Рішення

від 06.06.2016 по справі 925/315/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р. Справа № 925/315/16

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.;

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 довіреністю;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом Публічного акціонерного товариства В«Черкаський шовковий комбінатВ» , м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТК Європейські транспортні системиВ» , м. Черкаси

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 21027 грн. 50 коп. боргу, 271 грн. 34 коп. 3% річних, 240 грн. 55 коп. втрат в наслідок інфляції та 210 грн. 27 коп. пені за неналежне виконання умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування при міжнародному перевезенні вантажу автомобільним транспортом від 12.06.2015 №386 d/p.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, його представник в судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив. Вимоги суду викладені в ухвалах від 04.04.2016 та від 05.05.2016 відповідач не виконав.

Установою поштового зв'язку ухвала від 04.04.2016 повернута до суду з довідкою ф.20 від 07.05.2016 про те, що поштова кореспонденція відповідачу не вручена за закінченням терміну зберігання.

ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місцезнаходження відповідача: 18009, АДРЕСА_1 (а.с.21).

Копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами та ухвали суду від 04.04.2016, 05.05.2016 надсилалися відповідачу за вищевказаною адресою.

За змістом ст.64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд приходить до висновку, що судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Предметом спору є стягнення боргу та штрафні санкції за неналежне виконання зобов'язань по договору на транспортно-експедиторське обслуговування при перевезенні вантажу автомобільним транспортом, на підставі умов якого позивачем було здійснено перевезення вантажу автомобілем: НОМЕР_1/ СА7674 ХР за маршрутом м. Дніпропетровськ (Україна) - м. Мозирь (Білорусь).

Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам від 19.05.1956 (далі - Конвенція) (з послідуючими змінами, до якої Україна приєдналася у встановленому порядку) містить зокрема такі положення: ця Конвенція застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою транспортних засобів, коли місце завантаження і місце доставки вантажу, вказані в контракті, знаходяться на території двох різних країн, з яких, хоча б одна є учасницею Конвенції. Застосування Конвенції не залежить від місця проживання і національності сторін, які заключили договір.

При застосуванні цієї Конвенції під «транспортними засобами» слід розуміти автомобілі, автомобілі з напівпричепами, причепи і напівпричепи так, як вони визначені в ст. 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 р.

Договір перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність або втрата накладної не відображаються ні на існуванні, ні на дійсності договору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовуються правила цієї Конвенції.

Накладна складається в трьох екземплярах, підписаних відправником та перевізником, причому ці підписи можуть бути відпечатані типографським способом або замінені штампами відправника та перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший екземпляр накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Накладна, якщо не доведено зворотнього, має силу договору відносно умов і задоволення прийняття вантажу перевізником.

При відсутності в накладній обґрунтованих перевізником оговорок, існує презумпція, що вантаж і його упаковка були зовні у справному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що число вантажних місць, а також їх маркування і номера відповідали вказівкам накладної.

По будь-яким спорам, що виникають з приводу перевезень, які здійснюються у відповідності з цією Конвенцією, позивач може звертатися не тільки до компетентних судів, що беруть участь у Конвенції країн, вказаних із взаємної згоди сторонами, а й до суду країни, на території якої знаходяться:

1) місце проживання відповідача, його головна контора, або відділення чи агентство, при посередництві якого був заключний договір перевезення або

2) місце прийняття вантажу до перевезення, або місце доставки.

Подання позовів, які можуть виникати в результаті перевезень, виконаних у відповідності з цією Конвенцією, можливе на протязі одного року. Проте, у випадку зловмисного проступку або вини, яка згідно закону, який застосовує суд, що розглядає справу, прирівнюється до зловмисного проступка, строк встановлюється в три роки. Строк обчислюється:

1) у випадку часткової втрати вантажу, його пошкодження або прострочки в доставці - з дня здачі вантажу;

2) у випадку втрати всього вантажу - з тридцятого дня по закінченні встановленого для перевезення строку, або якщо він (строк) не був встановлений, з 60-го дня по прийнятті вантажу перевізником до перевезення;

3) у всіх інших випадках по закінченні трьохмісячного строку із дня укладення договору перевезення.

День, вказаний вище в якості точки відліку строку подання позову, не приймається в рахунок при встановленні його строку.

Відповідно до приписів ст.307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З матеріалів справи вбачається, що 12 червня 2015 р. між сторонами було укладено договір № 386d/p на транспортно-експедиторське обслуговування вантажу автомобільним транспортом (далі - Договір), відповідно до умов якого перевізник зобов'язався надати транспортні послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом Публічного акціонерного товариства «Черкаський шовковий комбінат» (далі - ПАТ «ЧШК») за маршрутом м. Дніпропетровськ (Україна) - м. Мозирь (Білорусь), автомобілем: НОМЕР_1/ СА7674 ХР, а експедитор зобов'язався проводити оплату наданих послуг (а.с.31-35).

Розділом 2 Договору передбачено, що перевезення здійснюються відповідно до умов Конвенції, Митної конвенції про міжнародні перевезення вантажів, Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів, законів України про транспортно-експедиторську діяльність, Статуту автомобільного транспорту та ін.

12.06.2015 сторонами було підписано Заявку № 386 d/p на перевезення вантажу - труб стальних, автомобільним транспортом за замовленням у міжнародному сполученні.

Факт виконання позивачем належним чином своїх зобов'язань по вищевказаному Договору підтверджується дослідженими в судового засіданні доказами:

- Актом виконаних робіт від 20.06.2015, підписаний сторонами (а.с.15, 37);

- Подорожнім листом автомобіля серії 10ААА № 250661 від 13.06.2015 (а.с. 43 зворот - 44);

- міжнародною транспортною накладною (CMR) А № 0750762, із якої вбачається, що одержувачем вантажу значиться ОДО «Интерметконтракт» м.Мінськ, Республіка Білорусь (а.с.45);

- листом товариства із додатковою відповідальністю (ОДО) «Інтерметконтракт» (м.Мінськ, Рсепубліка Білорусь) від 12.05.2016 № 1205/5-16, з якого вбачається, що вантаж (труби обсадні і муфти до них) за CMR А № 0750762 від 15.06.2015 прибув і розмитнений 19.06.2015, а також доставлений і вивантажений.

До листа додані декларація на товари та CMR А № 0750762.

ОСОБА_3 досліджених в судовому засіданні вищеназваних декларацій та CMR вбачається, що вони датовані відповідно 19.06.2015 та 15.06.2015.

Відтак, посилання товариства «Інтерметконтракт» на 2016 р. в листі від 12.05.2016 суд оцінює критично і приходить до висновку, що має місце описка (а.с.59-61).

Розділом 5 Договору сторони узгодили умови платежу за виконані послуги (а.с.33).

На підставі рахунку-фактури від 20.06.2015 оплата послуг позивача в розмірі 21027 грн. 50 коп. мала бути здійснена відповідачем через 30 календарних днів з моменту отримання оригіналів документів, які підтверджують факт перевезення вантажу.

Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу (далі - ЦК) України та ст. 193 Господарського кодексу (далі - ГК) України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно положень ч. 3 ст. 530 ЦК якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На час розгляду спору доказів здійснення розрахунків відповідач суду не надав.

П.5.6. Договору сторони узгодили, що у випадку затримки оплати рахунків Перевізника, Експедитор сплачує Перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, але не більше ніж 1 % від суми заборгованості, яка складає 210 грн. 27 коп.

Розмір 3% річних становить 271,34 грн. (21027,50 грн ( сума боргу) х 3% :100%:365 днів х 157 днів затримки).

Розмір втрат внаслідок інфляції склав 240,55 грн. (21027,50 грн. ( сума боргу) х 101.144% ( індекс інфляції) : 100 % - 21027,50 грн.( сума боргу)).

За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, які б спростовували доводи і докази позивача, відповідач суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 21027 грн. 50 коп. боргу, 271 грн. 34 коп. 3% річних, 240 грн. 55 коп. втрат в наслідок інфляції та 210 грн. 27 коп. пені за неналежне виконання умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування вантажу автомобільним транспортом №386 d/p від 12.06.2015.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути 21027 грн. 50 коп. боргу, 271 грн. 34 коп. 3% річних, 240 грн. 55 коп. втрат в наслідок інфляції та 210 грн. 27 коп. пені і 1378 грн. витрат по сплаті судового збору з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТК Європейські транспортні системиВ» (код 38951765, АДРЕСА_2, 18009) на користь Публічного акціонерного товариства В«Черкаський шовковий комбінатВ» (код 00306851, вул.В.Чорновола,170, м. Черкаси , 18028).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 08.06.2016.

СУДДЯ В.В.Єфіменко