донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.06.2016 справа №905/503/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі судового засідання ОСОБА_4 за участю представників: від позивача: ОСОБА_5 - за довіреністю від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів» м. Донецьк, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2016р. по справі№905/503/16 (суддя: Гринько С.Ю.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів» м. Донецьк, Донецька область до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» м. Вугледар, Донецька область простягнення 89 273,67грн.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів» м. Донецьк, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» м. Вугледар, Донецька область про стягнення 89 273,67грн., з яких: 3% річних в сумі 8 937,29грн. і 8 0336,38грн. інфляційних втрат, нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на суму боргу визначену в рішенні господарського суду Донецької області від 25.05.2010р у справі 8/180.
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.03.2016р. у позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів» м. Донецьк, Донецька область відмовлено за недоведеністю підстав. Судові витрати покласти на позивача.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Підставами для скасування рішення місцевого господарського суду апелянт вважає неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Апелянт також зазначає, що якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав заперечення на апеляційну скаргу та клопотання про залучення додаткових матеріалів справи звернення до правоохоронних органів щодо розрахунку вугіллям у спірних відносинах.
Представник позивача у судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутністю представника відповідача.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційні скарги, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
25.05.2010р. господарським судом Донецької області винесено рішення по справі №8/180, яким стягнуто з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд» заборгованість в сумі 99 303,32грн., пеню в сумі 10 094,96грн., 3% річних в сумі 1 869,10грн., інфляційні витрати в сумі 8 242,19грн., витрати по сплаті державного мита і розмірі 1195,10грн. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Згідно вказаного рішення суду встановлено, що 04.08.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд» та Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське 1» був укладений договір №04-08-2, згідно якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач взяв на себе обов'язок прийняти та оплатити у відповідності з умовами цього договору продукцію. При цьому, найменування, кількість, ціна, строки оплати, строки та умови поставки продукції вказані у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Як встановлено судом, сторонами була підписана специфікація до договору №04-08-2 від 04.08.2009р., за змістом якої позивач зобов'язався поставити відповідачу у серпні 2009 року продукцію на загальну суму 99303 грн. 32 коп., з урахуванням ПДВ, а відповідач прийняв на себе обов'язок оплатити вказану продукцію протягом 10 днів по факту поставки товару.
Відповідно до п.2.3 укладеного між сторонами договору №04-08-2 від 04.08.2009р., датою поставки позивачем відповідачу продукції вважається дата підписання відповідної накладної (акту приймання-передачі).
На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу продукцію на суму 99303 грн. 32 коп., що підтверджується накладною №0826109 від 26.08.2009р. та актом приймання-передачі від 26.08.2009р., які підписані сторонами без зауважень і заперечень.
Враховуючи положення укладеного договору та приймаючи до уваги підписання сторонами зазначеної вище накладної та акту приймання-передачі, суд дійшов висновку щодо належного виконання позивачем обов'язку по поставці Державному підприємству „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1В» продукції на загальну суму 99303 грн. 32 коп.
Як вказувалося вище, згідно п.3 специфікації до договору №04-08-2 від 04.08.2009р. відповідач повинен оплатити отриманий від позивача товар протягом 10 днів по факту поставки товару, а саме до 06.09.2009р.
Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №04-08-2 від 04.08.2009р. зобов'язання не виконав, отриману від позивача продукцію у визначений специфікацією до договору строк не оплатив.
Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
За умовами ч.5 ст.124, п.9 ст.129 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.2010р. по справі №8/180 встановлений факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 99303,32 грн. та порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, тому колегія суддів зазначає, що ці факти не повинні доводитися знову у відповідності зі ст.35 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Протоколу №1 установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймрейт» від 01.02.2011р. було затверджено рішення директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд» (код ЄДРПОУ 34828746) про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймрейт» (код ЄДРПОУ 37603935), у зв'язку з проведенням виділу Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд».
Згідно з Протоколу №1 установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймрейт» від 01.02.2011р. та Статуту, затвердженого вказаним протоколом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Праймрейт» є правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд» в частині розподільчого балансу.
Протоколом №1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймрейт» від 09.04.2012р. було прийнято рішення про зміну найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймрейт» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів». Крім того, Протоколом №1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймрейт» від 09.04.2012р. затверджено Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів».
Відповідно до вказаного Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів» є правонаступником усіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймрейт».
Рішенням місцевого господарського суду по даній справі в позові відмовлено, оскільки:
- правонаступник (Позивач по даній справі) не звертався до суду з вимогою про заміну сторони у виконавчому провадженні;
- господарським судом також не була замінена сторона у зобов'язанні;
- відсутні підстави вважати правонаступником Позивача за постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції при примусовому виконанні №48342462 від 18.02.2016р. про заміну сторони у виконавчому провадженні, оскільки вона не відповідає вимогам п. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»;
- виконавче провадження ВП №36416530 за наказом № 8/197 Господарського суду Донецької області від 04.06.2010р., яке постановою від 06.02.2013р. було відкрито і постановою від 21.06.2013р. зупинено, не було поновлено та закінчено у зв'язку з відкриттям за цим же виконавчим документом нового виконавчого провадження №48342462 від 06.08.2015р.
