Постанова

від 02.11.2011 по справі 12493/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ОСОБА_1

02 листопада 2011 р. № 2а- 12493/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лук'яненко М.О.

суддів Зоркіної Ю.В., Самойлової В.В.,

при секретарі судового засідання Тарасюк Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Торгсервіс ЛТД" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ фірма "ТОРГСЕРВІС ЛТД" звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Московському районі м. Харкова, у якому просить: встановити відсутність компетенції на визнання правочинів нікчемними податковим органом; скасувати податкове повідомлення-рішення №0000982302 від 20.06.11 року, скасувати податкове повідомлення-рішення №0000992302 від 20.06.11 року; податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.09.11 р. про сплату 5 432 831, 00 грн., податку на прибуток підприємств і штрафних (фінансових) санкцій 1 358 207,75 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення №0001552302 від 01.09.11 року про сплату 1 912 125 грн. податку на додану вартість і штрафних (фінансових) санкцій 478 031,25 грн.; визнати відсутність компетенції на встановлення неможливості здійснення господарської діяльності у спосіб проведення перевірки, поза судового порядку; визнати неправомірними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо встановлення порушень ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України податковим органом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова проводилась документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ "ТОРГСЕРВІС ЛТД" вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова було складено акт №1420/23/30291373 від 13.05.2011 р., на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення з донарахованим податком на прибуток на суму 5 432 831, 00 грн., податком на додану вартість на суму 1 912 125 грн., та нараховано суми штрафних санкцій. Позивач вказує, що висновки стосовно зазначених ДПІ у Московському районі м. Харкова порушень зроблені на підставі припущень, суб'єктивних суджень, оскільки підставою встановлених порушень в акті ДПІ у Московському районі м. Харкова вважає неможливість фактичного здійснення господарських операцій товариством та його контрагентами, через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з договорами купівлі -продажу укладеними між ТОВ фірма "ТОРГСЕРВІС ЛТД" та його контрагентами; через відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, у зв'язку з відсутністю основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, і як наслідок, через порушення ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст. 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ фірмою "ТОРГСЕРВІС ЛТД" з постачальниками. Внаслідок чого донарахування податку з прибутку та податку на додану вартість здійснено через неправомірне віднесення сум до валових витрат та складення податкового кредиту. А отже, винесені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, надав суду заперечення, позиція яких повністю співпадає з викладеною в письмових запереченнях, де зазначив, що в ході вжитих заходів щодо відпрацювання ланцюгів постачання та співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, було встановлено невідповідність задекларованих зобов'язань контрагентами позивача, факт припинення деякими контрагентами своєї підприємницької діяльності на час здійснення перевірки, що є підставою визнання угод, укладених з такими контрагентами нікчемними. Таким чином відповідач зазначає, що право на податковий кредит та на валові витрати не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, у зв'язку з чим Відповідач приходить до висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ Московського району м. Харкова №0000982302 від 20.06.11 року, №0000992302 від 20.06.11 року.; № НОМЕР_1 від 01.09.11 р.; №0001552302 від 01.09.11 року не підлягають задоволенню.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до статистичної довідки основним видом господарської діяльності позивача ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД" є оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них.

В процесі своєї діяльності ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД" співпрацювало із такими підприємствами, як: ТОВ "Люкс - пром компані", код 36606867; ТОВ "ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ", код 35785206, ТОВ "Сіона - люкс", код 36785846, ТОВ "ОСОБА_2 - груп - торг", код 36693656.

Відносно позивача ДПІ у Московському районі м. Харкова було здійснено документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ "ТОРГСЕРВІС ЛТД" вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова було складено акт №1420/23/30291373 від 13.05.2011 р., на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення.

В ході перевірки, проведеної Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова, було зроблено висновок про порушення товариством

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 5 432 831, 00 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 у сумі 452 185 грн., за 2 квартал 2010 в сумі 2341117 грн., за 3 квартал 2010 в сумі 1770047 грн., за 4 квартал 2010 в сумі 869482 грн.

