01.2016.

Позивачем до матеріалів справи надані заява про припинення з 01.02.2016 договору оренди № Політех31-в/02.2015 від 31.01.2015, а також адресований відповідачеві лист від 02.03.2016 № 250/03.2016 з вимогою про звільнення орендованого приміщення та повернення орендованого майна протягом 5 днів з дня отримання листа, проте доказів направлення або вручення заяви про припинення договору 2 та листа про повернення орендованого майна на адресу відповідача позивач суду не надав.

До матеріалів справи позивачем також надано складений в односторонньому порядку працівниками позивача Акт від 23.01.2016 про повідомлення керівника відповідача про необхідність повернення орендованого майна, проте підпис уповноваженої особи відповідача на вказаному Акті відсутній.

За таких обставин судом не можуть бути прийняті до уваги доводи позивача про факт повідомлення ним позивача про намір припинити дію договору 2.

Таким чином, станом на 31.01.2016 позивач як орендодавець не виявив волі щодо припинення договору 2 і відповідач продовжив користування орендованим майном.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

З урахуванням положень вказаної норми договір оренди 2 був поновлений на той самий строк, на який укладався, та діє до 31.01.2017, а тому доводи позивача про наявність у відповідача обов'язку з повернення орендованого майна є безпідставними.

До матеріалів справи під час судового розгляду позивачем надано Акт приймання-передачі № 26/02 орендованого приміщення, складеного та підписаного 26.02.2015 повноважними представниками сторін у справі, проте з урахуванням факту укладення та виконання сторонами договору 2 його умов (а саме сплату відповідачем орендної плати за користування орендованим майном та комунальних послуг за рахунками - фактурами, виданими після 26.02.2015 (у тому числі за рахунком-фактурою № 47 щодо сплати орендної плати за лютий 2016 року у розмірі 3000 грн. 00 коп.) та прийняття позивачем вказаних оплат) вказаний Акт приймання-передачі не може бути належним доказом повернення позивачеві орендованого майна.

За таких обставин у задоволенні вимоги позивача про виселення відповідача з орендованого майна слід відмовити за необґрунтованістю .

13.04.2016 позивачем суду надано письмову заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач, крім первісно заявлених позовних вимог, просить стягнути з відповідача на свою користь 12000 грн. 00 коп. подвійної орендної плати за лютий та березень 2016 року на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З урахуванням відсутності у відповідача обов'язку з повернення орендованого майна внаслідок продовження строку дії договору 2 вимога про стягнення неустойки на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України є необґрунтованою, а тому у її задоволенні слід відмовити .

З урахуванням умов пунктів 3.3 договорів 1 та 2 щодо обов'язкового узгодження із відповідачем розмірів витрат на оплату комунальних послуг за договором шляхом вручення (надсилання) відповідачу відповідних рахунків-фактур як належний та допустимий доказ судом не можуть бути прийняті до уваги рахунки - фактури, які не вручені (не надіслані) відповідачеві. При цьому судом враховується наявність у матеріалах справи Акту звірки розрахунків від 01.02.2015 за договором 1, Акту звірки розрахунків від 12.05.2015 за договором 2 (а.с. 46 - 50), Акту звірення розрахунків станом на 03.02.2016 (а.с. 76 - 79), підписаних керівниками позивача та відповідача.

Факт складення та підписання актів звірення відповідачем у справі не спростований, а тому є підтвердженим факт узгодження із відповідачем розміру комунальних витрат, що підлягали сплаті за виставленими позивачем рахунками-фактурами (а.с. 88 -114).

Підтвердженою матеріалами справи і не спростованою відповідачем є заборгованість відповідача з оплати комунальних послуг у загальній сумі 11868 грн. 41 коп.

Вказана заборгованість з оплати комунальних послуг підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у справі .

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У випадку несвоєчасної сплати орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (пункт 3.5 договору 1).

У випадку несвоєчасного внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Пеня нараховується Орендодавцем як на поточну орендну плату, так і на заборгованість з орендної плати за договором оренди 1 (тобто сумарну заборгованість за договорами оренди) (пункт 3.4 договору 2).

До стягнення з відповідача позивачем заявлено пеню на суми заборгованості з орендної плати за договорами 1 та 2, а також на суми витрат на комунальні послуги у загальному розмірі 8481 грн. 20 коп. Розрахунок сум пені наданий позивачем до матеріалів справи (а.с. 24 - 28).

Укладеними сторонами у справі договорами нарахування пені на заборгованість за комунальні послуги не передбачене, тому у задоволенні вимоги про стягнення 1749 грн. 64 коп. пені за прострочення оплати комунальних послуг слід відмовити за необґрунтованістю .

Пеню за несплату орендної плати за договорами 1 та 2 позивачем нараховано виходячи з сум заборгованості у розмірі 15000 грн. за кожний місяць, починаючи з лютого по квітень 2015 року, у розмірі 17500 грн. 0 коп. за травень 2015 року, у розмірі 20000 грн. за червень 2015 року, у розмірі 22500 грн. 00 коп. за липень 2015 року, 25000 грн. 00 коп. за період з 01.08.2015 по 08.08.2015 (розрахунок - а.с. 25).

Як встановлено умовами пунктів 3.1 - 3.2 договору 1, орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця за наступний місяць згідно рахунка-фактури Орендодавця.

З урахуванням встановлення умовами договору чіткого розміру орендної плати та строку її сплати обов'язок зі сплати орендної плати не повинен ставитися у залежність від факту отримання відповідачем рахунків на сплату орендної плати.

Під час перевірки обґрунтованості наданого позивачем розрахунку суми пені за прострочення сплати орендної плати судом враховується місяць оренди, у якому допущене прострочення, а також визначений відповідачем у розрахунку період нарахування пені.

Враховуючи невірне визначення позивачем сум орендної плати, що підлягали сплаті за період з лютого по серпень 2015 року, а також те, що за період оренди з квітня 2015 року по серпень 2015 року включно позивачем здійснено зарахування у рахунок сплати орендної плати вартості робіт з облаштування території, здійснених відповідачем (а.с. 21), стягненню з відповідача підлягає пеня за прострочення сплати орендної плати за лютий та березень 2015 року.

За лютий 2015 року орендна плата у розмірі 2500 грн. 00 коп. підлягала сплаті у термін не пізніше 20.01.2015 (фактично орендна плата була сплачена відповідачем 30.01.2015, днів прострочення оплати - 10), за березень 2015 року орендна плата у розмірі 2500 грн. 00 коп. підлягала сплаті до 20.02.2015 (фактично орендна плата сплачена відповідачем 31.03.2015, що підтверджено витягом за банківського рахунку позивача, днів прострочення оплати - 40).

Разом з тим судом враховуються визначені позивачем дати початку періодів нарахування пені, зазначені у відповідному розрахунку: за прострочення оплати за лютий 2015 року період початку нарахування пені визначений позивачем з 08.02.2015, в той час як станом на дану календарну дату заборгованість з орендної плати за лютий 2015 року відповідачем вже була сплачена. Таким чином, з урахування визначеної позивачем дати початку періоду нарахування пені пеня за прострочення оплати орендної плати за лютий 2015 року нарахуванню не підлягає.

За розрахунком суду є обґрунтовано нарахованою та підлягає стягненню з відповідача пеня за прострочення сплати 2500 грн. 00 коп. орендної плати за березень 2015 року за період прострочення з 03.03.2015 (як зазначено позивачем у розрахунку) до 31.03.2015 (моменту фактичної оплати заборгованості) у розмірі 115 грн. 07 коп.

В решті вимог про стягнення пені слід відмовити за необґрунтованістю .

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних і дійшов висновку про їх часткову обґрунтованість, враховуючи те, що розрахунок вказаних нарахувань здійснений позивачем за період дії договору 2, за місяці оренди з лютого по листопад 2015 року, що позивач зазначив у відповідному розрахунку. За таких обставин позивачем безпідставно до заборгованості за договором 2 включено сумарну попередню заборгованість за договором 1 (при цьому без подання окремого розрахунку нарахування 3% річних та інфляційних втрат за договором 1).

Враховуючи фактичну заборгованість з орендної плати за договором 2 (за кожний місяць дії договору з лютого 2015 року по листопад 2015 року), а також те, що за період оренди з квітня 2015 року по серпень 2015 року включно позивачем здійснено зарахування у рахунок сплати орендної плати вартості робіт з облаштування території, здійснених відповідачем (а.с. 21), інфляційні нарахування та нарахування 3% річних підлягають здійсненню за період прострочення оплати орендної плати за лютий та березень 2015 року. Стягненню з відповідача на користь позивача у справі підлягають інфляційні втрати у розмірі 80 грн. 22 коп., а також 3% річних у розмірі 2 грн. 47 коп.

В решті вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити за необґрунтованістю.

За лютий 2015 року орендна плата у розмірі 2500 грн. 00 коп. підлягала сплаті у термін не пізніше 20.01.2015 (фактично орендна плата була сплачена відповідачем 30.01.2015, днів прострочення оплати - 10), за березень 2015 року орендна плата у розмірі 2500 грн. 00 коп. підлягала сплаті до 20.02.2015 (фактично орендна плата сплачена відповідачем 31.03.2015, що підтверджено витягом за банківського рахунку позивача, днів прострочення оплати - 40).

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотайм-Принт» (03056, м. Київ, вул. Політехнічна, 31-в; ідентифікаційний код 38991331) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Будпластмаш» (03056, м. Київ, вул. Політехнічна, 31-в; ідентифікаційний код 22869980) заборгованість з орендної плати у розмірі 28800 (двадцять вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп., заборгованість за надані комунальні послуги у розмірі 11868 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 41 коп., пеню у розмірі 115 (сто пятнадцять) грн. 07 коп., інфляційні нарахування у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 22 коп., 3% річних у розмірі 2 (дві) грн. 47 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 831 (вісімсот тридцять одну) грн. 04 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог позову відмовити за необґрунтованістю.

В судовому засіданні 31.05.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано - 06.06.2016.

Суддя В.О. Демидов