Постанова

від 31.05.2016 по справі 904/8782/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2016 року Справа № 904/8782/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Величко Н.Л., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Череповський В.П., протокол № 26 від 20.11.2013р.

від відповідача: Мусійченко Д.Л., довіреність № 648-К-О від 22.02.2016 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2015р. у справі № 904/8782/14

за позовом Громадської організації "Запорізька регіональна асоціація рибопромисловців, орендарів та власників землі "ПРИАЗОВ'Я", м. Бердянськ, Запорізька області

до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

про стягнення 90 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2015 року (головуючий суддя Ярошенко В.І. судді Золотарьова Я.С., Юзіков С.Г.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь Громадської організації "Запорізька регіональна асоціація рибопромисловців, орендарів та власників землі "Приазов'я" грошові кошти у розмірі 90 000 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 827 грн.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з норми ст. 1212 Цивільного кодексу України, що оскільки договір про надання послуг еквайрингу, укладений між позивачем та відповідачем, є розірваним на момент розгляду справи, то утримання відповідачем грошових коштів у розмірі 90000 грн. є безпідставним.

Також місцевий господарський суд дійшов висновку про недоцільність призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, оскільки може призвести до затягування розгляду справи.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- витребувати у Головного центрі обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію стосовно того, чи перетинали громадяни Сполучених Штатів Америки WALES ARTUR, SMITH WILLIAM, WALLS M JAMES, MONROE PIERRE, THATCER MARGARET, WALES M JESSICA, WALES M MICHAEL державний кордон України у вересні 2013 року;

- витребувати у представництва "Віза Інтернешнл Сервіс Есоусіейшн" інформацію щодо власників карткових рахунків банків США згідно переліку в апеляційній скарзі;

- призначити по справі почеркознавчу експертизу документів, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз з переліком питань на вирішення судовому експерту;

- скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2015р. та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що в процесі моніторингу працівниками Банку були виявлені високоризикові операції, які здійснювались по терміналу № S1ZP0MVT. Виникає сумнів щодо фактичного знаходження громадян Сполучених Штатів Америки (власників платіжних засобів) під час проведення спірних транзакцій, відповідно до п. 3.7.1.2.2.5. Договору банківського обслуговування за послугою «Еквайринг».

Скаржник вважає, що надані позивачем чеки містять різні підписи однієї і тієї ж людини, яка нібито здійснювала операції на зазначеному терміналі. Сам факт відкриття розрахункового рахунку на ім'я позивача, при відсутності доказів щодо правомірності надходження коштів на цей рахунок, не може свідчити ні про право позивача на ці кошти, ні про право позивача на їх витребування від відповідача. Таким чином позивач не довів своє право власності на майно та наявність підстав для витребування майна від добросовісного набувача.

Пунктом 3.7.1.3.1.3.1. спірного Договору встановлено, що при підтвердженні банком-емітентом або платіжною системою факту шахрайського використання рахунку платіжного засобу по заблокованій трансакції банк має право утримувати кошти до закінчення процедури СНАRGEВАСК для проведення розслідування усіх обставин здійснення Транзакції без яких-небудь штрафних санкцій за затримку платежу. Також відповідно до п. 3.7.1.5.4. банк не несе відповідальності за затримку в платежах, якщо затримка була викликана недотриманням Торговцем п.п. 3.7.1.2.2.20, а також у випадках передбачених п.п. 3.7.1.3.1.2 і 3.7.1.3.1.3 Правил.

У даній справі не вирішено питання про наявність/відсутність протиправних діянь з боку позивача та/чи відповідача, направлених на порушення майнових прав та заволодіння майном (грошовими коштами) позивача та/чи відповідача, оскільки 17.12.2015р. відповідач надіслав слідчому судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області скаргу на постанову про закриття кримінального провадження № 12015080130001118 від 29.09.2015р.

Також апелянт вважає, що місцевий господарський суд неправомірно відхилив його клопотання щодо призначення почеркознавчої експертизи документів та витребування інформації у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України. Крім того, апелянт посилається на неправильно обраний позивачем спосіб захисту свого права, оскільки обов'язок банку щодо перерахування конкретної грошової суми на конкретний розрахунковий рахунок виникає після подання клієнтом банку відповідного розрахункового документу, що позивачем зроблено не було.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з апеляційною скаргою, просить останню залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2015р. залишити без змін.

На думку позивача зі змісту апеляційної скарги не вбачається які саме нормативно-правові акти апелянт вважає помилково застосованими судом першої інстанції при вирішенні справи по суті та які норми, що регулюють спірні правовідносини, всупереч закону не були застосовані. Вважає, що доводи апелянта зводяться до переоцінки доказів по справі, що є виключною прерогативою суду.

