Рішення

від 06.06.2016 по справі 910/6470/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р.Справа № 910/6470/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія насіннєвої торгівлі", м. Харків про стягнення 344796,77 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю №176 від 04.12.2015;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" (позивач) звернулось до господарського суду м.Києва з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія насіннєвої торгівлі" заборгованості за договором банківського кредиту № 162-К/11 від 28.09.2011 в сумі 344796,77 грн., з яких 230000,00 грн. - сума кредиту, 52931,50 грн. - відсотки за користування кредитом та 61865,27 грн. - сума неустойки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань по сплаті суми кредиту за договором банківського кредиту № 162-К/11 від 28.09.2011 внаслідок чого станом на 01.04.2016 виникла заборгованість в сумі 344796,77 грн.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 11.04.2016 по справі № 910/6470/16 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія насіннєвої торгівлі" про стягнення 344796,77 грн. передано за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11 травня 2016 року о 12:40 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 травня 2016 року розгляд справи відкладено на 24 травня 2016 р. о 11:20 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 травня 2016 року розгляд справи відкладено на 06 червня 2016 р. о 10:30 год.

Представник позивача 06 червня 2016 р. надав письмові пояснення (вх. №18595) щодо підстав нарахування неустойки (штрафу), заявленої до стягнення, які судом долучено до матеріалів справи.

В письмових поясненнях позивач зазначає, що ним заявлено до стягнення суму штрафу в сумі 1400 грн. за неподання фінансової звітності, у зв'язку з порушенням п.3.2.6 договору та 1400 грн. за порушення умов страхування предмету застави (п.3.2.9 Договору).

Представник позивача в судовому засіданні 06.06.2016 підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав.

Копія ухвали про відкладення розгляду справи була надіслана на адресу відповідача: 61000, м. Харків, вул. Северина Потоцького (17-го Партз'їзду), буд. 38-А яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте була повернута підприємством зв'язку до господарського суду з посиланням на закінчення терміну зберігання.

У п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам України надано роз'яснення, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

28 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Укргазпромбанк" (надалі - Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія насіннєвої торгівлі" (надалі - Позичальник) було укладено Договір банківського кредиту №162-К/11 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору предметом цього Договору є надання Кредитодавцем Позичальнику грошових коштів у вигляді кредиту (надалі - кредит) та зобов'язання Позичальника повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі в розмірі, на умовах та в порядку, що визначені цим Договором, а саме:

1.1.1. надання кредиту - це надання у строкове платне користування Позичальнику грошових коштів, з встановленим цим Договором, у тому числі Додатком № 1 до цього Договору - Графіком повернення кредиту, що є невід'ємною частиною цього Договору (надалі - Графік повернення кредиту);

1.1.2. сума кредиту - 700000,00 (сімсот тисяч, 00) гривень;

1.1.3. строк кредиту (строк кредитування) - до "27" вересня 2013 року включно; повернення кредиту здійснюється частинами в розмірі та в строки згідно Графіку повернення кредиту;

1.1.4. процентна ставка за користування кредитом - 20,5 % (двадцять цілих п'ять десятих відсотка) річних;

У п.1.2. Договору сторони визначили, що строк сплати процентів за користування кредитом - щомісячно, не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а за останній місяць користування кредитом - одночасно з погашенням суми кредиту, але не пізніше кінцевого строку кредитування, що зазначено у пункті 1.1.3. Договору.

Відповідно до п.1.3. Договору при розрахунку процентів за користування кредитом приймається кількість днів у місяці - календарна, кількість днів на рік: 365 (триста шістдесят п'ять) днів.

Згідно з п.1.4. Договору у разі недостатності грошових коштів для виконання збов'язань Позичальника за цим Договором в повному обсязі, вимоги Кредитодавця погашаються у такій черговості: у першу чергу погашається прострочена заборгованість за процентами, у другу чергу - оплачуються поточні нараховані проценти (не прострочені); у третю чергу - прострочена заборгованість за кредитом, комісіям та іншим платежам, встановленим цим Договором; далі грошові кошти направляються на виконання зобов'язань згідно порядку, встановленим цим Договором. Черговість платежів може бути змінена Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до п.2.1. Договору цільове призначення кредиту: поповнення обігових коштів та здійснення іншої статутної діяльності Позичальника.