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1 912 125 грн., в тому числі за березень 2010 у сумі 208285 грн., за квітень 2010 у сумі 71851 грн., за червень 2010 у сумі 367455 грн., за липень 2010 у сумі 323774 грн., за серпень 2010 у сумі 175071 грн., за вересень 2010 у сумі 76272 грн., за жовтень 2010 у сумі 689417 грн.

На підставі вказаного акту, 20 червня 2011 року ДПІ у Московському районі м. Харкова, винесено податкові повідомлення-рішення відносно Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТОРГСЕРВІС ЛТД", із визначенням сум податкових зобов'язань, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, а саме: податкове повідомлення-рішення №0000982302 від 20.06.11 року про сплату 5 432 831, 00 грн, податку на прибуток підприємств і штрафних (фінансових) санкцій 1 358 207,75 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000992302 від 20.06.11 року про сплату 1 912 125 грн. податку на додану вартість і штрафних (фінансових) санкцій 478 031,25 грн.

Позивач, не погоджуючись із винесенням зазначених вище податкових повідомлень-рішень, направив скаргу до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова.

Рішенням за результатами розгляду первинної скарги ДПІ у Московському районі м. Харкова залишила повідомлення-рішення №0000982302 від 20.06.11 року, податкове повідомлення-рішення №0000992302 від 20.06.11 року без змін, а скаргу директора ТОВ фірма "ТОРГСЕРВІС ЛТД", без задоволення.

Після надіслання рішення про результати розгляду первинної скарги, на адресу підприємства відповідачем були надіслані повторні податкові повідомлення-рішення за №0001542302 від 01.09.11 р. та №0001552302 від 01.09.11 року.

З акту перевірки вбачається, що донарахування податку з прибутку підприємств, та з ПДВ ДПІ у Московському районі м. Харкова зроблено, виходячи з висновків про непідтвердженість виконання договорів за взаємовідносинами між ТОВ фірма "ТОРГСЕРВІС ЛТД" та вказаними вище контрагентами.

ДПІ у Московському районі м. Харкова зазначає, що зазначені договори не відповідають вимогам закону, вчинені з метою, які завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, тому є нікчемними.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Сіона - люкс", ТОВ "ОСОБА_2 - груп - торг", ТОВ "ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ" є контрагентами позивача, постачальниками металопрокату.

Договір поставки №26/08-10 від 26.08.10 р., укладений між ТОВ фірма "ТОРСЕРВІС ЛТД", в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ "Сіона - Люкс", в особі директор ОСОБА_4. Згідно вказаного договору поставник зобов'язується передати у власність Покупця металопрокат (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар і здійснити його оплату на умовах даного договору. З цим договором ТОВ фірма "ТОРСЕРВІС ЛТД" придбано металопрокат. Договір укладений відповідно до вимог статті 203 ЦК України, у письмовій формі з додержанням обов'язкових умов договору, договір має печатки підприємств та підписи уповноважених осіб сторін за договором, які мають необхідний об'єм цивільної дієздатності.

Виконання договору поставки №26/08-10 від 26.08.10 р., підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами прийому-передачі, банківськими виписками про оплату товару, які оформлені належним чином. Стосовно транспортування товару позивач зазначив, що придбаний товар за договором поставки №26/08-10 від 26.08.10 р. доставлявся транспортом постачальника, що передбачено умовами договору (п.2.2. договору №26/08-10 від 26.08.10 р.)

Договір поставки №1 від 01.03.10 р., укладений між ТОВ фірма "ТОРСЕРВІС ЛТД", в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ "ВЕГА - ГРУП - ТОРГ", в особі директора ОСОБА_1. Згідно вказаного договору поставник зобов'язується передати у власність Покупця металопрокат (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар і здійснити його оплату на умовах даного договору. З цим договором ТОВ фірма "ТОРСЕРВІС ЛТД" придбано металопрокат. Договір укладений відповідно до вимог статті 203 ЦК України, у письмовій формі з додержанням обов'язкових умов договору, договір має печатки підприємств та підписи уповноважених осіб сторін за договором, які мають необхідний об'єм цивільної дієздатності.

Виконання договору поставки №1 від 01.03.10 р., підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами прийому-передачі, банківськими виписками про оплату товару, які оформлені належним чином. Стосовно транспортування товару позивач зазначив, що придбаний товар за договором поставки №1 від 01.03.10 р., доставлявся транспортом постачальника, що передбачено умовами договору (п.2.2. договору №1 від 01.03.10 р..)

Договір №10/1951/07/16-0 від 01.06.10 р., укладений між ТОВ фірма "ТОРСЕРВІС ЛТД", в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ "Транс агентство метал", в особі директора ОСОБА_5 Згідно вказаного договору поставник зобов'язується передати у власність Покупця металопрокат (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар і здійснити його оплату на умовах даного договору. З цим договором ТОВ фірма "ТОРСЕРВІС ЛТД" придбано металопрокат. Договір укладений відповідно до вимог статті 203 ЦК України, у письмовій формі з додержанням обов'язкових умов договору, договір має печатки підприємств та підписи уповноважених осіб сторін за договором, які мають необхідний об'єм цивільної дієздатності.

Виконання договору поставки №10/1951/07/16-0 від 01.06.10 р., підтверджується наданими позивачем специфікаціями, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, банківською випискою про здійснення оплати.

Договір №1/03-10 від 10.03.10 р., укладений між ТОВ фірма "ТОРСЕРВІС ЛТД", в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ "ЛЮКС - ПРОМ - КОМПАНІ", в особі директора ОСОБА_6. Згідно вказаного договору поставник зобов'язується передати у власність Покупця металопрокат (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар і здійснити його оплату на умовах даного договору. З цим договором ТОВ фірма "ТОРСЕРВІС ЛТД" поставило на користь ТОВ "ЛЮКС - ПРОМ - КОМПАНІ" металопрокат. Договір укладений відповідно до вимог статті 203 ЦК України, у письмовій формі з додержанням обов'язкових умов договору, договір має печатки підприємств та підписи уповноважених осіб сторін за договором, які мають необхідний об'єм цивільної дієздатності.

Виконання договору поставки №1/03-10 від 10.03.10 р., підтверджується наданими позивачем специфікаціями, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами.

Договір доручення №-01/06 від 01.06.10 р., укладений між ТОВ фірма "ТОРСЕРВІС ЛТД", в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ "ЛЮКС - ПРОМ - КОМПАНІ", в особі директора ОСОБА_6. Згідно вказаного договору довіритель поручає, а повірений приймає на себе зобов'язання про надання послуг у пошуку потенційних покупців, продавців металопрокату, у цілях максимального економічного ефекту. Довіритель повинен прийняти надані послуги та оплатити їх. За цим договором ТОВ фірма "ТОРСЕРВІС ЛТД" придбано зазначені послуги та оплачено у повному обсязі. Договір укладений відповідно до вимог статті 203 ЦК України, у письмовій формі з додержанням обов'язкових умов договору, договір має печатки підприємств та підписи уповноважених осіб сторін за договором, які мають необхідний об'єм цивільної дієздатності.

Виконання договору поставки , підтверджується наданими позивачем актом виконаних робіт №1, актом виконаних робіт №ОУ-0703/01, податковими накладними, банківською випискою про здійснення оплати.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що розрахунок між контрагентами за отриманий товар та отримані послуги здійснено у безготівковій формі. Позивач надав банківські виписки стосовно здійснення оплати за кожним договором.

Суд критично оцінює посилання відповідача на результати АС "Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", як на підставу неправомірного формування кредиту, оскільки покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до податкових декларацій за умови необізнаності покупця щодо такої; сама собою несплата податку продавцем (у т.ч. у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на валові витрати, податковий кредит покупця на суму бюджетного відшкодування.

В підтвердження реальності здійснення господарської діяльності позивач надав договір оренди №01-03/11 від 28.02.11 року, за яким ТОВ фірма "ТОРГСЕРВІС ЛТД" орендує нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 43/2. Також позивачем надано договір суборенди від 15.03.10 р., за яким ТОВ фірма "ТОРГСЕРВІС ЛТД" суборендує відвантажувальну площадку з метою здійснення промислової і господарської діяльності, за адресою: м. Харків, вул. Свистуна, 1-Г. Також судом надано копію штатного розкладу, відповідно до якої у ТОВ фірма "ТОРГСЕРВІС ЛТД" працює 9 осіб.

Згідно наданої позивачем копії ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.11 р. господарська діяльність ТОВ "ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ", угоди з його контрагентами вже були предметом розгляду в першій та апеляційній інстанціях адміністративних судів Донецької області). Відповідно до вказаної ухвали судом підтверджено реальність здійснення господарської діяльності та дійсність спірних угод.

Відповідно до наданих позивачем договорів поставки, відповідно до яких ТОВ фірма "ТОРГСЕРВІС ЛТД" є постачальником металопрокату, вбачається подальша реалізація придбаного позивачем товару за спірними договорами. Таким чином, позивач підтвердив реальність мети господарських операцій.

Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати), це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позовної заяви та наданих позивачем суду документів -договорів, актів виконаних робіт, розрахункових документів, податкових накладних, усі придбані товари ТОВ "Люкс - пром компані", код 36606867; ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ», код 35785206, ТОВ "Сіона - люкс", код 36785846, ТОВ "ОСОБА_2 - груп - торг", код 36693656 були використані позивачем у його господарської діяльності з митою отримання прибутку. Виконані роботи були прийняти ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД" згідно актів прийому-передачі виконаних робот, на адресу замовника були виписані відповідні податкові накладні. Вартість виконаних робіт ТОВ "Люкс - пром компані", код 36606867; ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ», код 35785206, ТОВ "Сіона - люкс", код 36785846, ТОВ "ОСОБА_2 - груп - торг", код 36693656 була сплачена у повному обсязі згідно платіжних доручень.

Доказів того, що придбані товари не були використані в господарської діяльності ТОВ фірма В«Торгсервіс ЛТДВ» , відповідачем у відповідності до вимог ст. 71 КАС України суду надано не було.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем документально підтверджено використання ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД" у своєї господарської діяльності усіх товарів придбаних у ТОВ "Люкс - пром компані", код 36606867; ТОВ "ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ", код 35785206, ТОВ "Сіона - люкс", код 36785846, ТОВ "ОСОБА_2 - груп - торг", код 36693656.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону.

Згідно п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), непідтверджені податковими накладними чи митними декларації (іншими подібними документами згідно з підпунктом 1.2.6 цього пункту).

Як було встановлено судом податковий кредит по податку на додану вартість ТОВ фірма "ТОРГСЕРВІС ЛТД" сформовано на підставі податкових накладних.

Податкові накладні були складені та видані ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД" на підставі договорів, актів прийому-передачі виконаних робіт, та розрахункових документів-платіжних доручень про сплату вказаних робіт.

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД" правомірно віднесло суми зазначені в податкових накладних до складу податкового кредиту.

Крім того, суд аналізуючи положення вище зазначених нормативно правових актів приходить до висновку, що покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на той факт, що позивач не має право на внесення відповідних сум до податкового кредиту оскільки контрагент позивача не надає звітності.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Підпункти 10.1., 10.2. ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачають, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

У даному випадку така відповідальність покладена на контрагентів позивача, на останнього не може бути покладена відповідальність за не подання податковому органу звітності усіма контрагентами фірми.

Виходячи з вимог чинного законодавства право на валові витрати та податковий кредит існує, в загалі, по відповідним первинним документам бухгалтерського обліку та податковим накладним, наданим продавцем, виходячи з наступного: покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцям, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до податкових декларацій, сама собою несплата податку продавцем (у т.ч. у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на валові витрати, податковий кредит покупця на суму бюджетного відшкодування.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (ч.3 п.198.3. ст. 198 ПК України).

Як вже відмічалося раніше, фактичні обставини справи свідчать про те, що спірні договори мають реальний характер.

Згідно ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавство.

Відповідності до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює принцип права, що визначає забезпечення доведеності вини.

Вирішуючи спір, суд вважає також за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", адже правочини між Позивачем та його контрагентами були укладені у цивільних (господарських) правовідносинах (далі - Постанова Пленуму ВСУ № 9).

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9, Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2)правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК)".

Суд, вивчивши зміст акту перевірки, наголошує на тому, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності Позивача обставин, котрі передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ № 9 правових позицій) як ознак нікчемності спірних правочинів.

Суд наголошує, що відповідач на надав жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності ТОВ фірма "ТОРГСЕРВІС ЛТД" обставин, котрі передбачені ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій), як ознаки нікчемного правочину.

Крім того, суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Слід зазначити, що ДПІ у Московському районі м. Харкова оперує припущеннями. Установчі документи ТОВ фірма "ТОРГСЕРВІС ЛТД" не визнано недійсними, податкова звітність надавалась до органів податкової служби, договори не суперечать цілям діяльності підприємств. Товари, послуги за даним договорами було поставлено у повному обсязі та здійснено розрахунки.

А отже, зміст спірних догорів не суперечить актам цивільного законодавства. Факти, які б свідчили про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору не встановлено.

Проаналізувавши вищенаведені норми, колегія суддів дійшла висновку, що посилання відповідача на незаконність укладених договорів між позивачем та - ТОВ "Люкс - пром компані", код 36606867; ТОВ "ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ", код 35785206, ТОВ "Сіона - люкс", код 36785846, ТОВ "ОСОБА_2 - груп -торг", код 36693656 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вони укладені у письмовій формі, підписані сторонами, між ними погоджені всі істотні умови та досягнута домовленість щодо їх виконання, тобто повністю відповідають вимогам ч.1 ст. 205, ч.2 ст. 207, ч.1 ст. 208, ст. 218, ч.3 ст. 639 ЦК України, ст.ст. 179, 180 ЦК України.

А отже, висновки щодо неправомірного донарахування суми з податку на прибуток з підприємств відносно ТОВ фірми "ТОРГСЕРВІС ЛТД" у розмірі 5 432 831, 00 грн., і штрафних (фінансових) санкцій 1 358 207,75 грн.; з податку на додану вартість 1 912 125 грн. і штрафних (фінансових) санкцій 478 031,25 грн. є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення №0000982302 від 20.06.2011 року та №0000992302 від 20.06.2011 року, №0001552302 від 01.09.2011 року та №0001542302 від 01.09.2011 року підлягають скасуванню.

Суд також зазначає, що також позивач звертається до суду і з вимогами про встановлення відсутності компетенції на визнання правочинів нікчемними податковим органом, а також визнання відсутності компетенції на встановлення неможливості здійснення господарської діяльності у спосіб проведення перевірки, поза судового порядку, визнання неправомірними дій ДПІ у Московському районі міста Харкова щодо встановлення порушень ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України податковим органом, однак зазначені вище вимоги задоволенню не підлягають, оскільки скасування податкового повідомлення-рішення і надання судом оцінки висновкам ДПІ у Московському районі міста Харкова щодо визнання спірних правочинів недійсними є достатнім видом захисту прав позивача.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача -орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Враховуючі викладене, позовні вимоги ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД" підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0000982302 від 20.06.2011 року та №0000992302 від 20.06.2011 року, №0001552302 від 01.09.2011 року та №0001542302 від 01.09.2011 року , решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Торгсервіс ЛТД" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення за №0000982302, №0000992302 від 20.06.2011 року, №0001542302 від 01.09.2011 року про сплату 5 432 831,00 грн., податку на прибуток підприємств і штрафних (фінансових) санкцій 1 358 207,75 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення №0001552302 від 01.09.2011 року про сплату 1 912 125 грн. податку на додану вартість і штрафних (фінансових) санкцій 478 031,25 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Головуючий М.О. Лук'яненко

Судді Ю.В. Зоркіна

ОСОБА_2

Повний текст постанови виготовлено 09 листопада 2011 року.