Рішення

від 17.03.2015 по справі 911/5590/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р. Справа № 911/5590/14

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОУЗІЛ СОЛАР»

про стягнення 14 555 526,14 доларів США

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. №19-11/161 від 24.11.2014);

ОСОБА_2 (дов. №19-11/157 від 04.11.2014);

від відповідача не з'явились.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОУЗІЛ СОЛАР» (далі - відповідач) про стягнення 14 555 526,14 доларів США заборгованості, з яких: 7 726 872,03 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, 5 595 599,25 доларів США простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 655 717,06 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту, 98 739,93 доларів США 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту, 399 365,20 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів та 79 232,67 доларів США 3% річних за несвоєчасну сплату процентів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором кредитної лінії № 6 від 08.02.2011 в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у строк та у розмірі, встановлених таким договором.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2014 порушено провадження у справі № 911/5590/14, розгляд справи призначено на 12.02.2015.

19.01.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява №55/2-08/53-395 від 16.01.2015 (вх. № 1054/15 від 19.01.2015) про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 84 764 403,64 доларів США заборгованості, з яких: 75 475 048,03 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, 6 951 565,36 доларів США простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 1 489 428,16 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту, 198 960,82 доларів США 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту, 568 819,88 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів та 80 581,39 доларів США 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, яка прийнята судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2015 розгляд справи відкладено на 26.02.2015.

26.02.2015 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Антонової В.М. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2015 розгляд справи призначено на 17.03.2015.

Відповідач не скористався своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

У судовому засіданні 17.03.2014 представник позивача підтримав позов повністю з урахуванням поданої ним заяви про збільшення позовних вимог.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Відповідач в судове засідання 17.03.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2011 між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», яке в подальшому було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОУЗІЛ СОЛАР» (Позичальник) укладено договір кредитної лінії № 6, згідно якого банк зобов'язався надати на умовах договору, а позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

У подальшому до укладеного договору кредитної лінії № 6 від 08.02.2011 вносились зміни і доповнення, а саме Додатковими договорами № 1 від 18.03.2011, № 2 від 04.05.2011, № 3 від 06.05.2011, № 4 від 10.06.2011, № 5 від 15.06.2011, № 6 від 24.06.2011, № 7 від 06.07.2011, № 8 від 30.11.2011, № 9 від 08.12.2011, № 10 від 31.01.2012, № 11 від 28.02.2012, № 12 від 15.11.2012 та № 13 від 05.07.2013.

Згідно п. 2.2 договору кредит надається у вигляді мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 07 лютого 2021 року.

Кредит позичальнику може надаватися в такій валюті: в національній валюті (гривня), в доларах США, в Євро. Погашення основної суми боргу (його частини) здійснюється у валюті надання кредиту (його частини). Валюта кредиту при наданні кредиту визначається відповідно до поданої заявки позичальника, підписаної керівником та головним бухгалтером позичальника та погодженої з банком, з врахуванням умов п. 2.3.2 договору (п. 2.3.1 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку для фінансування будівництва сонячної електростанції (проект «Будівництво сонячної електростанції» (АР Крим, Сакський район, с. Охотникове встановленою потужністю 20 МВт), а також інших витрат пов'язаних з експлуатацією забудованого об'єкта будівництва.

Згідно п. 2.6 договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором.

Проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 16% річних в гривні; 10,5% річних в євро; 11% річних в доларах США, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному договором. (п. 2.6.1 договору)

Проценти нараховуються методом факт/факт на основну суму боргу за строк фактичного користування кредитними коштами, починаючи з першого дня видачі кредитних коштів включно, та до повного погашення основної суми боргу. При нарахуванні процентів день видачі кредитних коштів приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день погашення основної суми боргу (його частини) до розрахунку процентів не включається. Нараховані проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше останнього числа звітного місяця, а в разі розірвання договору - одночасно з погашенням всієї основної суми боргу. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 28 лютого 2011 року. (п.п. 2.6.2, 2.6.3 договору).

Банк має право вимагати негайного погашення основної суми боргу та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом, комісійних винагород, якщо: позичальник вчасно не погасив основну суму боргу, її частину, проценти за користування кредитом, комісійні винагороди або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором. (п. 3.3.1 договору).

Відповідно до п. 3.4.1 договору підставою для визначення суми зобов'язань і підстав їх виконання є виписки з рахунків, відкритих у банку для обліку заборгованості позичальника за договором.

Згідно п. 5.3.2 договору позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені договором, погашати основну суму боргу та своєчасно у визначені договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом та комісійні винагороди, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань та/або обов'язків за цим договором сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Пунктом 1 додаткового договору № 1 від 18.03.2011 визначено викласти п.п. 2.6.1 договору в наступній редакції: «проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 16% річних в гривні, 10,5 % річних в євро; 10,75% річних в доларах США.

Пунктом 2 додаткового договору № 2 від 04.05.2011 визначено, що згідно з умовами договору та відповідно до п. 2.5.9 договору позичальнику надається транш у сумі 19 703 276,25 доларів США.

Згідно п. 1 додаткового договору № 3 від 06.05.2011 позичальнику надаються транші у сумі 31 673 969,60 доларів США.

Відповідно до п. 1 додаткового договору №4 від 10.06.2011 позичальнику надається транш у сумі 10 418 310,00 доларів США.

Пунктом 1 додаткового договору № 5 від 15.06.2011 позичальнику надається транш у сумі 788 150,00 доларів США.

Пунктом 2 додаткового договору № 6 від 24.06.2011 сторони внесли зміни до п. 2.3.5 та погодили графік погашення кредиту в наступні строки: щомісячно починаючи з лютого 2012 року (107-м місяців) по 702 573,00 доларів США; не пізніше 07 лютого 2021 (108-й місяць) 702 637,00 доларів США.

Відповідно до п. 1 додаткового договору № 7 від 06.07.2011 позичальнику надається транш у сумі 13 207 250,58 доларів США.

Додатковим договором № 8 від 30.11.2011 сторони внесли зміни до п. 2.6.3 договору і виклали в наступній редакції: нараховані за період з першого дня видачі кредитних коштів або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день повернення позичальником кредиту проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним, а в разі розірвання договору - одночасно з погашенням всієї основної суми боргу.

Згідно п. 1 додаткового договору № 11 від 28.02.2012 сторони погодили графік погашення кредиту в наступні строки, а саме: щомісячно починаючи з лютого 2011 року (83-и місяці) по 903 308,00 доларів США; не пізніше 07 лютого 2021 року (84-й місяць) 903 384,00 доларів США.

Судом встановлено, що станом на 01.12.2014 позичальник має прострочену заборгованість перед банком за договором кредитної лінії № 6 від 08.02.2011, розмір якої становить 13 322 471,31 доларів США, з яких 7 726 872,03 доларів США прострочена заборгованість за кредитом та 5 595 599, 25 доларів США прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Крім того, позивач користуючись правом передбаченим п. 3.3.1 договору вимагав у відповідача негайного погашення основної суми боргу та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 82 970 570,74 доларів США, про що на адресу відповідача направив вимогу про дострокове повернення кредиту № 55/2-06/24 від 02.12.2014, яка залишилась без задоволення та відповіді.

Предметом позову з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог є вимоги про стягнення 75 475 048,03 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 6 951 565,36 доларів США простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 1 489 428,16 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту, 198 960,82 доларів США 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту, 568 819,88 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів та 80 581,39 доларів США 3% річних за несвоєчасну сплату процентів.

Суд встановив, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою та частиною третьою ст. 509 Цивільного кодексу України , зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини першої ст. 1054 Цивільного кодексу України , за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано зазначених вище норм процесуального законодавства України, подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед позивачем у сумі 75 475 048,03 доларів США по тілу кредиту та 6 951 565,36 доларів США по відсотках за користування кредитом.

Враховуючи вищезазначене та те, що борг відповідача з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 75 475 048,03 доларів США простроченої заборгованості за кредитом та 6 951 565,36 доларів США простроченої заборгованості за нарахованими процентами є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем суми кредиту та нарахованих процентів, позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 55/2-08/53-395 від 16.01.2015 просить стягнути з відповідача за період з 01.03.2014 по 12.01.2015 1 489 428,16 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту та за період з 16.02.2014 по 12.01.2015 568 819,88 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів.

Згідно п. 7.1.1 договору за порушення взятих на себе зобов'язань позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.2 договору за порушення строків оплати (п. 4.2 договору) покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,25%, але не більше розміра, визначеного законодавством, від суми простроченого платежа за кожен день прострочки.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 року за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Відповідно до п. 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013р. день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені, арифметично вірний розмір пені становить 1 489 428,16 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту та 569 732,67 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів. Відтак, вимога про стягнення 1 489 428,16 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту та 568 819,88 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором кредитної лінії № 6 від 08.02.2011, позивачем з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог за період з 16.02.2014 по 12.01.2015 нараховано 198 960,82 доларів США 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту та 80 581,39 доларів США 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку 3 % річних, арифметично вірний розрахунок 3 % за несвоєчасну сплату кредиту та 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів складає 198 960,82 доларів США та 80 517,00 доларів США відповідно. Відтак, вимога про стягнення 198 960,82 доларів США 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту підлягає задоволенню повністю, а вимога про 80 581,39 доларів США 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів підлягає задоволенню частково в розмірі 80 517,00 доларів США.

Відповідно до ч. 1-2 п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29 червня 2010 року «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 , частина третя статті 533 Цивільного кодексу України , Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» ). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Частиною 2 пункту 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» відшкодування витрат по сплаті судового збору покладається на відповідача в повному обсязі, обрахованої з гривневого еквіваленту заявленої до стягнення заборгованості, із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. Позивач за подання до суду позову сплатив судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.

На підставі викладеного, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача у сумі 73 080,00 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОУЗІЛ СОЛАР» (95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Турецька, буд. 13А; ідентифікаційний код 36905413) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, Печерський р-н, вул. Госпітальна, 12-г; ідентифікаційний код 00032129) 75 475 048 (сімдесят п'ять мільйонів чотириста сімдесят п'ять тисяч сорок вісім доларів США) 03 центів простроченої заборгованості за кредитом; 6 951 565 (шість мільйонів дев'ятсот п'ятдесят одну тисячу п'ятсот шістдесят п'ять доларів США) 36 центів простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 1 489 428 (один мільйон чотириста вісімдесят дев'ять тисяч чотириста двадцять вісім доларів США) 16 центів пені за несвоєчасне погашення кредиту; 568 819 (п'ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот дев'ятнадцять доларів США) 88 центів пені за несвоєчасну сплату процентів; 198 960 (сто дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот шістдесят доларів США) 82 центів 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 80 517 (вісімдесят тисяч п'ятсот сімнадцять доларів США) 00 центів 3% річних за несвоєчасну сплату процентів та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень) 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено: 24.03.2015