Ухвала

від 10.05.2016 по справі 554/974/16-к

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 10.05.2016 Справа № 554/974/16-к

УХВАЛА

справа № 554\974\16-к

1 -кс\554\3480\2016

м. Полтава 10 травня 2016 р.

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю слідчого : ОСОБА_3

за участю адвоката : ОСОБА_4

за участю представника ПАТ « Укрнафта»: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання

старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно Договору про спільну діяльність в рамках кримінального провадження №32016170000000003 від 03.02.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Полтавській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016170000000003 від 03.02.2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.212 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено , що службові особи Договору про спільну діяльність від 24.12.1997 №999/97 - уповноважена особа Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» 22525915 (код СДРПОУ 403739509) у на протязі 2015 року під час фінансово-господарської діяльності не включили суму податкових зобов`язань з ПДВ у листопаді 2015 року в розмірі 28333500 гри. з отриманої попередньої оплати за природний газ від ТОВ «Газтранспроект» (код СДРПОУ 38889116). що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 28333500 та фактичного ненадходження коштів до бюджету у особливо великих розмірах, таким чином вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.З ст.212 КК України.

Також встановлено, що працівниками ДПІ у м.Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області складено акт №13/16-01-22-01/103739509 від 11.01.2016 року "Про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки Договору про спільну діяльність від 24.12.1997 №999/97 - уповноважена особа Нафтогазовидобувне управління

«Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» 22525915, код СДРПОУ 403739509 з питань викладених у скарзі за період з 01.10.2015 р. по 30.11.2015р» , згідно якого встановлено порушення: п.п.187.1, п.187 ст. 187, п.п.201.1, п.п.201.4, п.п.201.7, п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 28 333 500 гри. за рахунок не включення до складу податкових зобов`язань в листопаді 2015 р. суму ПДВ в розмірі. 28 333 500 грн. з отриманої попередньої оплати за природний газ від ЇОВ «Газтранспроект».

Так, у ході досудового розслідування встановлено, що у жовтні 2015 року між Договором про спільну діяльність №999/97 від 24.12.1997р. та ТОВ «Газтранспроект» було укладено договори про купівлю- продаж природного газу.

Відповідно до умов договорів купівлі-продажу природного газу ТОВ «Газтранспроект» повинно внести передплату за поставку природного газу в розмірі його повної вартості на розрахунковий рахунок продавця, а Договір про спільну діяльність №999/97 повинен поставити природний газ в адресу покупця у відповідній кількості та якості.

Так, ТОВ «Газтранспроект» згідно платіжних доручень №17 від 04.11.2015, №18 від 06.11.2015, №19 від 09.11.2015 та №20 від 13.11.2015 здійснило оплату природного газу на загальну суму 170 001 000 грн. у тому числі ПДВ 28 333 500 гри.

У свою чергу Договір про спільну діяльність №999/97здійснив поставку природного газу, при цьому було складено відповідні акти прийому-передачі природного газу.

Завідомо знаючи, що у Договору про спільну діяльність №999/97 відбулось виникнення податкових зобов`язань у звітному податковому періоді, а саме: отримання передплати за поставлений природний газ від ТОВ «Газтранспроект» та фактична поставка природного газу з метою незаконного отримання права на податковий кредит для ухилення від сплати податку на додану вартість, в порушення вимог плі.187.1, п.187 ст. 187, п.п.201.1, п.п.201.4, п.п.201.7, п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), службовими особами Договору про спільну діяльність №999/97 від 24.12.1997р. було умисно не виписано податкові накладні на продаж природного газу для покупця та не проведено їх реєстрацію у єдиному реєстрі податкових накладних у результаті чого приховано від контролюючих органів проведені фінансово-господарські операції із ТОВ « Газтранспроект».

Слідчий прохав з метою забезпечення стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди у сумі 28 333 500 гри., котрі мають бути стягнуті з учасників спільної діяльності на користь держави в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області накласти арешт на основні засоби, а саме:

-Свердловина №140 Великобунівського родовища, інвентаризаційний номер СВ 18697.1, вартістю 4 541 617 гри.;

-Свердловина №137 Великобунівського родовища, інвентаризаційний номер СВ24179.1, вартістю 4 970 531 грн.;,

-Свердловина №32 Волошківського родовища, інвентаризаційний номер СВ24033.1, вартістю 16 515 070 грн.;

- Свердловина №7 Липово-Долинського родовища, інвентаризаційний номер СВ30597.1, вартістю 3 433 005 грн.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав.