Позивач зауважує, що відповідно до п.п. 3.1.1.27.1 Договору відповідач зобов'язаний зараховувати кошти, які надійшли по електронних розрахункових документах протягом операційного дня у день їхнього одержання. Вказана умова Договору ґрунтується на приписах п.п. 8.1, 8.4 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001р. в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Ігноруючи вимоги п.п. 30.1 ст. 30 та ст. 37 вказаного Закону, відповідач більше двох років протиправно утримує грошові кошти та не зараховує їх на розрахунковий рахунок позивача. З'ясування всіх сумнівів апелянта законодавчо обмежено 90-денним періодом процедури СНАRGEВАСК, впродовж якої банк не здобув доказів на підтвердження своєї позиції. Апелянт помилково посилається на п. п. 3.7.1.3.1.3.1. спірного Договору, оскільки результатом службового розслідування банку є Акт від 21.11.2013р., який обґрунтовано взято до уваги місцевим господарським судом. Крім того, відповідач використав своє право: витребував та отримав від позивача повний пакет документів, які підтверджують надання послуг власникам карток та які доводять, що шахрайства не було та операції були проведені за всіма правилами.

Під час проведення комплексу слідчих дій за вищезазначеними фактами, слідством не добуто будь-яких даних або доказів про наявність в діях позивача ознак кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим постановою старшого слідчого відділу УСБУ Запорізької області від 19.06.2014р. закрито кримінальне провадження. Таким чином, за будь-яких умов, здійснення банківськими установами розрахунково-касового обслуговування грошових коштів клієнтів не свідчить про набуття банками права власності на вказані грошові кошти.

Щодо обраного способу захисту позивач посилається на Постанову Верховного суду України від 29.04.2015р. по справі № 3-61гс15 та зазначає, що апелянт не довів існування обставин, які дозволяють банку обмежувати право клієнта розпоряджатися перерахованими йому грошовими коштами. Незважаючи на письмові вимоги позивача перерахувати йому грошові кошти, відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за спірним Договором та не повернув вказані кошти.

Позивач вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано відхилено клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, оскільки для проведення таких досліджень необхідно надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підпису особи, яка підлягає ідентифікації та які достовірно виконані певною особою, посилаючись на п.п.1.3, 1.4, 1.7, 1.8, 1.9 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998р. Апелянт не забезпечив умов для вирішення питання щодо призначення експертизи. Крім того, позивач зазначає, що відповідачу достеменно відомо, що Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз не проводить досліджень щодо давності виконання документів та підписів на них. Таким чином відсутні такі підстави і при розгляді справи в апеляційній інстанції.

Також позивач вважає, що відсутні підстави і для задоволення клопотань відповідача про витребування документів, оскільки позивач не надав доказів в підтвердження вжитих ним заходів самостійного отримання відповідних доказів та/або доказів відмови відповідних організацій у їх наданні за зверненням відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2016р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Величко Н.Л., Подобєд І.М.

Розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 22.03.2016р.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.03.2016р. у зв'язку з відрядженням судді Подобєда І.М. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Величко Н.Л., Чус О.В.

У судовому засіданні 23.03.2016р. оголошено перерву до 19.04.2016р.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.04.2016р. у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Чус О.В. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Величко Н.Л., Березкіна О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2016р. розгляд справи відкладено до 31.05.2016р.

У судовому засіданні 31.05.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

У серпні 2013 року, згідно анкети-заяви на підключення до послуг "Еквайрингу", між Громадською організацією "Запорізька регіональна асоціація рибопромисловців, орендарів та власників землі "Приазов'я" (далі - позивач) та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - відповідач, банк) укладено договір на підключення до послуги "Еквайринг" банківського терміналу для проведення фінансових операцій (т.1 а.с. 97).

На виконання вищевказаної заявки, 13.08.2013р. був встановлений термінал № S1ZP0MVT в приміщенні ГО "Приазов'я", що підтверджується актом приймання-передачі обладнання та інструкцій (т.1 а. с. 7).

В період часу з 13.08.2013р. по 26.09.2013р. через термінал № S1ZP0MVT, за допомогою пластикових банківських карток, було здійснено транзакції на загальну суму 461 121, 21 грн., з яких успішно були проведені 49 на загальну суму 230 000 грн.

