Рішення

від 06.06.2016 по справі 922/1101/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р.Справа № 922/1101/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс України С.Р.Л.", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона та безпека плюс", м. Харків про визнання неналежним виконання договору та стягнення 10000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 16.05.16р., ОСОБА_2;

відповідача - ОСОБА_3 довіреність б/н від 10.11.2014р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євросервіс України С.Р.Л." (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона та безпека плюс", в якій позивач просить визнати неналежне виконання відповідачем договору з охорони об'єкту у місті Харкові - будівлі літ. "А-1" площею 217,1 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Полтавський шлях, 149, в якому позивач здійснював свою господарську діяльність. Також, позивач просить зобов'язати відповідача згідно п. 6.1. договору виплатити позивачу суму матеріальної відповідальності у розмірі 10000,00 грн.

У позовній заяві позивачем викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору до початку розгляду справи, у зв'язку із тяжким матеріальним становищем.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.04.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду. Порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "16" травня 2016 р. о (об) 10:00. Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - задоволено частково. Відстрочено сплату судового збору за подання даної позовної заяви до суду до ухвалення судового рішення у даній справі.

У судовому засіданні 16.05.2016р. було оголошено перерву у судовому засіданні до 01.06.2016р. о 10:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2016р. клопотання позивача про зобов'язання відповідача забезпечити явку осіб у судове засідання та надання доказів у справі задоволено. Зобов'язано відповідача забезпечити явку у наступне судове засідання охоронців, які виїжджали в ніч с 10 на 11.04..2013р. та в ніч с 24 на 25.04.2013р. на виклик позивача про скоєння протиправних дій у відношенні об'єкту, що охоронявся відповідачем та знаходиться за адресою: вул. Полтавський шлях, 149 м. Харкова для встановлення обставин скоєння злочину. Розгляд справи відкладено на "06" червня 2016 р. о 10:30.

У судовому засіданні 06.06.2016р. були присутні особи присутність яких забезпечено відповідачем: охоронці ОСОБА_4, ОСОБА_5, які надали пояснення з приводу обставин їх виклику на об"єкт, що знаходився під охороною відповідача, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Полт. Шлях, 149 та відповіли на запитання представника позивача .

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, про що надав до суду відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначав, що позивачем порушені умови п.6.5. договору щодо відшкодування збитків з відповідача, а саме відшкодування відповідачем здійснюється на підставі постанови органів слідства або рішення суду, але таких документів позивачем не надано, позивач через 2 роки після обставин вказаних у позовній заяві звернувся до позивача із заявою про відшкодування збитків, із витягом про відкриття кримінального провадження №12013220500001196, що не є доказом встановлення та розміру матеріального ущербу ніби - то нанесеного відповідачем позивачу. Також, відповідач зазначав, що позивач не сплатив станом на 11.04.2013р. кошти на виконання п.8.1. договору, а отже за умовами п.4.3. договору відповідач надає послуги без матеріальної відповідальності. Крім того, на думку відповідача позивачем не доведено наявності вини в діях відповідача, без наявності якої застосування до відповідача такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди не можливе.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

24.01.2011р. між ТОВ "Охорона і безпека плюс" (відповідач у справі та виконавець) та ТОВ "Євросервіс України Л.С.Р.". (позивач у справі та замовник), було укладено договір №ДГ-3482/1В, на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи - Охорона і безпека плюс" (далі по тексту - договір).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.1.1, договору позивач передає, а відповідач приймає під охорону на пульті центрального спостереження "об'єкт", що розташований за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 149, магазин, де находяться матеріальні цінності, яки належать замовнику.

Згідно п.2.8. договору, для спостереження за станом технічних умов сигналізації та надходження на пульті центрального спостереження сигналу спрацьовування сигналізації, відповідач на об'єкті позивача встановлює приклад "Лунь" із блоком живлення, який є власністю відповідача. Загальна заставна вартість прикладу з НДС становить 1700,00 грн.

Згідно п.10.1. договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання акту прийому передачі під охорону, який є його невід'ємною частиною даного договору. Якщо за 1 місяць до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не буде вимагати його розірвання або переукладення на нових умовах, дія даного договору вважається продовженим за згодою обох сторін на тих же умовах на кожен наступний рік.

Як вказує позивач у своєму позові, в ніч з 10.04.2013р. на 11.04.2013р. та в ніч з 24.04.2013р. по 25.04.2013р., за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях. буд. 149, група осіб з використанням спец. техніки незаконно почали руйнувати та знищили повністю об'єкт, який є предметом договору. В підтвердження даних обставин позивачем надані витяги з ЄРДР про надходження до Жовтневого відділення поліції Ленінського відділу поліції головного управління Національної поліції в Харківській області відповідних заяв.

Як зазначає в позовній заяві позивач, представники відповідача, які прибули на місце подій в ніч з 10.04.2013р. на 11.04.2013р. та в ніч з 24.04.2013р. по 25.04.2013р., спостерігали за подіями, тому на думку позивача бездіяльність з боку працівників відповідача, є неналежним виконанням відповідачем умов договору, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про встановлення факту неналежного виконання відповідачем договору укладеного між позивачем та відповідачем; та про стягнення з відповідача суму матеріальної відповідальності у розмірі 10000,00 грн. згідно п. 6.1. договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України В«Про судоустрій УкраїниВ» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Положеннями ст.20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного Кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

У своїй позовній заяві позивач просить суд визнати неналежне виконання відповідачем договору з охорони об'єкту у місті Харкові - будівлі літ. "А-1" площею 217,1 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Полтавський шлях, 149, який був укладений між позивачем та відповідачем.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. (Постанова Верховного Суду України від 21 травня 2012 р.)

Тобто, звертаючись до суду з вимогою щодо визнання неналежним виконання відповідачем умов договору від 24.01.2011 р., позивач фактично просить встановити певний юридичний факт, який мав місце у минулому.

Отже, позивач фактично звертається до суду з вимогою про встановлення певного факту, що виходить за межі повноважень господарських судів, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин. Тому обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права, відповідно до цього суд вважає за необхідне у задоволенні позову щодо вимоги позивача про просить визнання неналежним виконання відповідачем договору з охорони об'єкту у місті Харкові - будівлі літ. "А-1" площею 217,1 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Полтавський шлях, 149, в якому позивач здійснював свою господарську діяльність - відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача 10000,00грн., як відповідальність за порушення умов п.6.1. договору.

Згідно п.6.1. договору, за погодження сторін сума матеріальної відповідальності становить 10000,00 грн., в т.ч. НДС - 1666,67 грн.

Відповідно п.6.2. договору, відповідач несе матеріальну відповідальність за збитки нанесені сторонніми особами, які проникли на об'єкт в період охорони, за знищення та ушкодження майна, яке зберігалось на об'єкті, крім обладнання, яке встановлено поза межами приміщень, які перебувають під охороною, в межах оговореної суми матеріальної відповідальності.

Згідно п.6.3. факти вчинення протиправних дій направлених проти майна замовника сторонніми особами, встановлюється органами дізнання, слідства та суду.

У п.6.4. договору сторони погодили, що при наявності заяви позивача про завдані збитки, працівники відповідача зобов'язані прийняти участь у визначення розміру цих збитків. Розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами (акт інвентаризації) з участю відповідача. В разі розбіжностей з приводу визначення розміру збитків, вартість матеріальних цінностей визначається незалежною експертизою.

Згідно п. 6.5. договору, відшкодування збитку нанесеного позивачу у зв'язку неналежного відповідачем договірних зобов'язань, проводиться на підставі наданих позивачем постанови органів слідства або рішення суду про встановлення факту нанесення та розміру матеріального ущербу з причин неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань.

Позивачем доказів у розумінні п.6.5. договору до суду не надав, повідомлення Жовтневого відділення поліції Ленінського відділу поліції головного управління Національної поліції в Харківській області про надходження до вказаного органу заяв, або повідомлення: від 21.04.2013р.; від 19.05.2015р., від 11.04.2016р. не встановлюють наявність та розмір матеріальних збитків.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити проте, що згідно п.4.3 договору у разі несплати за охорону у встановлений договором строк до 5-го числа поточного місяця відповідач надає послуги без матеріальної відповідальності.

24.04.2013р. договір, який був укладений між позивачем та відповідачем, у зв'язку із наявністю у позивача заборгованості перед відповідачем був розірваний в односторонньому, про що позивача було повідомлено письмово, що підтверджується листом ТОВ "Охорона та безпека плюс" від 30.04.2013р. вих.№196.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10000,00 грн. є безпідставними та необґрунтованими, відповідно до цього суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 06.04.2016р. судом було відстрочено сплату судового збору за подання даної позовної заяви до суду до ухвалення судового рішення у даній справі.

Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у розмірі 2756,00 грн. у даній справі покладаються на позивача та підлягають стягненню до державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс України С.Р.Л." (61064, вул. Полтавський шлях, 149, код ЄДРПОУ 34329871) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 2756,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_6