Адвокат ОСОБА_4 , Представник ПАТ « Укрнафта» -учасника Договору про спільну діяльність заперечували проти задоволення клопотання , посилаючись на те , що Договір про спільну діяльність ні є юридичною особою, тому на їх майно не може бути накладено арешт. Дані свердловини належать учасникам Договору про спільну діяльність.

На даний час в кримінальному провадженні будь-якій особі підозра не пред`явлена, цивільній позов не пред`явлений, Акт ДФС оскаржується на даний час та остаточного рішення ще не прийнято.

Заслухавши пояснення учасників процесу , дослідивши матеріали справи . вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.І ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У п.4 ч.2 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно положень ч.ч.6, 8 та 10 ст 170 КПК України встановлено наступне.

У випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно

небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду, визначено необхідність арешту майна.

Клопотання заявлене слідчим до неправосуб`єктної особи - Договору про спільну діяльність № 999/97, всупереч ст. 170 КОК України, якою визначено, що арешт майна може бути застосовано винятково щодо юридичної особи, та з порушенням вимог ч. 2 ст. 171 КГІК України, якою передбачено необхідність доказування наявності у особи права власності на майно, адже слідчим вказується, що Договір про спільну діяльність № 999/97 є власником, а не третьою особою стосовно майна, щодо якого ставиться питання про арешт.

Договір про спільну діяльність № 999/97 є винятково об`єктом обліку в податкових органах в силу специфіки податкових норм, однак не може бути суб`єктом відповідальності за податкові правопорушення чи стороною в судових процесах та здійснювати інші правочини, притаманні юридичній особі.

Податковим кодексом України передбачено, що в разі укладення суб`єктами господарювання договору про спільну діяльність з об`єднанням вкладів, але без створення юридичної особи, ці учасники спільної діяльності зобов`язані вести бухгалтерський та податковий облік окремо від результатів основної діяльності. З цією метою податкові норми передбачають обов`язок реєстрації окремим платником податків того учасника спільної діяльності, якого інші учасники уповноважили на ведення спільних справ (п/п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14, п. 64.6 ст. 64 Податкового Кодексу України). Причому, платником податків може бути як юридична особа, так і її відокремлений підрозділ (філія) без права юридичної особи (ст. 15 ПК України).

Найменування, як „Договір про спільну діяльність № 999/97 вживається як неофіційне, з метою скорочення найменування платника відповідно до реєструючих документів платника. Відповідно до документа, який ідентифікує особу платника, а саме - Довідки за формою № 4 -ОПП про взяття платника на облік, виданої ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області за № 1516010203928 від 12.10.2015, платником податків є:

«НГВУ „Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" (22525915), відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 999/97 "Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов`язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ вів 24.12.97р. , податковий номер 403739509.

НГВУ „Полтаванафтогаз є відокремленим підрозділом (філією) і входить до складу юридичної особи - ПАТ „Укрнафта.

НГВУ „Полтаванафтогаз діє на підставі „Положення про НГВУ „Полтаванафтогаз, яке затверджене протоколом Наглядової ради ПАТ „Укрнафта № 12/2011 від 28.12.2011. Положенням передбачено, що все майно, яке перебуває на балансі цього відокремленого підрозділу (філії) є майном юридичної особи - ПАТ „Укрнафта (п. 4.1 Положення); майно НГВУ відображається на його балансі, який є складовою частиною загального балансу ПАТ

„Укрнафта (п. 4.4 Положення); НГВУ не має права без згоди Правління ПАТ „Укрнафта приймати рішення про розпорядження рухомим та нерухомим майном ПАТ „Укрнафта (п. 4.6. Положення).

Таким чином, Договір про спільну діяльність № 999/97 визначено слідчим неправомірно як особу, щодо якої застосовується арешт на майно, оскільки особи з таким найменуванням не існує навіть в розумінні податкових норм, а платник податків - НГВУ „Полтаванафтогаз не може бути особою, щодо якої застосовується арешт на майно, оскільки

не має статусу юридичної особи.

Юридична особа - ПАТ „Укрнафта не може самостійно бути суб`єктом накладення арешту на майно, оскільки є тільки співвласником цього майна разом з іншим учасником спільної діяльності - Компанією „Моментум Еятерпрайзис (Східна Європа) Лтд.

Так, відповідно до Договору про спільну діяльність № 999/97 (зі змінами та доповненнями відповідно до додатків №№ 1-17) учасниками спільної діяльності є дві юридичні особи - ПАТ „Укрнафта та Компанія „Моментум Ентерпрайзис (Східна Європа) Лтд.

