Рішення

від 01.06.2016 по справі 910/7317/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2016Справа №910/7317/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Державного підприємства завод «Генератор» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан ВДМ" про стягнення 76 713,29 грн., за участю представників позивача - Мартюшева С.С., довіреність №38/307 від 30.03.2016 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 73 506,36 грн. основного боргу, 1 732,93 грн. інфляційних втрат та 1474,00 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленного товару за договором №20/04-01 від 20.04.2015 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.04.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.06.2016 року.

Представник відповідача в судове засідання 01.06.2016 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.04.2015 року між Державним підприємством завод «Генератор» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меридіан ВДМ» (виконавець) було укладено договір №20/04-01, за умовами якого постачальник зобов'язується постачати непридатне до використання обладнання, комплектуючі до обладнання, брухт та відходи виробництва, що містять дрогоцінні, чорні та кольорові метали (сировина) у відповідності до вимог даного договору та «Інструкції про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння», а виконавець зобов'язується прийняти, розібрати, розсортувати, підготувати до утилізації та утилізувати сировину, встановити вміст дорогоцінних металів у партії сировини та сплатити замовнику вартість вилучених в результаті переробки дорогоцінних, чорних та кольорових металів у порядку, визначеному в даному договорі (п.1.1., п. 1.2. договору).

Виконавець зобов'язується сплатити замовнику вартість вилучених дорогоцінних, чорних та кольорових металів за цінами, які вказані у додатку №1, додатку №2, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2.4. договору).

Поясненнями представника позивача, видатковою накладною №288 від 15.05.2015 року на суму 73 506,36 грн., яка міститься в матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу сировини на загальну суму 73 506,36 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки сировини відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманої сировини та на даний час має перед позивачем заборгованість у сумі 73 506,36 грн.

08.12.2015 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою на протязі 10 днів сплатити суму заборгованості у розмірі 73 506,36 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 73 506,36 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, позов в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат обґрунтований та підлягає задоволенню 3% річних у розмірі 1 474 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1732,93 грн. в межах розміру позовних вимог.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан ВДМ" (03680, м. Київ, вул. Радищева, буд. 10; код 38185590) на користь Державного підприємства завод «Генератор» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18; код 143124553) 73 506 (сімдесят три тисячі п'ятсот шість) грн. 36 коп. основного боргу, 1 732 (одна тисяча сімсот тридцять дві) грн. 93 коп. інфляційних втрат, 1 474 (одна тисяча чотириста сімдесят чотири) грн. 00 коп. 3% річних та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.06.2016р.

Суддя С.О. Чебикіна