Рішення

від 31.05.2016 по справі 917/376/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2016 р. Справа №917/376/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свод Групп", вул.Клари Цеткін, 37, м.Полтава, 36000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛКРУП", Автодорога Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, 170 км, смт.Решетилівка, Решетилівський р-н, Полтавська область, 38400

про стягнення 321 556,00 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1, прот. № 2 від 02.02.2009р.

від відповідача: ОСОБА_2, наказ № 37 від 28.10.2010р.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 17.05.2016р.

Розглядається позов про стягнення 321 556,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 3-с від 27.02.2013р., видатковими накладними № 7 від 13.05.2013 р., № 8 від 14.05.2013 p., № 9 від 15.05.2013р., № 10 від 16.05.2013 p., № 11 від 17.05.2013 p., № 12 від 20.05.2013 р., №13 від 21.05.2013 p., № 15 від 23.05.2013 p., № 16 від 24.05.2013 p., № 17 від 27.05.2013р.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Відповідач у відзиві, наданому через канцелярію суду 21.03.2016р., проти позову заперечує, посилаючись на відсутність договору купівлі-продажу № 3-с від 27.02.2015р. (вх. № 3515 від 21.03.2016р.).

Ухвалою від 24.03.2016р. суд зобов"язав позивача надати письмові пояснення щодо наявності (відсутності) договору купівлі-продажу № 3-с від 27.02.2015р., на який йде посилання в позовній заяві; зобов"язав відповідача надати відзив на позовну заяву; для огляду в судовому засіданні - оригінал договору купівлі-продажу № 3-с від 27.02.2013р., видаткові накладні, за якими здійснювалися поставки в межах даного договору; в порядку ст.38 ГПК України витребував у Слідчого відділу Октябрського РВ ПМУ УМВСУ в Полтавській області вилучені згідно протоколу обшуку від 28.11.2014р. документи фінансово-господарської діяльності, які свідчать про взаємовідносини з ТОВ "ОЛКРУП" протягом 2013-2014 років, що знаходяться у матеріалах кримінального провадження № 12014170040001401 від 16.06.2014р.

В судове засідання 26.04.2016р. відповідач надав суду оригінал договору купівлі-продажу № 3-с від 27.02.2013р., видаткові накладні № 7 від 13.05.2013 р., № 8 від 14.05.2013 p., № 9 від 15.05.2013р.

Ухвалою від 26.04.2016р. суд повторно в порядку ст.38 ГПК України витребував у Слідчого відділу Октябрського РВ ПМУ УМВСУ в Полтавській області вилучені згідно протоколу обшуку від 28.11.2014р. документи фінансово-господарської діяльності, які свідчать про взаємовідносини з ТОВ "ОЛКРУП" протягом 2013-2014 років, що знаходяться у матеріалах кримінального провадження № 12014170040001401 від 16.06.2014р.

На дату прийняття рішення зазначені документи Слідчий відділ Октябрського РВ ПМУ УМВСУ в Полтавській області господарському суду не надав.

10.05.2015р. позивачем надана роздруківка банківського рахунку в підтвердження здійснених відповідачем часткових оплат (клопотання про залучення до матеріалів справи за вх. № 5700 від 10.05.2016р.).

17.05.2016р. сторонами надані пояснення по справі (вх. № 6079 та 6080 від 17.05.2015р.).

В судовому засіданні 17.05.2016р. судом оголошена перерва для надання можливості сторонам подати письмові пояснення з врахуванням обставин, що наведені представниками в судовому засіданні та доказів на підтвердження тверджень представників.

31.05.2016р. сторонами надані пояснення по справі (вх. № 6831 та 6830 від 31.05.2015р.).

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на відсутність боргу за договором купівлі-продажу № 3-с від 27.02.2013р.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд, встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 27 лютого 2013 року між ТОВ «СВОД ГРУПП» (далі продавець, позивач) та ТОВ «ОЛКРУП» (далі покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 3-с (далі договір).

Умовами договору визначено, зокрема, наступне:

- п.1. продавець зобов"язується продати і передати у власність покупця соняшник в кількості 85,57 тн, а покупець зобов"язується провести попередню 100% оплату даної продукції і прийняти у власність на умовах даного договору.

- п.2. Загальна вартість товару, що поставляється за даним договорм складає 415 000,00 грн. Ціна однієї тони складає 4 850,00 грн. Покупець проводить оплату товару шляхом 100% перерахування грошових коштів за весь товар на розрахунковий рахунок продавця до 30.06.2013р. включно.

