Ухвала

від 08.06.2016 по справі 369/1305/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

08 червня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., ІваненкоЮ.Г., Мартинюка В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Профіль» про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_6 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «Комерційний банк «Надра») звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилаючись на те, що 25 вересня 2007 року між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та відповідачем ОСОБА_4 укладений кредитний договір №301/МК/062007/840, за умовами якого банк надав ОСОБА_4 кредит на споживчі цілі у розмірі 650 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,4 %, строком до 20 вересня 2022 року.

Банк зобов'язання перед відповідачем за даним договором виконав у повному обсязі, а відповідач у порушення норм закону та умов договору свої зобов'язання належним чином не виконав, не здійснював погашення заборгованості за кредитом у розмірі та у встановлені договором строки. У зв'язку з чим, станом на 02 грудня 2014 року ОСОБА_4 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 572 337,21 доларів США, що за курсом НБУ становить 8 645 750,54 грн, яка складається з: боргу за кредитом у розмірі 519 380,06 доларів США, що за курсом НБУ становить 7 845 777,52 грн, заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 48 496,33 доларів США, що за курсом НБУ становить 732 587,62 грн, пені за прострочення погашення кредиту у розмірі 4 460,82 доларів США, що за курсом НБУ становить 67 385,37 грн.

Крім того, у забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язання за даним кредитним договором 25 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 та між позивачем та відповідачем ТОВ «Київ-Профіль» укладені договори поруки, за умовами яких поручителі зобов'язалися відповідати перед позивачем, як солідарні боржники.

У зв'язку з виникненням заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів позивач неодноразово повідомляв відповідача про факт виникнення заборгованості та її розмір. Однак, на час пред'явлення позову кредитна заборгованість не погашена.

Тому позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ТОВ «Київ-Профіль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 572 337,21 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку становить 8 645 750,54 грн, та судові витрати у розмірі 3 654 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 березня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ТОВ «Київ-Профіль» заборгованість за кредитним договором в сумі 20 728,86 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку становить 313 130,20 грн. та пеню в розмірі 15 000 грн. Стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі по 1 093,77 грн. з кожного. У решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2015 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 березня 2015 року залишити без змін.

У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» - ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК Українипід час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в позові в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, суд першої інстанції, з висновком якого погодися суд апеляційної інстанції, виходив із того що задоволення в цій частині позовнихвимог є по суті подвійним стягненням, оскільки за рішеннями судів, які набрали законної сили, вже стягнуто заборгованість по кредиту (саме тіло кредиту) в розмірі 626 630,75 доларів США.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення відсотків за і користування кредитом у розмірі 20 728,86 доларів США, що за курсом НБУ на з дату розрахунку становить 313 130,20 грн., суд першої інстанції, з висновком якого погодися суд апеляційної інстанції, виходив із того що судовим рішенням, яке набрало законної сили, стягнуто заборгованість І по відсоткам за користування кредитним коштами по 06 вересня 2010 року в розмірі 124 059,60 доларів США. При цьому застосував положення ст. ст. 256, 257, 261 та 267 ЦК України, які регулюють позовну давність, початок перебігу та наслідки спливу позовної давності. А вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, суди керувалися положеннями ст. 551 ЦК України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, і Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від

За правилами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти і (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а І позичальник зобов'язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити і проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не І випливає із суті кредитного договору.

Відповідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення І повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення і частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому І відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються, договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмірі визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що 25 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 301/МК/062007/840, за умовами якого банк надав ОСОБА_4 кредит на споживчі цілі у розмірі 650 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,4 %, строком до 20 вересня 2022 року.

Банк зобов'язання перед відповідачем за даним договором виконав у повному обсязі, а відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконав, не здійснював погашення заборгованості за кредитом у розмірі та у встановлені договором строки.

У зв'язку з чим, станом на 02 грудня 2014 року ОСОБА_4 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 572 337,21 доларів США, що за курсом НБУ становить 8 645 750,54 грн., яка складається з: боргу за кредитом у розмірі 519 380,06 доларів США, що за курсом НБУ становить 7 845 777,52 грн, заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 48 496,33 доларів США, що за курсом НБУ становить 732 587,62 грн, пені за прострочення погашення кредиту у розмірі 4 460,82 доларів США, що за курсом НБУ становить 67 385,37 грн.

Встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 листопада 2010 року, яке набрало законної сили 14 квітня 2011 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «Київ-Профіль» заборгованість за кредитним договором № 301/МК/06/2007/840 від 25 вересня 2007 року в розмірі 767 969,04 доларів США, що станом на 06 вересня 2010 року становить 6 065 265 грн.

Як убачається з мотивувальної частини судових рішень, заборгованість за кредитним договором від 25 вересня 2007 року станом на 06 вересня 2010 року становить 767 969,04 доларів США, що станом на 06 вересня 2010 року становить 6 065 265 грн, з яких: кредитна заборгованість становить 626 630,75 доларів США, що за курсом НБУ становить 4 948 998,41 грн, заборгованість по процентам становить 124 059,60 доларів США, що за курсом НБУ становить 979 797,93 грн, сума пені за прострочення сплати кредитних коштів становить 17 279,44 доларів США, що за курсом НБУ становить 136 469,57 грн. (а. с. 54, 93).

Встановлено, що відповідно до поданого розрахунку позивач просить суд стягнути з відповідачів заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами за період з 25 вересня 2007 року по 01 грудня 2014 року в розмірі 48 496,33 доларів США.

При вирішенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 листопада 2010 року, яке набрало законної сили 14 квітня 2011 року, стягнуто заборгованість по відсоткам за користування кредитним коштами по 06 вересня 2010 року в розмірі 124 059,60 доларів США.

Відповідно до роз'яснень п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» істотними обставинами в розумінні ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на вагу (відсутність негативних наслідків для позивача через прострочене виконання зобов'язань).

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суди попередніх інстанцій, на підставі належним чином оцінених доказів (ст. 212 ЦПК України) дійшли правильного висновку, що відмовляючи в позові в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що задоволення в цій частині позовних вимог є по суті подвійним стягненням, оскільки за рішенням суду, яке набрало законної сили, вже стягнуто заборгованість саме по тілу кредиту в розмірі 626 630,75 доларів США. Крім того, судом встановлено, що, починаючи з 06 вересня 2010 року по 02 лютого 2012 року позивач без поважних причин пропустив строк позовної давності, передбачений ст. ст. ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України, для звернення до суду за захистом порушеного права в частині вимог про стягнення відсотків. Виходячи з наведеного, суд застосував наслідки спливу позовної давності, передбачені ст. 267 ЦК України, і дійшов вірного висновку про те, що до стягнення підлягає заборгованість по відсотках за користування кредитом за період з 02 лютого 2012 року по грудень 2014 року у розмірі 20 728,86 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку становить 313 130,20 грн., відповідно до вимог ст. ст. 625, 1048, 1050 ЦК України.

Крім того, суди дійшли вірного висновку про можливість зменшення розміру пені до 15 000 грн, враховуючи поступове погашення заборгованості, що відображено в розрахунку заборгованості, стягнення судовим рішенням пені в розмірі 17279,44 доларів США.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змінрішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2015 року, тому що судові рішення законні та обґрунтовані.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332 , 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О.І. Євтушенко Ю.Г. Іваненко В.І. Мартинюк