Рішення

від 02.06.2016 по справі 918/207/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 червня 2016 р. Справа № 918/207/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "ОСОБА_2 ТРЕЙД"

про стягнення заборгованості за договором в сумі 40 015,43 грн.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : не з'явився.

Від відповідача : не з'явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 підприємства "ОСОБА_2 ТРЕЙД" про стягнення заборгованості за договором в сумі 40 015 грн. 43 коп., 14 553 грн. 56 коп. заборгованість по кредиту, 18 539 грн. 52 коп. заборгованість по процентам, 3 294 грн. 29 коп. пеня за прострочення сплати кредиту та 3 628 грн. 06 коп. пеня за прострочення сплати процентів.

Ухвалою суду від 23.03.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження, справу призначено до слухання на 19.04.2016р.

Ухвалою суду від 19.04.2016р. розгляд справи відкладено на 05.05.2016р.

Ухвалою суду від 05.05.2016р. розгляд справи відкладено на 12.05.2016р.

За клопотанням відповідача в порядку ст. 69 ГПК України ухвалою суду від 12.05.2016р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 02.06.2016р.

Представник позивача в судове засідання 02.06.2016р. не з'явився, проте через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав клопотання про розгляд справи без участі представника Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк".

Представник відповідача в судові засідання 19.04.2016р., 05.05.2016р., 12.05.2016р. та 02.06.2016р. не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі представників сторін відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.02.2013р. Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (надалі - банк) та Приватне підприємство "ОСОБА_2 ТРЕЙД" (надалі - позичальник) уклали договір №21/13 С про надання овердрафту (надалі - договір, а.с. 8-13), за умовами яп.1.1. якого банк надає позичальнику овердрафт за поточним рахунком останнього №26000377189200, що відкритий в АТ "УкрСиббанк" МФО 351005, із сплатою процентів та інших платежів відповідно до умов цього договору. Ліміт овердрафту встановлюється на загальну суму 18 211,00 грн., якщо не встановлено інший ліміт овердрафту відповідно до умов, визначених цим договором.

У відповідності до п.1.2. договору строк надання овердрафту: позичальник має можливість отримання овердрафту, починаючи із дня укладення сторонами цього договору по "30" жовтня 2013 року включно, якщо інший термін припинення надання овердрафту не встановлений згідно умов договору.

Згідно з п.1.3. плата за овердрафт. Процентна ставка за цим договором є фіксованою:

1.3.1. За час фактичного користування овердрафтом позичальник сплачує банку проценти у розмірі 30% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов договору.

1.3.2. За користування овердрафтом понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми заборгованості на дату виникнення такого прострочення.

Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої заборгованості за овердрафтом з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у договорі, до моменту повного погашення позичальником такої заборгованості.

1.3.3. проценти на відповідну суму овердрафту нараховуються та сплачуються за час фактичного користування позичальником грошовими коштами банку відповідно до умов договору.

Нарахування процентів здійснюється з моменту проведення платежу(-ів) з поточного рахунку позичальника за рахунок грошових коштів банку, тобто з дня та години фактичного надання грошових коштів позичальнику до дня та години повернення позичальником їх у власність банку, якщо інше не визначено умовами договору.

Відповідно до п. 1.3.7. договору, у разі відсутності надходжень коштів на поточний рахунок позичальника та непогашення суми овердрафту та/або процентів за його користування, відповідно до встановлених термінів їх погашення, наявна заборгованість позичальника переноситься на рахунки простроченої кредитної заборгованості позичальника в повному обсязі, враховуючи прострочену частину овердрафту та/або частину овердрафту, строк погашення якої не настав. Таким чином, наявна заборгованість позичальника по сумі овердрафту(-ів), суми нарахованих та не погашених процентів переноситься на відповідні рахунки з обліку простроченої кредитної заборгованості позичальника і підлягає погашенню згідно вимог договору. При цьому вважається, що строк погашення овердрафту(-ів) настав, а ліміт овердрафту підлягає анулюванню, у тому числі в частині невикористаного його ліміту.

Згідно з п.п. 4.1.-4.2. договору, позичальник зобов'язаний належним чином виконувати умови договору. Використовувати овердрафт на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення отриманого овердрафту, сплатити плату за овердрафт, штрафні санкції та інші, встановлені договором платежі у встановлені договором терміни.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 07.05.2013р. до договору про надання овердрафту №21/13 від 07.05.2013р. (а.с. 14), сторони домовились про зміну процентної ставки за договором, у зв'язку з чим, з "07" травня 2013р. по "07" червня 2013р. (включно), позичальник сплачує банку проценти з розрахунку 0,01 % річних.

Кредитний договір та додаткова угода підписані уповноваженими представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, банком було надано позичальнику овердрафт, що стверджується випискою щодо руху коштів по рахунку ОСОБА_1 підприємства "ОСОБА_2 ТРЕЙД" за період з 07.05.2013р. по 30.10.2013р. (а.с. 21-58).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком умов даної угоди.

Відповідач взяте зобов'язання за вищевказаним договором щодо повернення суми овердрафту не виконав, у зв'язку з чим банком на адресу відповідача надіслано вимогу вих. №31-11/3/835 від 12.01.2016р. Однак, вказана вимога відповідачем залишена без відповіді та відповідного реагування (а.с.15-17).

Судом встановлено, що всупереч умовам договору зобов'язання ОСОБА_1 підприємством "ОСОБА_2 ТРЕЙД" не виконуються, кредитні кошти в порядку і в терміни, передбачені договором, не повертаються, проценти за користування кредитом не сплачуються. Станом на 04.03.2016р. сума заборгованості ОСОБА_1 підприємства "ОСОБА_2 ТРЕЙД" по кредиту становить 14 553 грн. 56 коп. заборгованість по процентам становить 18 539 грн. 52 коп.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо повернення відповідачем позивачеві заборгованості по кредиту та процентам. З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14 553 грн. 56 коп. заборгованості по кредиту та 18 539 грн. 52 коп. заборгованості по процентам.

Пунктом 7.1. договору сторони визначили, що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення овердрафту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступних розмірах та порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом "факт/365" (метод "факт/365" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 365 днів). Якщо овердрафт надано в іноземній валюті розмір пені розраховується шляхом перерахування суми пені в іноземній валюті в національну валюту за офіційним курсом іноземної валюти по відношенню до національної валюти України, встановленого НБУ на дату нарахування такої пені. В будь-якому випадку розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений законодавством України.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Пунктом 1.2. договору визначено, позичальник має можливість отримання овердрафту, починаючи із дня укладення сторонами цього договору по "30" жовтня 2013 року включно, якщо інший термін припинення надання овердрафту не встановлений згідно умов договору.

При цьому, судом встановлено, що право нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання виникло у позивача 31 жовтня 2013 року, однак пеню за прострочення сплати кредиту в розмірі 3 294 грн. 29 коп. та пеню за прострочення сплати процентів в розмірі 3 628 грн. 06 коп. нараховано за період з 04.09.2015р. по 04.03.2016р., тобто не за перші шість місяців.

Таким чином, в частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 3 294 грн. 29 коп. та пеню за прострочення сплати процентів в розмірі 3 628 грн. 06 коп. нарахованої за період з 04.09.2015р. по 04.03.2016р. слід відмовити за необґрунтованістю.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що вимоги позивача є доведеними, а тому підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14 553 грн. 56 коп. заборгованості по кредиту та 18 539 грн. 52 коп. заборгованості по процентам.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 139 грн. 62 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "ОСОБА_2 ТРЕЙД" (35500, Рівненська обл., Радивилівський р-н, м. Радивилів, вул. Почаївська, буд. 24, код ЄДРПОУ 36736893) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61001, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, буд. 60, код ЄДРПОУ 19233095) - 14 553 грн. 56 коп. заборгованості по кредиту та 18 539 грн. 52 коп. заборгованості по процентам та 1 139 грн. 62 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні позову в частині стягнення 3 294 грн. 29 коп. пені за прострочення сплати кредиту та пені за прострочення сплати процентів в розмірі 3 628 грн. 06 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "07" червня 2016р.

Суддя Горплюк А.М.