Відповідно, все майно, включаючи вказані в клопотанні чотири свердловини, є спільною частковою власністю учасників спільної діяльності - ГІАТ „Укрнафта та Компанія „Моментум Ентерпрайзис (Східна Європа) Лтд. Причому, право власності цих двох учасників не відчужувалося з моменту набуття даних свердловин у спільну часткову власність, а саме - з 01.04.2014 до теперішнього часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-3 КК України, підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є:

1)вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь- якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу;

2)незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов`язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу;

3)вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 258-258-5 цього Кодексу;

4)вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь- якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147. частинами другою - четвертою статті 159-1, статтями 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу.

Таким чином, статтею 96-3 КК України не передбачено таких підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, як вчинення її уповноваженою особою злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України.

З моменту внесення відомостей в ЄРДР минуло три місяці, ні одній із посадових осіб ПАТ „Укрнафта підозра у вчиненні злочину не пред`явлена. Таким чином, на день розгляду провадження в суді не встановлена особа, причетна до вчинення злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України.

Слідчий мотивує необхідність накладення арешту з метою є забезпечення стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди у сумі 28 333 500 грн., котрі мають бути стягнуті з учасників спільної діяльності на користь держави в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області.

Частиною 6 статті 170 КПК України передбачено необхідність доведення слідчим обґрунтованості розрахунку суми неправомірно отриманої вимоги в разі, якщо клопотання про арешт майна заявляється з метою стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В якості доказу, як факту наявності неправомірно отриманої вигоди, так і її розміру в сумі 28 333 500,00 грн., слідчий вказує на акт ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області № 13/16-01-22-01/403739509 від 11.01.2016 про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки, за висновками якого встановлено заниження податку на

додану вартість в сумі 28 333 500,00 грн. за рахунок невключення до складу податкових зобов`язань в листопаді 2015 року суму ГЇДВ в розмірі 28 333 500,00 грн. з отриманої попередньої оплати за природний газ від ТОВ „Газтранспроект.

Сам по собі акт перевірки з його висновками не встановлює для платника податків будь-яких зобов`язань, тоді як прийняті за його наслідками рішення, які іменуються як податкові повідомлення-рішення, є актами індивідуальної дії, які встановлюють обов`язок платника сплатити визначені в податковому рішенні-повідомленні податкові зобов`язання. Однак, в разі оскарження платником податку цих податкових повідомлень-рішень в 10- денний строк з дня прийняття рішення, причому, за вибором платника спочатку - в порядку

адміністративного оскарження до контролюючих органів вищого рівня, а потім - до суду, або ж відразу - до суду, податкове зобов`язання є таким, що не набуло чинності (іменується відповідно до ст. 56 ПК України як неузгоджене).

Прийняте за результатами акту перевірки № 13/16-01 -22-01 /403 739509 від 11.01.2016 податкове повідомлення-рішення від 28.01.2016 № 0000042308 про визначення податкового зобов`язання з ПДВ у розмірі 35 416 875,00 грн., в тому числі, за основним платежем - 28 333 500,00 грн. та штрафні санкції - 7 083 375,00 грн., є таким, що не набуло законної сили з огляду на його оскарження платником в адміністративному порядку, а після прийняті я рішення ДФС України воно було оскаржено в 10-денний строк до суду.

В силу ст. 56 ПК України податкове зобов`язання набуває законної сили з моменту прийняття апеляційним судом рішення на користь податкової інспекції, або ж у разі відсутності апеляційного оскарження набуття чинності рішенням суду першої інстанції, що прийняте на користь контролюючого органу.

Дві свердловини, щодо яких слідчий просить застосувати арешт, а саме - свердловини № 32 Волошківського родовища та № 7 Липоводолинського родовища, описані в рахунок податкової застави відповідно до акту опису майна № 9 від 27.05.2015, складеного ДНІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області.

Відповідно до п. 90.1 ст. 90 ПК України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

За наведених обставин з неправомірним накладення арешту відносно майна, щодо якого інший суб`єкт владних повноважень визначив такий захід відповідальності, як податкова застава, який в силу статті 90 ПК України має пріоритетне значення, та, окрім цього, застосований раніше, ніж ставиться питання про застосування арешту цього майна відповідно до клопотання слідчого.

Також слід зауважити , що цивільний позов на час розгляд клопотання не міститься в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 170-171 КІІК України ,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно Договору про спільну діяльність в рамках кримінального провадження

№32016170000000003 від 03.02.2016 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 діб з моменту оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1