Ухвала

від 31.05.2016 по справі 905/2224/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

31.05.2016р. Справа № 905/2224/15

Господарський суд Донецької області в особі головуючого судді Гринько С.Ю., при секретарі судового засідання Татарині Б.Т., розглянувши матеріали

скарги Публічного акціонерного товариства В«НордВ» м. Краматорськ Донецької області на дії відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві

по справі

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю В«Про-стокВ» , м. Київ

до відповідача - Публічного акціонерного товариства В«НордВ» , м. Краматорськ Донецька область

про стягнення 1554052,63 грн.

за участю представників:

від скаржника - ОСОБА_1 - довіреність від 20 серпня 2015р.;

від стягувача - ОСОБА_2 - довіреність від 03 березня 2016 року.

від ВДВС - не явився.

СУТЬ СКАРГИ:

04.04.2016 року скаржник - Публічне акціонерне товариство В«НордВ» , звернувся до господарського суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України м. Київ, за якою просить суд:

- визнати поважною причину пропуску строку на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2016 року № 50276085 та постанови про стягнення виконавчого збору від 11.03.2016 року в сумі 2964,18 грн.;

- поновити строк для оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2016 року № 50276085 та постанови про стягнення виконавчого збору від 11.03.2016 року в сумі 2964,18 грн.;

- визнати дії старшого державного виконавця державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 щодо відкриття 04.03.0216 року виконавчого провадження від № 50276085 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 08.02.2016 року по справі 905/2224/15 неправомірними та незаконними.

- скасувати постанову старшого державного виконавця державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2016 року № 50276085;

- визнати дії старшого державного виконавця державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 11.03.2016 року в сумі 2964,18 грн. неправомірними та незаконними;

- скасувати постанову старшого державного виконавця державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві про стягнення виконавчого збору від 11.03.2016 року в сумі 2964,18 грн.

Обґрунтовуючи скаргу, скаржник посилається на порушення державним виконавцем норм Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , а саме: кредитор за наказом господарського суду звернувся із заявою про примусове виконання наказу № 905/2224/15, виданого 08.02.2016 року до відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві, тобто на місцем знаходження його відокремленого підрозділу. ВДВС виніс постанову про відкриття виконавчого провадження не за юридичною адресою боржника, яка вказана у наказі суду і постанову не направив юридичній особі. Цей факт зумовив порушення строку на оскарження дій ВДВС. Оскільки боржник, якій вказаний у наказі, не отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, постанова про стягнення виконавчого збору є незаконною.

Представником скаржника у судовому засіданні надані письмові пояснення № 01-947/16 від 05.05.2016 року щодо несвоєчасного повідомлення про відкриття виконавчого провадження №50276085 відділом Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві. Надано копії електронної переписки скаржника і його відокремленого структурного підрозділу В«Майстерня з сервісного обслуговування В«НордВ» , з яких вбачається, що скаржник був повідомлений про порушення виконавчого провадження № 50276085 лише 23.03.2016 року.

Представником стягувача - ТОВ «Про-Сток», у судовому засіданні надано відзив на скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника, вважаючи їх безпідставними з огляду на наступне. Відповідно до приписів ч.1 ст. 20 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» у разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання проводиться за місцем його постійного діючого органу або майна. Право вибору виконання належить стягувачу. Стягувач зазначає, що відповідно до вказаної норми він звернувся до відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням майна боржника відповідно до його даних ЄДРПОУ - відокремленого структурного підрозділу - Майстерня з гарантійно-технічного і сервісного обслуговування ПАТ В«НордВ» (м. Київ, Святошинський район, вул. Зодчих, буд.50). Вважає відкриття виконавчого провадження у даному випадку законним та просить суд залишити скаргу без задоволення.

Господарський суд неодноразово викликав представника ВДВС в судове засідання і витребував копію виконавчого провадження і відзив на скаргу, про що зазначав в ухвалах від 05.04.2016 року, 25.04.2016 року. 17.05.2016 року.

За ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону, господарський суд стягнув на користь державного бюджету з Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві штраф у відповідності з п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 500,00 грн., про що зазначив в ухвалі від 17.05.2016 року.

24.05.2016 року до господарського суду надійшло письмове пояснення Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві № 508/33 від 20.05.2016 року, яке не підписане уповноваженою особою. Відділ ДВС вважає скаргу на дії державного виконався такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач має право вибору на звернення до ВДВС як за юридичною особою боржника, так і за місцезнаходженням майна. Доказів здійснення виконавчих дій відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а також виконання дій, покладених господарським судом ухвалою суду від 17.05.2016 року ДВС Святошинського районного управління юстиції у місті Києві не надано.

Представник стягувача у відзиву на позов від 13.05.2016 року просить суд відповідно до приписів ст. 49 ГПК України стягнути з ПАТ «Норд» вартість правової допомоги адвокату у розмірі 12650 грн. і інші витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 1594,31 грн. У заяві від 31.05.20156 року він просить ще стягнути витрати у розмірі 1232,89 грн.

Обґрунтовуючи ці вимоги посилається на ч. 4 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», якою надано йому право бути учасником судового процесу, заявкою на надання правової допомоги від 10.05.2016 року на підставі договору № 514 від 31.07.2015 року, акт надання правової допомоги, рахунки-фактури, платіжні доручення, посадочні документи та наказ про направлення у відрядження.

Представник Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві не скористався своїм законним правом на участь у судовому засіданні, про час і місце якого був повідомлений належним чином.

Дослідивши надані скаржником документи та органом виконавчої служби, господарський суд дійшов висновку про можливість розглянути скаргу без явки представників ВДВС за достатністю матеріалів.

Перевіряючи надані заявником документи до скарги, якими він обґрунтовує заявлені вимоги, заперечення стягувача та відділу виконавчої служби, встановивши фактичні обставини та їх повноту, надавши юридичну оцінку цим обставинам, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2015 року господарським судом Донецької області винесено рішення по справі 905/2224/15 наступного змісту: «Стягнути з Публічного акціонерного товариства В«НордВ» (84322, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Шкільна, 117, ЄДРПОУ 13533086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Про-стокВ» (03194, м. Київ, Святошинський район, пр. Леся Курбаса, 9-Г, 73, ЄДРПОУ 36391779) суму основного боргу у розмірі 425074,17грн., пеню в розмірі 50566,41грн., 3% річних в розмірі 19321,91грн., інфляційні втрати в розмірі 166580,13грн., також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 9923,14грн., витрат на правову допомогу в розмірі 9790,84грн., інших витрат в розмірі 7.07грн.»

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року по справі 905/2224/15 рішення скасовано частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства В«НордВ» (84322, вул. Шкільна, 117, м. Краматорськ Донецької області, код ЄДРПОУ 13533086), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Про-СтокВ» (03194, пр. Леся Курбаса, 9-Г, 73, м. Київ, код ЄДРПОУ 36391779) основний борг у сумі 875148, 34 грн., пеню в розмірі 41690, 43 грн., 3 % річних в розмірі 46320, 13 грн., інфляційні втрати в сумі 549203, 29 грн., витрати на послуги адвоката в суді І інстанції в розмірі 8 000, 00 грн. та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 7, 07 грн., судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 23310, 78 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 25641,87 грн. витрати на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 4000,00 грн.»

08.02.2016 року господарським судом видано наказ про стягнення з Публічного акціонерного товариства В«НордВ» (84322, вул. Шкільна, 117, м. Краматорськ Донецької області, код ЄДРПОУ 13533086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Про-СтокВ» (03194, пр. Леся Курбаса, 9-Г, 73, м. Київ, код ЄДРПОУ 36391779) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 25641,87грн. витрати на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 4000, 00 грн.

Тягар доведення примусового виконання виконавчого документу покладається на органи державної виконавчої служби.

На розгляд суду поставлені питання правомірності органом виконавчої служби винесення постанов про відкриття виконавчого провадження і стягнення виконавчого збору.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані боржником, стягувачем або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Аналогічна норма передбачена п.8 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно якої постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

Оцінивши наведені заявником письмові пояснення № 01-947/16 від 05.05.2016 року, господарський суд визнає поважними причини пропуску строку оскарження вищезазначених ним постанов з наступних підстав.

Судові рішення відповідно до статті 124 Конституції України є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішень господарських судів провадиться на підставі виданих ними наказів.

Підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення є пред'явлений до відповідного відділу державної виконавчої служби виконавчий документ разом із заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження. При цьому стягувачу необхідно вирішити питання щодо місця виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження"(далі за текстом - Закон) виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома відділами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Таким чином, як вбачається із зазначеної статті Закону, право вибору місця виконання належить стягувачу в межах вимог статті 20 цього закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2016 року стягувач - ТОВ «Про-Сток» за наказом господарського суду від 08.02.2016 року № 905/2224/15 направив заяву про відкриття виконавчого провадження до ВДВС Святошинського РУЮ у місті Києві. У своїй заяві пояснив, що відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем, якщо боржник є юридичною особою - за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Стягувачу відомо, що у структурі ПАТ «Норд» (боржник) діє відокремлений підрозділ (ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України) - «Майстерня з сервісного обслуговування «Норд», ЄДРПОУ 37491180, місцезнаходження: вул. Зодчих, 50, м. Київ, 03112).

Стягувачу було відомо, що у боржника відкритий поточний рахунок № 26004619943710 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, тому він просив відкрити виконавче провадження за місцезнаходженням майна боржника, накласти арешт на його майно та грошові кошти на всіх виявлених рахунках ПАТ «Норд» і, зокрема, на зазначений рахунок.

Відповідно до частини 4 статті 24 вказаного Закону при відкритті виконавчого провадження за заявою стягувача з метою забезпечення виконання рішення по майнових стягненнях державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження

За заявою стягувача старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві винесена постанова від 04.03.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 50276085 з примусового виконання наказу № 905/2224/15, виданого 08.02.2016 року господарським судом Донецької області про стягнення з ПАТ «Норд» на користь ТОВ «Про-Сток» боргу у розмірі 29641,87 грн.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повинен відповідати зазначеним вимогам, зокрема, окрім найменування стягувача і боржника, зазначається їх місцезнаходження.

Як зазначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"); порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей названого реєстру визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2013 № 1556/5 (з подальшими змінами).

В тексті наказу господарського суду зазначені юридичні адреси сторін, зокрема, адресою боржника - Публічного акціонерного товариства «Норд», вказана адреса: м. Краматорськ, 84322, Донецької області, вул. Шкільна, що відповідає зазначеному в ЄДРПОУ.

Державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження не зазначив юридичну адресу боржника, а зазначив адресу відокремленого підрозділу Публічного акціонерного товариства «Норд» - м. Київ, вул. Зодчих, 50, ЄДРПОУ 13533086.

З тексту постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем порушені вимоги Закону «Про виконавче провадження», які вимагають від державного виконавця зазначати у постанові про відкриття виконавчого провадження повний текст наказу господарського суду, не змінюючи його текст, зокрема, зазначену адресу боржника.

Крім цього в тексті виконавчого документу (наказі) йдеться про стягнення коштів з боржника, відсутність яких на рахунках його державним виконавцем не доведено, як не доведено і стягувачем при подачі заяви на примусове виконання наказу. Тобто в своїй заяві про відкриття виконавчого провадження на примусове виконання наказу суду за місцезнаходженням майна боржника повинен був обґрунтувати ці вимоги.

Пункт 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця, який виніс постанову про відкриття виконавчого провадження надіслати копії постанов не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Пунктом 1 ст. 31 Закону передбачене надсилання постанов про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (наказу суду).

Як вбачається з матеріалів справи органом виконавчої служби не виконав вищезазначені пункти закону, тобто не вказав у постанові про відкриття виконавчого провадження юридичну адресу боржника і не направив йому копію постанови у зазначений строк і у визначений спосіб.

Оскільки судом встановлено, що перша стадія виконавчого провадження - його відкриття, державним виконавцем відбулася із дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" , але не може бути вчинена внаслідок не надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тому господарський суд вважає, що дії вчинені державним виконавцем не відповідають положенням Закону України "Про виконавче провадження" та нормативно-правовим актам Кабінету Міністрів України і Міністерства юстиції України, а тому повинна бути скасована.

За частиною другою п.2 ст. 25 Закону державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення зі стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

В пункті 3 постанови про відкриття виконавчого провадження ВДВС зазначив викладені в частині другій п.2 ст. 25 Закону умови і попередив про наслідки невиконання рішення боржником в самостійному порядку.

Не направивши юридичній особі копію постанови про відкриття виконавчого провадження, ВДВС тим самим унеможливив скористуватись боржником своїм правом виконати самостійно наказ суду.

