Рішення

від 06.06.2016 по справі 474/168/16-ц

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/168/16-ц

Провадження № 2/474/87/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.16року смт.Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області

в складі головуючого судді - Фасій В.В.

при секретарі - Багрін Н.А.

за участю позивача ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Врадіївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Первомайський молочноконсервний комбінат» (далі - Первомайського МКК ) про скасування наказу №36-к від 16.02.2016р. про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016р. позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним позовом до Первомайського МКК, в якому просить поновити його на роботі, стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В позовній заяві та судовому засідання позивач посилався на те, що в зв'язку з тим, що він не погодився переводитися на роботу в м. Первомайськ разом з цехом, відбулося його звільнення. Вважає звільнення незаконним, оскільки йому не було роз'яснено зміст його трудової функції за новим місцем роботи (професію, кваліфікацію, розряд) та умови оплати праці (за легальною відомістю чи як раніше - в конверті). До відділу кадрів за роз'ясненням щодо умов переведення на роботу в іншу місцевість за новим місцем розташування цеху не звертався. Був не згодена на переведення також в зв'язку з сімейними обставинами.

Також посилався на те, що після завершення карантину у лютому 2016р., який став підставою для призупинення роботи маслосирцеху, цех не відновив свою роботу, фактично переміщення обладнання здійснено не було. Після перемовин з адміністрацією роботодавця маслосирцех переданий в оренду іншому підприємству, власником якого фактично залишається відповідач. Новий орендар також не запропонував позивачу та іншим колишнім працівникам, які здійснювали спротив переміщенню обладнання за новою адресою, працювати у нього, що він вважає несправедливим.

У судове засідання, 25.06.2016р. та 06.06.2016р. позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився. 06.06.2016р. він же звернувся до суду з заявою (вх.№2278) про розгляд справи у його відсутність, та заявою про уточнення позовних вимог (вх.№2274).

Представники відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 заперечили проти задоволення позову, посилаючись, що в зв'язку з виробничою необхідністю (зміною місця розташування цеху) роботодавцем було видано наказ про проведення підготовчих робіт по переносу обладнання з Врадіївського маслосирцеху на територію Первомайського МКК, про що позивач був ознайомлений. В зв'язку з не повідомленням ним про згоду на переведення на роботу іншу місцевість, по витіку двохмісячного терміну з моменту отримання наказу, повідомлення, позивача було звільнено. Врадіївський маслосирцех є внутрішнім структурним підрозділом Первомайського МКК (без створення юридичної особи ).

Суд, дослідивши докази, надані сторонами встановив наступні обставини справи :

- Первомайський МКК є юридичною особою, який не має відокремлених підрозділів юридичної особи, код за ЄРПОУ 00418107. Врадіївський маслосирцех є внутрішнім структурним підрозділом Первомайського МКК, розташованим по вул.. Г.Врадіївщини, 80 в смт. Врадіївка (без створення юридичної особи, таким, що не володіє усіма ознаками самостійної організації) (довідка №1267 від 21.03.2016р., витяг з ЄДРПОУ №21683180 від 10.02.2016р. , витяг з державного реєстру права власності №1102974 від 11.03.2013р.);

- позивач до звільнення його 16.02.2016р., знаходився в трудових відносинах з Первомайським МКК, та працював на посаді слюсаря (запис у трудовій книжці БТ-І №3936867, наказ про звільнення №36-к від 16.02.2016р., показання позивача в якості свідка);

- позивач був членом профспілкової організації підприємства, до складу виборних посадових органів профспілкової організації, яким гарантується можливість для здійснення їх повноважень, в розумінні ст. 252 КЗпП - не входив (показання позивача в якості свідка, показання представників відповідача в якості свідків);

- змістом колективного договору між роботодавцем та головою первинної профспілкової організації не встановлені взаємні зобов'язання сторін які обов'язкові для виконання щодо змін в організації виробництва та праці, в розумінні п.1 ч.2, ч.3 ст. 13, ст. 32, п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП (колективний договір від 02.04.2012р.);

