Рішення

від 06.06.2016 по справі 922/1464/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р.Справа № 922/1464/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до Приватного підприємства "ГРАЛЕКС", м. Харків про стягнення 4110,02 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 65 від 22.04.2016 року

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 3965,87 грн. заборгованості з орендної плати та 144,15 грн. пені за договором оренди № 4521-Н від 11 березня 2010 року.

Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін не заявлено, суд переходить до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою зазначеною у позовній заяві, відповідно до якої, місцезнаходження Приватного підприємства "ГРАЛЕКС": 61031, м. Харків, пр. Гагаріна, 211 та саме за цією адресою відповідачу направлялись ухвали суду у справі № 922/1464/16.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Приватне підприємство "ГРАЛЕКС" належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.

11 березня 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивачем, орендодавцем) та Приватним підприємством "ГРАЛЕКС" (відповідачем, орендарем) було укладено договір оренди № 4521-Н.

Згідно пункту 1.1. договору оренди № 4521-Н орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення колишньої їдальні на першому поверсі двоповерхової будівлі суспільно-побутового корпусу (інв. № 10310001 літ. Л-3), загальною площею 207,30 кв.м., за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 211, що перебуває на балансі Харківського професійного ліцею будівництва та автотранспорту (балансоутримувача), вартість якого визначена згадно зі звітом про незалежну оцінку станом на 12 листопада 2009 року і становить 272000,00 грн.

Майно було передано в оренду з метою розміщення офісу виробництва меблів.

Відповідно до пункту 10.1 договору оренди від 11 березня 2010 року договір був укладений на строк з 11 березня 2010 року по 11 лютого 2013 року.

Орендна плата згідно пункту 3.1. договору оренди № 4521-Н визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 зі змінами і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - лютий 2010 року - 3597,85 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2010 року визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за березень 2010 року.

При цьому, орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом керугування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (пункт 3.3. договору оренди).

У подальшому угодою про розірвання від 18 вересня 2012 року договору оренди № 4521-Н від 11 березня 2010 року сторони дішли згоди розірвати договір з 25 червня 2012 року.

Актом приймання-передачі орендованого майна від 25 червня 2012 року по договору оренди № 4521-Н від 11 березня 2010 року об*єкт оренди - нежитлові приміщення колишньої їдальні на першому поверсі двоповерхової будівлі суспільно-побутового корпусу (інв. № 10310001, літ. Л-3), загальною площею 207.30 кв.м., за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 211, був переданий балансоутримувачу - Харківському професійному ліцею будівництва та автотранспорту.

Згідно пункту 3.6. договору оренди від 11 березня 2010 року орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Відповідно до пункту 5.3. договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

З матеріалів справи вбачається, що свої зобов*язання за договором оренди № 4521-Н від 11 березня 2010 року Приватне підприємство "ГРАЛЕКС" не виконало в повному обсязі, у зв*язку з чим за період з травня 2012 року по червень 2012 року виникла перед орендодавцем заборгованість з орендної плати у розмірі 3965,87 грн.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу статті 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Згідно статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, згідно частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України, статтей 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3965,87 грн. заборгованості з орендної плати задовольнити.

Пунктом 3.7 договору оренди № 4521-Н передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення включаючи день оплати.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача 144,15 грн пені задовольнити.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно пункту 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

Згідно пункту 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 509, 525, 526, 546, 549. 610, 611, 626, 762 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ГРАЛЕКС" (61031, м. Харків, пр. Гагаріна, 211, код ЄДРПОУ 32871323) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337, отримувач: УК Комінтер/мХар Комінтерні/22080200, код ЄДРПОУ УДКСУ: 37999680, рахунок 31113094700005; установа банку; ГУДКСУ у Харківській області, МФО банку 851011) 3965,87 грн. заборгованості з орендної плати та 144,15 грн. пені за договором оренди № 4521-Н від 11 березня 2010 року.

Стягнути з Приватного підприємства "ГРАЛЕКС" (61031, м. Харків, пр. Гагаріна, 211, код ЄДРПОУ 32871323) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувач - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1378,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_2