Постанова

від 03.06.2016 по справі 826/16958/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2016 року № 826/16958/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД» доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002762204 від 31.07.2015 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МСБУД» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002762204 від 31.07.2015 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що висновки контролюючого органу про те, що TOB «МСБУД» завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 149 691,00 грн. - є безпідставними, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. 22.09.2015 року через канцелярію суду надав письмові заперечення, у яких контролюючий орган просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях, аналогічні доводам та висновкам, викладеним в акті перевірки.

З огляду на неявку в судове засідання представника відповідача, який згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, на підставі направлення від 03.07.2015 року №1342/22-04П, виданого ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, контролюючим органом, на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, наказу ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві №1341 від 03.07.2015 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «МСБУД» (код ЄДРПОУ 21555958) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Меліоративні Системи» (код ЄДРПОУ 39206569), ТОВ «Будівельна компанія «Аксата Моноліт» (код ЄДРПОУ 38946760), ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» (код ЄДРПОУ 31888687) з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, за результатами якої складений акт від 16.07.2015 року №296/26-57-22-03-10/21555958 (надалі - акт перевірки).

Вважаючи вказані висновки в акті перевірки безпідставними та такими, що не відповідають дійсності і нормам податкового законодавства, TOB «МСБУД» 06.04.2015 року подало заперечення на акт від 24.07.2015 року №103.

14.08.2015 року TOB «МСБУД» отримало відповідь від 31.07.2015 року №9381/10/26-57-22-04-225 на свої заперечення, якою висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки 31.07.2015 року прийняла податкове повідомлення-рішення за №0002762204, яким ТОВ «МСБУД» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 234 536,50 грн. (149 691,00 грн. - за основним платежем, 74 845,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Порушення, встановлене актом перевірки, полягало у наступному.

В ході перевірки проведено дослідження реального здійснення платником податків господарських операцій та встановлено:

Згідно форми 1 ДФ ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» за 1 квартал 2015 року на підприємстві працювало у штаті 11 чоловік, із середньо місячною заробітною платою 1164,54 грн.

Згідно з фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва за 2014 рік ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» - на початок звітного періоду сума основних засобів становить 1,1 тис. грн., на кінець звітного періоду, сума основних засобів становить 0 грн.

В наданих до перевірки актах ф.КБ-2в за січень 2015 року по взаємовідносинах із «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» вказано витрати праці робітників - будівельників на обсяг робіт та витрати працівників, що обслуговують машини на обсяг робіт (гр.10) в кількості 4465,11 люд.-год. та заробітна плата, яка наведена у складі прямих витрат, є зарплата робочих не зайнятих обслуговуванням машин та заробітна плата робітників, що обслуговують машини в сумі 118079,50 грн.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.50 Кодексу законів про працю України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

Листом Міністерства соціальної політики України від 21.08.2012 року №9050/0/14-12/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» (надалі - лист №9050/0/14-12/13) визначено, що норма робочого часу за січень 2015 року при 40-годинному робочому тижні складає 168 год.

Тобто, з врахуванням вищезазначеного листа при нормі робочого часу на січень 2015 року 168 год., для виконання робіт зазначених в актах ф.КБ-2в ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» за січень 2015 року необхідно 26 робітників (4465,11 люд/год)/168 із середньомісячною заробітною платою 4541,5 грн.((118079,5 грн.)/26роб.).

Однак, перевіркою встановлено, що в ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» згідно поданих до ДПІ податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.І-ДФ) за 1 квартал 2015 року у рядку «Працювало в штаті» відображено 11 працівників (включаючи директора), які працювали із середньомісячною заробітною платою 1164,54 грн. Тобто, в той час як в актах ф.КБ-2в за січень 2015 року ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» зазначено витрати на заробітну плату 118079,50 грн. при виконанні робіт 26 працівниками.

Крім того, згідно аналізу актів виконаних робіт та локальних кошторисів до договорів підряду, перевіркою встановлено, що сумарні витрати по договорам підряду становлять всього людино-годин - 4465,11 (з урахуванням приблизної кількості працюючих 11 (в тому числі директор) ( взято за основу звіти 1-ДФ 4 кв. 2014 року), то 11 працівників повинні були без вихідних при 8- годинному робочому дні виконувати дані роботи 51 дні або 11 працівників повинні були без вихідних при 24- годинному робочому дні виконувати дані роботи 17 днів.

Отже, ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» фактично не могло здійснювати господарські операції з виконання робіт для TOB «МСБУД» через відсутність у підприємства трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення вказаного виду діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутність управлінського та технічного персоналу, як наслідок відсутність постачання робіт ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» в адресу TOB «МСБУД».

