Постанова

від 24.05.2016 по справі 808/1318/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року 15:02 Справа № 808/1318/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                     Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря                     Батигіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "РЕСУРСИ-2000"

про: стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий центр “РЕСУРСИ – 2000”, в якому просить суд постановити рішення про стягнення коштів з рахунків у всіх банках, обслуговуючих ТОВ “Науково-виробничий центр “РЕСУРСИ – 2000” (код ЄДРПОУ 30907200), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 103 705 грн. 03 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем, у порушення вимог Податкового кодексу України, не сплачена сума узгоджених грошових зобов'язань з плати за землю, яка нарахована позивачем самостійно у поданих деклараціях від 20.02.2015 №150000665 та від 22.02.2016 №1600007191. Зазначена сума грошового зобов'язання, зазначає позивач, набула статусу податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав суду оновлену довідку про стан податкового боргу відповідача, просив позов задовольнити з пістав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача, у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у наданих суду письмових запереченнях (вх. №14275 від 10.05.2016), просив у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до Рішення сесії Запорізької міської ради від 19.11.2008 №65 між ТОВ «НВЦ «РЕСУРСИ – 2000» та Запорізькою міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,1098 га в районі вул.Зачиняєва в м.Запоріжжя, яким визначено право позивача користуватися вказаною земельною ділянкою площею. Однак, позивач стверджує, що фактично не є користувачем земельної ділянки, оскільки, як з'ясувалося у 2010 році, вона має два різних кадастрових номера та передана в оренду двом різним юридичним особам. Вважає, що ТОВ «НВЦ «РЕСУРСИ – 2000» не є платником земельного податку у розумінні ст. 269 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних обставин.

Судом з'ясовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "РЕСУРСИ-2000" подано до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 22.02.2015 №1500006665, відповідно до якої, позивачем розраховано податкове зобов'язання на 2015 рік зі сплатою податку щомісяця у сумі 6976,27 грн., а в останньому місяці 6976,28 грн.

Крім того, відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 22.02.2016 №1600007191, якою визначено податкове зобов'язання з плати за землю на 2016 рік, зі сплатою податку щомісяця у сумі 9997,00 грн., а в останньому місяці 9996,85 грн.

Однак, сума податку, яка самостійно визначена відповідачем та повинна бути сплаченою протягом 2015 року (6976 грн. 27 коп. х 11 міс. +6976 грн. 28 коп.) та протягом січня, лютого 2016 року (9997 грн. х 2 міс.) не сплачена.

З урахуванням суми переплати у розмірі 4 грн. 22 коп. сума заборгованості складає 103705 грн. 03 коп.

Відповідно до п.п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із п.57.1 ст. 57 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами п.287.3. ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання зі сплати податку на землю шляхом подання податкових декларацій від 20.02.2015 №150000665 та від 22.02.2016 №1600007191, а отже такі зобов'язання є узгодженими, проте у встановлені строки зобов'язання відповідачем не сплачені та набули стану податкового боргу.

Суд не бере до уваги твердження відповідача стосовно того, що ТОВ «НВЦ «РЕСУРСИ - 2000» не є землекористувачем оскільки фактично не користується земельною ділянкою, бо таке твердження спростовується наданими ТОВ “Науково-виробничий центр “РЕСУРСИ – 2000” до податкового органу деклараціями із самостійно визначеними податковими зобов'язаннями з плати за землю.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підіпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом з'ясовано, що відповідач не сплатив в повному обсязі у строки, встановлені ст. 287 ПК України, суму узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку. Станом на час розгляду справи, сума податкового боргу складає 103 705,03 грн.

Відповідно до пп. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2. ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У даному випадку податкова вимога №1697-23 від 15.07.2015 була надіслана відповідачу 21.07.2015 та отримана ним 23.07.2015, про що свідчать наявні у матеріалах справи копія корінця податкової вимоги та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючі органи, до яких належить позивач, відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки під час розгляду подання судом з'ясовано, що відповідач має податковий борг зі сплати узгоджених грошових зобов'язань з плати за землю, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованим, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "РЕСУРСИ-2000" (код ЄДРПОУ 30907200) на користь УК у Ленінському районі м.Запоріжжя (код платежу 14010100, р/р 31119029700006, код одержувача 38025423 в ГУДКС України в Запорізькій області, МФО 813015) суму податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 103705 (сто три тисячі сімсот п'ять) гривень 03 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова