Рішення

від 06.06.2016 по справі 910/8888/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016Справа №910/8888/16

За позовом: державного підприємства "ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСТЕХ";

про: стягнення 55.990,70 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Каранда Д.Л. - за довіреністю від 01.04.2016, № 1024;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Державне підприємство "ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСТЕХ" про стягнення 55.990,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі укладеного між сторонами договору про поставку товарів від 05.02.2015 № 05/02/2015/12 перерахував на користь відповідача грошові кошти в якості оплати товару, проте відповідачем зобов'язання з поставки товару за вказаним договором не виконані, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 43.000,00 грн.

Крім того, з огляду на те, що відповідачем порушено зобов'язання за договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді штрафу в сумі 3.010,00 грн. та пені в сумі 9.980,70 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/8888/16. Розгляд справи призначений на 06.06.2016.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.06.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між державним підприємством "ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД", як покупцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСТЕХ", як продавцем, (далі - відповідач) укладено договір про поставку товарів від 05.02.2015 № 05/02/2015/12 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач зобов'язується поставити, а позивач прийняти та оплатити товар (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна цього Договору становить 43.000,00 грн.

Положеннями п. 4.1 Договору передбачено, що позивач здійснює 100 % передоплату на розрахунковий рахунок відповідача на загальну суму Договору, зазначену в п. 3.1, з моменту підписання Договору і виставлення рахунку-фактури.

Згідно з п. 5.1 Договору, строк (термін) поставки (передачі) товару: протягом 15 банківських днів з моменту перерахування 100 % передоплати вартості Договору, зазначеної в п. 3.1.

У відповідності до п. 7.3 Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань відповідачем при поставці товару, останній сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення строків, за кожний робочий день прострочення від загальної вартості товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх грошових зобов'язань за Договором, здійснив на користь відповідача оплату товару в сумі 43.000,00 грн., що складає 100 % від загальної вартості товару. Наведена фактична обставина підтверджуються платіжним дорученням від 25.02.2015 № 69, яке наявне в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Беручи до уваги факт здійснення позивачем попередньої оплати в розмірі 100 % від загальної вартості товару у відповідача, на підставі Договору виникло зобов'язання поставити оплачений позивачем товар.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок допущенного з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за Договором, відповідач товар, визначений у Договорі позивачеві не поставив. Враховуючи наведену обставину, позивач надіслав на адресу місцезнаходження відповідача лист-вимогу від 03.08.2015 № 2475 з вимогою повернути в семиденний термін попередню оплату за Договором в сумі 43.000,00 грн., яка отримана відповідачем 14.08.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без виконання. Тобто передплата за товар у розмірі 43.000,00 грн., з урахуванням умов Договору, повинна бути повернена відповідачем на користь позивача не пізніше 21.08.2015.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за Договором, позивач заявив позовні вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді штрафу в сумі 3.010,00 грн. та пені в сумі 9.980,70 грн.

З урахуванням наведених вище фактичних обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту поставки відповідачем позивачеві товару, який визначений у Договорі або повернення останньому суми попередньої оплати у розмірі 43.000,00 грн. сторонами спору суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 43.000,00 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3 Договору сторонами передбачена сплата пені відповідачем у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при поставці товару.

Крім того, приписами п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений Договором, тому заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача господарських санкцій у вигляді штрафу в сумі 3.010,00 грн. та пені в сумі 9.980,70 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСТЕХ" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 10-Г, офіс 14; ідентифікаційний код 39455049, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь державного підприємства "ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (64302, Харківська обл., м. Ізюм, вул. пр-т. Незалежності, буд. 66; ідентифікаційний код 30210163, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 43.000 (сорок три тисячі) грн. 00 коп.; штраф в сумі 3.010 (три тисячі десять) грн. 00 коп.; пеню в сумі 9.980 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 70 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10 червня 2016 року

Суддя С.В. Балац