Як повідомили представники сторін та відображено у поясненнях позивача за вх. № 6830 від 31.05.2016р., крім договору купівлі-продажу № 3-с, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №4-С від 25 лютого 2013року на поставку соняшника в кількості 82 (вісімдесят дві) тони 430 (чотириста тридцять) кілограм на загальну суму 391542 грн.50 коп. по ціні 4750 грн.00 коп. за 1 тону.

У позові позивач вказує, що свої зобов'язання перед Відповідачем виконав належним чином, здійснив поставку насіння соняшника відповідачу за видатковими накладними № 7 від 13.05.2013 р., № 8 від 14.05.2013 p., № 9 від 15.05.2013р., № 10 від 16.05.2013 p., № 11 від 17.05.2013 p., № 12 від 20.05.2013 р., №13 від 21.05.2013 p., № 15 від 23.05.2013 p., № 16 від 24.05.2013 p., № 17 від 27.05.2013р.

Відповідач не заперечив факт поставки йому позивачем товару за видатковими накладними № 7 від 13.05.2013 р., № 8 від 14.05.2013 p., № 9 від 15.05.2013р., № 10 від 16.05.2013 p., № 11 від 17.05.2013 p., № 12 від 20.05.2013 р., №13 від 21.05.2013 p., № 15 від 23.05.2013 p., № 16 від 24.05.2013 p., № 17 від 27.05.2013р.

При цьому, сторони у поясненнях зазначали, що поставку насіння соняшника відповідачу за видатковими накладними № 7 від 13.05.2013 р., № 8 від 14.05.2013 p., № 9 від 15.05.2013р. позивач здійснив на виконання договору купівлі-продажу №3-с на продажу 85,58тон насіння соняшнику по ціні 4 850,00гривень за тону з ПДВ ( без ПДВ - 4041,6699 гривень за тону) на загальну суму 415 000,00грн., а поставку насіння соняшника відповідачу за видатковими накладними № 10 від 16.05.2013 p., № 11 від 17.05.2013 p., № 12 від 20.05.2013 р., №13 від 21.05.2013 p., № 15 від 23.05.2013 p., № 16 від 24.05.2013 p., № 17 від 27.05.2013р. на виконання іншого договору - договору купівлі-продажу №4-С від 25 лютого 2013року.

Позивач вказує, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар, тому вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 321 556,00 гривень. В підтвердження саме вказаного розміру заборгованості відповідач надав підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками акт звіряння.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що повністю виконав свої зобов'язання по договору купівлі-продажу №3-с від 27.02.2013 року, відповідно до умов п.2 договору купівлі-продажу № 3-с здійснив 100% попередню оплату за продукцію, яка потім була поставлена йому за видатковими накладними № 7 від 13.05.2013 р., № 8 від 14.05.2013 p., № 9 від 15.05.2013р.

Також відповідач вказує, що видаткові накладні, зазначені у позовній заяві № 10 від 16.05.2013 p., № 11 від 17.05.2013 p., № 12 від 20.05.2013 р., №13 від 21.05.2013 p., № 15 від 23.05.2013 p., № 16 від 24.05.2013 p., № 17 від 27.05.2013р. не відносяться до договору купівлі-продажу №3-с від 27.02.2013 року, що, на думку відповідача, є підставою для відмови у позові.

При цьому, представник відповідача у судових засіданнях, підтвердив наявність у нього перед позивачем заборгованості у розмірі 321 556,00 гривень, який відображений у акті звіряння та заявлений позивачем до стягнення.

При вирішенні спору, суд приймає до уваги наступне.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли відносини на підставі договору купівлі-продажу №3-с від 27.02.2013 року, на виконання якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковими накладними № 7 від 13.05.2013 р., № 8 від 14.05.2013 p., № 9 від 15.05.2013р.

Крім того, між сторонами виникли відносини поставки на підставі видаткових накладних № 10 від 16.05.2013 p., № 11 від 17.05.2013 p., № 12 від 20.05.2013 р., №13 від 21.05.2013 p., № 15 від 23.05.2013 p., № 16 від 24.05.2013 p., № 17 від 27.05.2013р., що не відносяться до договору купівлі-продажу №3-с від 27.02.2013 року.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р., підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013 р.).

Оскільки видаткові накладні № 10 від 16.05.2013 p., № 11 від 17.05.2013 p., № 12 від 20.05.2013 р., №13 від 21.05.2013 p., № 15 від 23.05.2013 p., № 16 від 24.05.2013 p., № 17 від 27.05.2013р. мають найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, перелік товару, його вартість, штамп позивача та інші реквізити, вони відповідають вимогам закону та є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.

Відповідно до положень ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Дії сторін (укладення договору, передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

З огляду на викладене, враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №3-с від 27.02.2013 року, відносини поставки, що склалися між сторонами на підставі видаткових накладних № 10 від 16.05.2013 p., № 11 від 17.05.2013 p., № 12 від 20.05.2013 р., №13 від 21.05.2013 p., № 15 від 23.05.2013 p., № 16 від 24.05.2013 p., № 17 від 27.05.2013р., які не містять посилання на конкретний договір, кореспондуючи права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки та купівлі-продажу.

При цьому, у зв"язку з тим, що позивачем у позові як підстава позову не зазначається договір купівлі-продажу №4-С від 25 лютого 2013року, на виконання якого за твердженням сторін були здійснені поставки за видатковими накладними № 10 від 16.05.2013 p., № 11 від 17.05.2013 p., № 12 від 20.05.2013 р., №13 від 21.05.2013 p., № 15 від 23.05.2013 p., № 16 від 24.05.2013 p., № 17 від 27.05.2013р., підстава позову позивачем не змінювалася, вказані видаткові накладні визначені позивачем як окремі підстави виникнення зобов"язання прав та обов"язків з поставки, договір купівлі-продажу №4-С від 25 лютого 2013року суду сторонами в обгрунтування позову чи заперечень не надавався, у суду відсутні можливість та необхідність дослідження умов договору купівлі-продажу №4-С від 25 лютого 2013року.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного Кодексу України).

За приписами ст. 692, ст. 693 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В свою чергу, ст. 538 Цивільного Кодексу України визначає, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання в частині поставки відповідачу продукції на підставі видаткових накладних № 7 від 13.05.2013 р., № 8 від 14.05.2013 p., № 9 від 15.05.2013р., № 10 від 16.05.2013 p., № 11 від 17.05.2013 p., № 12 від 20.05.2013 р., №13 від 21.05.2013 p., № 15 від 23.05.2013 p., № 16 від 24.05.2013 p., № 17 від 27.05.2013р.

В свою чергу, відповідач лише частково розрахувався за отриману продукцію, зокрема 250 000,00 грн. сплачено 27.02.2013р., 115 000,00 грн. - 05.03.2013р., 35 000,00 грн. - 21.03.2013р., 15 000,00 грн. - 21.03.2013р., 30 000,00 грн. - 30.09.2013р., 20 000,00 грн. - 26.09.2013р., 20 000,00 грн. - 28.10.2013р., неоплачена залишилася частина продукції на суму 321 556,00 грн.

Факт наявності вказаного розміру заборгованості відображено у акті звіряння, що підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками, та відповідачем не заперечується.

Частиною першою статті 692 ЦК України визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, наявність у відповідача зобов'язання щодо оплати товару випливає безпосередньо зі змісту ч. 1 ст. 692 ЦК України, а строк оплати є таким, що настав.

Посилання відповідача на те, що видаткові накладні, зазначені у позовній заяві № 10 від 16.05.2013 p., № 11 від 17.05.2013 p., № 12 від 20.05.2013 р., №13 від 21.05.2013 p., № 15 від 23.05.2013 p., № 16 від 24.05.2013 p., № 17 від 27.05.2013р. не відносяться до договору купівлі-продажу №3-с від 27.02.2013 року, що є підставою для відмови у позові, є такими, що позбавлені фактичного та правового обґрунтування, оскільки в позові позивачем зазначено про виникнення відносин між сторонами не лише на підставі договору купівлі-продажу №3-с від 27.02.2013 року, а й перелічених вище накладних, а тому в даному випадку значення має факт отримання товару відповідачем, який підтверджується його підписами та печатками на відповідних видаткових накладних. Факт отримання відповідачем товару за видатковими накладними свідчить про узгодження даних поставок сторонами за договором, та покладає на відповідача обов'язок оплатити отриманий товар. Таким чином, відповідач в силу закону зобов'язаний оплатити отриманий товар.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 321 556,00 грн. заборгованості підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛКРУП", Автодорога Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, 170 км, смт.Решетилівка, Решетилівський р-н, Полтавська область, 38400, ОКПО 36249636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свод Групп", вул.Клари Цеткін, 37, м.Полтава, 36000, ОКПО 35107389) 321 556,00 грн. заборгованості, 4895,70 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.06.2016р.

Суддя Киричук О.А.