Порушуючи умови п. 1 ст. 31 Закону щодо направлення юридичній особі - боржнику, рекомендованим листом з повідомленням про виручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження, ВДВС 11.03.2016 року виніс постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 2964,18 грн. з Публічного акціонерного товариства «Норд», вказуючи при цьому адресу відокремленого підрозділу, а не юридичної особи.

Доказів направлення постанови про стягнення виконавчого збору як і постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику за юридичною адресою ВДВС не надано.

За таких обставин, які свідчать про невиконання старшим державним виконавцем ДВС Святошинського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 вимог щодо направлення документів виконавчого провадження боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення (п. 1 ст. 31 Закону) за місцезнаходженням юридичної особи, що явилося підставою невиконання у самостійному порядку наказу господарського суду у строки, визначені постановою, господарський суд вважає неправомірною постанову про стягнення виконавчого збору від 11.03.2016 року, як передчасну.

Оскільки зазначений строк для самостійного виконання рішення починається з дня вручення повідомлення рекомендованим листом постанови про відкриття виконавчого провадження, постанова про стягнення виконавчого збору мала бути винесена лише після спливу встановленого строку для добровільного виконання рішення. Отже, за тим, що в матеріалах справи відсутні докази направлення постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику і докази отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, у ВДВС не було підстав для винесення цієї постанови.

Крім цього, у відповідності до висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 06.07.2015 року за справою № 6-785цс15 сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, що повинно бути підтверджено.

Виходячи з вищенаведеного, господарський судом задовольняє вимогу скаржника в частини поновлення строку для оскарження дій старшого державного виконавця ДВС Святошинського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3, оскільки скаржнику не були направлені постанови а ні про відкриття виконавчого провадження, а ні про стягнення виконавчого збору.

Щодо заяви стягувача про стягнення зі скаржника вартості правової допомоги адвоката у розмірі 12650,00 грн. та витрат, пов'язаних з явкою представника у засідання суду 17.05.2016 року в розмірі 1594,31 грн., витрат пов'язаних з прибуттям в судове засідання 31.05.2016 року у розмірі 1232,89 грн. господарський суд, розглянувши документи надані ним в обґрунтування заявленого, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступного.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Стаття 49 Господарського процесуального кодексу України визначає принцип розподілу судових витрат на сторону, з вини якої виник спір. Суд виходить з широкого розуміння даної норми, яка має на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило цю особу звернутися за судовим захистом.

Як вбачається з матеріалів скарги, розгляд справи по суті закінчився з часу винесення постанови апеляційною інстанцією. Господарським судом застосована ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при винесенні рішення суду.

Пунктом першим постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати» (із змінами та доповненнями) надано поняття терміну «Судові витрати».

Так, відповідно даного пункту, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням.

Приймаючи до уваги наступне: стягувач не заявляв скаргу на дії на ВДВС, яка розглядується судом; представник стягувача не був викликаний для участі в судовому засіданні; розгляд самої справи закінчився її вирішенням, що підтверджується постановою апеляційної інстанції; стягувач звернувся за відшкодуванням витрат, пов'язаних з розглядом справи з посиланням на ст. 22 і ст. 49 ГПК України; ст. 121 2 ГПК України не передбачає сплату судових витрат і їх розподіл, господарський суд відмовляє у клопотанні ТОВ «Про-Сток» про стягнення витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підставі викладено та, керуючись ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Визначити поважною причину пропуску строку на оскарження документів виконавчого провадження. Поновити строк для оскарження документів виконавчого провадження і дій старшого державного виконавця державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3.

Скаргу Публічного акціонерного товариства В«НордВ» м. Краматорськ Донецької області на дії відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві по справі 905/2224/15 задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 щодо відкриття 04.03.0216 року виконавчого провадження від № 50276085 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 08.02.2016 року по справі 905/2224/15 незаконними.

Скасувати постанову старшого державного виконавця державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2016 року №50276085.

Визнати дії старшого державного виконавця державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 11.03.2016 року в сумі 2964,18 грн. незаконними.

Скасувати постанову старшого державного виконавця державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні ВП №50276085 про стягнення виконавчого збору від 11.03.2016 року в сумі 2964,18 грн.

Суддя С.Ю. Гринько