Постанова

від 07.06.2016 по справі 908/571/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.06.2016 справа №908/571/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: за участю представників: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з'явився ОСОБА_4, довіреність №12-219 від 28.12.2015р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», м.Київ в особі Запорізької дирекції, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2016р. (повний текст підписано 25.04.2016р.) у справі№908/571/16 (суддя К.В. Проскуряков) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дорембуд», м.Київ до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», м.Київ в особі Запорізької дирекції, м.Запоріжжя простягнення 238277,12грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорембуд», м.Київ, позивач звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», м.Київ в особі Запорізької дирекції, м.Запоріжжя про стягнення 238277,12грн., які складаються з 3% річних в розмірі 21021,52грн. та інфляційних в розмірі 217255,60грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.04.2016р. (повний текст підписано 25.04.2016р.) у справі №908/571/16 позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Рішення мотивоване тим, що саме лише прийняття господарським судом рішення у справі №910/11989/13-908/4059/13 про часткове задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорембуд» про стягнення боргу, 3% річних та інфляційних, не позбавляє його права вимагати стягнення з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та 3% річних до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2016р. (повний текст підписано 25.04.2016р.) у справі №908/571/16 і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Так, скаржник посилається на виконання рішення суду по справі №910/11989/13-908/4059/13 в добровільному порядку і зазначає, що пункт 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. передбачає можливість стягнення 3% річних та інфляційних, якщо рішення про стягнення з боржника коштів не виконане.

За твердженнями скаржника, під час розгляду справи №910/11989/13-908/4059/13 Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорембуд» мало змогу збільшити розмір позовних вимог, чого зроблено не було. Оскільки вже є рішення господарського суду, яким вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення 238277,12грн.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.05.2016р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 07.06.2016р.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорембуд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення господарського суду залишити без змін.

В судове засідання 07.06.2016р. представник позивач не з'явився, разом з відзивом надав клопотання про розгляд справи без участі його представника. Зазначене клопотання судовою колегією розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Проти розгляду справи без участі представника позивача не заперечив.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.07.2015р. у справі №910/11989/13-908/4059/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорембуд» до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку про стягнення 353835,34 грн., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.09.2015р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2016р., позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 290000,00грн. основного боргу, 11859,44грн. 3% річних, 867,00грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.07.2015р. у справі №910/11989/13-908/4059/13 встановлено наступне.

01.07.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорембуд" та Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" був укладений договір №6-06-581 про закупівлю робіт за державні кошти.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорембуд" виконало обумовлені договором роботи, про що свідчать підписані сторонами та скріплені їх печатками, без жодних зауважень та претензій довідки форми №КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та акти форми №КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011р. на суму 272043,89грн. (дата підписання 29.09.2011р.); за листопад 2011р. на суму 51245,23грн. (дата підписання 03.11.2011р.); за листопад 2011р. на суму 58985,15грн. (дата підписання 23.11.2011р.); за грудень 2011р. на суму 217289,33грн. (дата підписання 06.12.2011р.); за грудень 2011р. на суму 270782,05грн. (дата підписання 13.12.201р.).

Також відповідач за актами приймання-передачі меблів від 17.11.2011р., від 07.12.2011р. та від 30.12.2011р. прийняв продукції на суму 547227,60грн.

В цілому на виконання договору №6-06-581 від 01.07.2011р. про закупівлю робіт за державні кошти Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" прийнято роботи на суму 1417573,25грн.

Під час виконання робіт за договором про закупівлю робіт за державні кошти №6-06-581 від 01.07.2011р., виникла необхідність проведення додаткових робіт.

Між сторонами виник спір щодо оплати додаткових робіт на суму 299978,86грн., які виконані позивачем понад обсяг та вартість робіт, прийнятих відповідачем за актами приймання-передачі та довідками про вартість виконаних будівельних робіт.

Судом встановлено, що відповідач мав оплатити виконані позивачем підрядні роботи на суму 290000,00грн. після їх узгодження. Доказів оплати виконаних додаткових робіт відповідач не надав. Враховуючи те, що додаткові роботи є невід'ємними частинами основних робіт, фактично виконані підрядником в межах договірної ціни і узгоджені замовником на суму 290000,00грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 290000,00грн. В іншій частині - на суму 9978,86 грн. - позовні вимоги визнані судом безпідставними, оскільки позивачем не надано правових підстав покладання на відповідача обов'язку сплатити цю суму, вартість робіт в цій частині є неузгодженою. За прострочення оплати робіт судом стягнуто 3% річних за період з 16.01.2012р. по 10.06.2013р. в сумі 11859,44грн. та інфляційні за період з грудня 2012р. у по квітень 2013р. в сумі 867,00грн.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки рішення господарського суду Запорізької області від 27.07.2015р. у справі №910/11989/13-908/4059/13 набрало законної сили, то факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати робіт є встановленим і не підлягає повторному доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, сума основного боргу у розмірі 290000,00грн. була сплачена Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" 12.11.2015р., що підтверджується платіжним дорученням №16743 від 12.11.2015р. У зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем рішення господарського суду Запорізької області від 27.07.2015р. у справі №910/11989/13-908/4059/13 позивач звернувся з позовом про стягнення 3 % річних за період з 11.06.2013р. по 12.11.2015р. у розмірі 21021,52грн. та інфляційних за період з травня 2013р. по жовтень 2015р. у розмірі 217255,60грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Чинне законодавство України не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Відповідно до п. 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2014р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Як вбачається з рішення господарського суду Запорізької області від 27.07.2015р. у справі №910/11989/13-908/4059/13, за прострочення оплати робіт з відповідача стягнуто 3% річних за період з 16.01.2012р. по 10.06.2013р. в сумі 11859,44грн. та інфляційні за період з грудня 2012р. по квітень 2013р. в сумі 867,00грн.

З огляду на це, враховуючи дату сплати боргу (12.11.2015р.), визначений позивачем період нарахування 3 % річних (з 11.06.2013р. по 12.11.2015р. (не включно)) та інфляційних (з травня 2013р. по жовтень 2015р.), відповідає обставинам справи та нормам законодавства.

На підставі вищевикладеного, перевіривши розрахунок суду першої інстанції, судова колегія зазначає, що він є арифметично вірним, стягненню з відповідача підлягають 3 % річних за період з 11.06.2013р. по 12.11.2015р. (не включно) у розмірі 21021,52грн. та інфляційні за період з травня 2013р. по жовтень 2015р. у розмірі 217255,60грн.

Посилання скаржника на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки рішення суду виконане в добровільному порядку, а пункт 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. передбачає можливість стягнення 3% річних та інфляційних у випадку не виконання рішення, спростовуються вищевикладеним.

Таким чином, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2016р. (повний текст підписано 25.04.2016р.) у справі №908/571/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 ГПК України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», м.Київ в особі Запорізької дирекції, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2016р. (повний текст підписано 25.04.2016р.) у справі №908/571/16 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2016р. (повний текст підписано 25.04.2016р.) у справі №908/571/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді Д.О. Попков

ОСОБА_3

Надруковано 7 прим:

2 - позивачу;

2 - відповідачу;

1 - ГСЗО;

1 - до справи;

1 - ДАГС.