Ухвала

від 10.05.2016 по справі 201/11805/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2359/16 Справа № 201/11805/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 43

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2016 року м. Дніпропетровськ

10 травня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Рудь В.В., Повєткіна В.В.

при секретарі - Сахарову Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, Дніпропетровська міська рада, Дніпропетровський обласний центр з охорони історико-культурних цінностей про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов'язання вчинити певні дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника позивача ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

06 серпня 2015 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з вище зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_3 не має погодженої документації на виконання робіт у історичному ареалі, у будівлі, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, якою є будинок № 12 по вул. Дзержинського у м. Дніпропетровську. Реконструйоване приміщення не відповідає вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності - реконструкція здійснена зі зміною габаритів будинку без дотримання вимог щодо інсоляції та природного освітлення та згоди інших мешканців цього будинку на такі роботи. Крім того, відповідач не має усіх дозвільних документів, які згідно законодавства у сфері містобудівної діяльності, є необхідними для здійснення будівельних робіт. Також позивачем у позовній заяві указано, що оскільки саме через неправомірні дії відповідача завдається шкода як інтересам власників нерухомого майна, так і інтересам держави, позивач просить відновити становище, яке існувало до початку проведення будівельних робіт.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, Дніпропетровська міська рада, Дніпропетровський обласний центр з охорони історико-культурних цінностей про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено в повному обсязі (том 2 а.с.14-19).

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (т.2 а.с. 21-27).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 29.05.2013 р. , ОСОБА_3 належить на праві приватної власності нежиле приміщення № 13 загальною площею 106,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 12 (том 1 а.с. 118-119).

Позивач ОСОБА_2 згідно до договорів купівлі-продажу від 30.05.2001 р. та 08.08.2002 р. є власником квартир № 1 та № 12 у будинку № 12 по вул. Дзержинського у м. Дніпропетровську (том 1 а.с. 10-13).

24.09.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області було зареєстровано відповідну декларацію ОСОБА_3 за № ДП 083132670736 (том 1 а.с.120-121).

Відповідно до змісту декларації про початок виконання будівельних робіт, у нежитловому приміщенні, код об'єкта 1220.9 згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-200, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 12, прим. 13, здійснюється реконструкція ІІІ категорії складності; проектна документація розроблена ТОВ «Інститут проектування та експертизи будівництва», код 35341910, під керівництвом директора ОСОБА_6; технічний нагляд здійснює ОСОБА_7 ІТ № 000987; головний архітектор проекту ОСОБА_8М, серія та номер кваліфікаційного сертифіката АР № 006297.

26.09.2013 року ОСОБА_3 повідомила міському голові ОСОБА_9 (вхідний номер № 35/550 ), про початок виконання будівельних робіт за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 12, прим. 13, відповідно до приписів ч. 7 ст. 36 ОСОБА_10 України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (том 1 а.с. 122).

Заявою від 27.09.2013 ОСОБА_3 повідомила також Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про реєстрацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області декларації ДП 083132670736 про початок реконструкції нежитлового приміщення під офіс, розташованого за адресою: вул. Дзержинського, 12, прим. 13 (том 1 а.с.123).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд 1 інстанції виходив з того, що належні та допустимі докази щодо порушень з боку відповідача при здійсненні реконструкції нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 12, прим. 13, як законодавства, яке регулює зазначене, так і інтересів позивача, як власника двох квартир у вказаному будинку, матеріали справи не містять. А щодо можливого порушення позивачем ОСОБА_10 України «Про охорону культурної спадщини», ОСОБА_10 України «Про архітектурну діяльність» та ОСОБА_10 України «Про регулювання містобудівної діяльності», то позивач не є органом чи особою, якій надано відповідне право захисту.

Вказані висновки суду відповідають нормам матеріального та процесуального права. Так, частина 1 ст. 376 ЦК України передбачає, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Частиною 4 ст. 376 ЦК України передбачено, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України» від 30.03.2012 № 6, вирішуючи справу, суд має розмежовувати підстави початку підготовчих та будівельних робіт, які, крім статей 34 і 35 ОСОБА_10 України № 3038-VI, регулюються також постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», та звертати увагу на те, що для початку будівельних робіт достатньо направлення повідомлення або декларації до територіального органу державної архітектурно-будівельної інспекції з урахуванням категорії складності об'єктів будівництва.

Відповідно до ст. 10 ОСОБА_10 України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст. 9 цього ОСОБА_10 будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному ОСОБА_10 України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пунктом 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю і зокрема Держархбудінспекцією.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 ОСОБА_10 України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 34 ОСОБА_10 замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (ч. 2 ст. 34 ОСОБА_10).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 36 ОСОБА_10 право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 29 ОСОБА_10 України «Про регулювання містобудівної діяльності» перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації (ч. 2 ст. 36 ОСОБА_10).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем вчинено необхідні дії, встановлені вимогами ОСОБА_10 України «Про архітектурну діяльність» та ОСОБА_10 України «Про регулювання містобудівної діяльності» на даному етапі будівництва.

Позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження свої позовних вимог, а ст. 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета. Позивач не скористалася наданими правами, не обґрунтував свої позовні вимоги та не надала суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Доводи апелянта щодо порушення її прав, як власника двох квартир у вказаному будинку є безпідставними, оскільки в позовній заяві не зазначено доказів на підтвердження вказаного та не надано їх до справи. Для з'ясування обставин на які посилалася позивачка з приводу зміни габаритів будинку без дотримання вимог щодо інсоляції та природного освітлення і можливого руйнування будинку, судом 1 інстанції відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, позивачу було роз'ясненоположення ст. 143 ЦПК України щодо права на призначення у ході вирішення справи експертизи для з'ясування зазначених обставин, однак відповідне клопотання заявлено не було.

Отже, з матеріалів справи не вбачається, що на час ухвалення рішення дії відповідача протирічать вищезазначеним вимогам закону та порушую права позивачки, як власниці двох квартир у вищевказаному будинку.

Відповідно ж ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Також в апеляційній скарзі зазначено, що судом безпідставно не враховано, що зазначений будинок є пам'яткою архітектури та взятий на державний облік, а прибудова, яку здійснює відповідач вчиняється без дотримання законодавства щодо охорони культурної спадщини, та змінює його первісний стан. Колегія суддів вважає ці доводи безпідставними, оскільки позивачка не є органом чи особою, якій надано відповідне право захисту.

Так, ст.. 6 ОСОБА_10 України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що забезпечення дотримання режиму використання пам'яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; надання висновку щодо відповідних проектів архітектурних перетворень в історичних ареалах населених місць є повноваженнями виконавчого органу міської ради. До повноважень цього органу зокрема віднесено видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на цих пам'ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених зазначеним ОСОБА_10 дозволів або з відхиленням від них.

Отже, саме відповідним органом повинні здійснюватися дії щодо установлення факту порушення законодавства при використанні пам'яток архітектури із вжиттям визначених законом заходів реагування і позивач такими повноваженнями не наділений.

Також у разі порушення відповідачем ОСОБА_10 України «Про архітектурну діяльність» та ОСОБА_10 України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до положень ст.. 38 останнього, до суду має право звернутися відповідний орган архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 09.12.2015 у справі № 6-849цс15, яка є обов'язковою для усіх суб'єктів правозастосування, де зазначено, що з урахуванням ч. 1 ст. 3 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Інші доводи апелянта, приведені в апеляційній скарзі фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, а відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника позивача ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2016 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: