Рішення

від 08.06.2016 по справі 910/9152/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2016Справа №910/9152/16

За позовом Приватного підприємства «Беркут К»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД»

про стягнення 53 060,57 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Яворський А.Б. - представник за довіреністю від 06.06.16

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 08.06.2016 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Беркут К» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» про стягнення 53 060,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.12.2015 між сторонами було укладено договір № 21 про охорону об'єкта, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання по охоронні будівлі, споруди, приміщення мано та територію підприємства відповідача, що розташоване за адресою Вінницька область, Калинівський район, с. Корделівка, вул.. Київська, 1-Г, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги. За доводами позивача, ПП «Беркут К» належним чином виконало зобов'язання за договором та надано послуги з охорони у період з грудня 2015 по січень 2015 на загальну суму 46 966,06 грн, про що свідчать підписані сторонами акти виконаних робіт. Проте, відповідач в порушення договірних зобов'язань так і не оплатив наданні послуги, у зв'язку з чим у останнього утворився борг у сумі 46 966,06 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку. За неналежне виконання договірних зобов'язань щодо вчасності сплати послуг, позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 094,51 грн, нараховану відповідно до п. 7.4. договору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.05.2016 порушено провадження у справі № 910/9152/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 08.06.2016.

03.06.2016 загальним відділом діловодства суду зареєстровано клопотання позивача про долучення документів на виконання вимог ухвали суду.

У судове засідання, призначене на 08.06.2016, з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав з підстав викладений у позовній заяві та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 08.06.2016 не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 грудня 2015 року між Приватним підприємством «Беркут К» (надалі - виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» (надалі - замовник/відповідач) було укладено договір № 21 про охорону об'єкта (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець бере під охорону будівлі, споруди, приміщення, майно згідно акту приймання-передачі та територію підприємства замовника (надалі - об'єкт), що розташоване за адресою: 22445, Вінницька область, Калинівський район, с. Корделівка, вул.. Київська, 1-Г на умовах та в порядку визначених цим договором.

Охорона об'єкту здійснюється працівниками виконавця вахтовим методом, у дні та години вказані у дислокації - додаток № 1, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).

Як вбачається із матеріалів справи сторонами підписано додаток № 1 до договору, яким затверджено дислокацію об'єктів, які передаються-охороняються ПП «Беркут К».

У п. 7.1. договору сторони передбачили, що сума даного договору становить 28 548,00 грн з ПДВ - щомісяця.

Оплата за надані охоронні послуги за поточний місяць здійснюється замовником у наступному місяці протягом 5-и робочих днів з моменту підписання акту здачі-прийняття робіт та отримання від виконавця відповідного оригіналу рахунку на оплату (п. 7.2. договору).

Відповідно до п. 91. Даний договір набирає чинності 01 грудня 2015 року і діє до 29 лютого 2016 року.

Додатковою угодою № 1 від 21.01.2015 сторони погодили дострокове припинення дії договору з 21.01.2016 року та підписано акт знаття постів.

За доводами позивача, ПП «Беркут К» належним чином виконало зобов'язання за договором та надано послуги з охорони у період з грудня 2015 по січень 2015 на загальну суму 46 966,06 грн, про що свідчать підписані сторонами акти виконаних робіт. Проте, відповідач в порушення договірних зобов'язань так і не оплатив наданні послуги у зв'язку з чим у останнього утворився борг у сумі 46 966,06 грн.

Отже, спір у справі виник, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо повноти та вчасності оплати послуг за договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України , договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України , є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України . Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 903 ЦК України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до п. 7.2 договору оплата за надані охоронні послуги за поточний місяць здійснюється замовником у наступному місяці протягом 5-и робочих днів з моменту підписання акту здачі-прийняття робіт та отримання від виконавця відповідного оригіналу рахунку на оплату.

Як свідчать матеріали справи, позивачем належним чином виконані зобов'язання за договором та надані послуги з охорони об'єкту відповідача на загальну суму 46 966,06 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, а саме: № ОУ-0000358 від 31.12.2015 охоронні послуги за грудень на суму 28 548,00 грн та № ОУ-0000365 від 20.01.2016 охоронні послуги за січень на суму 18 418,06 грн.

Однак, відповідач в порушення договірних зобов'язань так і не оплатив наданні послуги у зв'язку з чим у останнього утворився борг у сумі 46 966,06 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що замовник в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим заборгованість останнього становить 46 966,06 грн, яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 094,51 грн.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за отримані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України , підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України , штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.4. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати замовник платить пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченої платні, за кожен день прострочення.

Отже, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо сплати за отримані послуги суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 6 094,51 грн за обґрунтованим розрахунком позивача з яким погоджується суд.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за спірним договором виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» (04050, м. Київ, вул.. Мельникова, буд. 81 літера А; ідентифікаційний код 39935676) на користь Приватного підприємства «Беркут К» (03022, м. Київ, вул.. Ломоносова, буд. 28/41; ідентифікаційний код 37923805) основну суму заборгованості у розмірі 46 966 (сорок шість тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн 06 коп.; пеню у розмірі 6 094 (шість тисяч дев'яносто чотири) грн 51 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.06.16

Суддя Пукшин Л.Г.