Рішення

від 09.06.2016 по справі 382/718/16-ц

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

справа № 382/718/16-ц 2/382/380 /16

РІШЕННЯ

іменем України

09 червня 2016 року Яготинський районний суд Київської області, в складі:

Головуючого судді Карпович В.Д.

при секретарі Шипота Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині, справу за позовом ОСОБА_1 до Лемешівської сільської ради Яготинського району Київської області, про визнання права власності на спадкове майно.

Встановив:

В позові до суду позивач вказав, що 11 грудня 2008 року померла його бабуся - ОСОБА_2, після смерті якої, залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки розміром 4,2914 га., яка розташована на території Лемешівської сільської ради Яготинського району Київської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Оскільки у ОСОБА_2 відсутні спадкоємці першої, другої та третьої черги та стан здоров'я з весни 2000 року його бабусі - ОСОБА_2 погіршився, то він забрав її до себе на постійне місце проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).

Згідно зі ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

В передбачений ст.1270 ЦК України термін до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом він не звертався, але вважає, що він прийняв спадщину після смерті своєї бабусі, так як постійно проживав разом з нею однією сім'єю по день її смерті, що підтверджується показаннями свідків, яких я зобов'язуюсь доставити у судове засідання.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму ВС України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року за №7 якщо постійне проживання особи зіспадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Проте, на даний час він не може оформити свої спадкові права, оскільки з'ясувалося, що оригінал правовстановлюючого документу на землю - державний акт на право власності на землю серія ЯА №482807 від 27 травня 2005 року, втрачений, в зв'язку з чим нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане спадкове майно за законом. ( підтверджується оголошенням в газеті)

Просив:

Встановити, що він - ОСОБА_1, постійно проживав однією сім'єю разом зі своєю бабусею - ОСОБА_2, яка померла 11 грудня 2008 року, по день її смерті, тобто на час відкриття спадщини, та є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_2, померлої 11 грудня 2008 року, так як з весни 2000 року по день її смерті постійно проживав разом з нею однією сім'єю.

Визнати за ним, ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку, розміром 4,2914 га., кадастровий номер 3225583000:08:010:0008, яка розташована на території Лемешівської сільської ради Яготинського району Київської області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала - ОСОБА_2, померлій 11 грудня 2008 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги позивача. Відповідач в судове засідання не з»явився. В заяві до суду позов визнав та просив розглянути справу у відсутності їх представника.

В судовому засіданні встановлено наступне:

11 грудня 2008 року померла ОСОБА_2. / а.с. 8 /. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки розміром 4,2914 га., яка розташована на території Лемешівської сільської ради Яготинського району Київської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва./ а.с. 7 /

Оскільки у ОСОБА_2 відсутні спадкоємці першої, другої та третьої черги, та стан її здоров'я з весни 2000 року погіршився, то позивач який є двоюрідним внуком ОСОБА_2, перевіз її до свого місця проживання на постійне місце проживання, де в ОСОБА_2 проживала до своєї смерті. Після смерті ОСОБА_2, її поховання здійснив позивач ОСОБА_1 Дані обставини в судовому засіданні знайшли своє підтвердження в довідці виконкому Лемешівської сільської ради, / а.с. 4/ та в показах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Згідно зі ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).

Так, за приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відносини щодо місця проживання фізичної особи регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Цим законом замість прописки введений режим реєстрації фізичних осіб при зміні місця їх проживання або перебування за їх заявою. Закон виділяє власне «місце проживання» та «місце перебування». Згідно зі ст. 3 цього Закону місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

В передбачений ст.1270 ЦК України термін до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом позивач не звертався.

Проте, суд вважає, що він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 в силу ст.. 12368 ЦК України, так як постійно проживав разом з нею однією сім'єю по день її смерті.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму ВС України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року за №7 якщо постійне проживання особи зіспадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Проте, на даний час позивач не може оформити свої спадкові права, оскільки з'ясувалося, що оригінал правовстановлюючого документу на землю - державний акт на право власності на землю серія ЯА №482807 від 27 травня 2005 року, втрачений, в зв'язку з чим нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане спадкове майно за законом, що підтверджується оголошенням в газеті. / а.с. 9 /

Пунктом п. 4.15 глави 10 Порядку про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

В силу ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов /язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення

Перевіривши матеріали справи, заслухавши п ояснення представника позивача, покази свідків, суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому вони підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215,256 ЦПК України, ст. ст. 1258,1264, 1269 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Встановити, що ОСОБА_1, постійно проживав однією сім'єю разом зі своєю бабусею - ОСОБА_2, яка померла 11 грудня 2008 року, по день її смерті, тобто на час відкриття спадщини, та є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_2, померлої 11 грудня 2008 року, так як з весни 2000 року по день її смерті постійно проживав разом з нею однією сім'єю.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку, розміром 4,2914 га., кадастровий номер 3225583000:08:010:0008, яка розташована на території Лемешівської сільської ради Яготинського району Київської області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала - ОСОБА_2, померлій 11 грудня 2008 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів, з дня його проголошення.

Суддя Карпович В.Д.