Згідно з п. 2.2. Договору кредитування Позичальника (надання грошових коштів) здійснюється у безготівковій формі, на підставі письмових заявок Позичальника у повній сумі кредиту або окремими частинами, згідно з письмовою заявою Позичальника, шляхом зарахування коштів на його поточний рахунок № НОМЕР_1 ПАТ "Укргазпромбану", МФО 320843, або шляхом сплати платіжних доручень Позичальника.

Відповідно до п.2.3. Договору Надання кредиту Позичальнику здійснюється за умови виконання Позичальником зобов'язань, передбачених цим Договором та підписання на умовах, визначених Кредитодавцем, договорів щодо забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором, зазначених в акті 2.4. цього Договору. Надання кредиту Позичальнику здійснюється у триденний строк після отримання Кредитодавцем відповідної письмової заявки Позичальника.

Згідно з п.2.4. Договору виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором забезпечуються:

2.4.1. заставою автомобілю Skoda Fabia, належного ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), реєстраційний № НОМЕР_3;

2.4.2. заставою автомобілю Маzda 3, належного ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4), реєстраційний № НОМЕР_5;

2.4.3. заставою автомобілю Маzda б, належного ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6), реєстраційний № НОМЕР_7;

2.4.4. заставою автомобілю Skoda Fabia, належного ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8), реєстраційний № НОМЕР_9;

2.4.5. заставою автомобілю Renault Megan, належного ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_10), реєстраційний АА2853ВН;

2.4.6. заставою автонавантажувача BT Саrgо DТ 15, належного ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_11);

2.4.7. заставою належних Позичальнику товарів в обороті, а саме: насіння овочевих культур, насіння газонних трав, торфосуміші та інше, заставною вартістю згідно балансової їх вартості станом на 01.09.2011 року, що становить 2 200 000,00 (два мільйони двісті тисяч, 00) гривень;

2.4.8. порукою ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_11).

Відповідно до п.3.1.1. Договору Кредитодавець зобов'язаний надати Позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі, на строк і на умовах, встановлених цим Договором.

Згідно з п.3.1.3. Договору Кредитодавець зобов'язаний відкрити Позичальнику позичковий рахунок №20632024531 для видачі та погашення кредиту; рахунок для зарахування процентів №20687024531, рахунок для сплати комісії за надання кредиту, комісії за забезпечення обслуговування кредитної заборгованості при зміні умов Договору з ініціативи Позичальника №35788024533.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору Позичальник зобов'язаний повернути Кредитодавцю кредит в строк згідно п. 1.1.3. Договору, у повному обсязі, в валюті кредиту та в порядку, що встановлені Договором (у тому числі Графіком повернення кредиту).

Згідно з п. 3.2.3. Договору Позичальник зобов'язаний платити Кредитодавцю щомісячно проценти за користування кредитом у валюті кредиту, в розмірі, строки та в порядку, що встановлені цим Договором.

Цей Договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором (п.7.7. Договору).

Додатковою угодою № 1 до договору від 21.12.2012р. до договору банківського кредиту №162-К/11 від 28.09.2011 змінено процентну ставку за користування кредитом та встановлено у розмірі 25% річних.

27 вересня 2013 року між Сторонами була укладена додаткова угода №2, відповідно до якої до договору банківського кредиту №162-К/11 від 28.09.2011 були внесені зміни, а саме, пункт 1.1.3 Договору викладено в наступній редакції:

"1.1.3. строк кредиту (строк кредитування) - до "25" вересня 2015 року включно; повернення кредиту здійснюється частинами в розмірі та в строки згідно Графіку повернення кредиту;"

Пункт 2.4. Договору викладено в наступній редакції:

"2.4.1. заставою автомобілю Skoda Fabia, належного ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), реєстраційний № НОМЕР_3 заставною вартістю 66900,00 гривень;

2.4.2. заставою автомобілю Маzda 3, належного ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4), реєстраційний № НОМЕР_5 заставною вартістю 106700,00 гривень;

2.4.3. заставою автомобілю Toyota Camry, належного ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_11), реєстраційний № НОМЕР_12 заставною вартістю 236900,00 гривень;

2.4.4. заставою автомобілю Skoda Fabia, належного ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8), реєстраційний № НОМЕР_9 заставною вартістю 74000,00 гривень;

2.4.5. заставою автомобілю Renault Megan, належного ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_10), реєстраційний АА2853ВН заставною вартістю 59700,00 гривень;

2.4.6. заставою автонавантажувача BT Саrgо DТ 15, належного ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_11) заставною вартістю 129200,00 гривень;

2.4.7.заставою належних Позичальнику товарів в обороті, а саме: насіння овочевих культур, насіння газонних трав, торфосуміші та інше, заставною вартістю згідно балансової їх вартості станом на 01.09.2011 року, що становить 2 200 000,00 (два мільйони двісті тисяч, 00) гривень;

2.4.8. порукою ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_11)."

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, а саме перерахував позичальнику 04.10.2011 на поточний рахунок кредитні кошти в розмірі 700 000,00 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку за період з 28.09.2011 по 06.04.2016 (арк. 24).

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати відсотків належним чином, відповідно до умов договору, не виконав, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем станом на 01.04.2016року виникла заборгованість по сплаті кредиту в сумі 230000 грн. та відсоткам за користування кредитом в сумі 52931,50 грн., що підтверджується виписками про рух коштів по рахунках, сформованих станом на 06.04.2016 та наявними в матеріалах справи.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У відповідності до статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по сплаті кредиту в сумі 230000 грн. та відсотків за користування кредитом в сумі 52931,50 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення суми неустойки в розмірі 61865,27 грн., судом встановлено, що вона складається згідно пояснень позивача та його розрахунку, доданого до позовної заяви з сум пені, нарахованої за прострочення повернення кредиту - 50461,37 грн., пені, нарахованої за прострочення по сплаті відсотків за користування кредитом - 8603,90 грн., штрафу за порушення умов п.3.2.9. договору щодо страхування майна - 1400 грн. та штрафу за порушення умов п.3.2.6 договору щодо надання документів про фінансовий стан і діяльність позичальника в розмірі 1400 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 3.2.6. Договору Позичальник зобов'язаний надавати Кредитодавцю фінансову звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів Позичальника за звітний період. Перелік та строки надання звітності встановлені у Додатку № 2 до цього Договору.

Згідно з умовами п. 3.2.9. Договору Позичальник зобов'язаний страхувати та/або забезпечити страхування зазначені у пунктах 2.4.1-2.4.5 Договору предмети застави протягом всього строку дії цього Договору до повного виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором.

Відповідно до п.5.3. Договору у разі порушення Позичальником будь - якого зобов'язання за цим Договором (крім грошових зобов'язань) Позичальник сплачує штраф у розмірі 0,2% (нуль цілих дві десятих відсотка) від ліміту граничної заборгованості за кредитною лінією, що зазначена в п.1.1.2. Договору, за кожен випадок такого порушення.

Як вбачається з матеріалів справи та, що не спростовано відповідачем, останній в порушення умов договору - п. 3.2.6. та п. 3.2.9. Договору не надавав позивачу документи, що містять інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів позичальника у строки встановлені у Додатку № 2 до договору, а також не надав позивачу документи на підтвердження страхування предметів застави.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу за порушення умов п.3.2.9. договору в сумі 1400 грн. та штрафу за порушення умов п.3.2.6 договору в розмірі 1400 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.1. Договору у разі порушення позичальником зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісій згідно умов цього Договору, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в національній валюті України за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені за допомогою системи "Законодавство" з урахуванням приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст.ст. 253-255 ЦК України, суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення пені, нарахованої за прострочення повернення кредиту в сумі 50461,37 грн. та пені, нарахованої за прострочення по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 8603,90 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 5171,95 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 543, 553, 554, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 33-35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія насіннєвої торгівлі" (61000, м. Харків, вул. Северина Потоцького (17-го Партз'їзду), буд. 38-А, код ЄДРПОУ 34585332) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" (02098, м. Київ, Дніпровська набережна, буд. 13, код ЄДРПОУ 24262992) заборгованість за договором банківського кредиту №162-К/11 від 28.09.2011 в розмірі 344796,77 грн. (з яких: 230000,00 грн. - сума кредиту, 52931,50 грн. - сума відсотків за користування кредитом, 61865,27 грн. - неустойки) та витрат по сплаті судового збору в сумі 5171,95 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_8