Рішення

від 17.05.2016 по справі 917/636/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2016 Справа № 917/636/16

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Нова Лайт", 02660, АДРЕСА_1

Представник позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма ОСОБА_2" ОСОБА_3, адреса для направлення кореспонденції: а/с: 199, 01001, м. Київ, Україна

До відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ехнатон Люкс", 36002, м. Полтава, вул. Сосюри, 62

Про стягнення 14 008,49 грн., з яких 9 167,12 грн. - заборгованість відповідача по оплаті за отримані матеріальні цінності згідно з видатковою накладною № 4524 від 19.11.2014 р. (з урахуванням заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.02.2015 р.), 4 482,72 грн. - інфляційні нарахування та 358,65 грн. - 3 % річних за період з 20.11.2014 р. по 09.03.2016 р. в порядку частини 2 ст. 625 ЦК України

Суддя Бунякіна Ганна Іванівна

Представники

від позивача: відсутні (див. протокол судового засідання);

від відповідача: ОСОБА_2 (див. протокол судового засідання);

17.05.2016 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Нова Лайт" про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ехнатон Люкс" 14 008,49 грн., з яких 9 167,12 грн. - заборгованість відповідача по оплаті за отримані матеріальні цінності згідно з видатковою накладною № 4524 від 19.11.2014 р. (з урахуванням заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.02.2015 р.), 4 482,72 грн. - інфляційні нарахування та 358,65 грн. - 3 % річних за період з 20.11.2014 р. по 09.03.2016 р. в порядку частини 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідач листом № 11 від 10.05.2016 року (вх. № 5694 від 10.05.2016 року) повідомив про сплату основної заборгованості, на підтвердження викладеної обставини залучив копію платіжного доручення № 268 від 04.05.2016 року. Крім цього, останній просив суд у позові відмовити.

Позивач представництво у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення вх. № 6609 від 10.05.2016 року.

Позивач надав суду заяву вх. № 6003 від 17.05.2016 року про припинення провадження у справі в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9 167,12 грн. з огляду на погашення вказаної заборгованості. На підтвердження викладеної обставини до заяви копію платіжного доручення № 268 від 04.05.2016 року.

Заява судом задовольняється за мотивуванням, викладеним нижче.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у пп. 3.9.2 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення позивача про дату, час і місце проведення судового засідання згідно п. п. 2.6.11, 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р., суд не оцінює неявку позивача як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

19.11.2014 р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Нова Лайт" за замовленням ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ехнатон Люкс" № 9273 від 13.11.2014 року здійснило поставку товару (корпусу св-ка COBRA790В Е40) на загальну суму 11 345,28 грн. Вказана обставина посвідчується видатковою накладною № 4524 від 19.11.2014 року та довіреністю № 483 від 14.11.2014 року на отримання ТМЦ, які скріплені печатками та підписами сторін (копії наявні у матеріалах справи, а. с. 9-10).

За даними позивача в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач отриманий товар оплатив частково, заборгованість останнього складає 9 167,12 грн..

27.02.2015 року позивач направив відповідачу претензію з пропозицією сплатити за отриманий товар протягом семи днів з моменту отримання вимоги (а. с. 15).

Крім цього, 27.02.2015 року сторонами підписано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої заборгованість відповідача склала 9 167,12 грн. (а. с. 11).

На дату подачі до суду даного позову заборгованість відповідачем не погашена.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 14 008,49 грн., з яких 9 167,12 грн. - заборгованість відповідача по оплаті за отримані матеріальні цінності згідно з видатковою накладною № 4524 від 19.11.2014 р. (з урахуванням заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.02.2015 р.), 4 482,72 грн. - інфляційні нарахування та 358,65 грн. - 3 % річних за період з 20.11.2014 р. по 09.03.2016 р. в порядку частини 2 ст. 625 ЦК України,.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі - продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов'язання щодо здійснення поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України прийнятий товар оплатив частково. Дана обставина відповідачем не спростована.

Вище зазначалося, що відповідач листом № 11 від 10.05.2016 року (вх. № 5694 від 10.05.2016 року) повідомив про сплату основного боргу в сумі 9 167,12 грн., а позивач надав заяву вх. № 6003 від 17.05.2016 року про припинення провадження у справі в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9 167,12 грн. з огляду на погашення вказаної заборгованості.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами відсутній предмет спору в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9 167,12 грн., а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми у розмірі 358,65 грн. та 4 482,72 грн. інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у розмірі 358,65 грн. та 4 427,72 грн. відповідно. Позовні вимоги в частині стягнення 55,00 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: ОСОБА_4 9.1.3" та додано до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ехнатон Люкс" (36002, м. Полтава, вул. Сосюри, 62) код ЄДРПОУ 37531396 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Нова Лайт" (02660, АДРЕСА_1) код ЄДРПОУ 37035128, п/р 26002210317783 в банку АТ "ПРОКРЕДИТБАНК", МФО 320984 - 358,65 грн. 3 % річних, 4 427,72 грн. інфляційних втрат та 1 378,00 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В частині позовних щодо стягнення 9 167,12 грн. основного боргу провадження у справі припинити в порядку п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення 55,00 грн. інфляційних втрат - у позові відмовити.

5. Копію рішення направити позивачу за вказаною у вступній частині адресами.

Повне рішення складено 25.05.2016 року.

Суддя Г.І.Бунякіна