Постанова

від 06.06.2016 по справі 905/92/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.06.2016 справа №905/92/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:ОСОБА_1 суддівОСОБА_2, ОСОБА_3 При секретарі: Халявіній Ю.В.

від позивача:не з'явились від відповідача:ОСОБА_4 - представник за довіреністю №б/н від 01.10.15р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2016 року у справі№905/92/16 (суддя - Тоцький С.В.) за позовом до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м. Маріуполь, Донецька область простягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкцій зовнішньої реклами в розмірі 5 253,66 грн. ВСТАНОВИВ:

У 2015 році Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою №05/642-1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м. Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за договором від 21.05.2014 р. №9 (а.с.3-5).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до умов укладеного договору №9 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів від 21.05.2014р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо здійснення оплати за розміщення зовнішньої реклами, однак у встановлений строк та належним чином їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 5253,66грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.02.2016 р. у позові Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м. Маріуполь, Донецької області про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкцій зовнішньої реклами в розмірі 5253,66 грн. - відмовлено повністю (а.с. 58-59).

Позивач, Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, з прийнятим рішенням не погодився, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою №05/754 від 28.03.2016р., в якій просить Донецький апеляційний господарський суд: скасувати рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2016 року по справі №905/92/16 та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги виконавчого комітету Маріупольської міської ради щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» заборгованості у сумі 5 253,66 грн. з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщеної зовнішньої реклами за договором від 21.05.2014 №9 (а.с.86-91). Також позивач, Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область надав клопотання № 05/752 від 28.03.2016р. про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції не було у повному обсязі з'ясовано обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи та були неправильно застосовані норми матеріального права.

Також, апелянт посилається на те, що у відповідача відсутній сертифікат торгово-промислової палати невиконання останнім зобов'язань за договором є порушенням вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», п.32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, ст.ст.651,652,653 Цивільного кодексу України, ст.188,193 Господарського кодексу України, п.3.1 -3.5 договору, і може бути підставою для розірвання договору в судовому порядку.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Чернота Л.Ф., Бойченко К.І., Стойка О.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2016 р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 30.05.2016 р. о 14:15 год.

20.04.2016 р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від Виконавчого комітету Маріупольської міської ради надійшло клопотання, в якому останній просить провести судове засідання, призначене на 30.05.2016 за наявними матеріалами справи без участі повноважного представника. Дане клопотання долучене до матеріалів справи.

23.05.2016 р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м. Маріуполь, Донецька область надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н та б/д з додатками, в якому останній просить апеляційну скаргу Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2016р. залишити без задоволення. Рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2016р. по справі №905/92/16 залишити без змін. Даний відзив розглянуто судовою колегією та долучено до матеріалів справи.

30.05.2016 р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від ТОВ «Фенікс» надійшли додаткові документи з додатками (засвідчені копії дозволів на розміщення зовнішньої реклами), які останній просить долучити до матеріалів справи. Даний перелік документів долучено до матеріалів справи.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання 06.06.2016р. представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити без задоволення апеляційну скаргу Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область, а рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2016 р. по справі №905/92/16 залишити без змін.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №905/92/16, та наданих представниками сторін пояснень.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2014 р. між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (виконком) в особі першого заступника міського голови ОСОБА_5, який діє на підставі ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та розпорядження міського голови від 30.01.2014 №46р, з одного боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фенікс» (розповсюджувач реклами) в особі генерального директора ОСОБА_6, який діє на підставі Статуту з іншого боку було укладено договір №9 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

За умовами п.1.1 договору встановлено, на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 21.05.2014р. №215 «Про розгляд звернень суб'єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя» виконком надає розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а розповсюджувач приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього договору.

Місця розташування рекламних засобів, які надаються виконкомом в тимчасове платне користування розповсюджувачу, зазначені в додатку 1 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору, відповідно до положень п.1.2. договору.

Розповсюджувач зовнішньої реклами на підставі п.2.3.15 договору зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування місцями розташування рекламних засобів в порядку та в строки, обумовлені цим договором.

Розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданими в користування розповсюджувачу, становить 291,87 грн. в місяць, за умовами п.3.2. договору.

Строк дії договору визначений розділом 5 вищевказаного договору.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств без зауважень (а.с. 9-11).

Із матеріалів справи вбачається, що 20.08.2014 р. між сторонами підписана додаткова угода №1, відповідно до якої сторони внесли зміни та виклали в новій редакції додаток №1 до договору від 21.05.2014р. №9 (а.с.13).

В матеріалах справи міститься претензія №88 від 12.08.2015р. з вимогою про погашення заборгованості, яку позивач направив на адресу відповідача (а.с.10).

За розрахунком позивача, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору №9 від 21.05.2014р. за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду першої інстанції із позовом склала 5253,66 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс» позов не визнало, обгрунтовуючи свої заперечення посилаючись на вимоги ст.7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до якої, на період проведення антитерористичної операції скасовується орендна плата за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову колегія вважає помилковими, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України ).

Як викладено в ст.ст.628,638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.1.3 договору місця розташування рекламних засобів являють собою площу зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або території на відкритій місцевості у межах м. Маріуполя, перебувають в комунальній власності територіальної громади м. Маріуполя, управління ними, в тому числі укладання договорів щодо них, здійснюється виконавчим комітетом Маріупольської міської ради.

Як вбачається з правової природи укладеного між сторонами договору №9 від 21.05.2014р., який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами законодавства про розміщення реклами, у тому числі - Законом України В«Про рекламуВ» та Постановою Кабінету Міністрів України В«Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої рекламиВ» № 2067 від 29.12.2003р.

Згідно частини 1 ст.16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 , встановлено, що зовнішня реклама розміщуються на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Пунктом 32 вищевказаних правил передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

Плата за користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється на договірних засадах з його власником, що саме було передбачено за умовами пунктів 3.1-3.4 Договору №9 від 21.05.2014р. між позивачем та відповідачем.

21.05.2014р. за №215 виконавчим комітетом Маріупольської міської ради прийнято рішення про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фенікс» (на розміщення зовнішньої реклами у кількості 6 од.)

Положеннями ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

За даною справою позивач наполягає на спонуканні відповідача до примусового виконання зумовленого вказаним договором обов'язку зі сплати щомісячних платежів за користування місцями розташування рекламних засобів.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що укладений між сторонами договір №9 від 21.05.2014р. є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, зокрема, права позивача на отримання орендних платежів за користування місцями розташування рекламних засобів, що безпосередньо закріплено у п.32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами та узгоджується з п.2.3.15 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Скаржник вважає, що відповідач не звертався до виконкому міської ради з належною пропозицією щодо внесення змін до договору та з відповідним позовом до суду. У зв'язку із чим договір є чинним та зобов'язання підлягає виконанню у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з висновком господарського суду першої інстанції щодо недоведеності підстав для стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, за договором №9 від 21.05.2014р. та вважає такий висновок суду передчасним.

Посилання суду першої інстанції на приписи ст.7 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» як на підставу для звільнення від сплати стягуваних коштів апеляційним судом відхиляється, оскільки скасування грошових зобов'язань щодо користування державним та комунальним майном на період проведення АТО стосується орендних правовідносин, тоді як спірні правовідносини між сторонами регламентуються не ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України та Законом України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , а спеціальними нормами Закону України В«Про рекламуВ» і Постанови Кабінету Міністрів України В«Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої рекламиВ» № 2067 від 29.12.2003р., відповідно до яких стягувана в межах цієї справи плата не є орендною.

Колегія суддів зазначає, що певна спорідненість правового регулювання правовідносин сторін, що є предметом даного судового розгляду із орендними правовідносинами не може бути підставою для застосування вказаної статті навіть в порядку ч.1 ст.8 ЦК України, оскільки всупереч умов застосування аналогії закону питання щодо стягнення плати за розміщення місць реклами унормовано спеціальними норами цивільного законодавства і не потребує субсидіарного застосування норм про оренду в цій частині.

Таким чином, у відповідача не було правових підстав для ухилення від виконання грошових зобов'язань перед позивачем зі здійснення визначених договором платежів за розглядуваний період - до 10 числа кожного місяця, що передує оплачуваному.

Як встановлено ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Наразі, будь-яких доказів своєчасної сплати стягуваної заборгованості або припинення відповідних грошових зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

З огляду на вищевикладене вбачається, що невиконання грошових зобов'язань має кваліфікуватися як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив їх виконання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача суми заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, за договором №9 від 21.05.2014р. у розмірі 5 253, 66 грн. за період з липня 2014 по листопад 2015р.

При прийнятті зазначеного рішення було порушено норми ст.43 ГПК України, щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду в судовому процесі доказів, представлених сторонами та оцінки обставин справи в їх сукупності.

Отже, вирішуючи даний спір, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2016 р. у справі №905/92/16 - скасуванню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43 , 49 , 99 , 101 , 102 , 103 , 104 , 105 Господарського процесуального кодексу України , Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2016р. у справі №905/92/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м. Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкцій зовнішньої реклами в розмірі 5253,66 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м. Маріуполь, Донецька область(87515,Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна,1, оф.317, ідентифікаційний код 13516596) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради(87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, ідентифікаційний код 04052784) суму заборгованості у розмірі 5253,66 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс», м. Маріуполь, Донецька область(87515,Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна,1, оф.317, ідентифікаційний код 13516596) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради(87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, ідентифікаційний код 04052784) розмір судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1515,80 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ про примусове виконання Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2016р., оформивши його у відповідності до приписів Закону України В«Про виконавче провадженняВ» .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді К.I. Бойченко

ОСОБА_3

Надр.5 прим:

1 прим. - позивачу;

1 прим.- відповідачу;

1 прим. - у справу;

1 прим. - ДАГС;

1 прим.- ГСДО