Рішення

від 06.06.2016 по справі 910/8835/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016Справа №910/8835/16

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО - ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ "ДАКМАС"

до : товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ"

про : стягнення 91.141,12 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Вовченко С.М. - за довіреністю від 19.05.2016 № 45;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО - ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ "ДАКМАС" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ" про стягнення 91.141,12 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, на підставі укладеного між сторонами спору договору на виконання вогнезахисних робіт від 18.08.2015 № 74/15, виконав роботи, які відповідач прийняв, але оплатив частково, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 91.141,12 грн., з яких: 70.991,20 грн. - основна заборгованість, 13.682,96 грн. - пеня, 1.792,91 грн. - 3 % річних та 4.674,05 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/8835/16. Розгляд справи призначений на 06.06.2016.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надходило. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.06.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО - ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ "ДАКМАС", як підрядником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ", як замовником, (далі - відповідач) укладено договір на виконання вогнезахисних робіт від 18.08.2015 № 74/15 (далі - Договір), у відповідності до предмету якого позивач зобов'язується протягом строку дії Договору своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології, виконати вогнезахисну обробку металевих конструкцій повітроводів на об'єкті: "торговий центр "Форум Львів" з підземним паркінгом та благоустроєм прилеглої території. Супермаркет "Сільпо" - з метою досягнення межі вогнестійкості ЕІ 150 хвилин, а відповідач зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим Договором (п. 1.1, 1.4 Договору).

Пунктом 4.2 Договору визначено, що робота сплачується згідно акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт (за фактичні обсяги виконаних робіт).

Положенням п. 4.3 Договору сторонами погоджено, що всі взаєморозрахунки за Договором здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування відповідних сум з розрахункового рахунку відповідача на розрахунковий рахунок позивача.

У відповідності до п. 5.2 Договору, у разі несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань щодо підписання акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт або здійснення оплати, останній зобов'язаний перерахувати позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Положеннями ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, виконав роботи загальною вартістю 105.991,20 грн., а відповідач їх отримав, що підтверджується актом приймання виконаних робіт за серпень 2015, якій підписаний сторонами та скріплений відбитками їх печаток (засвідчена копія вказаного акту наявний в матеріалах справи).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем обов'язку з оплати виконаних позивачем робіт за Договором, відповідач, отримані роботи на користь позивача оплатив частково в сумі 35.000,00 грн. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 70.991,20 грн.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 13.682,96 грн. - пені, 1.792,91 грн. - 3 % річних та 4.674,05 грн. - інфляційних втрат.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження факту погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в розмірі 70.991,20 грн., сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 70.991,20 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 13.682,96 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню в сумі 1.777,95 грн., за таким розрахунком суду, здійсненого за період, на який позивачем нараховувалися 3% річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихСума 3% за період прострочення 95.991,20 01.09.2015 - 10.12.2015 101 3 % 796,86 85.991,20 11.12.2015 - 27.01.2016 48 3 % 339,25 70.991,20 28.01.2016 - 16.05.2016 110 3 % 641,84 Загальна сума 3% складає 1.777,95

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат суд зазначає, що вказана вимога задовольняється судом частково, оскільки розрахунок позивача, викладений у позові, є арифметично невірним. Наведена позовна вимога підлягає задоволенню в сумі 4.671,95 грн., за таким розрахунком суду:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 09.2015 - 11.2015 95.991,20 102,99 2.870,14 12.2015 - 01.2016 85.991,20 101,60 1.375,86 02.2016 - 03.2016 70.991,20 100,60 425,95 Загальна сума інфляційних втрат складає 4.671,95

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-СЕРВІС ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2-А; ідентифікаційний код 36398014, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО - ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ "ДАКМАС" (07500, Київська обл., Баришівський район., смт. Баришівка, вул. Пархоменка, буд. 34; ідентифікаційний код 37649016, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 70.991 (сімдесят тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 20 коп.; пеню в сумі 13.682 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 96 коп.; 3 % річних в сумі 1.777 (одна тисяча сімсот сімдесят сім) грн. 95 коп.; інфляційні втрати в сумі 4.671 (чотири тисячі шістсот сімдесят одна) грн. 95 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10 червня 2016 року

Суддя С.В. Балац