Ухвала

від 01.06.2016 по справі 823/3398/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 року м. Київ К/800/9980/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача) , Загороднього А.Ф., Зайцева М.П.,

секретар судового засідання Корецький І.О.,

за участю: представника позивача: Яхнюка В.А.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року

у справі № 823/3398/14

за позовом Приватного підприємства «Кратос-Гранд»

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Кратос-Гранд» (далі - Підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - Інспекція), у якому просило:

- визнати протиправними дії Інспекції щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства, результати якої оформлено актом від 10 жовтня 2014 року № 379/23-01-22-04/39015627;

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності Підприємства в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби (Міністерства доходів і зборів України) на підставі акта від 10 жовтня 2014 № 379/23-01-22-04/39015627;

- зобов'язати відповідача відновити в інформаційних базах даних показники податкової звітності Підприємства шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі акта від 10 жовтня 2014 року № 379/23-01-22-04/39015627.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року позов задоволено: визнано протиправними дії Інспекції щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства, результати якої оформлено актом від 10 жовтня 2014 року № 379/23-01-22-04/39015627; визнано протиправними дії Інспекції щодо коригування показників податкової звітності Підприємства в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби (Міністерства доходів і зборів України) на підставі акта від 10 жовтня 2014 року № 379/23-01-22-04/39015627; зобов'язано Інспекцію відновити в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби (Міністерства доходів і зборів України) показники податкової звітності Підприємства шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі акта від 10 жовтня 2014 року № 379/23-01-22-04/39015627.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією згідно з наказом від 05 серпня 2014 року № 1282, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірка Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із контрагентом-постачальником ПП «Хілтон Тайм» (код ЄДРПОУ 38679764) за червень 2014 року та контрагентами-покупцями ПП «Стандарт» (код ЄДРПОУ 32499451), ПП «Стандарт Пром Плюс» (код ЄДРПОУ 37833628), ТОВ «ГрадоСервісПлюс» (код ЄДРПОУ 30518723).

За результатами перевірки Інспекцією складено довідку від 19 серпня 2014 року № 294/23-01-22-02/39015627.

Крім того, згідно з наказом від 24 вересня 2014 року № 1582 на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пунктів 79.1, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призначено з 25 вересня по 1 жовтня 2014 року проведення позапланової невиїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із контрагентом-постачальником ПП «Хілтон Тайм» (код ЄДРПОУ 38679764) за червень-липень 2014 року та контрагентами-покупцями ПП «Стандарт» (код ЄДРПОУ 32499451), ПП «Стандарт Пром Плюс» (код ЄДРПОУ 37833628), ТОВ «ГрадоСервісПлюс» (код ЄДРПОУ 30518723).

Тобто, як свідчать обставини справи, встановлені попередніми судовими інстанціями, перевірка позивача відповідачем призначена та проведена з тих самих підстав, за той самий період та з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із тими ж контрагентами-постачальниками, що й перевірка, призначена на підставі наказу від 05 серпня 2014 року № 1282.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки та на підставі акта від 10 жовтня 2014 року № 379/23-01-22-04/39015627 не приймалось, водночас до інформаційних баз Державної фіскальної служби внесено інформацію про висновки акта перевірки та за результатами його інформаційної обробки змінені показники податкової звітності позивача в інформаційних базах Державної фіскальної служби за червень-липень 2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із того, що оскаржувані дії позивача вчинені відповідачем без дотримання норм податкового законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень та обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК).

Так, встановлені Главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів.

Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України положень під час здійснення контрольного заходу порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

При цьому, податковий орган право здійснити повторне проведення перевірки за той самий період з тих самих підстав, як свідчать положення Податкового кодексу України в разі якщо:

- платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом (підпункт 78.1.3 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України);

- контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України).

В силу положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного податковий орган мав довести наявність підстав для проведення контрольного заходу позивача з тих самих підстав.

Разом з тим, відповідачем не доведено, що позивачем подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом або ту обставину, що контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань.

З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку про відсутність недоведеність підстав для проведення спірного контрольного заходу позивача.

При цьому, колегія суддів також акцентує увагу й на тому, що пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови, за яких податковий орган може приступити до проведення документальних позапланових невиїзних перевірок. Водночас, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Вказана правова позиція ґрунтується на висновку, що зроблений Верховним Судом України в постанові від 27 січня 2015 року №21-425а14 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 43075087).

Як підтверджується актом перевірки від 10 жовтня 2014 року № 379/23-01-22-04/39015627, який досліджений судами попередніх інстанцій, копія наказу від 24 вересня 2014 року № 1582 про проведення перевірки з 25 вересня 2014 року по 1 жовтня 2014 року отримана Підприємством лише 26 вересня 2014 року.

Таким чином, оскільки з наказом про проведення перевірки Товариство було ознайомлене вже після початку проведення відповідачем перевірки та за відсутності підстав для її проведення, дії з проведення контрольного заходу щодо позивача - є незаконними, а правові наслідки такого заходу - відсутні.

З урахуванням наведеного попередні судові інстанцій обґрунтовано задовольнили позовні вимоги Підприємства.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, що визначені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін А.Ф. Загородній М.П. Зайцев