Рішення

від 06.06.2016 по справі 910/8951/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016Справа №910/8951/16

За позовом: РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО МІСТУ КИЄВУ;

до: приватного акціонерного товариства "ОРІЇ";

про: стягнення 8.158,21 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Гармашов Б.С. - за довіреністю від 08.02.2016 № 14;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

РЕГІОНАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО МІСТУ КИЄВУ звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "ОРІЇ" про стягнення 8.158,21 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.12.2009 № 4809, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за вказаним договором в сумі 8.158,21 грн., з яких: основна заборгованість складає 7.272,24 грн.; пеня в сумі - 835,06 грн. та інфляційні втрати в сумі 50,91 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/8951/16. Розгляд справи призначено на 06.06.2016.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

Також відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 ГПК, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 ГПК справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.06.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між РЕГІОНАЛЬНИМ ВІДДІЛЕННЯМ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО МІСТУ КИЄВУ, як орендодавцем, (далі - позивач) та приватним акціонерним товариством "ОРІЇ", як орендарем, (далі - відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.12.2009 № 4809 з подальшими змінами та доповненнями (далі - Договір) відповідно до предмету якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення будівлі гаражного боксу № 10 (далі - майно) загальною площею 214,50 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 4 (на першому поверсі одноповерхової будівлі), що перебувають на балансі державного науково-виробничого підприємства "ЕЛЕКТРОНМАШ" (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.11.2012 і становить 833.600,00 грн.

Пунктом 3.1 Договору сторонами визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - листопад 2012 - 10.420,00 грн.

Розмір орендної плати змінено за домовленістю сторін і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - листопад 2012 11.294,70 грн.

Відповідно до п. 3.6 Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Положеннями п. 3.7 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 3.8 Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Відповідач, зокрема, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3 Договору).

У відповідності до п. 10.1 Договору, цей діє з 28.12.2009 до 28.11.2012 включно.

Відповідно до п. 1 договору від 04.12.2012 № 4809/03 про внесення змін до Договору, Договір продовжено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 28.11.2012 до 28.10.2015 включно.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами спору Договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, що належить державі, тому права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями Глави 58 Цивільного кодексу України та Параграфу 5 Глави 30 Розділу VI Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного і комунального майна".

Частинами 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання.

Приписом ст. 2 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна.

Орендодавцями є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю (ст. 5 Закону України "Про оренду державного і комунального майна").

Судом встановлено, що 28.12.2009 сторони Договору, підписанням та скріпленням відбитками їх печаток Акту приймання-передавання орендованого майна, засвідчили факт передання позивачем та отримання відповідачем предмету оренди.

В подальшому між сторонами спору укладено договір від 24.02.2016 № 4809/05 про припинення Договору.

Судом встановлено, що 30.11.2015 сторони Договору, підписанням та скріпленням відбитками їх печаток Акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майна, засвідчили факт повернення відповідачем позивачу предмету оренди.

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договором, встановлений п. 3.6 Договору, у вигляді несвоєчасної сплаті орендної плати. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором та звернення останнього до господарського суду з метою захисту своїх порушених прав шляхом стягнення з відповідача 7.272,24 грн.

Крім того, враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 835,06 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення інфляційних втрат в сумі 50,91 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем суми заборгованості, наявної за Договором, в сумі 7.272,24 грн. сторонами спору до суду не подано.

Підсумовуючи сукупність наведених фактів, суд відзначає, що факт наявності заборгованості у відповідача належним чином доведено, документально підтверджено і, в той же час, відповідачем не спростовано, відтак позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7.272,24 грн. є правомірною та такою що підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Статтею 29 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" встановлено, що за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 835,06 грн. та інфляційних втрат в сумі 50,91 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "ОРІЇ" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 29; ідентифікаційний код 24095844, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО МІСТУ КИЄВУ (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 50-Г; ідентифікаційний код 19030825, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 7.272 (сім тисяч двісті сімдесят дві) грн. 24 коп.; пеню в сумі 835 (вісімсот тридцять п'ять) грн. 06 коп.; інфляційні втрати в сумі 50 (п'ятдесят) грн. 91 коп.;

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "ОРІЇ" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 29; ідентифікаційний код 24095844) в дохід державного бюджету України судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в сумі 1.378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10 червня 2016 року

Суддя С.В. Балац