Постанова

від 02.06.2016 по справі 820/900/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 р. № 820/900/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафних санкцій від 11.02.2016 № 06-44.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова відповідача про накладення штрафних санкцій від 11.02.2016 № 06-44 ґрунтується на помилкових судженнях суб’єкта владних повноважень, що викладений в акті перевірки характеристики продукції, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, письмових заперечень проти позову до суду також не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що ґрунтуються на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Харківській області на підставі наказу від 21.01.2016 №7, направлення на проведення перевірки №22 від 09.02.2016 та листа Держсппоживінспекції Українивід 19.01.2016 №121-8-7/6 проведено позапланову поєднану перевірку характеристик продукції фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Результати перевірки викладені в акті №006 від 10.02.2016 (а.с. 15-16).

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- постачальник ФОП ОСОБА_1 не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження особи, яка поставила йому продукцію, що перевірялась. Відповідно до ч.7 ст.8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" ФОП ОСОБА_1 вважається особою, що ввела продукцію в обіг. Зазначені дії є порушенням п.27, п.28 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №856 Технічний регламент приладів, що працюють на газоподібному паливі, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1184 "Про затвердження форми опису знаку відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення";

- під час позапланової перевірки встановлено введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам. До продукції неналежно застосовано знак відповідності технічним регламентам (форма знаку у вигляді еліпсу).

За результатами перевірки, на підставі висновків акту перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Харківській області прийнято постанову про накладення штрафних санкцій від 11.02.2016 №06-44, відповідно до якої до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 25500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Згідно з ч.8 ст.23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

Відповідно до ч.9 ст.23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" виїзні перевірки характеристик продукції проводяться:1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання; 2) у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в експлуатацію (якщо відповідність продукції деяким встановленим вимогам може бути оцінена лише під час таких дій); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції.

Таким чином, посадові особи відповідача зобов'язані виїхати за місцем знаходження позивача та провести обстеження об'єкта перевірки.

Як вбачається із протоколу №006 від 10.02.2016 про виявлені порушення вимог ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", який було складено головним спеціалістом ОСОБА_2, в ході проведення поєднаної позапланової перевірки характеристик продукції ФОП ОСОБА_1 за адресою м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 6.79-А, кв.104, виявлено введення в обіг продукції плита газова ТМ ZANUSSI, модель ZCG 9210KIW, дата виробництва - 2015 рік, виробник - Румунія, яка не відповідає встановленим вимогам. До продукції неналежно застосовано знак відповідності технічним регламентам (нанесено знак відповідності у формі еліпсу) чим порушено п.27, п.28 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №856 Технічний регламент приладів, що працюють на газоподібному паливі.

Суд зазначає, що висновки відповідача ґрунтуються на висновках перевірки характеристик продукції ТОВ "А-ДЕКС", яка була проведена 21.12.2015 за адресою м. Харків, пр.Гагаріна, 20, було виявлено невідповідність національного знаку відповідності (знак вписано в еліпс, а не в окружність) на газовій плиті ТМ ZANUSSI, модель ZCG 921 OKIW.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняється реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність.

Статтею 13 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" встановлено, що відповідність введених в обіг в Україні продукції, процесів та послуг технічним регламентам є обов'язковою.

Вимоги технічних регламентів поширюються на товари вітчизняного та іноземного походження незалежно від їх походження (п. З ч. 4 ст. 13 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності").

Статтею 33 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" визначено, що Кабінет Міністрів України визначає зразок (опис) та затверджує Правила застосування Національного знака відповідності, що використовується для засвідчення відповідності технічним регламентам. Національний знак відповідності, визначений у технічному регламенті, застосовується до всієї продукції, яка є об'єктом та відповідає вимогам цього технічного регламенту. У разі оцінки відповідності продукції, що є об'єктом технічних регламентів, призначеним органом оцінки відповідності до Національного знака відповідності додається ідентифікаційний код цього органу. Національний знак відповідності наноситься на упаковку або етикетку продукції та на рекламні матеріали для процесів або послуг, що відповідають вимогам технічних регламентів.

Згідно Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599, Національний знак відповідності (далі - знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї. Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим. У разі підтвердження відповідності продукції призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів. Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками. Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції. Дозволяється використовувати зображення знаку відповідності у рекламі позначеної там продукції.

Відповідно до п. 3 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 № 1149, введення електрообладнання в обіг на території України дозволяється за умови, що його розроблено та виготовлено відповідно до встановлених вимог безпеки, у разі дотримання яких таке електрообладнання не створюватиме небезпеки для життя та здоров'я людей, тварин, майна і довкілля.

Пунктом 7 цього ж регламенту визначено, що забороняється введення в обіг електрообладнання без декларації про відповідність та національного знака відповідності, нанесеного згідно з правилами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності".

Національний знак відповідності наноситься виробником або його уповноваженим представником безпосередньо на електрообладнання, а у разі відсутності можливості його нанесення - відповідно на пакування або документацію, що супроводжує електрообладнання (інструкцію з експлуатації, гарантійне свідоцтво тощо), так щоб забезпечувалася його чіткість, розбірливість та незмивність протягом передбаченого строку служби.

Пунктом 12 цього ж регламенту за результатами оцінки відповідності виробник або уповноважений представник проставляє на кожному виробі електрообладнання, пакуванні, інструкції з експлуатації або гарантійному свідоцтві національний знак відповідності та складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком до цього Технічного регламенту.

Відповідно до п. 24-28 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання № 785, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009, на апаратуру чи обладнання, оцінка відповідності якої була проведена з дотриманням вимог пунктів 13-15 цього Технічного регламенту, повинно бути нанесено маркування національним знаком відповідності.

Маркування національним знаком відповідності наносить виробник або його уповноважений представник - резидент.

Якщо виробник не є резидентом і відсутній його уповноважений представник - резидент, маркування національним знаком відповідності наносить постачальник - резидент, який відповідає за введення в обіг апаратури чи обладнання.

Відповідно до п.п. 24, 25 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 856 після виконання процедури оцінки відповідності виробник, або його уповноважений представник, або постачальник, що відповідає за введення приладу в обіг, складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком і наносить на прилади національний знак відповідності згідно з вимогами пункту 27 цього Технічного регламенту.

Згідно п. 27. Технічного регламенту на прилад, відповідність якого підтверджена в установленому порядку, виробником або його уповноваженим представником наноситься національний знак відповідності, який розміщується на табличці з технічними даними після ідентифікаційного номеру призначеного органу з оцінки відповідності із зазначенням двох останніх цифр року, в якому підтверджена його відповідність.

Проте, згідно декларації про відповідність від 17.11.2014 ДП "Електролюкс ЛЛС" підтверджує, що плити газові торгівельної марки Zanussi, у тому числі і моделі ZCG 921 OKIW, що виготовляються фірмою "Electrolux Appliances АВ", Швеція, на заводі "S.C. Electrolux Romania S.A.", Румунія, відповідає вимогам ДСТУ ІЕС 60335-2-6-2002.

Згідно декларації про відповідність ДП "Електролюкс ЛЛС" в особі сервіс-менеджера ОСОБА_3 підтверджує, що плити газові торгівельної марки Zanussi, у тому числі і моделі ZCG 9210KIW, що виготовляються фірмою "Electrolux Appliances АВ", Швеція, на заводі "S.C. Electrolux Romania S.A.", Румунія, відповідає Технічному регламенту на прилади, що працюють на газоподібному паливі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №856, а також ДСТУ 2204-93 (ЕОСТ 10798-93) "Плити газові побутові. Загальні технічні умови.". Сертифікат відповідності приладу №UA.TR.012.C.0416-14 з 17 листопада 2014 року по 09 травня 2016 року.

Таким чином, 25.12.2015 представниками ДП "Електролюкс ЛЛС" було усунуто встановлені інспекцією з питань захисту прав споживачів порушення маркування товару, що підтверджується листом ДП "Електролюкс ЛЛС" від 23.02.2016р. Також у вказаному листі зазначено, що маркування (нанесення національного знаку відповідності) вищенаведеного товару приведено у відповідність до чинного законодавства України та товар може бути реалізований на ринку України.

При цьому, ТОВ "А-ДЕКС" листом від 29.12.2015 повідомило інспекцію, що вищезазначена плита була повернута 24.12.2015 постачальнику ФОП ОСОБА_1

Суд звертає увагу, що перевірка проводилась у період з 10 по 11 лютого 2016 року, проте направлення на проведення перевірки від 09.02.2016 №22, акт перевірки характеристик продукції від 10.02.2016 №006, протоколу про виявлене порушення від 10.02.2016 №006, постанова про накладення штрафних санкцій від 11.02.2016 №06-44 направлені позивачу 11.02.2016 та отримані останнім 19.02.2016, тобто суд приходить до висновку, що інспекцією порушено порядок проведення перевірки, оскільки поєднана перевірка проведена без виїзду інспектора до місцезнаходження позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про накладення штрафних санкцій від 11.02.2016 № 06-44 є неправомірною, а тому підлягає скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про накладення штрафних санкцій від 11.02.2016 № 06-44.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61144, м.Харків, вул. Гвардійців Широнінців, б. 79-А, кв. 104, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області (61022, м.Харків, вул. Сумська, 45, код ЄДРПОУ 37999772).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.В. Мельников