Також, згідно форми 1 ДФ TOB «Будівельна компанія «Аската Моноліт» за 4 квартал 2014 року на підприємстві працювало у штаті 9 чоловік, із середньо місячною заробітною платою 696,25 грн. Форму 1 ДФ TOB «Будівельна компанія «Аската Моноліт» за та 1 квартал 2015 року не подано.

Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2014 рік TOB «Будівельна компанія «Аската Моноліт» - не подавався.

Додатку AM до декларації з податку на прибуток за 2014 рік TOB «БК «Аската Моноліт» не подано.

В наданих до перевірки актах ф.КБ-2в за січень 2015 року по взаємовідносинах з TOB «Будівельна компанія «Аската Моноліт» вказано витрати праці робітників-будівельників на обсяг робіт та витрати працівників, що обслуговують машини на обсяг робіт (гр.10) в кількості 4327,15 люд.-год. та заробітна плата, яка наведена у складі прямих витрат, є зарплата робочих не зайнятих обслуговуванням машин та заробітна плата робітників, що обслуговують машини в сумі 69 376,80 грн.

Тобто, з врахуванням листа №9050/0/14-12/13 при нормі робочого часу на січень 2015 року 168 год., для виконання робіт зазначених в актах ф.КБ-2в TOB «Будівельна компанія «Аската Моноліт» за січень 2015 року необхідно 26 робітників (4327,15 люд/год)/168 із середньомісячною заробітною платою 2668,33 грн.((69 376,8 грн.)/26роб.).

Однак, перевіркою встановлено, що в TOB «Будівельна компанія «Аската Моноліт» згідно поданих до ДПІ податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.І-ДФ) за 4 квартал 2014 року у рядку «Працювало в штаті» відображено 9 працівників (включаючи директора), які працювали із середньомісячною заробітною платою 696,00 грн. Тобто, в той час як в актах ф.КБ-2в за січень 2015 року TOB «Будівельна компанія «Аската Моноліт» зазначено витрати на заробітну плату 69 376,80 грн. при виконанні робіт 26 працівниками.

Крім того, згідно аналізу актів виконаних робіт та локальних кошторисів до договорів підряду, перевіркою встановлено, що сумарні витрати по договорам підряду становлять всього людино-годин - 4327,15 (з урахуванням приблизної кількості працюючих 9 (в тому числі директор) (взято за основу звіти 1-ДФ 4 кв. 2014 року), то 9 працівників повинні були без вихідних при 8-годинному робочому дні виконувати дані роботи 60 днів або 9 працівників повинні були без вихідних при 24-годинному робочому дні виконувати дані роботи 20 днів.

Отже, TOB «Будівельна компанія «Аската Моноліт» фактично не могло здійснювати господарські операції з виконання робіт для TOB «МСБУД» через відсутність у підприємства трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення вказаного виду діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутність управлінського та технічного персоналу, як наслідок відсутність постачання робіт TOB «Будівельна компанія «Аската Моноліт» в адресу TOB «МСБУД».

Крім того, згідно форми 1 ДФ TOB «Меліоративні Системи» за 1 квартал 2015 року на підприємстві працювало у штаті 24 чоловік, із середньо місячною заробітною платою 1975,82 грн.

В наданих до перевірки актах ф.КБ-2в за січень 2015 року по взаємовідносинах з TOB «Меліоративні Системи» вказано витрати праці робітників - будівельників на обсяг робіт та витрати працівників, що обслуговують машини на обсяг робіт (гр.10) в кількості 2858,23 люд.-год. та заробітна плата, яка наведена у складі прямих витрат, є зарплата робочих не зайнятих обслуговуванням машин та заробітна плата робітників, що обслуговують машини в сумі 26320,00 грн.

Тобто, з врахуванням листа №9050/0/14-12/13 при нормі робочого часу на січень 2015 року 168 год. для виконання робіт зазначених в актах ф.КБ-2в TOB «Меліоративні Системи» за січень 2015 року необхідно 17 робітників (2858.23 люд/год)/168 із середньомісячною заробітною платою 1548,23 грн.((26320,00 грн. і 17роб.).

Перевіркою встановлено, що в TOB «Меліоративні Системи» згідно поданих до ДПІ додаткових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.І-ДФ) за 1 квартал 2015 року у рядку «Працювало в штаті» відображено 24 працівника (включаючи директора), які працювали із середньомісячною заробітною платою 1975,82 грн.

