Ухвала

від 02.06.2016 по справі 804/160/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2016 рокусправа № 804/160/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року по справі №804/160/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, а саме визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0001452201 від 20.08.2015р. за платежем "ПДВ" на загальну суму 142929,76 грн., в т.ч. штрафні (фінансові санкції) 28585,95 грн.; №0001442201 від 20.08.2015р. за платежем "Податок на прибуток підприємств" на загальну суму 298723,20 грн., в т.ч. штрафні (фінансові санкції) 59744,64 грн.; №0001112201 від 13.07.2015 року за платежем штрафні санкції на загальну суму 510,00 грн.

Постанова суду мотивована необґрунтованістю та недоведеністю відповідачем тих обставин, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Такі висновки суд обґрунтував встановленими обставинами справи, які свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем, а також наявністю належним чином оформленими первинними документами, які підтверджують здійснені позивачем господарські операції, за наслідками яких підприємством визначено податкові зобовязання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з

обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" (код ЄДРПОУ 31277192) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2013 по 31.12.2014 в частині взаємовідносин з ТОВ "ПДО-Дніпро" (код ЄДРПОУ 38113600), за результатами якої складено Акт перевірки від 24.07.2015 року №690/2201/31277192.

Проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ "Стройпрогрес" із ТОВ "ПДО-Дніпро" (код ЄДРПОУ 38113600), їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та встановлено порушення:

п.135.1, пп.135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.138.1, п.138.2, п. 138.4 ст.138, пп.139.1.9, п. 139.1, ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік всього у сумі 238978,56 грн.;

ст.185, п. 198.3, п. 198.6, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 114343,81 грн., у тому числі: за січень 2013 року - 35376,66 грн.; за лютий 2013 року - 14042,26 грн.; за березень 2013 року - 64924,89 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ "Стройпрогрес" у перевіреному періоді мало господарські взаємовідносини з ТОВ "ПДО-Дніпро".

Вказані господарські взаємовідносини ОДПІ вважає нереальними. Висновки про нереальність господарських операцій ОДПІ зроблено з огляду на наступне.

ТОВ «ПДО-Днпро» за місцем реєстрації не знаходиться, звітів про суми нарахованої заробітної плати до ДПІ не подає. Крім того, на адресу Нікопольської ОДПІ надійшла постанова від 11.06.2015р. по кримінальному провадженню від 28.11.2014р., в якій зазначено, що на підставі ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18.12.2014р. проведено обшук підприємства ТОВ «Еділія» та вилучено печатки та первинні документи по ряду підприємств, в тому числі і ТОВ «ПДО-Дніпро». Інформація про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.205 КК України внесена до ЄРДР 22.12.2014р. №32014040000000156. В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності без мети ведення фінансово-господарської діяльності підприємств, здійснили державну реєстрацію або перереєстрацію на підставних осіб на території Дніпропетровської та інших областей ряд підприємств, у т.ч. ТОВ "ПДО-Дніпро". Встановлено, що ТОВ «ПДО-Дніпро» за юридичною адресою не знаходиться, складських приміщень не має. Аналізом руху коштів по розрахункових рахунках встановлено ознаки безтоварності операцій. Відповідно до податкової інформації Дніпропетровської ОДПІ, ТОВ "ПДО-Дніпро" шляхом маніпулювання даними податкової звітності безпідставно формувало податковий кредит підприємствам-покупцям, реалізуючи товари, які не придбавало, що підтверджує здійснення підприємством діяльності, спрямованої на отримання вимоги третім особам, а отже, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "ПДО-Дніпро" здійснюється поза межами правового поля. Між ТОВ "ПДО-Дніпро" та контрагентами правочини є фіктивними та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами згідно ст.234 Цивільного Кодексу України.

Крім цього, в Акті перевірки, ОДПІ зазначає про те, що під час аналізу наданих для перевірки товарно-транспортних накладних на транспортування ТМЦ від ТОВ "ПДО-Дніпро" на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, встановлено, що деякі графи були заповнені неналежним чином, а саме: у рядках пункт навантаження та пункт розвантаження відсутня конкретна адреса з назвою вулиці та будинку, а вказано лише назву населеного пункту (м.Дніпропетровськ та м.Орджонікідзе).

З цих підстав, ОДПІ вказує на нереальність господарських операцій між ТОВ "Стройпрогрес" та ТОВ "ПДО-Дніпро", що свідчить про неправомірність визначення ТОВ "Стройпрогрес" витрат та формування податкового кредиту по цим взаємовідносинам.

Будь-яких інших обставин, з якими б ОДПІ пов'язувала порушення ТОВ "Стройпрогрес" вимог податкового законодавства, акт перевірки не містить.

