Рішення

від 03.06.2016 по справі 910/9009/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2016Справа №910/9009/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Ойл» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Медеол» простягнення 136888 грн. 89 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Зелененький М.М. - представник за довіреністю № 875/12 від 21.12.2015;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.05.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Ойл» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медеол» про стягнення 136888 грн. 89 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору поставки нафтопродуктів № 10-06 від 10.06.2013, не здійснив поставку узгодженого між сторонами товару, у зв'язку з чим відповідач повинен повернути позивачу суму попередньої оплати у розмірі 136888 грн. 89 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2016 порушено провадження у справі № 910/9009/16; розгляд справи призначено на 03.06.2016.

02.06.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що на виконання укладеного між сторонами Договору поставки нафтопродуктів № 10-06 від 10.06.2013 позивач здійснив відповідачу попередню оплату у розмірі 136888 грн. 89 коп. У відзиві на позовну заяву відповідач визнав, що не виконав свого обов'язку з поставки товару, за який позивач здійснив попередню оплату, та зазначив, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем за непоставлений товар у розмірі 136888 грн. 89 коп. При цьому, відповідач пояснив, що невиконання ним обов'язку з поставки товару зумовлене знеціненням грошової одиниці України - гривні, невиконанням його контрагентами своїх зобов'язань з поставки нафтопродуктів та банкрутством компанії, якій була перерахована основна сума грошових коштів, сплачених позивачем.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач просив суд розглянути справу за наявними в ній документами за відсутності представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 03.06.2016 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 03.06.2016 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103037690337; у відзиві на позовну заяву просив суд розглядати справу за відсутності представника відповідача.

При цьому, суд зазначає, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 03.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медеол» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Ойл» (покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 10-06, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначеними цим договором, поставити покупцю нафтопродукти (товар), а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначеними цим договором та додатками до нього, прийняти товар та оплатити його відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.1 Договору товаром є дизельне паливо ДТ-Л-К5, кількістю 15000,00 кг, ціною 9,60 грн. за 1 кг (разом з ПДВ), сумою з ПДВ - 144000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1.2 Договору умовами поставки є СРТ (Інкотермс-2010), м. Коростень, вул. Б. Хмельницького, 18. Сторони можуть погодити й інші умови поставки партії товару у відповідному додатку до даного договору.

Відповідно до п. 1.4 Договору постачання товару відбувається протягом 30 днів з моменту підписання договору.

Згідно з п. 2.1 Договору кожен складений додаток є окремим правочином, укладеним у рамках цього договору. Кожен наступний додаток не скасовує і не припиняє дію попередніх додатків ні в цілому ні в частині, якщо тільки в ньому не зазначено інше.

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунок за товар здійснюється на умовах 100% попередньої оплати. У випадку порушення строків поставки, постачальник повертає попередню оплату за першої ж вимоги покупця.

Відповідно до п. 5.1.2 Договору умови поставок кожної партії товару узгоджується сторонами усно та/або фіксується у відповідних додатках.

Згідно з п. 7.1 Договору покупець зобов'язується оплатити товар на умовах 100% попередньої оплати партії товару, якщо інше не передбачено сторонами в додатках до даного договору. У випадках, якщо товар було поставлено покупцю без попередньої оплати його вартості, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику вартість товару протягом одного банківського дня з моменту його отримання.

Згідно з п. 12.5 Договору він вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і проставленням печаток сторін, та діє до кінця календарного року, у якому було підписано договір, або до повного виконання зобов'язань.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на виконання п. 7.1 Договору позивач 10.06.2013 здійснив попередню оплату у розмірі 133333 грн. 33 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 730 від 10.06.2013 (призначення платежу - попередня оплата за Договором № 10-06 від 10.06.2013), належним чином засвідчена копія якого долучена позивачем до позовної заяви.

Крім того, 12.06.2013 позивач здійснив попередню оплату за Договором у розмірі 3555 грн. 56 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 751 від 12.06.2013 (призначення платежу - попередня оплата за Договором № 10-06 від 10.06.2013), належним чином засвідчена копія якого долучена позивачем до позовної заяви.