- 15.12.2015р. Первомайським МКК видано наказ №564 за підписом генерального директора ОСОБА_4 «Про перенос обладнання» (далі - наказ №564 ), яким, в зв'язку з виробничою необхідністю, наказано провести з 15.12.2015р. по 15.02.2016р. підготовчі роботи по переносу обладнання яке знаходиться по вул.. Г.Врадіївщини, 80 смт.Врадіївка на територію ПАО «Первомайський МКК» (пр-т Труда, 12 м. Первомайськ) та на начальника відділу кадрів ОСОБА_5, юрисконсульта ОСОБА_3 покладено обов'язок провести з робітниками підлягаючими переводу на роботу в іншу місцевість, інформаційну та організаційну роботу (наказ №564 від 15.12.2015р.);

- 15.12.2015 р., після ознайомлення з наказом №564 та повідомленням №2 з пропозицію надати згоду на переведення на роботу в іншу місцевість, позивач вчинив власноручний запис у графі повідомлення «повідомлення по переведення на роботу в іншу місцевість отримала, на переведення :», - «незгоден», «15.12.2015р.», «Целюх» (повідомлення «Про переведення на роботу в іншу місцевість» №2 від 15.12.2015р., показання позивача в якості свідка);

- позивач на протязі трьох днів, відповідно до роз'яснень у повідомленні, до відділу кадрів за роз'ясненням щодо умов переведення на роботу в іншу місцевість за новим місцем розташування цеху не звертався (показання позивача та представників відповідача в якості свідків, свідка ОСОБА_5А.);

- 16.02.2016р., по витіку двох місяців з дня отримання наказу та повідомлення, по Первомайському МКК видано наказ №36-к про звільнення позивача на підставі п.6 ст. 36 КЗпП, - в зв'язку з відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці (запис у трудовій книжці БТ-І №3936867, наказ про звільнення №36-к від 16.02.2016р., показання позивача в якості свідка);

- при звільненні позивач отримав вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати та компенсацію за 3 календарних дні невикористаної щорічної відпустки (наказ №36-к від 16.02.2016р., );

- із числа працівників яким було запропоновано надати згоду на переведення на роботу в іншу місцевість за новим місцем розташування цеху один дав згоду на переведення, - машиніст холодильних установок ОСОБА_6, був переведений та станом на день розгляду справи в суді продовжує працювати в Первомайському МКК за тією ж спеціальністю, кваліфікацією, розрядом та на тих же умовах оплати праці, що і за попереднім місцем роботи. (показання свідка ОСОБА_3 , довідка Первомайського МКК №26 від 20.04.2016р.);

- станом на день звернення з позовом, наказ №564 від 15.12.2015р. в частині перенесення обладнання за новою адресою залишається невиконаним, обладнання не переміщене, в зв'язку зі спротивом працівників, звільнених на підставі п.6 ст. 36 КЗпП (блокуванням демонтажу та вивозу). В зв'язку з вказаними обставинами роботодавець звернувся до правоохоронних органів з заявою про протидію законній господарській діяльності, про що останніми внесено відомості до ЄРДР за ознаками ст.. 206 ч.1 КК України (повідомлення Врадіївського відділення поліції №1312/62-2015 від 21.12.2015р.);

- 26.04.2016р., з цих же підстав адміністрація передала маслосирцех в оренду ПрАТ «Хмельницька маслосирбаза», на який були влаштовані 17 працівників Первомайського МКК на підставі п.5 ст. 36 КЗпП (в порядку переводу), після закінчення якого роботодавець має намір виконати наказ №564 (довідка №2095 від 25.05.2016р., договір оренди від 26.04.2016р., показання представників відповідача в якості свідків);

- штатним розписом розробленим по Первомайському МКК станом на 01.01.2016р. передбачено штатна одиниця за спеціальністю, кваліфікацією та розрядом позивача, яка станом на день звільнення, 16.02.2016р., залишалася вільною (показання представників відповідача в якості свідків, штатний розпис на 01.01.2015р. та на 01.01.2016р.);

- за період з грудня 2015р. по 25.04.2016р. скорочення робочих місць по Первомайському МКК не проводилося (довідка МКК №1913 від 26.04.2016р., штатний розпис станом на 01.01.2015р., штатний розпис станом на 01.01.2016р.);

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини з приводу поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

При прийнятті рішення, суд керується:

П.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України, що підставою припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці.

Ст. ст. 32 КЗпП України , відповідно до якої у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Частиною 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (зі змінами), в якій зазначено, що припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).

Пунктом 31 цієї постанови, відповідно до якого якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом.

Правовою позицією ВСУ у справі №6-2748цс15 від 23.03.2016р.