На підставі акта перевірки, 20.08.2015 року ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0001452201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 142 929,76 грн., в т.ч. за основним платежем - 114 343,81 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 28 585,95 грн.

№0001442201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 298 723,20 грн., в т.ч. за основним платежем - 238 978,56 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 59 744,64 грн..

Крім цього, під час перевірки на письмові запити податкової служби ТОВ "Стройпрогрес" не було надано в повному обсязі витребувані документи, з огляду на що до підприємства застосовані штрафні санкції у розмірі 510 грн. на підставі п.121.1 п.121 ПК України, у зв'язку з чим ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001112201 від 13.07.2015 року.

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості доводів ДПІ щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ПДО-Дніпро".

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у звязку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у звязку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару).

Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладених правочинів, має бути доведеним (спростованим) факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ПДО-Дніпро".

Встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "ПДО-Дніпро".

Так, 02 листопада 2012 року між ТОВ "Стройпрогрес" (Покупець) та ТОВ "ПДО-ДНІПРО" (Продавець) укладено договір поставки №312, згідно якого Продавець зобов'язується поставити в обговорені терміни - Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, асортимент, номенклатура, кількість, об'єм, вартість, якого визначені в накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору (Т.1 а.с.65-66).

На виконання своїх зобов'язань ТОВ "ПДО-ДНІПРО" за період січень-березень 2013 року здійснило постачання ТМЦ (в асортименті), що підтверджується наступними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку:

рахунками-фактури від 14.01.2013 №114; від 06.03.2013 №308;

податковими накладними №174 від 14.01.2013 (Т.1 а.с.68), №189 від 15.01.2013 (Т.1 а.с.71), №219 від 16.01.2013 (Т.1 а.с.73), №235 від 17.01.2013 (Т.1 а.с.75), №274 від 21.01.2013 (Т.1 а.с.77), №30 від 15.02.2013 (Т.1 а.с.91), №62 від 18.02.2013 (Т.1 а.с.93), №61 від 06.03.2013 (Т.1 а.с.101), №79 від 07.03.2013 (Т.1 а.с.103), №84 від 11.03.2013 (Т.1 а.с.105), №105 від 12.03.2013 (Т.1 а.с.107), №161 від 18.03.2013 (Т.1 а.с.109), №182 від 20.03.2013 (Т.1 а.с.111), №232 від 25.03.2013 (Т.1 а.с.113);

видатковими накладними №174 від 14.01.2013 (Т.1 а.с.69), №189 від 15.01.2013 (Т.1 а.с.70), №219 від 16.01.2013 (Т.1 а.с.72), №235 від 17.01.2013 (Т.1 а.с.74), №274 від 21.01.2013 (Т.1 а.с.76), №30 від 15.02.2013 (Т.1 а.с.90), №62 від 18.02.2013 (Т.1 а.с.92), №61 від 06.03.2013 (Т.1 а.с.100), №79 від 07.03.2013 (Т.1 а.с.102), №84 від 11.03.2013 (Т.1 а.с.104), №105 від 12.03.2013 (Т.1 а.с.106), №161 від 18.03.2013 (Т.1 а.с.108), №182 від 20.03.2013 (Т.1 а.с.110), №232 від 25.03.2013 (Т.1 а.с.112),

Транспортування товару підтверджено товарно-транспортні накладні: від 14.01.2013, від 15.01.2013, від 16.01.2013, від 17.01.2013, від 21.01.2013, від 15.02.2013, від 18.02.2013, від 06.03.2013, від 07.03.2013, від 11.03.2013, від 12.03.2013, від 18.03.2013, від 20.03.2013, від 25.03.2013; подорожні листи вантажного автомобіля: № №000744 від 14.01.2013, 000745 від 15.01.2013, 000746 від 16.01.2013, 000747 від 17.01.2013, 000748 від 21.01.2013, 000749 від 15.02.2013, 000750 від 18.02.2013, 000770 від 06.03.2013, 000771 від 07.03.2013, 000776 від 11.03.2013, 000778 від 12.03.2013, 000781 від 18.03.2013, 000784 від 20.03.2013, 000790 від 25.03.2013 (Т.1 а.с.78-87, 94-97, 114-127).

На отримання товару у ТОВ "ПДО-Дніпро" керівником ТОВ "Стройпрогрес" Вовк І.Я. оформлено довіреності, які зареєстровані в Журналі обліку довіреностей за 2013 рік (Т.1 а.с.130-131).

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано доводами апеляційної скарги, в подальшому придбані ТМЦ (в асортименті) від ТОВ "ПДО-ДНІПРО" були використані ТОВ "Стройпрогрес" у власній господарській діяльності, в межах виконання укладених договорів з ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", ТОВ "Придніпровський".

Малоцінні та швидкозношувані матеріали, які придбані у ТОВ "ПДО-ДНІПРО" були використані ТОВ "Стройпрогрес" в процесі власної господарської діяльності, що підтверджується актом на списання малоцінних та швидкозношуваних матеріалів від 28 лютого 2013 року (Т.1 а.с.244).

Надані позивачем документи, у їх сукупності, дозволяють визначитись зі змістом та обсягом господарських операцій, найменуванням поставленого товару, його кількістю та вартістю, сторонами господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Обставини, які зазначені податковою службою в акті перевірки щодо зареєстрованого кримінального провадження №32014040000000156, в межах якого проведено обшук у ТОВ «Еділія» та вилучено, зокрема, документи бухгалтерського обліку та печатку ТОВ «ПДО-Дніпро», на думку колегії суддів, не можуть бути підставою для висновку щодо нереальності укладених правочинів від імені цього суб'єкта підприємницької діяльності. Так, в обґрунтування своєї позиції, податковою службою надано копію протоколу обшуку від 19.12.2014р. з якого вбачається, що під час обшуку, зокрема, вилучено папку 96 «документи ТОВ «ПДО-Дніпро» та печатку ТОВ «ПДО-Дніпро» про що свідчить відтиск печатки на аркуші справі. В той же час, з наданого документу не можливо встановити, які саме документи у папці 96 знаходились, опису цьому не надано і вказаного опису на теперішній час, як слідує із пояснень представника ДПІ, не існує. Крім цього, не видається можливим встановити і те, чи є вилучена печатка оригіналом печатки ТОВ «ПДО-Дніпро», оскільки до теперішнього часу будь-яких досліджень, з цього приводу, у межах кримінального провадження проведено не було. Посилання представника ДПІ на протоколи допитів свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (т.2 а.с.198-209) також не підтверджують позицію контролюючого органу, оскільки під час допиту свідків не встановлено обставин, які б свідчили про фіктивну діяльність ТОВ «ПДО-Дніпро». Крім цього, з пояснень представника ДПІ судом встановлено, що на теперішній час не існує кримінальних проваджень з приводу здійснення фіктивної підприємницької діяльності ТОВ «ПДО-Дніпро» чи відносно посадових осіб цього підприємства з приводу інших кримінальних правопорушень.

Не можуть бути підставою для визнання обґрунтованою позицію контролюючого органу і посилання ДПІ на відсутність розрахунків за поставлений товар. Так, по-перше вищенаведені норми матеріального права не ставлять в залежність право платника податків на формування витрат та податкового кредиту в залежність від фактичної оплати за поставлений товар. По-друге: наданий позивачем звіт про фінансові результати за 1 квартал 2016 року свідчить про те, що кредиторська заборгованість по ТОВ «ПДО-Дніпро» включена позивачем до складу доходів, а отже вказана сума буде приймати участь при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Таким чином, визначені контролюючим органом підстави для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень не можливо визнати обґрунтованими, у зв'язку з чим, з урахуванням досліджених вище обставин щодо поставки товару, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів ОДПІ щодо не нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "ПДО-ДНІПРО", а відповідно і про необґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 20.08.2015р. №0001452201 та №0001442201.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001112201 від 13.07.2015 року., яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 510грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.121.1 п.121 ПК України, в редакції на час проведення перевірки, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Як встановлено судом, підставою для накладення на позивача штрафу стало не надання платником податку документів на вимогу контролюючого органу.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що під час проведення перевірки посадовим особам ТОВ "Стройпрогрес" було вручено запити «Про надання інформації та документального підтвердження» від 08.07.2015 №5617/10/04-07-22-01-51 та від 10.07.2015 №5863/10/04-07-22-01-51 .

На вказані запити ТОВ "Стройпрогрес" було надано бухгалтерські, фінансові, податкові документи за переліком від 10.07.2015р. (Т.2 а.с.3), за переліком №1 від 14.07.2015 (Т.2 а.с.5), за переліком №3 від 15.07.2015 (Т.2 а.с.6), бухгалтерська довідка про стан розрахунків з ТОВ "ПДО-ДНІПРО" (Т.2 а.с.4).

Отже, позивачем надавалися документи на запити податкової служби, при цьому документи, які стосуються взаємовідносин між позивачем та ТОВ «ПДО-Дніпро», досліджувалися податковою службою під час перевірки, про що безпосередньо відображено в акті перевірки.

Таким чином, визначену ДПІ підставу для накладення штрафу - ненадання платником документів на вимогу контролюючого органу, не можливо визнати обґрунтованою, оскільки на запити податкової служби позивачем надавалися документи.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявленого позову, у зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Крім цього, з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, становив 7 295 грн. 68 коп.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року по справі №804/160/16 - без змін.

Стягнути з Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 7 295 (сім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 68 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 03.06.2016р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк