Рішення

від 25.05.2016 по справі 911/1516/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2016 р. Справа № 911/1516/16

За позовом Приватного підприємства В«Торгтехніка-ПАКВ» , м. Вінниця

до Публічного акціонерного товариства В«КожухівськеВ» , Київська обл., Васильківський район, с. Кожухівка

про стягнення 38 811 грн. 74 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

Представники сторін:

позивач - ОСОБА_1 (дов. № б/н від 24.05.2016 р.);

відповідач - не з'явився .

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 38 811 грн. 74 коп. заборгованості за договором поставки № 20150603-73 від 03.06.2015 року, з яких: 31 363 грн. 99 коп. - боргу, 4 994 грн. 01 коп. - пеня, 1 327 грн. 28 коп. - штраф, 342 грн. 25 коп. - 3% річних, 784 грн. 24 коп. інфляційних втрат.

Представник позивача в судовому засіданні подав виписку по рахунку, з якої вбачається, що 16.05.2016 року відповідачем було сплачено борг в сумі 31 363 грн. 99 коп., в зв'язку з чим просить суд припинити провадження у справі в цій частині, підтримав заявлені позовні вимоги щодо стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений судом, вимоги суду викладені в ухвалі від 06.05.2016 року не виконав.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

03.06.2015 року між ПП «Торгтехніка-Пак» та ПАТ «Кожухівське» було укладено договір поставки № 20150603-73, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору товар постачається на умовах СРТ: склад покупця згідно Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс-2010».

Пунктом 4.1. договору передбачено, що ціна товару, що постачається та порядок розрахунків вказуються в рахунках, специфікаціях та видаткових накладних.

Згідно з п. 4.3. договору передбачені умови оплати протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки товару, згідно рахунку по платіжним реквізитам Постачальника. Загальна вартість договору визначається сумою по всіх видаткових накладних.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, проте останній розрахувався частково та станом на дату звернення з позовом до суду мав заборгованість перед позивачем в сумі 31 363 грн. 99 коп.

Відповідачем було сплачено основний борг у розмірі 31 363 грн. 99 коп. після звернення позивача з позовною заявою до суду.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість після звернення позивача з позовом до суду, суд вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 784 грн. 21 коп. інфляційних втрат та 342 грн. 25 коп. 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 року та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року.

Враховуючи обставини справи, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 784 грн. 21 коп. інфляційних втрат та 342 грн. 25 коп. 3 % річних, які нараховані відповідно до вимог закону та умов договору.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 1 327 грн. 28 коп. штрафу та 4 994 грн. 01 коп. пені.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до п. 5.2. договору при несвоєчасній оплаті поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення розрахунку. Сплата пені не звільняє замовника від сплати основної суми боргу.

Відповідно до п. 5.3. договору при несвоєчасній оплаті поставленого товару покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 2% (двох відсотків) вартості несвоєчасно оплаченого товару.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 4 994 грн. 01 коп. пені та 1 327 грн. 28 коп. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 4 994 грн. 01 коп. пені та 1 327 грн. 28 коп. штрафу, які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 230 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 31 363 грн. 99 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кожухівське» (08621, Київська обл., Васильківський район, с. Кожухівка, вул. Першотравнева, буд. 1, код 05477050) на користь Приватного підприємства «Торгтехніка-ПАК» (21032, м. Вінниця, вул. Нечуя Левицького, буд. 14, код 34887052) - 342 (триста сорок дві) грн. 25 коп. трьох відсотків річних, 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн. 21 коп. інфляційних втрат, 4 994 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 01 коп. пені, 1 327 (одна тисяча триста двадцять сім) грн. 28 коп. штрафу, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Л.Я. Мальована