Рішення

від 06.06.2016 по справі 924/427/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2016 р.Справа № 924/427/16

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали

за позовом публічного акціонерного товариства "Львівський хімічний завод", м. Львів

до товариства з обмеженою відповідальністью "Перлина Збруча", смт. Сатанів, Городоцький район, Хмельницька область

про стягнення 16 834, 86 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача - не з'явився

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла внаслідок неповної оплати поставленого товару у розмірі 16 834, 86 грн., з яких: 9 220 грн. основний борг, 7 036, 55 грн. інфляційні, 578, 31 грн. річні.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує, що відповідач не у повному обсязі оплатив поставлений товар. Стягнення інфляційних і річних заявлено з посиланням на ст. 625 ЦК.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав. Повідомляючи відповідача про розгляд справи судом, йому направлено ухвалу про порушення провадження у справі за адресою, вказаною в позові. Дана кореспонденція повернута поштою з відміткою „За даною адресою не знаходитьсяВ» . Однак, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, оскільки зазначена у позові адреса, відповідно до спеціального витягу з ЄДРЮОФОПГФ, зробленого судом в силу ЗУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формуваньВ» є його реєстраційною адресою, повідомлення за якою є належним повідомленням про судовий розгляд справи.

Належність повідомлення в такий спосіб підтверджується правовою позицією, викладеною у п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, де вказано, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною , а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в ЄДРПОУ ) і не повернуто підприємством зв'язку, або повернуто з посиланням на відсутність адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

Таким чином, суд, в порядку ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Матеріалами справи встановлено.

Згідно накладних: від 15.04.2013 року № 0873/04 на суму 2 720 грн.; від 25.04.2013 року № 1541/04 на суму 4 300 грн.; від 21.05.2013 року № 0983/05 на суму 6 000 грн., від 04.07.2013 року № 0294/07 на суму 4 200 грн. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 17 220 грн.

Прийняття товару відповідачем підтверджується:

- підписом останнього на накладних у графі „ОтримавВ» . У накладних вказано, що постачальником є позивач, отримувачем відповідач. Накладна № 0983/05 посвідчена підписом представника відповідача, засвідчену печаткою відповідача;

- довіреностями на отримання ТМЦ, виданими відповідачем, засвідченими підписом керівника та головного бухгалтера товариства відповідача, засвідчений його печатками та підписом повіреної особи: від 15.04.2013 року № 3, від 25.04.2013 року № 4, від 22.05.2013 року № 6, від 04.07.2013 року № 7.

Згідно виписок банку від 09.04.2013 року на суму 4 000 грн., від 18.04.2013 року на суму 4 000 грн. (кореспондент - платник ТОВ „Перлина ЗбручаВ» , клієнт - отримувач позивач, призначення платежу - оплата за діоксид вуглецю, що відповідає назві продукції по накладних) відповідач оплатив позивачу поставлений товар в розмірі 8 000 грн.

Виписки містять штамп банку про здійснення операції.

25 березня 2014 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою оплатити заборгованість за поставлений діоксид вуглецю по вищевказаних накладних. Докази направлення наявні у справі ( фіскальний чек від 25 березня 2014 року № 7650, список рекомендованої кореспонденції з штампом пошти.

Відповідач направив позивачу відповідь (на лист 2698), де вказано, що відповідач просить вибачення, що не зміг вчасно сплатити борг; це пов'язано з безвідповідальними партнерами, що не розраховуються за отриману продукцію; підприємство відповідача планує продовжувати роботу з позивачем і визнає, що має перед останнім борг.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Позивач, обгрунтовуючи свої вимоги, вказав на наявність між сторонами правовідносин, що виникли внаслідок фактичної поставки товару, який прийнято відповідачем. Однак, через неповну оплату товару у відповідача виник борг.

З наданих матеріалів вбачається, що позивач поставив відповідачу діоксид вуглецю і надав послуги поставки (надалі поставка) на суму 17 220 грн., що підтверджується накладними: від 15.04.2013 року № 0873/04 на суму 2 720 грн.; від 25.04.2013 року № 1541/04 на суму 4 300 грн.; від 21.05.2013 року № 0983/05 на суму 6 000 грн., від 04.07.2013 року № 0294/07 на суму 4 200 грн.

Прийняття відповідачем діоксиду вуглецю підтверджується підписом представника відповідача на накладних у графі „ОтримавВ» . У накладних вказано, що постачальником є позивач, отримувачем відповідач. Накладна № 0983/05 посвідчена підписом представника відповідача, засвідченоно печаткою відповідача.

Підписання накладних обома сторонами свідчить про здійснення поставки, а отже виникнення відповідних правовідносин. Наявність же правовідносин передбачає настання зобов'язань, які з урахуванням їх сторін, є господарськими.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб , що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України); підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти (п. 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України); у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події (ч. 6 ст. 11 ЦК України).

Юридично значимими фактами (подіями), в силу яких між сторонами виникли господарські зобов'язання, в даному випадку є факт поставки товару позивачем та прийняття (підписання накладних та лист відповідь на № 2698) його відповідачем, що підтверджується накладними.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Враховуючи положення ст. 173 ГК України та фактичні обставини справи, кредитором у відносинах між даними сторонами є позивач (поставив товари), боржником - відповідач (прийняв товар, шляхом підписання накладних).

Враховуючи відсутність між сторонами письмового договору на поставку товарів, строк виконання зобов'язання є невизначеним. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога про оплату (виконання обов'язку), пред'явлена позивачем у надісланій на адресу відповідача претензії № 2698, де вказано, що позивач просить погасити заборгованість по накладних: від 15.04.2013 року № 0873/04; від 25.04.2013 року № 1541/04; від 21.05.2013 року № 0983/05, від 04.07.2013 року № 0294/07.

Зазначений лист, згідно фіскального чеку пошти направлений відповідачу 25.03.14 року. Таким чином, враховуючи приписи ст. 530 ЦК України, обов'язок відповідача з приводу оплати товару настає 02.04.2014 року.

З наданих банківських виписок вбачається, що відповідач оплатив частину товару в розмірі 8 000 грн. (виписки банківські). Докази оплати решти товарів відсутні.

Відсутність доказів оплати свідчить про наявність прострочення платежу, а отже - виникнення заборгованості, розмір якої дорівнює - 17 220 (вартість всього об'єму товарів) мінус 8000 грн. часткових оплат) - 9 220 грн.

Тому, позов, в частині стягнення основного боргу є обґрунтованим, підтвердженим доказами та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги в частині стягнення інфляційних і річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі, який підтверджується здійсненим позивачем та перевіреним судом розрахунком.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Питання надміру сплаченої суми судового збору може бути вирішено в порядку ст. 7 ЗУ „Про судовий збірВ» .

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Перлина ЗбручаВ» ( Хмельницька область, Городоцький район, смт. Сатанів, вул. Гагаріна, 24, код 36268947) на користь публічного акціонерного товариства „Львівський хімічний заводВ» (м. Львів, вул. Рахівська, 16, код 05761873) 9 220 (дев'ять тисяч двісті двадцять грн. 00 коп.) грн. боргу за поставлений товар, 7 036, 55 (сім тисяч тридцять шість грн. 55 коп.) грн. інфляційних, 578, 31 (п'ятсот сімдесят вісім грн. 31 коп.) грн. 3% річних та 1 378 (одна тисяча чотириста п'ятдесят грн. 00 коп. ) грн. судового збору.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу

3 - відповідачу (32034, Хмельницька область, Городоцький район, смт. Сатанів, вул. Гагаріна, 24).