Рішення

від 07.06.2016 по справі 922/1455/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2016 р.Справа № 922/1455/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роллер ЕД", м. Харків про стягнення 291 689,78грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 30/12-3 від 30.12.2015р.;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 241 765,00грн., пеню в розмірі 39 940,11грн., 3% річних в розмірі 3 064,79грн., збитки від інфляції в розмірі 6 919,88грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва № 31/10Р-2 від 31.10.2011р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

31.10.2011р. між Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роллер Ед" (відповідач) укладено договір про розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва № 31/10Р-2 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з розміщення на поперечинах між опорами освітлення та контактної мережі, які перебувають у господарському віданні КП "Київміськсвітло", а саме: надати в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів, а відповідач використовувати надані місця відповідно до Порядку розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва, затвердженого в установленому порядку і умов цього договору та здійснювати оплату наданих послуг.

У п.4.3 договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків, а саме: відповідач зобов'язався здійснювати оплату за кожен місяць наданих послуг в триденний термін з моменту отримання рахунку-фактури, але не пізніше 15 числа, що йде за тим, в якому були надані послуги.

Адреса розташування, строки надання послуг, вид рекламоносія, площа рекламного засобу, коефіцієнт зони та розрахунок розміру плати одного засобу за 1 місяць визначені сторонами у додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною.

Оскільки відповідач в порушення умов договору своєчасну оплату за надані позивачем послуги не здійснює, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

За змістом ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується актами наданих послуг, які підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень. Всього позивачем було надано послуг за період з травня 2015р. по лютий 2016р. на загальну суму 261 765,00грн.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось вище, відповідач зобов'язався здійснити оплату наданих позивачем послуг у триденний термін з моменту отримання рахунку-фактури, але не пізніше 15 числа наступного місяця.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконує неналежним чином, за отримані послуги розрахувався частково на суму 20 000,00грн., що підтверджується копіями банківських виписок, наявними у справі.

Таким чином, у відповідача перед позивачем за період з травня 2015р. по лютий 2016р. утворилась заборгованість на загальну суму 241 765,00грн.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності заборгованості на суму 241 765,00грн. підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 241 765,00грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та збитків від інфляції, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.4 договору сторони погодили, що за несвоєчасне або неповне внесення плати на виконання умов цього договору відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення (не оплати) від суми простроченого (неоплаченого) платежу за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного позивач за період з 15.06.2015р. по 12.04.2016р. (за кожним актом наданих послуг окремо) нарахував відповідачу пеню в розмірі 39 940,11грн.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наданий розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті позивач нарахував відповідачу за період з 15.06.2015р. по 12.04.2016р. (за кожним актом наданих послуг окремо) 3% річних в розмірі 3 064,79грн. та за період з липня 2015р. по квітень 2016р. збитки від інфляції в розмірі 6 919,88грн.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних та збитків від інфляції, суд дійшов висновку, що позивач вірно розрахував 3% річних та збитки від інфляції, дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 610, 611, 612, 901, 903 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роллер Ед", код ЄДРПОУ 37514678 (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, п/р 26003057006110 у Філії "Розрахунковий центр" ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 320649) на користь Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло", код ЄДРПОУ 03360905 (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 40, п/р 26007053118261 в Київському ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 321842) - 241 765,00грн. основного боргу, 39 940,11грн. пені, 3 064,79грн. 3% річних, 6 919,88грн. збитків від інфляції, 4 375,35грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_2