Ухвала

від 11.05.2016 по справі 804/13113/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 травня 2016 рокусправа № 804/13113/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Землемір" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Землемір" до Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Землемір" звернулося до суду з адміністративним позовом до Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.07.2014р. №0002192205.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, скаржник просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Сторони, про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явились.

Представник позивача надіслав до суду клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи на іншу дату, проте доказів на підтвердження не можливості забезпечення явки повноважного представника в судове засідання не надано, у зв'язку з чим відсутні підстави для відкладення апеляційного розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що на підставі наказу начальника Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.05.2014р. №536 та направлень на перевірку від 05.06.2014р. №499/222 та №486/222 фахівцями податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Землемір" (код ЄДРПОУ 32861624) з питань достовірності формування податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "УХД-ВОЛЯ" (код ЄДРПОУ 38813948) за грудень 2013 року (т.1 а.с.23).

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 19.06.2014р. №575/225/32861624, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем приписів п.185.1 ст.185, п.186.2, п.186.3 ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, та завищення податкового кредиту за грудень 2013 року на загальну суму 522 000,00 грн. (т.1 а.с.24-42).

На підставі акту перевірки податковим органом 10.07.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0002192205, яким ТОВ «Землемір» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 652 500,00грн, в тому числі 522 000,00 грн. - за основним платежем та 130 500,00грн. за штрафними санкціями.

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 10.07.2014 року № 0002192205 винесено відповідачем на законних підставах та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Отже, колегія суддів зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Землемір» (Замовник) та ТОВ «УХД-ВОЛЯ» (Виконавець) укладено договір від 01.11.2013 року № 111/13 (а.с. 54-57, т.1), згідно умов якого виконавець зобов'язується в порядку та умовах, визначених цим договором, за завданням ТОВ "Землемір", як замовника, протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні роботи (послуги) супровід технічної, проектної документації із землеустрою, а саме збір, систематизація та обробка матеріалів геодезичних вимірювань, погодження власників (користувачів) суміжних земельних ділянок для встановлення меж земельної ділянки, вивчення наявного картографічного матеріалу, підготовка ситуаційних схем розташування земельних ділянок, обробка та систематизація документації, погодження проектів розподілу та землеустрою у відповідних інстанціях; юридично-правове забезпечення діяльності підприємства; супровід програмного забезпечення "Digitals",обробка та перевірка обмінних файлів формату XML відповідно технічним завданням (а.с.54-55, т.1).

Вартість послуг, відповідно до п. 2.1 Договору визначається протоколом погодження договірної ціни за виконання робіт (послу), який є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1) та в актах виконання робіт.

Порядок приймання-здачі виконаних робіт визначено в розділі 4 Договору, зокрема п.4.1 та п.4.2 вказано, що виконані роботи виконавець передає замовнику у вигляді звітів, пояснювальної записки, баз даних або рекомендацій, наданих на паперовому або електронному носії. Виконана робота приймається замовником по факту, що фіксується актом приймання-здачі виконаної роботи.

На підтвердження реальності господарських операцій за вказаним договором позивачем надано договір та додаток до нього (протоколи погодження договірної ціни на виконання робіт), акти приймання-передачі документації, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та технічні завдання, а також податкові накладні та картку рахунку 631 за грудень 2013 року-серпень 2014 року щодо часткової оплати наданих ТОВ "УХД-ВОЛЯ" послуг (а.с.54-218, 239-250 т.1, а.с.1-75 т.2).

На підставі виписаних ТОВ "УХД-ВОЛЯ" податкових накладних ТОВ "Землемір" віднесло до складу податкового кредиту за грудень 2013 року 522 000,00грн.

Проте, надані документи не підтверджують реальності господарських операцій, оскільки, у протоколах погодження договірної ціни на виконання робіт відсутні складові вартості наданих послуг, крім того, з наданих актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) неможливо встановити обсяг наданих послуг та їх фактичний зміст. Так, з актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не можливо встановити в чому полягала послуга з актуалізації обмінних файлів у форматі XML, яким чином та за якими показниками здійснювалася систематизація матеріалів топографо-геодезичної зйомки минулих років, в чому полягали послуги із надання відомостей та даних Державного земельного кадастру (в електронній формі) та які саме відомості і дані були надані тощо.

Крім того, відповідно до п.4.1 та п.4.2 Договору ТОВ «УХД-ВОЛЯ» виконані роботи передає замовнику у вигляді звітів, пояснювальних записок, баз даних або рекомендацій, наданих на паперовому або електронному носії. Виконана робота приймається замовником по факту, що фіксується актом приймання-здачі виконаної роботи. Як вбачається з актів здачі -прийняття робіт (надання послуг) вбачається, що ТОВ «УХД-ВОЛЯ» на адресу позивача надавалися звіти, зокрема, звіти щодо земельних ділянок, на які поширюються обмеження використання земель чи земельного сервітуту на території Зеленодольської м/р м. Зеленодольськ, с. Мала Костромка; звіти із результатами оцінки точності геодезичної зйомки на території Зеленодольської м/р м. Зеленодольськ, с.Мала Костромка; звіт про результати пост обробки "сирих" файлів топографо-геодезичної зйомки на території Зеленодольської м/р м. Зеленодольськ, с.Мала Костромка та на території Миколаївської області тощо. Проте, зазначені звіти, ані докази надсилання таких звітів на адресу позивача в матеріалах справи відсутні. Крім того, в матеріалах справи відсутні описи технології виконання геодезичної зйомки на території Зеленодольської м/р м. Зеленодольськ, описи технології виконання спостережень із результатами оцінки точності топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок, розташованих на території Миколаївської області, топографічних основ земель території Зеленодольської м/р м. Зеленодолсьськ, ситуаційних схем розташування земельних ділянок тощо. Також позивачем не надано листи-погодження та акти-погодження щодо послуги з погодження власників (користувачів) суміжних земельних ділянок для встановлення меж земельних ділянок та оформлення відповідних документів і ні чим не підтверджено послуги контрагента в даному випадку.

Окремо колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт та технічні завдання не містять кадастрових номерів, розмірі площ земельних ділянок стосовно яких надавались послуги та їх конкретне місце розташування.

Крім того, з актів виконаних робіт вбачається, що ТОВ "УХД-Воля" зареєстровано та знаходиться у Харківській області, проте послуги надавалися ТОВ «Землемір» в Дніпропетровській та Миколаївській областях.

Оскільки з встановлених обставин справи не вбачається фактичного здійснення господарських операцій позивача з його вищенаведеним контрагентом, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, а тому висновки податкового органу щодо нереальності цих господарських операцій відповідають дійсним обставинам, отже податкове повідомлення-рішення № 0002192205 від 10.07.2014 року є таким, що відповідає чинному законодавству, а тому не підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються обставинами справи та вищенаведеними нормами права.

За наведених обставин, з урахуванням того, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини та прийняте судове рішення у відповідності з нормами матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, та з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Землемір" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року по справі №804/13113/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай