Рішення

від 06.06.2016 по справі 922/1319/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р.Справа № 922/1319/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ПЛЮС", м. Харків про стягнення 330444,63 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 18 травня 2016 року

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 167400,00 грн. заборгованості за зобов*язаннями, 148240,05 грн. втрат від інфляції та 14804,58 грн. процентів за користування коштами.

Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін не заявлено, суд переходить до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою зазначеною у позовній заяві, відповідно до якої, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ПЛЮС": 61001, м. Харків, вул. Кірова, буд. 38 та саме за цією адресою відповідачу направлялись ухвали суду у справі № 922/1319/16.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ПЛЮС" належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" (позивачем, постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ПЛЮС" (відповідачем, отримувачем) виникли господарські зобов*язання, оскільки позивачем було здійснено постачання товару на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ПЛЮС", внаслідок чого відповідач мав розрахуватися за отриманий товар.

Матеріали справи свідчать про те, що сторонами були оформлені наступні документи: видаткова накладна № 0001027 від 26 вересня 2011 року; видаткова накладна № 0001037 від 26 вересня 2011 року; видаткова накладна № 0001220 від 14 листопада 2011 року та видаткова накладна № 0000978 від 26 липня 2012 року.

Позивач 26 вересня 2011 року за видатковою накладною № 0001027 передав відповідачу хімічну продукцію на загальну суму 179520,00 грн. безпосередньо особі, яка згідно ЄДР має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності (ОСОБА_2). Передана продукція оплачена в обсязі 100000,00 грн., заборгованість складає 79520,00 грн.

Позивач 28 вересня 2011 року за видатковою накладною № 0001037 передав відповідачу хімічну продукцію на загальну суму 480,00 грн. безпосередньо особі, яка згідно ЄДР має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності (ОСОБА_2). Передана продукція не оплачена.

Позивач 14 листопада 2011 року за видатковою накладною № 0001220 передав відповідачу хімічну продукцію на загальну суму 36000,00 грн. безпосередньо особі, яка згідно ЄДР має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності (ОСОБА_2). Передана продукція не оплачена.

Позивач 26 липня 2012 року за видатковою накладною № 0000978 передав відповідачу хімічну продукцію на загальну суму 86400,00 грн. безпосередньо особі, яка згідно ЄДР має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності (ОСОБА_2). Передана продукція оплачена в обсязі 35000,00 грн., заборгованість складає 51400,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що передана продукція оплачена не в повному обсязі та сума заборгованості за зобов*язаннями складає 167400,00 грн.

Датою настання зобов*язання зі сплати поставленого товару відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України є семиденний строк від дня пред*явлення вимоги, якщо обов*язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Така вимога пред*являлася відповідачу 06 червня 2013 року, що в подальшому було визнано Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ПЛЮС".

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач листом № 19/06-13 від 19 червня 2013 року підтвердив отримання вимоги позивача, погодився із наявною заборгованістю та повідомив про погашення заборгованості після отримання коштів від дебітора.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов*язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються заповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов*язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 167400,00 грн. заборгованості за зобов*язаннями задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 148240,05 грн. втрат від інфляції та 14804,58 грн. процентів за користування коштами задовольнити.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 173. 175, 193 Господарського кодексу України, статтями 6, 509, 525, 526, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРИТОРІЯ ПЛЮС" (61001, м. Харків, вул. Кірова, буд. 38, розрахунковий рахунок 26001000073345 в ПАТ "Укрсоцбанк", код ЄДРПОУ 35243993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29а, розрахунковий рахунок 26007472673 в АТ "Райффайзен Банк "АВАЛЬ", МФО 380805, код ЄДРПОУ 34155997) 167400,00 грн. заборгованості за зобов*язаннями, 148240,05 грн. втрат від інфляції, 14804,58 грн. процентів за користування коштами та 4956,67 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_3