Ухвала

від 02.06.2016 по справі 53/07-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"02" червня 2016 р.Справа № 53/07-07

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі Пустоваловій І.С.

розглянувши заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (вх. №11089 від 05.04.2016) про заміну сторони у виконавчому провадженні

за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ (правонаступник ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України") до Балаклійське підприємство теплових мереж м. Балаклія про про стягнення 618218,16 грн. за участю представників:

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" - ОСОБА_2 за довіреністю №180/16 від 27.04.2016

КП БРР "Балаклійські теплові мережі" - не з'явився

Балаклійське підприємство теплових мереж - ОСОБА_3 за довіреністю №2/2016/юр від 21.04.2016

ВСТАНОВИВ:

18.04.2007 року рішенням господарського суду Харківської області стягнуто з Балаклійського підприємства теплових мереж на користь Дочірнього підприємства "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" 618 218, 16 грн. основного боргу, 6182,19 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

03.05.2007 року на виконання рішення суду видано відповідні накази.

05 квітня 2016 року до суду надійшла заява (вх. №11089) Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в якій стягувач просить суд замінити боржника по справі №53/07-07 на Комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі".

Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до суду з клопотанням (вх. №12798 від 18.04.2016) про фіксації судового процесу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: КП В«Діловодство спеціалізованого судуВ» . Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер CICX-09503.

Комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" надало суду відзив на заяву (вх. №13054 від 19.04.2016) в якому заперечує проти заміни сторони.

Розгляд заяви було відкладено на 02 червня 2016 року.

Представник КП БРР "Балаклійські теплові мережі" в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою (вх. №18273 від 02.06.2016) про розгляд справи без його участі. Також, КП БРР "Балаклійські теплові мережі" були надані додаткові пояснення до відзиву на заяву про заміну сторони (вх. 17887 від 31.05.2016), які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Балаклійське підприємство теплових мереж надало суду відзив на заяву стягувача (вх. №18274 від 02.06.2016) в якому заперечує проти задоволення заяви. Також, відзив надав арбітражний керуючий Балаклійського підприємства теплових мереж (вх. №1154 від 02.06.2016).

Вказані відзиви були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення заяви, в судові засідання з'являлися повноважні представники сторін, які надавали пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій, внаслідок чого заява може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.04.07 у справі № 53/07-07, за неналежне виконання умов договору № 12/03-46 від 02.10.03, з Балаклійського підприємства теплових мереж (надалі - Балаклійське ПТМ) на користь Дочірнього підприємства В«Газ-теплоВ» Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» було стягнуто:

-основний борг -618218,16 гривень;

-державне мито - 6 182,19 гривень;

-витрати на ІТЗ судового процесу - 118,00 гривень.

На виконання вищезазначеного рішення господарського суду Харківської області 03.05.07 видано наказ про примусове виконання рішення, який був пред'явлений до відділу державної виконавчої служби Балаклійського районного управління юстиції Харківської області. 19.02.15 на адресу виконавчої служби було направлено на примусове виконання вищезазначений наказ суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.10 здійснено заміну позивача у справі № 53/07-07 ДП «Газ-тепло» НАК «Нафтогаз України» його правонаступником ДК «Газ раїни» НАК «Нафтогаз України».

П. 1 рішення Балаклійської районної ради Харківської області L сесії VI скликання від 17.02.2015 року № 771-VI про передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району передано майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району з балансу Балаклійського підприємства теплових мереж на баланс Комунального підприємства - сільськогосподарського підприємства «Балагросервіс» (код РПОУ 37010695) на праві господарського відання.

На виконання зазначеного рішення Балаклійської районної ради Харківської області 21.04.15 між комунальним підприємством - сільськогосподарським підприємством Балагросервіс» (Балансоутримувач) та комунальним підприємством Балаклійської районної ради «Балаклійські теплові мережі» (Користувач) укладено договір тимчасового користування майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району.

В обґрунтування своєї заяви, стягувач вказує на те, що частиною 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що у разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначено майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним). Крім того, вказує «Позивач», частиною 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Суд не погоджується з такими доводами стягувача у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Статтею 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Питання правонаступництва підприємств врегульовані підрозділом 2 главами 7,8 Цивільного кодексу України, зокрема ст. ст. 106, 107, 108, 109, 110 ЦК України. Названі вище норми кореспондуються із ст. 59 Господарського кодексу України здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбаченим цим кодексом, - за рішенням суду.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" у разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Виходячи з того, що ч. З ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» не визначає момент передачі боргових зобов'язань правонаступнику, слід положення вказаної вище норми Закону застосовувати в сукупності з нормами Цивільного кодексу України.

В процесі розгляду заяви судом було встановлено, що відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 21742912 засновником Балаклійського підприємства теплових мереж є Балаклійська районна рада Харківської області, відомості про правонаступників Балаклійського підприємства теплових мереж у реєстрі відсутні.

Також, судом було встановлено, що відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №21657671 засновником КП СП "Балагросервіс" є Балаклійська районна рада Харківської області, відомості про юридичних осіб, правонаступником яких є КП СП "Балагросервіс" у реєстрі відсутні.

КП БРР "Балаклійські теплові мережі" заснований згідно рішення Балаклійської районної ради від 30.09.2006 року № 79 (VII сесія V скликання) - засновником є Балаклійська районна рада Харківської області. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, КП БРР "Балаклійські теплові мережі" не є правонаступником юридичних осіб.

Статут КП БРР "Балаклійські теплові мережі", який затверджено рішенням Балаклійської районної ради від 04.04.09.20 06 р. № 88- V, також не містить даних щодо правонаступництва.

Договір тимчасового користування укладений між КП БРР "Балаклійські теплові мережі" та КП СП «Баларгосервіс», на який посилається стягувач, не передбачає, будь-яких застережень чи визначення боргових зобов'язань за боргами «Боржника», також у акті приймання-передачі майна не міститься відомостей щодо передачі боргових зобов'язань Боржника до КП БРР "Балаклійські теплові мережі" .

В матеріалах справи відсутні докази того, що КП БРР "Балаклійські теплові мережі" згідно договору тимчасового користування майном спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міста Балаклійського району від 21.04.2015 р. передане саме те індивідуально визначене майно, що використовувалося Боржником з вироблення теплової енергії, що згідно змісту ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» не надає підстав стверджувати про будь-яке правонаступництво КП БРР "Балаклійські теплові мережі" в даному випадку.

Стягувачем надано до суду документи, які свідчать про передачу в користування певного майна, згідно Акту приймання - передачі майна від КП СП «Балагросервіс» до КП БРР «Балаклійські теплові мережі». Проте, суду не надано доказів того, що вказане майно раніш використовувалося боржником (Балаклійським підприємством теплових мереж), в розумінні ч. З ст. 22 ЗУ «Про теплопостачання» - який раніш використовував це майно.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду від 18.04.2007 року з Балаклійського підприємства теплових мереж стягнуто заборгованість за невиконання умов і Договору комісії № 12/03-46 від 02.10.2003р. В умовах договору відсутні будь-які прив'язки до котелень або іншого майна. Відсутні такі докази і в решті матеріалів справи, а також не додані стягувачем до заяви про заміну сторони.

Частина З ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» чітко містить поняття передачі у користування цілісного майнового комплексу, мається на увазі не будь-яка передача у користування цілісного майнового комплексу, а чітко визначені у Законі відносини з передачі у користування, які ґрунтуються на правовідносинах оренди, концесії, управлінні та тому подібних відносинах.

Так оренда, концесія цілісного майнового комплексу об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності регулюється Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (п. 6 ст. 1 цього Закону) з певними особливостями передбаченим Законом України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-. теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності" .

У пункті 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вказано, що під орендою мається на увазі засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом 1 ст. 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, хто може бути орендарем: орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Також ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачений певний порядок укладення договорів оренди державного та комунального майна.

У свою чергу ст. 7 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-. теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності" передбачає певні особливості передачі орендарям визначеним у Законі України «Про оренду державного та комунального майна» в оренду чи концесію цілісних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, а саме згідно цієї норми Закону договір оренди чи концесії укладається після проведення конкурсу з переможцем конкурсу.

До того ж ст. 8 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності" передбачає певні особливості до істотних умов договорів оренди чи концесії об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, крім визначених Законами України «Про концесії» і «Про оренду державного та комунального майна» . А також ст. 9 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності" вказує, що договори оренди чи концесії об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення підлягають обов'язковому нотаріального посвідченню.

Глава 70 ЦК України регулюється порядок передачі єдиного майнового комплексу за договором управління.

Згідно ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.

Предметом договору управління майном (ст. 1030 ЦК України) можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ. цінні папери, майнові права та інше майно.

Договір управління майном (ст. 1031 ЦК України) укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Істотними умовами договору управління майном (ст. 1035 ЦК України) є перелік майна, що передається в управління, розмір і форма плати за управління майном.