Пунктами 3.1, 3.7.5, 9.3.1, 9.3.4 Статуту ПАТ «Первомайський МКК» в редакції від 09.08.2011р, відповідно до яких товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрації та має право створювати на території України філії і представництва. Виконавчим органом товариства є генеральний директор, який здійснює керівництво його поточною діяльністю та має право утворювати підрозділи, необхідні для виконання цілей та завдань товариства, вирішувати питання щодо прийому на роботу, переведення на інше місце роботи, звільнення працівників. Він же здійснює керівництво роботою внутрішніх структурних підрозділів, має право видавати накази які стосуються поточної та оперативної діяльності товариства, розпоряджатися його майном.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні по справі докази, суд приходить до висновку, що припинення трудового договору за п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України між позивачем та відповідачем при відмові позивачки від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці (в зв'язку з виробничою необхідністю перенесення обладнання по вул.. Г.Врадіївщини, 80 смт.Врадіївка на територію ПАО «Первомайський МКК» по пр-т Труда, 12 м. Первомайськ), є обґрунтованими, оскільки зміна істотних умов праці була викликана змінами в організації виробництва і праці.

Суд не бере до уваги твердження позивача, що:

-в смт.Врадіївка за адресою вул. Г.Врадіївщина, 80 зареєстровано як самостійне колективне підприємство «Врадіївський маслозавод» код ЄРПОУ 20892791, без переліку засновників, виду діяльності, назви правовстановлюючого документу;

-звільнення працівників на підставі п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП фактично є прихованим скороченням чисельності штату;

як такі що не доведені належними та допустимими доказами,

-звільнення проведено без згоди профспілкової організації;

-частина працівників із Врадіївського маслосирцеху, будучи переведеними під час карантину, в листопаді 2015р., на інші посади за їх згодою, до інших структурних підрозділів Первомайського МКК, піддаються тиску зі сторони місцевих працівників цього підприємства, а після передачу структурного підрозділу в оренду у квітні поточного року, переведені з Первомайського МКК до ПрАТ «Хмельницька маслосирбаза» на підставі п.5 ст. 36 КЗпП;

-засновники орендаря та орендодавця, та їх керівні органи поєднуються в одній особі;

-виробництво молочної продукції за старим місцем розташування цеху є економічно вигідним;

-наказ №564 залишається фактично не виконаним

-відновлення роботи маслосирцеху було результатом протистояння громади селища

як такі що не містять інформації щодо предмету доказування.

Суд також вважає такими що не заслуговують на увагу його посилання на те, що йому не було повідомлено про переведення на нове місце роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією та розрядом, на тих же умовах оплати праці, в разі надання згоди на переведення , з огляду на системний аналіз норм ст.. 36, 32 КЗпП, якими законодавчо закріплено переведення в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, на попередніх умовах, та саме повідомлення, яке містило посилання на ст.. 36 ч.1 п.6 КЗпП..

Його ж твердження, як на підтвердження позовних вимог, в частині того, що за період роботи позивача у Врадіївському маслосирцеху, до дня його звільнення 16.02.2016р., позивач та всі працівники Первомайського МКК отримували частину заробітної плати, що перевищувала мінімальну, - не офіційно, «в конверті», суд визнав такими, що не містять інформацію щодо предмету доказування, але вони є такими, що підлягають реагуванню окремою ухвалою, в силу положень ст.. 211 ЦПК України.

Відповідно до норм закону «Про судовий збір» позивачу було відстрочено сплату судового збору за вимогу майнового характеру (відшкодування моральної шкоди). В зв'язку з прийняттям судом відмови позивача від позову в цій частині, суд не покладає обов'язок на останнього по його відшкодуванню.

Суд зауважує, що розгляд даної справи поза місячним строком передбаченим ст.. 157 ЦПК України, його продовження викликано поведінкою сторін (клопотаннями про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, з посиланням на поважність причин), - відповідача №1324 від 28.03.2016р., позивача від 15.04.2016р., позивача №1667 від 25.04.2016р., позивача №1846 від 10.05.2016р.).

Керуючись ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Первомайський молочноконсервний комбінат» про скасування наказу №36-к від 16.02.2016р. по Публічному акціонерному товариству «Первомайський молочноконсервний комбінат» «Про звільнення ОСОБА_1.», поновлення ОСОБА_1 на роботі на Врадіївському маслосирцеху на попередній посаді, стягнення з Публічного акціонерного товариства «Первомайський молочноконсервний комбінат» заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Фасій