Відповідно до повідомлення про фінансову претензію ПАТ КБ «Приватбанк» повідомив керівництво Запорізької регіональної асоціації рибопромисловців, орендарів та власників землі «Приазов'я» про те, що станом на 24.09.2013р. за транзакцією по картці номер ************ 3917 код авторизації 06061 С спрямовані фінансові претензії на адресу еквайера на суму 5 000грн і запропоновано надати повний пакет документів - термінальний чек, форма заказу, акт виконаних робіт, переписка з клієнтом, пояснення про проведення операції, фіскальні чеки та інші документи, які підтверджують надання послуг власникові картки № ************ 3917 і які доводять, що шахрайства не було і що операція проведена за усіма правилами.(т.1 а.с. 13) на яку позивачем була спрямована відповідь (т.1 а.с. 14) до якої додано копію чеку (т.1 а.с. 15), пояснення про проведення операції (т.1 а.с. 16) табличку «Пункт приймання внесків від волонтерів та небайдужих громадян до проблем екології моря та рибальства» (т.1 а.с. 17) та фото терміналу (т.1 а.с. 18)

Аналогічні пакети документів сформовано за транзакцією:

по картці номер ************ 6181 код авторизації 04431G на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 19 - 24);

по картці номер ************ 4006 код авторизації 02035G на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 25 - 30);

по картці номер ************ 1133 код авторизації 07192 А на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 31- 36);

по картці номер ************ 3917 код авторизації 02216 С на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 37-42);

по картці номер ************ 3687 код авторизації 05300 В на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 43-48);

по картці номер ************ 8097 код авторизації 04028 G на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 49-54);

по картці номер ************ 6572 код авторизації 08346 C на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 55- 60);

по картці номер ************ 2156 код авторизації 547867 надано фіскальний чек на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 61);

по картці номер ************ 5951 код авторизації 547513 надано фіскальний чек на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 62);

по картці номер ************ 7937 код авторизації 547513 надано фіскальний чек на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 63);

по картці номер ************ 5569 код авторизації 024523 надано фіскальний чек на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 64);

по картці номер ************ 8829 код авторизації 550349 надано фіскальний чек на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 65);

по картці номер ************ 2589 код авторизації 024895 надано фіскальний чек на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 66);

по картці номер ************ 6446 код авторизації 547606 надано фіскальний чек на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 67);

по картці номер ************4566 код авторизації 547409 надано фіскальний чек на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 68);

по картці номер ************4788 код авторизації 547792 надано фіскальний чек на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 69);

по картці номер ************8926 код авторизації 024613 надано фіскальний чек на суму 5 000 грн. від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 70);

24.09.2013р. 5000 грн. № трансакції 4566

24.09.2013р. 5000 грн. № трансакції 6446

Позивач листами від 26.09.2013 вих. № 33, від 03.10.2013 вих. № 38 та від 18.10.2013 № 78, звертався до відповідача з вимогою перерахувати на його рахунок утримувані банком грошові кошти (арк. с. 159-161).

Дані листи були отримані філією Запорізького регіонального управління ПАТ КБ "ПриватБанк", про що свідчать відмітки на примірниках листів, та залишені останнім без виконання.

У процесі моніторингу працівниками банку були виявлені високоризикові операції, які здійснювались по терміналу № S1ZP0MVT, що слідує з матеріалів службового розслідування, проведеного службою безпеки ПАТ КБ "ПриватБанк" (т.1 а.с. 103-106).

Згідно листа від 07.05.2014р. Управлінням СБУ в Запорізькій області у зв'язку з проведенням досудового розслідуванням у кримінальному провадженні № 22013080000000097, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.359 та ч.2 ст.361 КК України з ПАТ КБ "ПриватБанк" було витребувано інформацію щодо спірних трансакцій (т. 1 а.с. 98).

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Договір про надання послуг "Еквайринг" знаходиться у загальному доступі у мережі Інтернет на сайті http://www.privatbank.ua., підписавши який позивач погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг (які розміщенні на сайті банку http://www.privatbank.ua), Тарифами банку, Інструкцією "Порядок проведення операцій з використанням платіжних карток", а також зобов'язався регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті http://www.privatbank.ua.

Договором банківського обслуговування за послугою "Еквайринг" у розділі "Права та обов'язки Банку" передбачено:

3.7.1.3.1.2 Не відшкодовувати торговцеві суми платежів, якщо трансакція проведена з порушенням обов'язків торговця за справжніми умовами і правилами надання послуги еквайринга.

3.7.1.3.1.3 Банк має право затримати оплату будь-якої трансакції на термін зверху терміну відшкодування з метою перевірки достовірності платіжного засобу, за яким проведена трансакція і дотримання торговцем вказаних умов і правил надання послуг еквайринга, письмово повідомивши при цьому торговця протягом 3-х робочих днів. Перевірка здійснюється шляхом запиту копій документів товарно-касового обліку, копій чеків терміналу (Сліпів Імпринтера), пояснень співробітників торговця з приводу обставин здійснення трансакції і т. д. У разі, якщо по запиту банку-еквайєра банк-емітент підтверджує достовірність трансакції по платіжному засобу утримувача, заблокована сума повертається торговцеві.

