Рішення

від 07.06.2016 по справі 903/255/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 червня 2016 р. Справа № 903/255/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛЬВІВМОРЕПРОДУКТИВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«РОСІВ»

про стягнення 184 807,31грн.

Суддя Пахолюк В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, директор

від відповідача: н/з

На підставі розпорядження керівника апарату № 01-3/255/16 від 07.06.2016 р. повторним автоматизованим розподілом справ справу № 903/255/16 розприділено судді Пахолюк В.А.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЛЬВІВМОРЕПРОДУКТИВ» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«РОСІВ» про стягнення 184 807,31грн., в тому числі 88 525,74грн. передоплати згідно договору купівлі-продажу пиломатеріалів №20.01.2016 від 20.01.2016р., 3 112,68грн. пені за період з 29.01.2016р. по 24.03.2016р. за несвоєчасне повернення відповідачем коштів позивачу згідно п. 9.3 договору, 92 744,44грн. 20% штрафу від суми здійсненої передоплати за період з 29.01.2016р. по 24.03.2016р. згідно п. 9.2 договору за прострочення поставки товару відповідачем, 424,45грн. річних за період з 29.01.2016р. по 24.03.2016р. згідно ч. 2 ст.625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.01.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЛЬВІВМОРЕПРОДУКТИВ» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«РОСІВ» (продавець) був укладений договір купівлі-продажу пиломатеріалів №20.01.2016 від 20.01.2016р., відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити дрова порід берези, дуб, граб; партія товару має бути вироблена протягом 7 днів з дня передоплати.

Відповідно до п. 4.14 розрахунки за товар проводяться наступним чином: 20% ціни від загальної вартості партії сплачується протягом 2-х днів з моменту отримання рахунку-фактури від продавця; 80% - по факту (у день) приймання товару покупцем.

21.01.2016р. відповідач виставив позивачу до оплати рахунок-фактуру №СФ-0000001 на суму 109 619,28грн., який позивач оплатив платіжним дорученням №253 від 22.01.2016р. із зазначенням призначення платежу - оплата за дрова паливні згідно рахунку №1 від 21.01.2016р.

11.02.2016р. відповідач на підставі видаткової накладної №РН-000002 від 11.02.2016р. поставив позивачу товар на суму 21 093,54грн.

Претензію №17 (592/01-299) від 09.03.2016р. з вимогою перерахування коштів в сумі 88 525,74грн. відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань йому нараховано штрафні санкції.

Ухвалою від 21.12.2015р. порушено провадження у справі. Зобов'язано відповідача подати суду пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, у випадку заперечень щодо розрахунків надати контррозрахунок.

На підставі ухвали суду від 26.04.2016 р. розгляд справи було відкладено у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням ним витребуваних доказів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, витребуваних доказів не подав, ухвала суду від 15.04.2016р. та від 26.04.2016 р. повернута органами поштового зв'язку з відміткою В«за зазначеною адресою не проживаєВ» .

У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ТзОВ В«РОСІВ» - Волинська область, Луцький район, с. Піддубці, вул. Перемоги, 1, куди і направлялась ухвала суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов'язковою, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за його відсутності та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали по справі, заслухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

20.01.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росі" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу пиломатеріалів №20.01.2016, відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язується поставити та передає у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити дрова порід береза, дуб, граб на умовах FCA з підприємства Продавця у місті Луцьк.

Партія має бути вироблена протягом 7 (семи) днів з дня передоплати згідно п.4.1 даного договору.

Відповідно до п.п. 3.1, 4.1 договору ціна за одиницю товару та загальна ціна товару, що поставляється Продавцем за цим договором, встановлюється та вказується в рахунку-фактурі або специфікації та не підлягає подальшій зміні у разі її оплати Покупцем. Ціна товару встановлюється в залежності від сезонності, вартості перевезення та кон'юнктури ринку в гривнях України.

Розрахунки за товар проводиться наступним чином:

- 20% ціни від загальної вартості партії сплачується протягом 2-х днів з моменту отримання рахунку-фактури від Продавця.

- решта 80% від загальної вартості партії сплачується по факту (у день) приймання товару Покупцем.

Відповідно до п.п. 5.3., 6.1., 6.2. договору продавець повинен підготувати товар до відправки/перевезення (провести маркування, пакування, згрупувати, вчинити дії для пропуску автотранспорту до місця завантаження товару, забезпечити можливість проїзду автотранспорту до місця вивантаження товару).

Продавець повідомляє Покупця про готовність товару за 3 календарних дні до дати остаточного виготовлення партії товару, факсом.

Строк поставки товару згідно з п.1.1.

На підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000001 від 21.01.2016р. позивач платіжним дорученням № 253 від 22.01.2016р. перерахував відповідачу 109 619, 28 грн. як попередню оплату за товар.

Проте, всупереч вимог п.п. 1.1., 6.1., 4.1 договору, отримавши від позивача кошти, відповідач протягом 7-ти днів з моменту надходження коштів товару не передав, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.

11.02.2016 р. виконання зобов'язання відповідачем були частково виконані - поставлено товар на суму 21 093, 54 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000002 від 11.02.2016 р.

Позивач претензією № 17 від 09.03.2016р. звертався до відповідача з вимогою в семиденний строк з моменту її одержання повернути залишок грошових коштів попередньої оплати у сумі 88 525, 74 грн., проте відповідач вимоги претензії не виконав, відповіді на претензію не надав, коштів не повернув.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, але не передав товар у встановлений строк, покупець має право: вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно із ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати: 1) передання кількості товару, якої не вистачає, або 2) відмовитися від переданого товару та його оплати, 3) а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Оскільки відповідач одержав суму попередньої оплати, але передав товар частково, у позивача виникло право вимагати повернення сплачених за товар коштів в розмірі 88 525, 74 грн.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 88 525, 74 грн. підлягає до задоволення.

У позовній заяві позивач просить також стягнути з відповідача 3 112, 68 грн. пені за період з 29.01.2016р. по 24.03.2016р. за несвоєчасне повернення відповідачем коштів позивачу, посилаючись на п. 9.3 договору та 92 744, 44 грн. штрафу за прострочення поставки товару, посилаючись на п.9.2. договору.

Згідно ст.ст. 546, 548 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою (штрафом. пенею), якщо це встановлено договором або законом.

Як роз'яснено у постанові пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необгрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати (п.2.1.).

Згідно з п. 9.3. договору у випадку невиконання своїх зобов'язань Продавцем згідно умов цього договору, Продавець повертає покупцю кошти, сплачені наперед згідно рахунку-фактури, а у разі прострочення виконання цього грошового зобов'язання більше, ніж на 5 (п'ять) календарних днів, зобов'язаний сплатити покупцю за кожен день прострочення платежу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, не передбачений цивільним законом, урегулювати у передбаченому законом договорі свої відносини, не врегульовані ним, а також відступити від положень закону і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ст.628, ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Реалізуючи право на вільне укладення договору, вільне визначення умов договору, сторонами в п.9.3. узгоджено відповідальність продавця у формі пені у випадку порушення ним строку повернення суми попередньої оплати, що не суперечить приписам ст.6 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення пеня в сумі 177, 99 грн. за період прострочення з 29.01.2016 р. по 11.02.2016 р., нарахована з суми 21 093, 54 грн. (сума, на яку частково була поставлена партія товару з простроченням 7- денного терміну); в сумі 2 934, 69 грн. за період прострочення з 29.01.2016 р. по 24.03.2016 р., нарахована з суми 88 525, 74 грн. (сума перерахованої передоплати, на яку не було поставлено товар), а всього в сумі 3 112, 68 грн. нарахована межах шестимісячного строку підставна та підлягає до стягнення з відповідача.

Згідно з п. 9.2. договору у випадку прострочення поставки товару, обумовленого даним договором, Продавець на вимогу Покупця сплачує останньому штраф у розмірі 20% від суми здійсненої передоплати, за кожні 10 календарних днів прострочення поставки товару, якщо прострочення продовжується більше ніж 5 календарних днів.

Згідно розрахунку позивача відповідачу за прострочення поставки товару нараховано 92 744, 44 грн. штрафу від суми здійсненої передоплати за період з 29.01.2016р. по 24.03.2016р. з врахуванням часткового виконання зобов'язання.

У зв'язку із порушенням встановленого договором строку передачі товару, суд приходить до висновку про підставність заявленої вимоги про стягнення з відповідача 92 744, 44 грн. штрафу.

Позивач просить стягнути з відповідача також 424, 45 грн. 3% річних за період з 29.01.2016р. по 24.03.2016р. на підставі ч. 2 ст.625 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання договірних зобов'язань відповідачем підтверджено належними та допустимими доказами.

Нараховані позивачем 424, 45 грн. 3% річних за період прострочки з 29.01.2016р. по 24.03.2016р. (з врахуванням часткової поставки товару, проведеної з порушенням строків, передбачених договором) не суперечити вимогам закону, є підставними та підлягають до стягнення є відповідача.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, судовий збір у сумі 2 772, 11 грн. відповідно до ст.49 ГПК України покладається на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст.6, 546, 548, 610, 612, 625, 627, 628, 655, 670, 693 Цивільною кодексу України, ст.ст. 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росі" (45635, Волинська обл., Луцький район, село Піддубці, вул. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 39435902) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" (79035, Львівська обл., місто Львів, вул. Липова Алея, 5, код ЄДРПОУ 25236666) 184 807, 31 грн., в т.ч., 88 525, 74 грн. основного боргу, 3 112, 68 грн. пені, 92 744, 44 грн. - 20% штрафу, 424, 45 грн. - 3% річних, 2 772, 11 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено 10.06.2016 р.

Суддя Пахолюк В.А.