Постанова

від 08.06.2016 по справі 905/3682/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

08.06.2016 справа № 905/3682/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючогоОСОБА_1 суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:не з'явився, від відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВиконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області, на рішення Господарського суду Донецької області від 10.02.2016 по справі№ 905/3682/15 (ОСОБА_4 В.) за позовомВиконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області, доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс", м. Маріуполь Донецької області, простягнення 35 307, 41 грн.

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради (далі - Виконком Маріупольської міської ради), м. Маріуполь Донецької області, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» (далі - ТОВ «Фенікс»), м. Маріуполь Донецької області, про стягнення основного боргу в розмірі 35 307, 41 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.02.2016 у справі № 905/3682/15 у задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Маріупольської міської ради відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 10.02.2016 у справі № 905/3682/15, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. Зокрема, апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, а також неповне з'ясування фактичних обставин, що мають значення для справи. Заявник апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції помилково застосував до правовідносин сторін положення статті 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а єдиним належним та достатнім доказом, що підтверджує обставини непереборної сили на території проведення антитерористичної операції, відповідно до статті 10 названого Закону, є сертифікат Торгово-промислової палати України, а тому дійшов невірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не вбачає підстав для її задоволення та вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за їх відсутності.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 130 від 19.03.2014 «Про розгляд звернень суб'єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території міста Маріуполя» ТОВ «Фенікс» продовжено термін дії дозволу на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на 5 років згідно з Додатком № 26 з 15.03.2014 до 15.03.2019.

Між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та ТОВ «Фенікс» 19.03.2014 було укладено Договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів № 4, за умовами якого на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 19.03.2014 № 130 Виконком надає Розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а Розповсюджувач приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього Договору (а. с. 9-14).

Відповідно до п. 1.2 Договору місця розташування рекламних засобів, які надаються Виконкомом у тимчасове платне користування Розповсюджувачу, зазначені в Додатку 1 до цього Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Місця розташування рекламних засобів являють собою площу зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або території на відкритій місцевості, у межах м. Маріуполя, перебувають в комунальній власності територіальної громади м. Маріуполя, управління ними, в тому числі укладання договорів щодо них, здійснюється Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (п. 1.3 Договору).

Згідно з п. 1.6 Договору місця розташування рекламних засобів вважаються переданими Виконкомом і прийнятими Розповсюджувачем з моменту укладання цього Договору.

У п. 2.3 Договору встановлено обов'язки Розповсюджувача, зокрема: неухильно виконувати вимоги Закону України «Про рекламу», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, правових актів органів місцевого самоврядування м. Маріуполя, які регламентують розміщення зовнішньої реклами в місті Маріуполі (п. 2.3.1 Договору); своєчасно та у повному обсязі вносити плату за користування місцями розташування рекламних засобів в порядку та в строки, обумовлені цим Договором (п. 2.3.15 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів встановлена в порядку, визначеному Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради.

Розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламного засобу, наданими в користування Розповсюджувачу, становить 1 920, 77 грн. на місяць (п. 3.2 Договору).

Загальна сума Договору за п'ять років, як встановлено у п. 3.4 Договору, після отримання Розповсюджувачем відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами становить 115 246, 35 грн.

Відповідно до п. 3.5 Договору плата за тимчасове користування місцями, наданими в користування Розповсюджувачу, зараховується до міського бюджету м. Маріуполя. Внесення плати за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем: перший платіж - протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата.

Дія цього Договору поширюється на зобов'язання щодо внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів за попередній період.

Цей Договір набирає чинності з моменту його укладання (п. 3.1 розділу «Строк договору»).

Згідно з п. 3.2 розділу «Строк договору» він вважається укладеним з дня його підписання Сторонами.

Пізніше між сторонами 17.06.2015 була укладена Додаткова угода № 1 до Договору, в якій п.п. 3.2 та 3.3 Договору викладено у новій редакції, а саме:

«Розрахунок плати, від якої звільняється Розповсюджувач зовнішньої реклами у зв'язку з розміщенням соціальної реклами протягом 2014 року, наведений у Додатку 1, який є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди.

Розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданих у користування Розповсюджувачу зовнішньої реклами, становить 1 900, 99 грн. в місяць з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2014 року становить 114 059, 13 грн. згідно з Додатком 1 до Додаткової угоди» (а. с. 16).

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору щодо внесення плати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій розміщення зовнішньої реклами Виконавчий комітет Маріупольської міської ради 12.08.2015 звернувся до ТОВ «Фенікс» з претензією, в якій просить погасити заборгованість за спірним Договором протягом 10 днів з дня отримання зазначеної претензії (а. с. 20-21).

Факт направлення відповідачу зазначеної претензії підтверджується копією розрахункового документа УДППЗ «Укрпошта» № 8751001404592 (а. с. 21).

Оскільки претензія була залишена відповідачем без відповіді, а обов'язок зі внесення плати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій розміщення зовнішньої реклами виконаний не був, Виконавчий комітет Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ «Фенікс» основної заборгованості в розмірі 35 307, 41 грн. за спірним Договором.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню, виходячи з такого.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» скасовано орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, оскільки за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір не є договором найму (оренди), а приписи статті 7 зазначеного вище Закону не поширюють свою дію на правовідносини сторін.

Так, відповідно до частини першої статті 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Зазначені положення конкретизовані у частині першій статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з якою об'єктами оренди за цим Законом є, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Однак місця розташування рекламних засобів у розумінні п. 1.3 Договору, не підпадають під наведені ознаки.

Натомість правовідносини сторін у цій справі підпадають під правове регулювання Закону України «Про рекламу» і постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» від 29.12.2003 № 2067.

Таким чином, дія статті 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не поширюється на правовідносини сторін, оскільки плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів не є орендною, а тому колегія суддів вважає, що її нарахування здійснено правомірно.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, позивач вимагає стягнути з відповідача заборгованість за спірним Договором у розмірі 35 307, 41 грн. за період з 15.03.2014 по 10.12.2015.

Відповідно до частини першої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічні приписи закріплені й у статті 526 ЦК України.

Як встановлено частиною першою статті 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Порядок внесення плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності, визначено в Положенні про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 15.06.2011 № 178.

Згідно з п. 6.3 зазначеного Положення оплата за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій здійснюється на договірних засадах з їх власником або уповноваженими органами.

Обов'язок ТОВ «Фенікс» зі внесення плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів та порядок його виконання встановлено у розділі 3 Договору «Порядок розрахунків».

Таким чином, перевіривши арифметичний розрахунок розміру заборгованості, враховуючи, що ТОВ «Фенікс» здійснило часткову оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у вересні 2014 року в розмірі 5 762, 31 грн., а також пільги за розміщення соціальної реклами у 2014 році в сумі 1 187, 22 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів за період з травня 2013 року по грудень 2015 року в розмірі 35 307, 41 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга Виконавчого комітету Маріупольської міської ради підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Донецької області від 10.02.2016 у справі № 905/3682/15 підлягає скасуванню з наведених вище підстав.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області, на рішення Господарського суду Донецької області від 10.02.2016 у справі № 905/3682/15 задовольнити.

Рішення Господарського суду Донецької області від 10.02.2016 у справі № 905/3682/15 скасувати.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Донецької області від 10.02.2016 у справі № 905/3682/15 викласти в такій редакції:

«Позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 1, оф. 317, код ЄДРПОУ 13516596) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Мира, 70, код ЄДРПОУ 37989721) основний борг у розмірі 35 307, 41 грн. та судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 218, 00 грн.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 1, оф. 317, код ЄДРПОУ 13516596) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Мира, 70, код ЄДРПОУ 37989721) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 339, 80 грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3