Отже, з документів наданих до перевірки не можливо з'ясувати порядок пропускного режиму на будівельні майданчики TOB «МСБУД» та наявності документально підтверджених фактів інструктажу працівників TOB «Будівельна компанія «Аксата Моноліт» та ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» по охороні праці, що відображається в журналі охорони праці (відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 року «Про затвердження загальних правил укладення та виконання договорів підряду капітального будівництва», Закону України «Про охорону праці» та ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення», затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 27.01.2009 року №45.

Також не встановлено наявності у TOB «Будівельна компанія «Аксата Моноліт» та ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» виробничих/обслуговуючих приміщень, які є об'єктивно необхідними для виконання обумовлених робіт, а також не встановлено наявності у TOB «Будівельна компанія «Аксата Моноліт» та ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» власного або орендованого обладнання для виконання будівельних операцій, технічного персоналу, наявність якого обумовлюється не лише специфікою обумовлених операцій, а також не встановлено наявності у TOB «Будівельна компанія «Аксата Моноліт» та ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» залучених на умовах підряду фахівців, або ж залучення інших підприємств для виконання будівельних операцій.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «МСБУД»» п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 149 691,00 грн.

Суд з зазначеними висновками не погоджується, виходячи з такого.

Згідно п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.п.187.1. ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п.п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п.п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України), а саме - Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 «Про затвердження Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071 та діяв до 01.03.2014 року, та Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 року № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 185/24962 (набрав чинності 01.03.2014 року та діяв до 01.12.2014 року, тобто був чинний на момент виписки спірних податкових накладних).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи реальність та товарність господарських операцій підтверджується наступним.

Між ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» (субпідрядник) та TOB «МСБУД» (Генеральний підрядник) укладено договір субпідряду №02/П-02-14 від 27.01.2014 року.

Відповідно до п.1.1 договору субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати з наданих йому матеріалів і засобів та здати генеральному підряднику в установлені даним договором строки демонтажні та будівельні роботи на об'єкті: «Реконструкція будівель та споруд майнового комплексу ПАТ «Житомирський маслозавод» по вул. Івана Гонти, 4, в м. Житомирі», а генеральний підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані субпідрядником роботи на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.2.1 договору загальна вартість робіт відповідно з даним договором складається з сум, зазначених договірних цінах, та інших додатках до даного договору. У вартість робіт включається матеріалів, наданих субпідрядником.

Реальність господарських операцій підтверджується наступними копіями документів:

- договору субпідряду №02/П-02-14 від 27.01.2014 року;

- актів виконаних робіт за січень 2015 року по договору субпідряду №02/П-02-14 від 27.01.2014 року.

Реальність субпідрядних відносин підтверджується наступними копіями документів:

- зведеного реєстру актів Субпідрядника ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» та замовника;

- актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року та січень 2015 року;

- договору генерального підряду №53-П-14 від 17.01.2014 року;

- додаткових угод до договору генерального підряду №53-П-14 від 17.01.2014 року №20 від 30.09.2014 року, №8 від 27.05.2014 року, №26 від 03.11.2014 року, №21 від 30.09.2014 року, №21.1 від 27.11.2014 року, №28 від 04.11.2014 року, №34 від 22.12.2014 року;- податкових накладних №1 від 07.11.2014 року,№2 від 11.11.2014 року, №37 від 28.10.2014 року, №10 від 10.06.2014 року, №2 від 11.11.2014 року, №3 від 12.11.2014 року, №46 від 26.12.2014 року, №3 від 28.01.2015 року, №1 від 03.12.2014 року, №3 від 15.12.2014 року, №4 від 15.12.2014 року, №5 від 16.12.2014 року, №6 від 18.12.2014 року, №7 від 19.12.2014 року, №10 від 08.10.2014 року, №4 від 28.01.2015 року, №17 від 24.06.2014 року, №5 від 28.01.2015 року, №40 від 22.12.2014 року, №6 від 28.01.2015 року, №46 від 26.12.2014 року;

- банківських виписок.

Також, між TOB «Будівельна компанія «Аксата Моноліт» та TOB «МСБУД» (Генеральний підрядник) укладено договір субпідряду №31/П-31-14 від 03.11.2014 року.

Відповідно до п.1 договору підрядник зобов'язується на свій ризик поставити матеріали для виконання робіт та з цих матеріалів і власними засобами, та здати замовнику в установлені даним м строки будівельні роботи у відповідності до додатків до даного договору на об'єкті, який зазначений в додатках до даного договору (надалі - об'єкт), а замовник зобов'язується та оплатити поставлені підрядником матеріали та виконані роботи на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п.2.2 договору фактична вартість будівельних робіт визначається сумарно, на основі узгоджених ми актів виконаних робіт. У вартість робіт включено вартість матеріалів поставки підрядника.