Таким чином, позивач здійснив попередню оплату за Договором поставки нафтопродуктів № 10-06 від 10.06.2013 на загальну суму 136888 грн. 89 коп ., що також відображено в акті звіряння розрахунків станом на 29.05.2016, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб позивача та відповідача (належним чином засвідчена копія акту долучена відповідачем до матеріалів справи через канцелярію суду 02.06.2016).

При цьому, у відзиві на позовну заяву, поданому через канцелярію суду 02.06.2016, відповідач підтвердив факт сплати позивачем грошових коштів (попередньої оплати) за Договором поставки нафтопродуктів № 10-06 від 10.06.2013 на загальну суму 136888 грн. 89 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1.4 Договору постачання товару відбувається протягом 30 днів з моменту підписання договору.

Таким чином, враховуючи дату підписання Договору поставки нафтопродуктів № 10-06 - 10.06.2013, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснити поставку товару у строк до 10.07.2013 (включно).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Судом встановлено, що відповідач не здійснив поставки позивачу товару, передбаченого Договором поставки нафтопродуктів № 10-06 від 10.06.2013, на суму 136888 грн. 89 коп., що не було спростовано відповідачем належними та допустимим доказами, зокрема відповідачем не надано суду відповідної видаткової накладної чи акту приймання-передачі, які б підтверджували факт поставки товару.

При цьому, у відзиві на позовну заяву, поданому через канцелярію суду 02.06.2016, відповідач підтвердив факт невиконання ним свого обов'язку з поставки товару позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до п. 12.2 Договору усі зміни і доповнення до даного договору оформлюються у письмовій формі і вважаються дійсними, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін.

Судом встановлено, що 15.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Ойл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медеол» укладено Додаткову угоду до Договором поставки нафтопродуктів № 10-06 від 10.06.2013, відповідно до умов якої у зв'язку з неможливістю поставки товару (дизельного палива ДТ-З-К5 сорт С, у кількості 15000,00 кг) сторони домовились про повернення постачальником (відповідачем) суми попередньої оплати у розмірі 136888 грн. 89 коп., отриманої від покупця (позивача); постачальник зобов'язується здійснити повернення суми попередньої оплати, зазначеної у п. 1 даної додаткової угоди, протягом 5 робочих днів.

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був повернути позивачу суму попередньої оплати у розмірі 136888 грн. 89 коп. у строк до 22.07.2013 (включно).

Судом встановлено, що відповідачем не повернув позивачу суму попередньої оплати у розмірі 136888 грн. 89 коп., сплачену позивачем за Договором поставки нафтопродуктів № 10-06 від 10.06.2013, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 136888 грн 89 коп. (банківські виписки, платіжні доручення, тощо).

При цьому, через канцелярію суду 02.06.2016 відповідачем долучено копію акту звіряння взаємних розрахунків станом на 29.05.2016, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Ойл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медеол», з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.05.2016 становить 136888 грн. 89 коп. (у вказаному акті звіряння відсутнє посилання на Договір поставки нафтопродуктів № 10-06 від 10.06.2013, втім, враховуючи відсутність доказів укладення між сторонами інших договорів, суд дійшов висновку, що вказаний акт звіряння складений за Договором поставки нафтопродуктів № 10-06 від 10.06.2013).

Крім того, у відзиві на позовну заяву, поданому через канцелярію суду 02.06.2016, відповідач визнав факт існування заборгованості перед позивачем на суму 136888 грн. 89 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Медеол» на суму 136888 грн. 89 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Ойл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медеол» про стягнення 136888 грн. 89 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що обставини, про які зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, а саме, що невиконання ним обов'язку з поставки товару зумовлене знеціненням грошової одиниці України - гривні, невиконанням його контрагентами своїх зобов'язань з поставки нафтопродуктів та банкрутством компанії, якій була перерахована основна сума грошових коштів, сплачених позивачем не є підставами для звільнення відповідача від виконання зобов'язання з повернення грошових коштів позивачу у розмірі 136888 грн. 89 коп. у зв'язку з не поставкою товару.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медеол» (02232, м. Київ, просп. Маяковського, буд. 68, офіс 233; ідентифікаційний код: 33297399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Ойл» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 57Б; ідентифікаційний код: 38130452) грошові кошти у розмірі 136888 (сто тридцять шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 89 коп. та судовий збір у розмірі 2053 (дві тисячі п'ятдесят три) грн. 33 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 08.06.2016

Суддя І.М. Отрош