Рішення

від 08.06.2016 по справі 913/610/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

08 червня 2016 року Справа № 913/610/16

Провадження № 9пд/913/610/16

за позовом першого заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури, м. Старобільськ Луганської області в інтересах держави в особі Марківської районної ради Луганської області, смт. Марківка Луганської області

до 1-го відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Кризьке Марківського району Луганської області

та 2-го відповідача - Відділу культури Марківської районної державної адміністрації Луганської області, смт. Марківка Луганської області

про визнання договору оренди недійсним та зобов'язання повернути приміщення

суддя Ворожцов А.Г.

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь :

від заявника - ОСОБА_2, посвідчення прокурора № 013758 від 06.12.2012,

ОСОБА_3, посвідчення прокурора № 028256 від 15.08.2014,

від позивача - представник не прибув,

від 1-го відповідача - представник не прибув,

від 2-го відповідача - представник не прибув,

в с т а н о в и в:

суть спору : до суду в інтересах держави в особі Марківської районної ради звернувся перший заступник керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Відділу культури Марківської районної державної адміністрації, в якій заявлено вимоги про:

- визнання недійсним договору оренди приміщення від 30.12.2015, укладеного між Відділом культури Марківської районної державної адміністрації та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;

- зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернути Марківській районній раді частину нежитлового приміщення Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (школи естетичного виховання) Марківського району Луганської області, розташованого за адресою: Луганська область, смт Марківка, вул. Центральна (колишня вул. Леніна), буд. 2, площею 9,22 кв.м, шляхом укладення акту прийому-передачі.

У судове засідання прибули представники прокуратури Харківської області.

Заявою № 94/1-13 від 31.05.2016, яка надійшла на електронну адресу суду 03.06.2016, Марківська районна рада підтримала позовні вимоги та просила розглянути справу без участі її представника.

1-й відповідач , фізична особа-підприємець ОСОБА_1, у судове засідання не прибув, надіславши на електронну адресу суду заяву від 06.06.2016 про розгляд справи без його участі.

Відзивом на позовну заяву 1-й відповідач просить визнати його не відповідачем, а постраждалою особою, оскільки він сплачував орендну плату та комунальні послуги за спірним договором, а розірвання цього договору спричинить матеріальні збитки, враховуючи, що він здійснив ремонт орендованого приміщення.

2-й відповідач , Відділ культури Марківської райдержадміністрації, відзив на позовну заяву не надав. Участь представника у судовому засіданні не забезпечив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В пункті 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18 зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

З метою повідомлення 2-го відповідача про час та місце розгляду справи, суд на адресу відповідача направляв копії процесуальних документів.

Таким чином, 2-й відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки неявка в судове засідання відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи документами.

Оцінивши обставини справи, вислухавши доводи прокурора, суд дійшов наступного висновку .

Прокурор звернувся з цим позовом відповідно до повноважень, наданих йому ст. 121 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Під час проведення Марківським відділенням Старобільської місцевої прокуратури Луганської області перевірки щодо вивчення стану збереження мережі дитячих закладів було встановлено, що у порушення ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту», ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» Відділом культури Марківської райдержадміністрації та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 30.12.2015 було укладено договір оренди приміщення (далі - договір) (а.с. 18).

Майно було передане за актом прийому-передачі від 30.12.2015 (а.с. 19).

Відповідно до п. 1 спірного договору 2-й відповідач (орендодавець) передав, а 1-й відповідач (орендар) прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (школи естетичного виховання), яке розташоване за адресою: Луганська область, смт Марківка, вул. Леніна, буд. 2, площею 9,22 кв. м.

Відповідно до п. 1.3 Статуту навчального закладу (а.с. 21-32) заклад заснований на державній формі і, відповідно до п. 2 ст. 18 Закону України «Про освіту», має статус державного закладу освіти.

Фінансування закладу здійснюється за рахунок коштів районного бюджету та плати за навчання учнів (п. 6.2).

Відповідно до ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» передбачено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що об'єкт освіти - це не лише навчальний заклад, а й будівлі, споруди, обладнання та інші цінності закладів системи освіти, тому передача будь-яких приміщень навчальних закладів в оренду суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності, не пов'язаної з наданням освітніх послуг, заборонено законом.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Таким чином, доводи прокурора про те, що спірний договір оренди укладено з порушенням вимог Закону України «Про освіту» та Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України.

За аналогічною нормою ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Згідно з п. 2.7 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11, ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачена можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (здійснене користування за договором оренди).

У такому разі господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним має зазначити, що зобов'язання за договором припиняється на майбутнє.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Суд не приймає доводів 1-го відповідача щодо визнання його постраждалою особою, оскільки це не передбачено процесуальним законом.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, прокурором доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, натомість відповідачі не спростували це в належний спосіб та не довели іншого.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

В укладенні спірного договору оренди вбачається вина як 1-го відповідача, так і 2-го відповідача.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідачів в рівних частинах згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсним договір оренди приміщення від 30.12.2015, укладений між Відділом культури Марківської районної державної адміністрації та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

3. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , 92424, Луганська область, Марківський район, с. Кризьке, вул. Мічуріна, буд. 12, ід. номер НОМЕР_1, повернути Марківській районній раді , 92400, Луганська область, смт Марківка, вул. Центральна (Леніна), буд. 18, код 24852475, частину нежитлового приміщення Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (школи естетичного виховання) Марківського району Луганської області, площею 9,22 кв.м, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Марківка, вул. Центральна (Леніна), буд. 2.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , 92424, Луганська область, Марківський район, с. Кризьке, вул. Мічуріна, буд. 12, ід. номер НОМЕР_1, на користь Прокуратури Луганської області , 93408, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 27, код 02909921, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн.

5. Стягнути з Відділу культури Марківської районної державної адміністрації , 92400, Луганська область, смт. Марківна, вул. Центральна (Леніна), буд. 2, код 02227179, на користь Прокуратури Луганської області , 93408, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 27, код 02909921, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Видати накази після набрання законної сили даним рішенням.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.06.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане - 09.06.2016.

Суддя А.Г. Ворожцов