Рішення

від 02.06.2016 по справі 914/944/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2016р. Справа№ 914/944/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З. при секретарі судового засідання Прокопів І.І. розглянув справу

за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача ОСОБА_1 організації «Гостинний Львів», м. Львів

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості

В судове засідання з'явились:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 2302-вих-1845 від 24.05.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до відповідача ОСОБА_1 організації «Гостинний Львів» про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 08.04.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.04.2016р.

Ухвалами суду від 26.04.2016 р. та 19.05.2016р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах.

В судовому засіданні 02.06.2016р. преставник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні. Крім того, надав письмові пояснення по суті спору (вх.№ 23261/16 від 02.06.2016р.).

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України може бути розглянута за відсутності відповідача, за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 02.06.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

27.07.2015 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі Орендодавець) та ОСОБА_1 організацією «Гостинний Львів» (надалі Орендар) було укладено договір оренди № Ш-9711-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (далі - Договір), відповідно до якого орендарю було передано в оренду нежитлові приміщення першого поверху під індексами 17-9,17-10:підвалу І,ІІ,ІІІ,ІV загальною площею 101,3 кв.м. за адресою: вул. Долинського,2, м. Львів.(п.1. Договору).

29.07.2015 року у відповідності до п. 3.3 Договору між сторонами підписано акт приймання - передачі, згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди.

Відповідно до умов договору об'єкт оренди використовується орендарем для статутної діяльності (п.2.1. договору).

Згідно п. 4.1 Договору термін договору оренди становить 2 роки 364 дні з 27.07.2015 року до 26.07.2018 року включно.

За приписами п. 5.6 Договору орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок Орендодавця.

Відповідно до п. 5.8 Договору несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання цього Договору.

Згідно п. 7.1.2 Договору Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як вбачається з матеріалів справи та стверджує позивач, за період з 01.09.2015 року по 29.02.2016 року заборгованість відповідача по орендній платі за оренду вищезазначеного приміщення складає 51 765,06 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також просить розірвати договір оренди та виселити відповідача з даного приміщення.

Також представник позивача стверджує, що станом на 02.06.2016р. відповідач заборгованості не погасив. Докази сплати відповідачем заборгованості за оренду приміщення в матеріалах справи відсутні.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовамист. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно приписів ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Аналогічний обов'язок відповідача закріплений в п. 7.1.2 Договору.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.07.2015 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі Орендодавець) та ОСОБА_1 організацією «Гостинний Львів» (надалі Орендар) було укладено договір оренди № Ш-9711-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до якого орендарю було передано в оренду нежитлові приміщення першого поверху під індексами 17-9,17-10:підвалу І,ІІ,ІІІ,ІV загальною площею 101,3 кв.м. за адресою: вул. Долинського,2, м. Львів.(п.1. Договору).

За приписами п. 5.6 Договору орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок Орендодавця.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на 02.06.2016р. розмір заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті за оренду приміщення за період з 01.09.2015 року по 29.02.2016 року становить 51 765,06 грн. Докази сплати орендної плати в повному обсязі відповідачем не надані та в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача про стягнення 51 765,06 грн. заборгованості з відповідача в судовому порядку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як зазначив Верховний суд України в постанові №3-26гс12 від 08.05.2012р. можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору у позасудовому порядку передбачена ст. 782 ЦК , є правом, а не обов'язком наймодавця. Право наймодавця на відмову від договору найму, встановлене ч. 1 ст. 782 ЦК , не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Відповідно до п. 5.8 Договору несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання цього Договору.

Як стверджує позивач, відповідачем за період з листопада 2015 року по лютий 2016 року не здійснено жодних платежів по сплаті орендної плати згідно Договору, про що, зокрема, свідчить Довідка Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Льввіської міської ради № Н-2302-264 від 22.03.2016 року (в матеріалах справи відсутні докази протилежного).

З огляду на викладені положення законодавства, враховуючи факт несплати відповідачем орендної плати за користування приміщенням протягом тривалого часу, що є істотним порушенням умов договору, вимоги позивача про розірвання Договору є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Щодо позовних вимог про виселення відповідача із займаних приміщень то відповідно до положення ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка регламентує, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем жодним чином не спростовані, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 3, 4, 4 1 , 4 2 , 4 3 ,4 4 , 4 5 ,4 6 ,12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49,75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Розірвати договір № Ш-9711-15 від 27.07.2015р. оренди нерухомого майна, що знаходиться за адресою вул. Долинського,2, м. Львів, загальною площею 101,3 кв.м., укладений між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (пл.Галицька 15, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 2555625) та ОСОБА_1 організацією «Гостинний Львів» (вул. Під Дубом, 8/2, м. Львів, 79058, код ЄДРПОУ 39142516).

3. Виселити ОСОБА_1 організацію «Гостинний Львів» (вул. Під Дубом, 8/2, м. Львів, 79058, код ЄДРПОУ 39142516) з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: вул.Долинського,2, м. Львів, загальною площею 101,3 кв.м.

Стягувач: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (пл. Галицька, 15, м. Львів, 79008, ідентифікаційний код 25558625 ).

4. Стягнути з ОСОБА_1 організації «Гостинний Львів» (вул. Під Дубом, 8/2, м. Львів, 79058, код ЄДРПОУ 39142516) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (пл.Галицька 15, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 2555625) - 51 765 ( п'ятдесят одну тисячу сімсот шістдесят п'ять) грн. 06 коп. - основного боргу, 4 134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 00 коп. - судового збору.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 08.06.2016 р.

Суддя Галамай О. З.