Окрім того, місцевий суд зазначив, що усі економічні та фінансові санкції, 3% річних та інфляційні нарахування, збитки, що виникли або можуть виникнути в силу дії переданих договорів та зобов'язань, які виникли з інших підстав, передаються до Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймрейт», а після зміни назви - Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів» разом з основними зобов'язаннями тільки після вступу в законну дію рішення господарського суду про виділ юридичної особи чи заміни сторони у виконавчому провадженні.
В свою чергу, в межах існуючого матеріально-правового зобов'язання, незалежно від наявності або відсутності судового рішення про примушення до його виконання, можлива зміна кредитора з підстав, передбачених ст.512 Цивільного кодексу України, оскільки обмежень для такої заміни, визначених ст.515 цього Кодексу у розглядуваних правовідносинах наразі не вбачається. В свою чергу, п.2 ч.1 ст.512 вказаного Кодексу визначає правонаступництво однією з підстав для заміни кредитора у зобов'язанні.
Наразі, за змістом ст.109 Цивільного кодексу України виділ охоплює випадок правонаступництва новостворюваної юридичної особи в межах, визначених розподільчим балансом. Отже, факт правонаступництва, а отже і наявність статусу кредитора у відповідному зобов'язанні в розглядуваному випадку визначається виключно двома складовими: створення нової юридичної особи та змістом складеного і затвердженого розподільчого балансу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача створено в результаті виділу зі складу первісного кредитора у правовідносинах з відповідачем і за розподільчим балансом позивач, у відповідності до ст.514 Цивільного кодексу України, набув права вимоги у таких правовідносинах, що зумовлює виникнення у нього суб'єктивного права кредитора по відношенню до відповідача, яке захищено у судовому порядку у розумінні ст.1 Господарського процесуального кодексу України та ст.15 Цивільного кодексу України.
Означений статус належного позивача в розглядуваній справі у Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів» жодною мірою не перебуває у залежності від винесення будь-яких постанов у межах виконавчого провадження з примусового виконання наказу №8/180 від 04.06.2010р.
При таких обставинах, висновки місцевого суду є помилковими.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів наголошує, що відсутність судом в межах справи №8/180 відповідної ухвали в порядку ст.25 Господарського процесуального кодексу України та ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» не спростовує доведеність факту матеріального правонаступництва позивача, як кредитора відповідача в межах правовідносин, які були предметом розгляду справи №8/180 в порядку ст.109 Цивільного кодексу України.
Зазначене кореспондується з судовою практикою (постанова Донецького апеляційного господарського суду від 26.04.2016р. у справі №905/590/16).
Тому, колегія суддів зазначає, що господарський суд, розглядаючи зазначену справу, дійшов невірного висновку щодо необхідності заміни сторони у виконавчому провадженні у справі №8/180.
Разом з тим, відносини сторін, що є підставою позову, мають цивільно-правовий характер і базуються на господарських відносинах. При цьому, підставою позову є невиконання грошових обов'язків спірного договору.
Таким чином, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів» є правонаступником всіх прав та обов'язків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд», в тому числі за цим договором, він має право заявити позов про стягнення цивільно-правової відповідальності у зв'язку з невиконанням цього договору.
В зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України відповідачу нарахована до стягнення, на суму визначеного судом боргу в розмірі 99 303,32грн., інфляційні витрати за період з 01.10.2013року по 31.12.2015р. в сумі - 80 336,38грн. та 3% річних за період з 03.02.2013р. по 03.02.2016р. в сумі - 8 937,29грн.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Згідно п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
У зв'язку з вищевикладеним та здійснивши повний розрахунок 3% річних та інфляційних витрат в межах заявлених позивачем періодів та врахувавши правові підстави та порядок нарахування, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення даної вимоги повністю та стягнення з відповідача суми інфляційних витрат за період з 01.10.2013р. по 31.12.2015р. в розмірі - 80 336,38грн. та 3% річних за період з 03.02.2013р. по 03.02.2016р. в розмірі - 8 937,29грн.
Довод відповідача щодо погашення заборгованості в сумі 99 303,32грн., шляхом відвантаження вугілля, станом на 01.01.2013р. судом розглянуто та не приймається до уваги за недоведеністю.
Крім того, результати звернення відповідача до правоохоронних органів можуть бути підставою для звернення з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в установленому порядку.
За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене та здійснивши повний перегляд справи, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2016р. у справі №905/503/16 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів» м. Донецьк - задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів» м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2016р. у справі №905/503/16 - задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2016р. у справі №905/503/16 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4, реєстраційний номер 34032208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів» (82058, м. Донецьк, вул. Майська, 66, реєстраційний номер 37603935) 8937,29грн. суму 3% річних, 80 336,38грн. інфляційних витрат та судовий збір у розмірі 1378,00грн. за подання позовної заяви.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4, реєстраційний номер 34032208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів» (82058, м. Донецьк, вул. Майська, 66, реєстраційний номер 37603935) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 515,80грн.
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: О.А. Скакун
ОСОБА_3
Надруковано 5 прим.:
1прим.-Позивачу;
1прим.-Відповідачу;
1прим.-У справу;
1прим.-ДАГС;
1прим.-ГСДО.
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2016 |
Оприлюднено | 15.06.2016 |
Номер документу | 58219233 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Ломовцева Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні