Постанова

від 06.06.2016 по справі 922/3271/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р. Справа № 922/3271/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В.

при секретарі Кузнєцова І.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

1-ї третьої особи - не з'явився

2-ї третьої особи - ОСОБА_1

3-ї третьої особи - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИС" (вх.№1222Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від "23" березня 2016 р. у справі № 922/3271/14

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Управління Держземагентства у м. Харкові, Харківської області;

2. Департамент земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків,

3. Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИС", м. Харків

про внесення змін до договору оренди землі

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лис", м.Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

про тлумачення умов договору оренди землі

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИС", м. Харків. У позовній заяві позивач просить суд внести зміни до договору оренди землі від 264.01.2006р. №140667100010, шляхом визнання договору про зміну до вказаного договору оренди землі укладеним у редакції, викладеної у позовній заяві та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИС", м. Харків, на користь Харківської міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218,00 грн.,посилаючись на 13, 144 Конституції України, ст.ст. 12, 93, 125, 126, 189, ст.ст. 15, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель", ст.ст. 629, 649, 651, 653, 654, 792 ЦК України, ст.ст. 179, 188, 193 ГК України.

Ухвалою господарського суду від 10.03.2016р. прийнято зустрічну позовну заяву відповідача (вх. № 2940 від 29.01.2016р.) до розгляду для спільного розгляду з первісним позовом. Звертаючись до господарського суду із зустрічним позовом, із посиланням на норми ст. ст. 213, 637 ЦК України, відповідач просить суд надати тлумачення умов договору оренди земельної ділянки від 24.01.2006р., укладеного між сторонами даного спору, чи є відповідно до умов договору, зокрема п. 13, підставою для внесення змін до нього без згоди орендаря зміна нормативної грошової оцінки земель м. Харкова, в подальшому відповідач відмовився від зустрічного позову та відмова прийнята судом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.2016 р. у справі №922/3271/14 первісний позов задоволено частково, внесені зміни до договору оренди землі від 24.01.2006 р. №140667100010, шляхом визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди землі в редакції викладеній в рішенні. В решті первісного позову - відмовлено; провадження за зустрічним позовом - припинено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛИС" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2016р. у справі № 922/3271/14 у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначив, що судом першої інстанції не досліжено в повному обсязі та проігноровано те, що застосування даних витягу №656 від 13.09.2013 р. приводить до висновку про необґрунтованість нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул..Сумській, 37 в м.Харкові.

Відповідач вважає, що позивачем не доведено, що в даному випадку мають місце або зміна умов господарювання, або зміна розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів тощо. Вказує на те, що договором оренди землі не передбачено такої підстави для внесення змін до договору як зміна нормативної грошової оцінки земель та місцевим нормативно-правовим актом (рішення Харківської міської ради від 29.12.12 р. №960/12), як підстава обов'язкового перегляду розміру орендної плати. Судом першої інстанції не надано оцінки твердженням відповідача щодо порушення приписів ст.1 Протоколу 1 Конвенції, та ст.6 Конвенції.

В правових обґрунтуваннях доводів апеляційної скарги вказує на те, судом першої інстанції не дослідженні обставини того, що застосування даних витягу з нормативної грошової оцінки в запропонованій до укладення позивачем додатковій угоді призвело до відображення в ній невірної -завищеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та відповідно завищеної орендної плати, це свідчить про намагання позивача через судове рішення внести зміни до договору, які не відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів щодо нормативно-грошової оцінки землі.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Предстатвники Управління Держземагентства у м. Харкові та Управління Держгеокадастру у м. Харкові в призначене судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання, незявлення представників третіх осіб не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що на підставі рішення Харківської міської ради від 23.06.2004р. № 92/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" між Харківською міською радою (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лис" (відповідач) укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства В«Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсахВ» в Державному реєстрі земель від 24.01.2006р. за № 140667100010, відповідно до умов якого відповідачу передано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 37.

У п. п. 2, 5, 8 договору зазначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1929 га.; нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно з довідкою № 2517/04 від 19.07.2005р. становить 3632687 грн.; договор укладено строком до 01.07.2054 р.

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області у розмірі орендної плати в місяць:2005 рік - 5600,39 грн.2006 рік - 6432,88 грн.з 2007 року - 7568,10 грн.

В пункті 13 договору сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається у разі: а)зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 36 договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. та затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 р. та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України. ( п. 1.1. рішення.)

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01 січня 2014 року.

Попередня вартість 1 кв.м землі у місті Харкові визначена станом на 01.01.2007 р. на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та введена в дію з 01.03.2008р.; позивачем надані довідки про розмір орендної плати за користування земельною ділянкою згідно рішення 18 сесії Харківської міської ради 24 скликання №280/03 від 24.12.2003р.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі вищевказаних положень рішень Харківської міської ради, Департаментом земельних відносин Харківської міської ради :

- одержано витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку;

- виконано розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності станом на 01.01.2013р.;

- одержано витяг № 656 від 24.09.2013р. з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки.

Суд першої інстанції обгрунтовано встановив, що для приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства щодо нормативно-грошової оцінки земель та укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 24.01.2006р. за № 140667100010, Департаментом земельних відносин Харківської міської ради на адресу відповідача направлено відповідний лист-пропозиція від 03.12.2013р. №№ 3818/0/225-13, 3796/0/225-13, в яких повідомлено відповідача, що з 01.01.2014р. змінюється базова вартість 1 кв.м. земель м. Харкова та запроваджується новий порядок визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками, в зв'язку з чим запропоновано відповідачеві сплатити кошти: в розмірі 51,00 грн. за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та в розмірі 120,00 грн. за надання інформації з Реєстру у формі витягу та надати оригінали платіжних документів до міської ради.

Листом-пропозицією від 03.12.2013р. №3818/0/225-13 Департамент земельних відносин Харківської міської ради направив відповідачу на розгляд та погодження три примірника додаткової угоди до договору оренди землі від 24.01.2006р. та три примірника розрахунку орендної плати в зв'язку із зміною розміру орендної плати, з пропозицією повернути у двадцятиденний строк після одержання пропозиції до Департаменту земельних відносин для подальшої їх передачі до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції для проведення державної реєстрації в установленому законодавством порядку.

Зазначені вимоги Харківської міської ради відповідачем проігноровані, у встановлений термін відповідь на лист-пропозицію до Харківської міської ради не направлено, станом на момент звернення позивача до суду додаткову угоду до договору оренди землі між сторонами не підписано, що, на думку позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Суд першої інстанції, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них обгрунтовано задовольнив позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, ч. 8 ст. 93 ЗК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України В«Про оренду земліВ» договір оренди землі-це договір за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 9 договору оренди передбачено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області у розмірі орендної плати в місяць, зокрема, з 2007 року в розмірі 7568,10 грн.

В пункті 13 договору сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, сторони в договорі оренди землі, серед іншого, передбачили можливість внесення до нього змін щодо перегляду розміру орендної плати у випадках передбачених законом.

Відповідно до п. 289.1. ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно зі статтею 1 Закону України В«Про оцінку земельВ» - нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до абз. 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України В«Про оцінку земельВ» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз у 5 - 7 років.

Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 р. на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року".

Статтею 15 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 20 Закону України В«Про оцінку земельВ» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з п.1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 73 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ( у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно із пунктами 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України В«Про місцеве самоврядуванняВ» до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Враховуючи норми статті 18 Закону України В«Про оцінку земельВ» , позивач рішеннями від 03.07.2013 р. №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року" та від 25.09.2013 р. №1269/13 "Про затвердження порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова" затвердив нову базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова та ввів в дію з 01 січня 2014 року нову плату за землю.

Відповідно до ч. 2 статті 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Відповідно до статті 626 ЦК України - договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є двостороннім. якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 3 статті 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однією із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про оренду землі" та п. 36 договору оренди землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Суд перщшої інстанції зробив обгрунтований висновок, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, у зв'язку зі зміною зазначеним рішенням органу місцевого самоврядування розмірів нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, що використовується для визначення розміру орендної плати по укладеному між сторонами договору оренди землі, виникли обставини, як підстава для обов'язкового перегляду (зміни) розміру орендної плати.

При цьому, виходячи з наведених вище норм, прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в пункті 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» .

Так, пунктом 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" судам роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. № 1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 рокуВ» , яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2013 р. є чинним.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013р. № 1269/13 затверджено Положення про порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р.

Так, чинні нормативно-правові акти, зокрема Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р., затверджений рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013р. №1269/13, Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений спільним наказом Державного комітету України по земельним ресурсам, Міністерством аграрної політики України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. №18/15/21/11, Закон України В«Про оцінку земельВ» , Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 р. № 213 В«Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктівВ» не містять вимог щодо необхідності обстеження земельної ділянки, надання орендарю можливості надати свої пояснення та докази використання земельної ділянки під час оформлення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Витяг №656 від 24.09.2013р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки складено на підставі рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13 В«Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р.", яке є чинним та відповідно до статті 144 Конституції України та 73 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» обов'язковим до виконання на відповідній території і до предмету розгляду у даній справі не відноситься встановлення відповідності вказаного рішення чинному законодавству.

Пунктом 16.4. Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012р. № 960/12, передбачено попереднє погодження, а не затвердження додаткової угоди директором зазначеного департаменту перед її підписанням міським головою.

Суд першої інстанції правомірно всттановив, що з аналізу вищенаведених норм вбачається, що нормативно грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею.

При цьому, нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати, в зв'язку з чим, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

В свою чергу, орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Суд першої інстанції обгрунтовано встановив, що частково пункти 5 та 9, пункти 13, 14 та 28 д) додаткової угоди до договору оренди землі від 24.01.2006р. №140667100010, не підлягають визнанню укладеними, в зв'язку чим, їх необхідно виключити із додаткової угоди до договору оренди землі від 20.07.2006 року №640667100106, оскільки зазначені пункти не регулюють питання розміру орендної плати, а обов'язковість їх внесення в судовому порядку позивачем не доведено.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги заперечення на позов, в яких відповідач зазначає про невідповідність відомостей, зазначених у витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 656 від 24.09.2013р., наголошує, що при виконанні зазначеного витягу були застосовані не всі локальні коефіцієнти зокрема щодо не забезпечення земельної ділянки централізованим теплопостачанням, знаходження ділянки у санітарно-захисній зоні, знаходження ділянки у зоні небезпечних геологічних процесів тощо, в звязку з чим, незастосування відповідних коефіцієнтів та застосування коефіцієнтів у розмірі, не передбаченому законодавством, на думку відповідача призвело до завищеної оцінки вказаної земельної ділянки, виходячи з наступного.

У січні 2015 року ТОВ «Лис» звернулось до адміністративного суду Харківської області з адміністративним позовом про визнання незаконними дій Управління державного земельного агентства у м. Харкові Харківської області при наданні витягу № 656 від 13.09.2013 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1929 кв. м. по вул. Сумській, 37 у м. Харкові, які виразилися в незастосуванні коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки як землі змішаного використання, який визначається розрахунково як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання з застосуванням коефіцієнтів земель комерційного використання (Кф 2,5), земель громадського призначення (Кф 0,7) та інших відкритих (незабудованих) земель в межах населеного пункту (Кф 0,1), незастосуванні коефіцієнтів щодо інженерно-інфраструктурних факторів, а саме не забезпечення централізованим теплопостачанням, знаходження ділянки у санітарно-захисній зоні, а також застосування коефіцієнта зони небезпечних геологічних процесів у значенні 0,97016 та коефіцієнта знаходження ділянки у зоні забруднення атмосферного повітря у значенні 0,94812

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2014 р. провадження у справі №922/3271/14 за позовом Харківської міської ради до ТОВ «Лис» про внесення змін до договору оренди землі зупинено до вирішення Харківським окружним адміністративним судом справи №820/18338/14.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2015р., залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду м. Харкова від 14.04.2015р. у справі № 820/18338/14 за позовом ТОВ «Лис» до Управління Держземагентства у м. Харкові, третя особа Харківська міська рада, Департамент земельних відносин Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії у задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.07.2015 зазначені рішення залишено без змін.

Отже, правомірність застосування тих чи інших коефіцієнтів у витягу №656 від 13.09.2013р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки досліджувалась у судах адміністративної юрисдикції.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд першої інстанції обгрунтовано враховував, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".

Оскільки на час розгляду справи № 922/3271/14, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2015р. по справі №820/18338/14 набрала законної сили, суд першої інстанції правомірно зазначив, що відповідно до ст. 35 ГПК України вказане є підставою для звільнення позивача від доказування обставин, встановлених під час розгляду справи №820/18338/14.

Суд першої інстанції обгрунтовано не не прийняв посилань відповідача, що законодавство не надає витягам з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок статусу правових актів, що потребують скасування та визнання недійсними у судовому порядку, таким чином, за наявності відповідних заперечень сторони про необґрунтованість наведених у цих витягах з технічної документації даних нормативну грошову оцінку земельних ділянок ці дані можуть бути перевірені судами, а отже господарський суд повинен самостійно перевірити достовірність даних зазначених у витягу та зазначає, що достовірність та відповідність вимогам закону інформації, яка викладена у витязі не є предметом розгляду по справі і не належить до компетенції господарського суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.11.2015 у справі № 922/2127/15.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв доводи відповідача відносно того, що дія «Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові», затвердженого рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 № 960/12, не поширюється на спірний договір оренди землі та не може бути застосований до вказаних спірних правовідносин, з посилання на п. 29 цього порядку, в якому вказується, що даний Порядок не поширюється на договори оренди землі (додаткові угоди) та угоди про розірвання договорів оренди землі, які були підписані міським головою до набрання чинності даним Порядком, з приводу чого, зазначає, що відповідачем невірно було надано оцінку та застосовано вищенаведене положення Порядку.

Так, вказаний пункт 29 Порядку необхідно розуміти так, що договори оренди землі (додаткові угоди) та угоди про розірвання договорів оренди землі, які були підписані міським головою до набрання чинності даним Порядком немає необхідності приводити у відповідність зі змістом нової форми типового договору оренди землі, або надавати додаткові документи передбачені Порядком. Тобто мова йде про договори як документи які були підписані на момент набрання чинності цим порядком, а не правовідносини які виникають у майбутньому з інших юридичних фактів (розірвання договору, внесення до нього змін).

Cуд першої інстанції не взяв до уваги посилання відповідача про необґрунтованість зміни розміру ставки орендної плати 4,8%, виходячи з наступного.

Порядок визначення ставки орендної плати за землі територіальної громади м.Харкова встановлено Положенням про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням сесії Харківської міської від 27.02.2008 № 41/08, із наступними змінами.

Пунктом 6.1. Положення про порядок визначення розміру орендної плати встановлено, що плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, розмір орендної плати, встановлений договорами оренди, у тому числі договорами тимчасового користування на умовах оренди, укладеними до набрання чинності цього Положення, підлягає перерахунку.

У п. 6.4. зазначено, що це Положення застосовується при розрахунку розміру орендної плати при укладенні договорів оренди земельних ділянок на підставі рішень міської ради про надання земельних ділянок відповідним юридичним та фізичним особам в оренду: а) прийнятих після набрання чинності цим Положенням; б) прийнятих до набрання чинності цим Положенням.

Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до п. 2.19 постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах що виникають із земельних відносин» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

Так, Верховний суд України в Постанові від 02.03.2016р. № 3-476гс15 у справі за позовом Харківської міської ради до ПП «ТЕРЕМ» зазначив, що рішення Харківської міської ради, яким змінено нормативну грошову оцінку земель міста Харкова та затверджено нові ставки орендної плати, є чинним й у встановленому законом порядку незаконним не визнавалося, тому воно є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Суд першої інстанції, розглянувши заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності в частині позовних вимог, відносно внесення змін до п. 9 договору оренди земельної ділянки від 24.01.2006р., щодо розміру орендної плати за земельну ділянку на рік 4,8 відсотків від її нормативної грошової оцінки (вх. № 9742), обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.1. Постанови пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 ГК України).

У відповідності до частини 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 10 від 29.05.2013 року В«Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорівВ» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Визначення початку відліку позовної давності міститься у статті 261 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд першої інстанції зробив правомірний висновок, що на час розгляду справи договір оренди землі від 24.01.2006р. №140667100010, укладений між сторонами даного спору, - є діючим, в зв'язку з чим клопотання відповідача про застосування строку позовної давності є безпідставним, та у суду відсутні правові підстави для задоволення даного клопотання.

Згідно з частиною другою статті 43 ГПК України та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції, з урахуванням вищевказаних обставин справи та норм чинного законодавства, дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про внесення змін до договору оренди землі від 24.01.2006р. № 140667100010, шляхом визнання договору про зміну до вказаного договору оренди землі укладеним, підлягають частковому задоволенню.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною в постановах Вищого господарського суду України від 03.07.2014 року №922/533/14, від 15.04.2015р. № 922/1234/14 та постановах Верховного суду України від 20.08.2013р. у справі №5017/781/2012 та від 03.12.2013р. у справі №5009/3430/12.

Колегія суддів вважає, що твердження відповідача щодо порушення приписів ст.1 Протоколу 1 Конвенції та ст.6 Конвенції необгрунтовані та спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 256,257,261,632,651 ЦК України, ст. 30 Закону України "Про оренду землі, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2016 р. по справі №922/3271/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 08.06.16

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.