Рішення

від 02.06.2016 по справі 910/5750/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2016Справа № 910/5750/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Inter Cars Ukraine"

до Приватного підприємства "Автопрофіль"

про стягнення 80 159,63 грн.

за участю представників:

від позивача:Петренко С.В.- представник за довіреністю б/н від 24.02.2016 р. від відповідача:не з'явився ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Inter Cars Ukraine" (далі - ТОВ "Inter Cars Ukraine") з позовом до Приватного підприємства "Автопрофіль" (далі - ПрАТ "Автопрофіль") про стягнення 80 159,63 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору довгострокової поставки № U 10088 від 27.04.2010 р. в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "Inter Cars Ukraine" просить суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати вартості поставленого товару у сумі 34 654,03 грн., пеню у сумі 18 408,02 грн., інфляційну складову боргу у сумі 12 191,60 грн., 50 % річних у сумі 14 905,98 грн., а всього -80 159,63 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.04.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Inter Cars Ukraine" (постачальник) та Приватним підприємством "Автопрофіль" (покупець) був укладений договір довгострокової поставки № U 10088 (договір).

Згідно з п 1.1 вказаного договору постачальник зобов'язується протягом дії договору поставляти покупцю товари окремими партіями за цінами, в асортименті та кількістю, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є спеціфікаціями, а покупець зобов'язаний приймати товар, та оплачувати його на встановлених договором умовах.

Загальний обсяг товару, що поставляється за цим договором, визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості та асортименту товару за всіма поставленими відповідно до умов договору окремими партіями товару (п. 1.2 договору).

Покупець зобов'язаний проводити оплату на умовах 100 % попередньої оплати та протягом встановленого постачальником строку в накладній на відпуск товару (п.п. 5.1.1, 5.1.2 договору).

Поставка товару проводиться на умовах EXW (франко-склад) замовника у місті Києві, відповідно до Міжнародних правил «Інкотермс» в редакції 2000. Датою поставки товару є дата вказана у накладних (п. 6.1 договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31 грудня поточного року. Строк дії договору щорічно може бути продовжено (п.п. 2.1, 2.2 договору).

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, поставив відповідачу товар на загальну суму 37 154,03 грн., що підтверджується накладними № UJ0_150008038 від 12.02.2015 р., UR1_150006732 від 12.02.2015 р., № UJ0_150008817 від 17.02.2015 р., № UJ0_150010933 від 27.02.2015 р., № UJ0_150009088 від 18.02.2015 р., № UJ0_150010357 від 24.02.2015 р., № UJ0_150009419 від 19.02.2015 р., № UJ0_150009667 від 21.02.2015 р., № UJ0_150009633 від 20.02.2015 р., № UJ0_150008487 від 16.02.2015 р., № UR1_150008014 від 20.02.2015 р., № UJ0_150011088 від 27.02.2015 р., № UJ0_150009226 від 19.02.2015 р., № UR1_150008734 від 24.02.2015 р., № UR1_150008103 від 21.02.2015 р., № UJ0_150009584 від 20.02.2015 р., № UJ0_150009614 від 20.02.2015 р., № UJ0_150010046 від 23.02.2015 р., № UJ0_150009705 від 21.02.2015 р., № UJ0_150010043 від 23.02.2015 р., № UJ0_150010933 від 27.02.2015 р., № UJ0_150011091 від 27.02.2015 р., № UJ0_150011178 від 28.02.2015 р., № UJ0_150009796 від 23.02.2015 р., № UJ0_150010565 від 25.02.2015 р., № UR1_150008636 від 24.02.2015 р., № UJ0_150008263 від 13.02.2015 р.

Зазначеними накланими був встановлений строк оплати поставленого товару.

Однак, відповідач зобов'язання в частині оплати виконав неналежним чином, вартість поставленого товару оплатив частково - на суму 2 500,00 грн., про що свідчать матеріали справи та пояснення представника позивача.

Отже, судом встановлено, що у відповідача виникла заборгованість зі сплати вартості поставленого товару на суму 34 654,03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідачем доказів належної оплати вартості товару не надано, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі 34 654,03 грн., а отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 18 408,02 грн., нараховану за прострочення зобов'язання по кожній видатковій накладній.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Нормами ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 10.3 договору сторони передбачили, що у випадку затримки оплати товару покупець за вимогою постачальника сплачує останньому пеню, що нараховується на несплачену суму за весь час прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період нарахування пені, за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 11 019,43 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним не враховано 6-ти місячний строк, встановлений законом для нарахування пені, по кожній видатковій накладній.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у сумі 12 191,60 грн. та 50 % річних у сумі 14 905,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що у договорі поставки сторони визначили іншій розмір відсотків річних, ніж передбачено законом.

Так, у разі, якщо прострочення плтежу триватиме більше одного місяця, постачальник має право додатково стягнути з покупця 50 % річних від простроченої суми за весь період прострочення (п. 10.5 договору).

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової суми боргу та 50 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 50 % річних у сумі 14 905,98 грн. та інфляційна складова боргу у сумі 7 509,79 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач, оскільки ним невірно застосовано сукупний індекс інфляції.

Згідно зі ст. 49 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Inter Cars Ukraine" до Приватного підприємства "Автопрофіль" про стягнення 80 159,63 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Автопрофіль" (02088, м. Київ, вул. Леніна, буд. 17, кв. 77, ідентифікаційний код 32660585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Inter Cars Ukraine" (29009, м. Хмельницький, вул. Толстого, буд. 1/1, ідентифікаційний код 30865632) основну заборгованість у сумі 34 654 (тридцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 03 коп., пені у сумі 11 019 (одинадцять тисяч дев'ятнадцять) грн. 43 коп., інфляційну складову боргу у сумі 7 509 (сім тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 79 коп., 50 % річних у сумі 14 905 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 98 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 170 (одна тисяча сто сімдесят) грн. 50 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 2 червня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 7 червня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.