Таким чином, у відповідності до рішення Балаклійської районної ради Харківської області L сесії VI скликання від 17.02.2015 року за № 771- VI передача майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району з балансу Балаклійського підприємства теплових мереж на баланс комунального підприємства - сільськогосподарського підприємства «Балагросервіс» на праві господарського відання та подальша передача майна в тимчасове користування комунальному підприємству Балаклійської районної ради «Балаклійські теплові мережі» не тотожня передачі у оренду, концесію, управління та іншим подібним правовідносинам, тому як такі відносини не передбачають платності та не підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню угод за такими правовідносинами, крім того урегулюванні іншими нормами права (ст.ст. 24, 78 ГК України. ЗУ «Про місцеве самоврядування»), передбачають зовсім інший порядок передачі та інші критерії до майбутніх користувачів. На підставі вище вказаного та керуючись ст. 59 ГПК України,

Також, суд зазначає, що рішенням господарського суду від 13.07.2007 року з Балаклійського підприємства теплових мереж (Боржник) стягнуто заборгованість за невиконання умов Договору комісії № 12/04-292 від 01.10.2004р. Як встановлено судом, відповідно до умов договору-комісії позивач (Комітент) уповноважив, а відповідач - БПТМ (Комісіонер) прийняв на себе обов'язок протягом строку дії договору здійснювати діяльність по продажу обумовленої „Теплової енергії" відповідно до умов даного договору в інтересах позивача, від свого імені та за рахунок позивача.

Разом з тим, ст. 1011 Цивільного кодексу України, передбачає, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Але, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання», на яку посилається Позивач, як на підставу заміни сторони, передбачено, що у разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначено майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» «Визначення термінів», зазначає, що енергоносії - органічне паливо, електроенергія, нетрадиційні та поновлювані види енергії, вторинні енергетичні ресурси, а теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

З огляду на викладене терміни «енергоносії» та «теплова енергія» не є тотожніми, і за своєю суттю мають різне правове походження.

Отже, предметом Договору комісії № 12/04-292 від 01.10.2004р., який мається у матеріалах справи, не є купівля, транспортування і постачання енергоносіїв, а також їх споживання, у розумінні ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання», а є - обов'язок БПТМ (Комісіонера) за дорученням ДП "Газ- тепло" НАК "Нафтогаз України" (Комітента) протягом строку дії договору здійснювати діяльність по продажу обумовленої виробленої, готової для споживання „Теплової енергії" відповідно до умов даного договору в інтересах позивача, від свого імені та за рахунок позивача. У відповідності до п.4.1. договору позивач передав за актами приймання -передачі, засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи, відповідний обсяг теплової енергії, а відповідач повинен був цей обсяг теплової енергії прийняти. У відповідності до п.4.7. договору відповідач повинен був забезпечити своєчасну оплату за спожиту теплову енергію згідно угодам, укладеним на виконання цього договору.

Ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» та ст. ст. 655, 712, 714 Цивільного кодексу України визначають, що виникнення зобов'язань з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування та постачання, можливо лише за умови наявності договорів на постачання, купівлі-продажу та транспортування енергоносіїв, а не договір комісії, предметом якої є продаж теплової енергії.

Крім того, як вбачається з наданих суду доказів, постановою господарського суду Харківської області у справі №922/6408/15 від 13.01.2016 р. Балаклійське підприємство теплових мереж визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_4.

У відповідності до ст. 95 Закону України вимоги кредиторів заявляються протягом місяця з дня публікації оголошення про визнання банкрутом на офіційному сайті Вищого господарського суду України.

Так, від ДК «Газ України» на адресу ліквідатора Балаклійського підприємства теплових мереж надійшла заява про визнання вимог кредитора у розмірі 34143559,61 грн. В обґрунтування розміру вимог ДК «Газ України» у п. 1 заяви посилається на рішення господарського суду Харківської області у справі №53/07-07 про стягнення 618218,16 грн.

Відтак, можно прийти до висновку, що ДК «Газ України» вважає боржником саме Балаклійське підприємство теплових мереж. Це підтверджується і Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 р. у справі №922/6408/15, залишеною в силі Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2016 р., де зроблено висновок, що ДК «Газ України» є учасником, кредитором у справі про банкрутство Балаклійського підприємства теплових мереж.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази правонаступництва Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" прав та обов'язків Балаклійського підприємства теплових мереж, суд прийшов до висновку, що заява про заміну сторони у виконавчому провадженні не підтверджується необхідними конкретними доказами, вона є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст. ст. 25, 33, 34, 43, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (вх. №11089 від 05.04.2016) про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовити повністю.

Суддя ОСОБА_1