Реальність господарських операцій підтверджується наступними копіями документів:

- договору на виконання будівельних робіт №31/П-31-14 від 03.11.2014 року;

- актів приймання виконаних будівельних робіт січень 2015 року.

Реальність субпідрядних відносин підтверджується наступними копіями документів:

- зведеного реєстру актів Субпідрядника TOB «Будівельна компанія «Аксата Моноліт» та замовника;

- договору на виконання робіт №16/04/15 від 16.04.2015 року;

- актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року;

- договорами підряду №94-0614 від 18.06.2014 року, №13Р від 26.06.2014 року;

- додаткових угод до договору генерального підряду №53-П-14 від 17.01.2014 року №11.2 від 27.11.2014 року, №13 від 10.06.2014 року, №17.1 від 27.11.2014 року;

- податкових накладних №104 від 30.01.2015 року, №3 від 19.01.2015 року, №105 від 30.01.2015 року, №18 від 30.01.2015 року, №106 від 30.01.2015 року, №45 від 16.04.2014 року, №10 від 10.06.2014 року, №107 від 30.01.2015 року, №13 від 18.06.2014 року, №14 від 20.06.2014 року, №108 від 30.01.2015 року, №40 від 22.12.2014 року, №109 від 30.01.2015 року, №1 від 04.08.2014 року;

- банківських виписок.

Крім того, відповідно до п.2.1 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року №49 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (в редакції за період, який був предметом перевірки) податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Дане положення кореспондується з п.2.1 Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» (в редакції на час здійснення перевірки).

Отже, звіт 1-ДФ за 4 квартал 2014 року не містить інформації про чисельність працівників TOB «Будівельна компанія «Аксата Моноліт» в січні 2015 року, а тому, висновок контролюючого органу про те, що дані підприємства не мали достатньо трудових ресурсів в 2015 році є необґрунтованим.

Крім того, ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» у листі №28 від 22.07.2015 року зазначає, що ним залучались будівельні субпідрядні організації при виконанні в січні 2015 року будівельних робіт на об'єкті, зазначеному в актах виконаних робіт.

Також, контролюючим органом не було прийнято до уваги те, що акти виконаних робіт складаються згідно вимог чинного законодавства, зокрема ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, де в п.6.4.4.1 зазначено, що вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні.

Тобто, відповідач при використанні нормативних трудо-витрат, зазначених в актах виконаних робіт як основи визначення неможливості виконання субпідрядником зазначених обсягів робіт відповідно до наявної кількості у субпідрядника працівників, відступив від вимог п.6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Таким чином, відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 зазначені в актах виконаних робіт людино-години є середньостатистичними даними, які визначаються в актах виконаних робіт залежно від обсягів виконаних робіт і тому, не можуть застосовуватись в порівнянні до даних щодо працюючих осіб форми 1ДФ, так як це окремі самостійні величини, що регулюються різними законодавчими актами, а також, застосування відповідачем даних форми 1ДФ за 4 квартал 2014 року при визначенні можливості виконання субпідрядником робіт в 2015 році є неправомірним, оскільки вбачається наявність різних періодів.

Крім того, на час здійснення господарських операцій між TOB «МСБУД» та ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Інтер'єр» і TOB «Будівельна компанія «Аксата Моноліт», останні, відповідно до статті 55-1 ГК України, не були визнані згідно з рішенням суду фіктивними товариствами.

Відсутні в акті перевірки і посилання на будь-які пояснення посадових осіб контрагентів позивача, порушені кримінальні справи, вироки чи постанови судів.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

У відповідності ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи відповідачем не надано переконливих доказів про те, що контрагенти позивача були ліквідовані або припинено підприємницьку діяльність даних контрагентів під час укладання та виконання договорів.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

За приписами норм п.44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз.2 п.44.1 ст.44 ПК України).

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV).

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону № 996-ХІV, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до ст. 11 Закону №996-ХІV, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначений договір був укладений з метою настання реальних обставин, а тому висновки, викладені в акті перевірки, є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Крім того, за п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними»: при кваліфікації правочину за ст.228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Однак, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого - позивача та контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво), а договір, укладений позивачем з даними товариствами до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними та не визнано недійсним проведення тендерну або тендерної документації.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «фіктивності» здійснених позивачем господарських операцій.

Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

З вищенаведених норм слідує, що обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0002762204 від 31.07.2015 року.

3. Судові витрати в сумі 449,07 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД» (код ЄДРПОУ 21555958) за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя І.О. Іщук