3.7.1.3.1.3.1. При підтвердженні банком-емітентом або платіжною системою факту шахрайського використання рахунку платіжного засобу по заблокованій трансакції банк має право утримувати кошти до закінчення процедури СНАRGEВАСК для проведення розслідування усіх обставин здійснення трансакції без яких-небудь штрафних санкцій за затримку платежу.

3.7.1.3.1.19. Банк за результатами моніторингу операцій оплати з використанням Карт або в разі опротестування платіжних операцій користувачем, емітентом або платіжною організацією платіжної системи має право призупинити відшкодування коштів на рахунок Компанії/ торговця для встановлення ініціатора та правомірності переказу.

3.7.1.5.4. Банк не несе відповідальності за затримку в платежах, якщо затримка була викликана недотриманням торговцем п.п. 3.7.1.2.2.20, а також у випадках передбачених п.п. 3.7.1.3.1.2. і 3.7.1.3.1.3. цих Правил.

За умовами п.п. 3.7.1.3.2.5 договору, відповідач зобов'язався відшкодовувати суми трансакції, проведених в торгово-сервісній мережі позивача за платіжними реквізитами останнього у валюті України та у строки, зазначені в анкеті-заяві на підключення до послуги «еквайринг».

Обов'язком відповідача є зараховувати кошти, які надійшли по електронних розрахункових документах протягом операційного дня у день їхнього одержання (п. 3.1.1.27.1 договору).

Як зазначалось вище, позивачем, на запит банку та на виконання умов пункту 3.7.1.3.1.3, було надано копії документів товарно-касового обліку, копії чеків терміналу та пояснення співробітників позивача з приводу обставин здійснення трансакцій.

Предметом позову є матеріально - правова вимога про стягнення 90 000 грн., які перераховані позивачу за трансакціями проведеними з використанням терміналу, який був встановлений в приміщенні позивача за договором про надання послуг "Еквайринг" і які утримуються відповідачем на транзитному рахунку банку.

Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З урахуванням позиції відповідача, яка підтверджується його листом від 29.05.2014р. № 20.1.0.0.0/7-20140522/1355 на ім'я начальника слідчого відділу управління СБУ в Запорізькій області у відповідь на запит від 07.05.2014 № 59/14/2279, частина коштів на суму 2554100 грн. банком було заблоковано. Заблоковані кошти в сумі 250034, 40 грн. залишилися на транзитному рахунку банку по розрахункам з торговими точками (254100 грн., з яких комісія банку 4065, 60 грн.) (т.1 а.с. 100), колегія суддів вважає доведеним той факт, що гроші, які становлять предмет позову заблоковані банком і знаходяться на його транзитному рахунку.

Враховуючи позицію сторін, яка підтверджується актом приймання-передачі обладнання ті інструкцій (додаток 2) за яким позивачем повернуто вповноваженому представнику відповідача POS-термінал ingenico ICT 220 № S1ZP0MVT s/n12089СТ7137596 від 18.11.2013р. (т.1 а.с. 181), колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що на момент розгляду даної справи договір про надання послуг еквайрингу є розірваним.

Підставою для утримання грошей банком вказано п. 3.7.1.3.1.3.1 Договору банківського обслуговування за послугою «Ексайринг», відповідно до якого При підтвердженні Банком - емітентом або Платіжною системою факту шахрайського використання рахунку Платіжного засобу по заблокованій Транзакції Банк має право утримувати кошти до закінчення процедури CHARGEBACK для проведення усіх обставин здійснення Транзакції без яких-небудь штрафних санкцій за затримку платежу.

Частинами 2, 3 ст. 342 ГК України передбачено, що суб'єктам господарювання, які мають самостійний баланс, рахунки відкриваються для розрахунків за продукцію, виконані роботи, надані послуги, для виплати заробітної плати, сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також: інших розрахунків, пов'язаних з фінансовим забезпеченням їх діяльності. Суб'єкт підприємництва має право відкривати рахунки для зберігання грошових коштів, здійснення всіх видів операцій у будь-яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Згідно ч. 3-5 ст. 341 ГК України, безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у формі платіжних доручень, платіжних вимог, вимог-доручень, векселів, чеків, банківських платіжних карток та інших дебетових і кредитових платіжних інструментів, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

При безготівкових розрахунках усі платежі провадяться через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахунку платника на рахунок одержувача або шляхом заліку взаємних зобов'язань і грошових претензій.

Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

Згідно п.п. 1.9 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) еквайринг - послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі.

емітент спеціальних платіжних засобів - юридична особа, що є членом платіжної системи та здійснює емісію спеціальних платіжних засобів;

спеціальний платіжний засіб (платіжна картка тощо) - платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держателем цього інструмента ініціюється переказ коштів з відповідного рахунка платника або банку, а також здійснюються інші операції, передбачені відповідним договором. За допомогою спеціальних платіжних засобів формуються документи за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів або надаються інші послуги держателям спеціальних платіжних засобів;

міжнародна платіжна система - платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу;

торговець - суб'єкт підприємницької діяльності, який, відповідно до договору з еквайром або платіжною організацією, приймає до обслуговування платіжні інструменти з метою проведення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі);

Відповідно до ст. 9 зазначеного вище закону обробка та передача в межах України електронних та паперових документів на переказ, документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів та документів на відкликання можуть здійснюватися за допомогою як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем, що діють в Україні. Порядок діяльності платіжної системи визначається її правилами, встановленими платіжною організацією відповідної платіжної системи.

З матеріалів службового розслідування, проведеного службою безпеки ПАТ КБ «ПриватБанк» (висновок від 21.11.2013р.) слідує, що операції в РОS-терміналі проводилися з читанням магнітної стрічки і коректним введенням ПІН-коду карток, що свідчить про фізичну присутність картки чи її дублікату в момент їх проведення.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України обов'язковою умовою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, необхідно встановити наявність/відсутність протиправних діянь з боку позивача та/чи відповідача, направлених на порушення майнових прав та заволодіння майном (грошовими коштами) позивача та/чи відповідача у даній справі.

За приписами п.п. 30.1 ст. 30 Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Статтею 37 Закону передбачено відкладальну умову: якщо для встановлення правомірності переказу банк-еквайр, за результатами моніторингу або в разі опротестування переказу держателем, емітентом або платіжною організацією платіжної системи, має право призупинити завершення переказу на час, передбачений правилами відповідної платіжної системи, але не більше ніж на дев'яносто календарних днів. У разі правомірності переказу еквайр має завершити переказ.

Матеріали справи не містять інших доказів як-то запитів до представництва "Віза Інтернешнл Сервіс Есоусіейшн" інформації щодо власників карткових рахунків банків США згідно переліку та до Державної прикордонної служби України про надання інформації стосовно того, чи перетинали громадяни Сполучених Штатів Америки WALES ARTUR, SMITH WILLIAM, WALLS M JAMES, MONROE PIERRE, THATCER MARGARET, WALES M JESSICA, WALES M MICHAEL державний кордон України у вересні 2013 року та будь-яких інших належних та допустимих доказів правомірності призупинення завершення переказу грошових коштів за спірними трансакціями.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 4 статті 35 ГПК України, вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Статтею 17 Кримінального процесуального кодексу України закріплена законодавчо презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Наявна в матеріалах справи переписка відповідача з правоохоронними органами щодо кримінального провадження № 22013080000000097 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 359 та ч.2 ст. 361 КК України (т.1 а.с. 98), яке відповідно до відповіді в.о. начальника відділу прокуратури області закрито 19.06.2015р. (т.1 а.с.143), а також постанова про закриття кримінального провадження № 12015080130001118 від 20.03.2015р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, винесена слідчим СВ Бердянського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшим лейтенантом міліції Шипановою А.О. (т.1 а.с. 142), висновки службового розслідування, проведеного службою безпеки ПАТ КБ "ПриватБанк" (т.1 а.с. 103-106) не є допустимим доказом вчинення дій, які містять ознаки злочину шахрайства або легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача про безпідставність утримання перерахованих йому коштів на рахунках відповідача

Доводи апеляційної скарги про неправильно обраний позивачем спосіб захисту, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:

Частиною 1 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа їм.

Відповідно до ст. 397 Цивільного кодексу України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Як передбачено ст. 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки, як встановлено судом вище, договір про надання послуг еквайрингу, укладений між позивачем та відповідачем, на момент розгляду даної справи є розірваним, то утримання відповідачем грошових коштів у розмірі 90 000 грн. є безпідставним.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовна вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 90 000 грн. є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, оскільки, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції у відповідності до п.1 ч. 1 ст.103 ГПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2015р. у справі № 904/8782/14 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2015р. у справі № 904/8782/14 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 10.06.2016р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя Н.Л.Величко

Суддя О.В.Березкіна